- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Аналіз ґрунтів
- •Аналіз води
- •2. Обладнання лабораторії
- •2.1. Лабораторне устаткування
- •2.2. Хімічний посуд
- •2.3. Лабораторні прилади
- •2.4. Інше приладдя
- •2.5. Підготовка посуду до аналізу
- •2.6. Одержання дистильованої води
- •2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
- •2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
- •3. Зважування на різних типах терезів
- •3.1. Класифікація терезів
- •3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
- •3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу w
- •3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу влкт – 500
- •4. Техніка виконання аналітичних робіт
- •4.1. Класифікація аналітичних методів
- •4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі
- •4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі
- •5. Виготовлення розчинів різної концентрації
- •5.1. Класифікація розчинів
- •5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією
- •100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
- •5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
- •100 Г розчину містить 50 г кислоти
- •5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
- •6. Якісний та кількісний аналіз
- •6.1. Характеристика якісного аналізу
- •6.2. Характеристика кількісного аналізу
- •7. Характеристика інструментальних методів аналізу
- •7.1. Колориметричний аналіз
- •7.2. Полуменево–фотометричний аналіз
- •7.3. Потенціометричний аналіз
- •7.4. Рефрактометричний аналіз
- •7.5. Поляриметричний аналіз
- •Аналіз ґрунтів
- •8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу
- •8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь
- •8.2. Вимоги до елементарних ділянок
- •8.3. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ
- •8.4. Спорядження для проведення польових робіт
- •8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків
- •8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі
- •8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту
- •8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
- •8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
- •8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
- •9. Характеристика різних типів вологи в грунті
- •10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
- •11. Вміст гумусу в грунті
- •Аналіз води
- •12. Джерела водопостачання
- •13. Відбір проб питної води
- •14. Органолептичні показники якості природної води
- •15. Фізичні показники води
- •16. Хімічні показники води
- •Аналіз рослин
- •17. Загальна характеристика проб
- •18. Відбір зразків рослин для аналізу
- •19. Підготовка зразків рослин для аналізу
- •20. Вміст води і сухої речовини у рослинах
- •Аналіз добрив
- •21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
- •22. Відбір проб мінеральних добрив
- •23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
- •24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу
- •Аналіз кормів
- •25. Характеристика силосу
- •26. Вимоги до якісних показників силосу
- •27. Характеристика сінажу
- •28. Вимоги до якісних показників сінажу
- •29. Характеристика комбікормів
- •30. Вимоги до якісних показників комбікормів
- •31. Відбір середніх проб різних кормів
- •Аналіз сільськогосподарської продукції
- •32. Аналіз продукції рослинництва
- •32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур
- •32.2. Оцінка якості олійних культур
- •33. Аналіз продукції тваринництва
- •33.1 Хімічний склад молока
- •33.2 Біохімічні властивості молока
- •33.3 Фізичні властивості молока
- •33.4 Відбір середньої проби молока
- •33.5 Зберігання проб молока
- •33.6 Органолептичні показники молока
- •33.7 Види фальсифікації молока
8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
Площа елементарної ділянки при польовому обстеженні фермерських господарств встановлюється з урахуванням більш інтенсивного використання господарем землі, зональних грунтово–кліматичних особливостей, складності рельєфу, однорідності ґрунтового покриву, ступеню прояву ерозійних процесів, рівня застосування добрив та загальної площі земельного наділу.
В залежності від загальної площі землекористування розмір елементарної ділянки складає:
До 50 га – 1,0 га;
51 – 100 га – 2,0 га;
101 – 300 га – 3,0 га;
>300 га – площа елементарної ділянки встановлюється відповідно до методики грунтово–агрохімічного обстеження великих господарств.
Змішаний зразок ґрунту складається з 10 індивідуальних проб, відібраних у межах елементарної ділянки по осі квадрата або прямокутника.
За бажанням землекористувача площа елементарної ділянки може бути зменшена, завдяки чому точність, детальність і якість грунтово–агрохімічного обстеження значно поліпшується.
8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
Основним первинним документом на кожний змішаний зразок, відібраний з елементарної ділянки і складений з індивідуальних проб ґрунту, є уніфікована етикетка встановленої форми.
На підставі інформації, яку містить етикетка, складається другий важливий документ – “Журнал агрохімічного обстеження ґрунтів сільськогосподарських угідь”, де крім порядкового номера зразка, по кожному господарству занотовують відомості про експлікацію сільськогосподарських угідь, сівозміни, урожайність сільськогосподарських культур, застосування агрохімічних засобів за останні 3 – 5 років, наявність механізмів і складських приміщень для підготовки, внесення і зберігання добрив, поголів’я худоби по видах. Ґрунтові зразки здають в аналітичний відділ проектно–технологічного центру разом із “Журналом...”, який повертається виконавцю камеральних робіт з одержаними під час проведення лабораторних аналізів даними.
