- •Ду « Луганський державний медичний університет »
- •Анотація
- •Сторінки
- •Розділ і Тема: Загальний аналіз харкотиння
- •Об'єм і послідовність дослідження.
- •Порядок і методика забору харкотиння
- •Дослідження фізичних властивостей.
- •Мікроскопічне дослідження
- •Бактеріоскопічне дослідження.
- •Контрольні питання
- •Клініко-лабораторна задача № 1
- •Дослідження фізичних властивостей
- •Визначення хімічних властивостей
- •1. Дослідження білка.
- •2. Проба Рівальта.
- •Мікроскопічне дослідження
- •Бактеріоскопічне дослідження
- •Клініко-лабораторна задача № 1
- •Клініко-лабораторна задача № 2
- •Клініко-лабораторна задача № 3
- •Тема: Дослідження шлункового вмісту
- •Фракційне дослідження шлункового вмісту
- •Нормальні показники секреції шлунку
- •Беззондові методи дослідження.
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •І. Фізико-хімічні властивості.
- •Іі. Мікроскопічне дослідження
- •Контрольні питання.
- •Клініко-лабораторна задача № 1
- •Клініко-лабораторна задача № 2
- •Клініко-лабораторна задача № 3
- •Клініко-лабораторна задача № 4
- •Тема: Загальний клінічний аналіз калу
- •1.Макроскопічне дослідження:
- •2. Хімічне дослідження
- •3.Мікроскопічне дослідження
- •Тема: Загальний клінічний аналіз сечі
- •Об'їм і послідовність дослідження
- •Порядок і метод забору сечі
- •I. Дослідження фізичних властивостей
- •Техніка проведення проби Зімницького.
- •Показники проби Зімницького у фізіологічних умовах.
- •2. Концентраційна функція нирок:
- •Проба Зімницького у здорової людини
- •Проба Зімницького при патологічних станах організму.
- •Проба Зімницького у хворого при гострому гломерулонефриті в ранній стадії:
- •Проба Зімницького у хворого з гострим гломерулонефритом у стадії розвитку захворювання
- •Проба Зімницького у хворого з гострим гломерулонефритом в період одужання
- •Проба Зімницького у хворого на хронічний гломерулонефрит
- •(Відносна ниркова недостатність)
- •Проба Зімницького у хворого на хронічний гломерулонефрит в стадії декомпенсації (абсолютна ниркова недостатність)
- •II. Хімічне дослідження
- •III. Мікроскопічне дослідження
- •2. Неорганізовані елементи
- •Показники сечі здорової людини.
- •3.Осад сечі.
- •Контрольні питання
- •Об'їм і послідовність дослідження
- •Методика і техніка забору крові
- •Визначення швидкості осідання еритроцитів (шое)
- •Визначення концентрації гемоглобіну
- •Визначення кількості еритроцитів
- •Обчислення кольорового показника
- •Визначення кількості лейкоцитів
- •130 Х 250 х 20
- •Морфологічне дослідження крові
- •Контрольні питання
- •Клініко-лабораторні задачі
- •Білковий обмін
- •Небілкові азотисті компоненти крові
- •Система згортання крові
- •Ферментний склад крові
- •Пігментний обмін
- •Вуглеводний обмін
- •Ліпідний обмін
- •Мінеральний обмін
- •Тестові завдання для самоконтролю.
- •Додаток Норми лабораторних біохімічних показників здорової людини
І. Фізико-хімічні властивості.
Реакція. Дуоденальний вміст звичайно нейтральний або слаболужний. Кисла реакція вказує на домішку шлункового соку. Визначення реакції проводиться за допомогою лакмусового паперу.
Кольор. В нормі жовч в порціях А і С – золотисто-жовтого кольору, в порції В – темно-жовта, оливкова (залежить від концентрації прямого білірубіну і білівердину).
Прозорість. Всі три порції жовчі в нормі прозорі. При запальних процесах в жовчних шляхах можуть з'являтися пластівці слизу. Помутніння жовчі звичайно залежить від домішки шлункового соку.
Консистенція. Жовч порції А і С - нев'язка, порції В – в'язкої консистенції.
Питома вага нормальної жовчі в порції А коливається від 1,007 до 1,012, порції В – від 1,016 до 1,032, порції С – 1,007 до 1,010.
Іі. Мікроскопічне дослідження
Мікроскопію жовчі проводять під малим. а потім під великим збільшенням мікроскопа. При мікроскопії можна знайти клітинні елементи (лейкоцити, епітелій), кристалічні утворення (холестерин, білірубін, "жовчний пісок", мікроліти, кристали жирних кислот), паразити (лямблії, яйця печінкових, котячих двуусток, аскариди).
За нормальних умов всі порції жовчі містять дуже мало формених елементів. При запальних процесах і в жовчних шляхах, і жовчному міхурі і жовчі знаходять в тій або іншій кількості: слиз, лейкоцити, епітелій, білірубін, холестерин. Характерними для діагностики запального процесу в жовчних шляхах є знахідки в дуоденальному вмісті клітин циліндрового епітелію, розташованих окремо або пластами, звичайно разом з лейкоцитами.
Слід уникати переоцінки діагностичного значення знаходження в дуоденальному вмісті епітелію і лейкоцитів, які можуть мати шлункове або кишкове походження. Проте наявність великої кількості лейкоцитів, особливо в поєднанні із слизом, головним чином в порціях В і С, як правило свідчать про запальний процес в жовчовивідній системі.
Більш рясна домішка слизу і формених елементів в порції А, в порівнянні з порціями В і С, свідчать про запальні зміни в дванадцятипалій кишці. При запаленні, жовчного міхура максимум патологічних елементів виявлятиметься в порції В. Если запальний процес зосереджений переважно в печінкових ходах, та максимальна кількість патологічних елементів буде знайдена в порції С.
Контрольні питання.
Назвіть основні функції шлунку.
Які існують методи дослідження шлункового вмісту?
Які показання та протипоказання для дослідження шлункового вмісту зондом?
В чому недоліки і переваги одномоментного (однократного) і фракційного методу отримання шлункового вмісту?
Перерахуйте і вкажіть склад пробних сніданків, які застосовують при фракційному дослідженні?
Яке значення фракційного дослідження шлункового вмісту?
Що розуміють під загальною кислотністю шлункового вмісту, яка вона в нормі?
Що таке дебіт-година соляної кислоти і як вона визначається?
Що слід розуміти під базальною секрецією? Яка її величина у здорової людини?
Яке діагностичне значення має наявність молочної кислоти в шлунковому вмісті? Як її визначають?
Методика беззондового дослідження шлункової секреції з використанням ацидотеста?
Техніка дуоденального зондування?
Яке походження і характер окремих порцій жовчі?
Що можна знайти при мікроскопічному дослідженні жовчі в нормі і патології?