2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

Професійний алгоритм формування практичних навичок та вмінь для визначення чутливих синдромів

№ п/п	Завдання	Вказівки	Примітки
1.	Провести курацію хворого з чутливими порушеннями	В ході обстеження виявити: 1) вид порушення чутливості; 2) тип порушення чутливості; 3) проаналізувати виявлені порушення чутливості	Звернути увагу на наявність болю у хворого, його характер: місцевий, іррадіювальний, проекційний, каузалгічний, таламічний. Встановити, який саме (кількісний чи якісний) вид порушення чутливості є у хворого. Встановити наявність у хворого таких типів порушення чутливості: а) периферичний (моно- чи поліневритичний) б) сегментарний в) провідниковий
2.	Встановити синдром чутливих порушень		Встановити синдроми ураження таких структур: периферичного нерва, заднього корінця, між хребцевого чи черепного вузла, заднього рогу, бічних, задніх канатиків спинного мозку, присередньої петлі, таламуса, внутрішньої капсули, за центральної звивини тім’яної частки.
3.	Встановити рівень ураження чутливого аналізатора

3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття Нетипові задачі III рівня

№ п/п	Нетипові задачі III рівня	Еталон відповіді
1.	У хворого в результаті інсульту ослабли ліві кінцівки, виникла лівобічна геміанестезія. Де знаходиться патологічне вогнище? Що при цьому уражено? Який тип порушення чутливості? Який синдром ще виникне у хворого?	Внутрішня капсула справа. Постраждав таламо-кірковий шлях. Провідниковий тип порушення чутливості. Лівобічна геміанопсія.
2.	У хворого здавлений пухлиною задній канатик спинного мозку на рівні Th8 справа. Які порушення чутливості будуть у хворого і в яких кінцівках? Який тип порушення чутливості? Як зветься така патологія?	Провідникова батіанестезія з рівня Th8 справа (в правій нозі). Сенситивна атаксія в правій нозі.
3.	У хворого, що напередодні вживав алкоголь і спав на правій руці, виникла слабкість правої кисті. Відмічається зниження чутливості по променевому краю передпліччя і в 1-3 пальцях руки. Кисть звисає, хворий не може її розігнути. Які види чутливості постраждали? Назвіть вид і тип чутливих порушень. Визначте вогнище ураження.	Всі види чутливості. Периферичний мононевритичний тип порушення чутливості. Променевий нерв.

4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів

Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою по темі «Синдроми порушення чутливості»

Основні завдання	Вказівки
Вивчити: синдроми порушення чутливості	Вивчити клінічні особливості порушення чутливості у разі ушкодження нерва, за наявності поліневриту, у разі пошкодження спінального і черепного вузлів, заднього рогу, передньої білої спайки, заднього і бічного канатиків спинного мозку, при середньої петлі, таламуса, внутрішньої капсули, зацентральної звивини. Виписати в зошиті синдроми чутливих порушень.

VIII. Рекомендована література

1. Нервові хвороби (С.М.Віничук, Є.Г.Дубенко, Є.Л.Мачерет та ін..; за ред.. С.М.Віничука, Є.Г.Дубенка. – к.:Здоров’я, 2001. -696с.)

2. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. Москва «Медпресс», 1998, - 304с.

3. Скоромец А.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. Санкт-Петербург. - 1996, - 320с.

М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А

«Патологія нюхового та зорового аналізаторів. Синдроми ураження окорухових нервів»

І. Актуальність теми

І та ІІ пари черепних нервів є чутливими і забезпечують специфічну іннервацію органів нюху і зору. Вони є безпосередніми похідними головного мозку і не мають ядер у стовбуру мозку.

ІІІ, ІV, VІ пари черепних нервів є руховими та мають ядра, розташовані в стовбуру мозку: ядра ІІІ та ІV пари – в ніжці мозку, а ядро VІ пари – переважно в покришці мосту.

Від адекватної функції цих нервів залежить можливість сприймання запахів та функція зору. Враховуючи місцезнаходження цих нервів та їх анатомічні особливості, при захворюваннях ЦНС виникаючі симптомокомплекси враження як нюхового, так і зорового аналізаторів, а також синдроми ураження окорухових нервів, дозволяють установлювати вірний топічний діагноз патологічного осередку в ЦНС, що, в свою чергу, спричиняє необхідність проведення додаткових досліджень для установлення клінічного діагнозу і правильного лікування хворого.