По закінченню відбору змішаних зразків ґрунтознавець–агрохімік разом з агрономом господарства складають ще один документ – Акт на виконання робіт з польового агрохімічного обстеження. Затверджений керівником господарства та скріплений печаткою Акт є основним юридичним документом для сплати відділенням банку.
8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
Одним із найбільш поширених способів узагальнення даних грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь, одержаних методом лабораторного аналізу ґрунтових зразків, є складання агрохімічних картограм.
Агрохімічна картограма – це план землекористування господарства, на якому певними кольорами нанесені агрохімічні контури, що відповідають різним рівням забезпечення грунтів хімічними елементами, кислотності, вмісту гумусу, забруднення радіонуклідами та ін.
Картограми складають окремо по кожному показнику.
Розрізняють господарські, районні та обласні агрохімічні картограми.
Агрохімічні картограми для господарства складають по всіх показниках, визначених при лабораторному аналізі середньозмішаних зразків ґрунту. Вихідними документами для складання агрохімічних картограм на рівні господарства є “Журнал агрохімічного обстеження ґрунтів сільськогосподарських угідь” і робочий польовий екземпляр плану внутрішньогосподарського землевпорядкування з нанесеними контурами ґрунтів і межами всіх земельних ділянок, що обробляються окремо.
На основі поданої інформації для кожного господарства складають авторський оригінал картограм та їх копій, які передають господарству.
Районні і обласні агрохімічні картограм. Перш ніж приступити до складання районних та обласних агрохімічних картограм, необхідно спочатку узагальнити матеріали за один цикл грунтово–агрохімічного обстеження в масштабах адміністративного району та області. Узагальнення виконується по всіх типах сільськогосподарських угідь. Елементарною одиницею узагальнення для району є господарство, для області – адміністративний район.
Якщо територія району розташована в 2–х природно–сільськогосподарських провінціях, то до кожної з них відносять господарства згідно прийнятого районування, а у зведену відомість записують дані розподілу площ грунтів як по провінції, так і в цілому по району.
Техніка розфарбовування та штриховки всіх картограм – загальноприйнята. Зверху картограми розташовують її найменування, під яким вказують масштаб, рік складання картограми, цикл обстеження. Під картограмою розміщують експлікацію, штамп, умовні позначення.
Експлікація має конкретний зміст, а саме: номер агрохімічної групи, колір розфарбування, вміст поживних елементів в мг на 1 кг грунту, ступінь кислотності за величиною рН сольової витяжки та площі грунтів по агрохімічних групах і сільськогосподарських угіддях (рілля, в т.ч. зрошувана та осушена; сіножаті, в т.ч. поліпшені; пасовища, в т.ч. окультурені; багаторічні насадження, в т.ч. сади, ягідники, виноградники). Площі подаються як в гектарах, так і в процентах.
У правому нижньому куті картограми розміщують штамп, в якому вказують назву Обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”, що виготовила картограму, підписи директора, начальника грунтово–агрохімічного відділу, відповідального ґрунтознавця – агрохіміка, картографа, а також ставлять печатку установи–виконавця.
Виготовлені екземпляри районних картограм передаються обласному (районному) об’єднанню “Сільгоспхімія” та районному управлянню сільського господарства. Один екземпляр залишається в “Облдержродючості” і використовується при складанні обласних агрохімічних картограм, які передаються зацікавленим установам обласного масштабу.
До картограм додається пояснювальна записка такого змісту: основні відомості про район чи області, їх географічне положення; схеми розташування господарств в районі та районів в області; детальна характеристика грунтів із зведеними таблицями показників агрохімічного стану земель сільськогосподарського використання; аналіз результатів останнього циклу грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь порівняно з попередніми (динаміка показників родючості, тенденція їх змінення); таблиці рекомендованих норм добрив для одержання запланованих урожаїв; рекомендації по вапнуванню та гіпсуванню грунтів. Бажано також навести розрахунки потреби районів і області в агрохімічних засобах.
Пояснювальна записка повинна закінчуватися розрахунками економічного ефекту від проведення агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь.
Еколого–агрохімічний паспорт поля (ділянки) – це сукупність даних про стан поля (ділянки), записаних в спеціальних карточках (таблицях).
В адресній частині еколого–агрохімічного паспорту поля вказують область, район, населений пункт, землекористувача, сівозміну, № поля, площу поля, назву грунту.
В оперативній частині вказують відомості про показники стану грунту (агрофізичні, агрохімічні і рівень забруднення грунтів).
Еколого–агрохімічні паспорти поля (ділянки) складають в “Облдержродючості” по результатам дослідження грунту.