Мікроскопічне дослідження

Складається з вивчення нативних і пофарбованих препаратів . Для цього відбирають із харкотиння всі частинки, що виділяються формою, забарвленням, густиною і поміщюють на наочне скло, накривають покривним. Потім дивляться під мікроскопом при великому і малому збільшенні.

При мікроскопуванні можна знайти наступні елементи:

1. Лейкоцити – завжди присутні в харкотиння в більшій або меншій кількості залежно від її характеру. Чим більше гною в харкотинні, тим більше лейкоцитів.

2. Еозинофіли - розподіляються в препараті нерівномірно, частіше у вигляді великих скупчень в окремих ділянках. Зустрічаються при бронхіальній астмі і інших алергічних станах; за наявності гельмінтів, ехінококів, новоутворень.

3. Еритроцити – поодинокі можуть бути в будь-якому харкотинні. У великій кількості виявляються при кровохарканні.

4. Клітини плоского епітелію – потрапляють в харкотиння з порожнини рота, носоглотки. Діагностичної цінності не мають.

5. Клітини циліндричного миготливого епітелію – вистилають слизову оболонку трахеї і бронхів. У великій кількості виявляються при запальних процесах дихальних шляхів.

6. Альвеолярні макрофаги – великі клітини гістіоцитарної системи. Частіше за все виявляються в слизистому харкотинні з невеликим вмістом гною (пневмонії, бронхіти, туберкульоз). Особливу групу складають сидерофаги - альвеолярні макрофаги, що містять гемосидерин (продукт розпаду гемоглобіну еритроцитів). Стара назва їх – "клітини серцевих вад", зустрічаються при застійних явищах в легені, інфаркті легені.

Після підфарбовування препаратів фуксином або Берлінською блакиттю при мікроскопії можна побачити:

1.Эластичні волокна – свідчать про деструкцію легеневої тканини ( абсцес, туберкульоз, гангрена, пухлина). Як правило розташовуються на фоні лейкоцитів і детриту.

2.Спіралі Куршмана – ущільнені, закручені в спіраль слизові утворення. Утворюються за наявності спазму або удавлення бронхів, що містять в'язкий слизистий секрет(бронхіальна астма).

3.Кристали Шарко-Лейдена – продукти розпаду еозинофілів ромбоподібної форми.

4. Кристали холестерину – утворюються при розпаді жиру в результаті застою харкотиння в порожнинах.

5. Пробки Дитріха – дрібні зернятка з неприємним запахом; які містяться в гнійному харкотинні, що застоялося в порожнинах( абсцес легені, бронхоектази).

6. Друзи актиноміцетів – сплетення тонкого міцелію з колбоподібним розширенням на кінцях.

7. Атипові клітини злоякісних пухлин.

Бактеріоскопічне дослідження.

З гнійних частинок харкотиння готують препарат і фарбують по Цилю-Нельсену (для виявлення мікобактерій туберкульозу) і по Граму (для виявлення кокової флори). Проте, більш достовірним методом розпізнавання мікрофлори в харкотинні є бактеріологічний метод посіву харкотиння на середовище, що дозволяє виявити збудника захворювання і підібрати адекватну антибактеріальну терапію.

Контрольні питання

1. Як проводити забір харкотиння?

2. Що входить в загально клінічний аналіз харкотиння і в якій послідовності він проводиться?

3. В чому полягає макроскопічна оцінка харкотиння?

4. Якого характеру буває харкотиння і від чого це залежить?

5. Взаємозв'язок кольору і консистенції харкотиння з його характером.

6. Макроскопічні властивості харкотиння у хворих із запальною зміною бронхів.

7. Макроскопічні властивості харкотиння у хворих з деструктивними процесами легеневої тканини.

8. В чом полягає мікроскопічна оцінка харкотиння?

9. Які клітини можна побачити при мікроскопії нативних препаратів харкотиння?

10. Які елементи клітини можна побачити при мікроскопії забарвлених препаратів харкотиння?

11. Мікроскопічні властивості харкотиння у хворих із запальними змінами бронхів.

12. Мікроскопічні особливості харкотиння у хворих з алергічними бронхоспастичними ураженнями дихальних шляхів.

13. Мікроскопічні властивості харкотиння у хворих з деструктивними ураженнями легеневої тканини.

14. В чому полягає бактеріоскопічне дослідження харкотиння?

15. Клінічне значення визначення збудників в харкотинні .