4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів

Орієнтована карта самостійної роботи з літературою.

Основні завдання	Вказівки
Вивчити
Анатомо-фізіологічні особливості екстрапірамідної системи	Назвати та зобразити схематично анатомічні структурні рівні ЕПС та основні зв’язки функції ЕПС.
Синдроми, котрі спостерігаються при ураженні ЕПС.	Вписати у зошит синдроми ураження ЕПС.
Методику обстеження хворих з патологією ЕПС.	Неврологічний огляд, використання додаткових методів дослідження ЕМГ, ЕЕГ, вегетативні проби.
Диференціальна діагностика типів м’язового гіпертонічного тонусу (спастичний, пластичний)	Вписати у зошит диференціальну діагностику типів м’язового гіпертонічного тонусу (спастичний, пластичний).

VIII. Рекомендована література

1. Нервові хвороби / С.М. Віничук, Є.Г.Дубенко, Є.Л.Мачерет та ін.; під ред. С.М.Вінничука, Є.Г.Дубенко. – К.: Здоров'я, 2001. – 696 с.

2. Скоромец А.А. Топическая діагностика заболеваний нервной системы. – С.Петербург, 1996. – 320 с.

3. Триумфов А.В. Топическая дианостика заболеваний нервной системы. – Москва.: „Медпресс”, 1998. – 304 с.

М е т о д и ч н а р о з р о б к а

„Мозочок. Синдроми ураження мозочка”

I. Актуальність теми

Важливою умовою моторики людини є система статики і координації, що контролює рівновагу тіла, стабілізує центр ваги, регулює тонус та узгодженість діяльності м’язів. Провідним органом системи статики, координації рухів і м’язового тонусу є мозочок та його зв’язок з іншими відділами нервової системи.

II. Навчальні цілі

Студент повинен знати:

• анатомо-фізіологічні особливості мозочка:

- зв’язки з різними відділами головного та спинного мозку;

- аферентні і еферентні шляхи;

- півкулі і черв’як мозочка.

• функції мозочка;

• методику дослідження функцій мозочка;

• розлади черв’яка мозочка та півкуль;

• види атаксій (мозочкові, кіркові, вестибулярні, сенситивні);

• диференційну діагностику різних видів атаксій.

Оволодіти навичками: огляд хворих з розладами функції мозочка.

Студент повинен вміти:

• проводити клініко-неврологічне обстеження хворих з мозочковими розладами;

• аналізувати результати клінічних і функціональних методів дослідження;

• визначити (рівень) локалізацію патологічного вогнища.

III. Виховні цілі

Виховувати у студентів сучасне клінічне мислення. Розвинути почуття відповідальності за своєчасність та правильність постановки топічного и клінічного діагнозу, оцінити загальний стан хворого. Сформулювати деонтологічні уявлення щодо особливості відношення майбутнього фахівця до пацієнта.

IV. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни	Знати	Вміти
Попередні дисципліни
Анатомія	Анатомію мозочка (будова та хід його шляхів)	Схематично відобразити розташування, відділи, провідні шляхи мозочка.
Фізіологія	Функції мозочка, значення мозочка у ставленні моторних функцій.	Досліджувати функції мозочка.
Гістологія	Гістологічну будову мозочка, ядер, онтогенез, філогенез мозочка.	Мікроскопічно розрізняти структури мозочка.
Наступні дисципліни (що забезпечуються)
Нейрохірургія	Початкові ознаки та розлади мозочка (черв’яка та півкуль при наявності пухлин, травм нервової системи).	Поставити топічний діагноз, виявити координаційні порушення.
Отоларингологія	Розлади мозочка та вестибулярних нервів.	Поставити топічний діагноз, провести диференціальну діагностику між різними видами атаксій та вестибулярними розладами VIII пари черепних нервів.
Внутрішньопредметна інтеграція
Хронічні судинні хвороби, гострі порушення мозкового кровообігу	Клінічні прояви ураження мозочка у хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу.	Виявити симптоми ураження мозочка у хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу.
Демієлінізуючі захворювання	Клінічні прояви ураження мозочка у хворих у разі демієлінізуючих захворювань нервової системи.	Виявити симптоми ураження мозочка у хворих на розсіяний склероз, енцефаломієлію.
Спадкові захворювання нервової системи з переважним ураженням мозочкової системи.	Координаційні порушення у разі сімейних атаксій.	Виявити симптоми ураження мозочка у хворих на атаксію Фрідрейха та атаксію П’єра-Марі.