Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TEORIYa_LKhBA (2).doc
Скачиваний:
190
Добавлен:
19.05.2015
Размер:
962.05 Кб
Скачать

2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів

Основною вимогою до хімічних реактивів є їх чистота. При використанні забруднених великою кількістю домішок реактивів результати експерименту виходять неправильними.

За ступенем чистоти хімічні реактиви класифікують на:

  1. Технічні (т.) – вміст домішок понад 2%

  2. Чисті (ч.) – вміст домішок до 2%

  3. Чисті для аналізу (ч.д.а.) – вміст домішок до 1%

  4. Хімічно чисті (х.ч.) – вміст домішок менше 1%

  5. Особливо чисті (ос.ч.) – вміст домішок 0,01 – 0,00001%

Чистота кожного реактиву регламентується технічними умовами або державним стандартом на нього.

При проведенні хімічного аналізу не слід користуватися реактивами без етикеток або тими, для яких не зазначено ступінь їх чистоти. Для приготування стандартних (титрованих) розчинів потрібно використовувати реактиви “ч.д.а.” або “х.ч.”; розчини з наближеною концентрацією (робочі розчини) можна готувати з реактивів марки “ч.”.

2.8. Зберігання різних хімічних реактивів

Реактиви слід зберігати у відповідній тарі, закритими, з етикетками, на яких зазначено назву речовини, її хімічна формула, точна концентрація, дата виготовлення, термін зберігання.

Багато реактивів зберігають у склянках із звичайного скла або поліетиленових банках, мішечках.

Реактиви, що розкладаються під дією світла (КІ, І2, КМnО4, K2Cr2O7, AgNO3, KSCN, K3[Fe(CN)6] та ін.), тримають у жовтих або темних склянках.

Посуд з деякими реактивами (наприклад, пероксид водню) не можна щільно закривати: між пробкою і посудом треба прокладати пластмасову смужку, щоб міг вільно проходити кисень, який виділяється.

Зберігають реактиви у шафах, на полицях лабораторних столів, а леткі та з сильним запахом речовини (аміак, сірководень, органічні розчинники та їхні похідні) слід зберігати у витяжній шафі.

3. Зважування на різних типах терезів

3.1. Класифікація терезів

Для визначення маси речовин у хімічній лабораторії використовують:

  1. Технохімічні терези – точність зважування до 0,01 г.

  2. Аналітичні терези – точність зважування до 0,0002 г.

  3. Квадрантні терези – точність зважування до 0,01 г

  4. Торзійні терези – точність зважування до 0,001 г.

Терези повинні стояти в окремій кімнаті (ваговій) на спеціальній рівній поверхні, що не вібрує. Там повинні бути стійкі температура, вологість і відсутність прямого сонячного світла.

3.2. Будова аналітичних та технічних терезів

Аналітичні терези є чутливим вимірювальним приладом для визначення маси речовин з точністю до 0,0001 г. Така точність у більшості випадків цілком достатня для проведення звичайного кількісного аналізу. При застосуванні мікро– і ультрамікроаналізу треба зважувати ще менші кількості речовин (порядку 0,01 – 0,001 мг); для цього використовують терези спеціальної конструкції.

Аналітичні терези завжди поміщенні у засклений футляр – вітрину із боковими дверцятами, що відчиняються. Під час роботи всі дверцята повинні бути зачинені.

Звичайні аналітичні терези за принципом дії є рівноплечим важелем першого виду. Головна частина терезів – коромисло – має точку опори (тригранну призму) в центрі. По обидва боки від точки опори на однаковій відстані знаходяться точки прикладання сил, що діють на кінці коромисла; цими силами є загальна маса шальок, важків і зважуваних предметів. Коромисло терезів разом з шальками перебуває до зважування в стані рівноваги. Процес зважування полягає в тому, що на одну шальку терезів кладуть зважуваний предмет, внаслідок чого стан рівноваги порушується; на другу шальку кладуть важки (гирьки) з точно відомою масою – доти, поки поновиться попередній стан рівноваги і коромисло терезів займе своє початкове горизонтальне положення.

Отже, на аналітичних терезах масу речовини визначають за допомогою коромисла, яке коливається на тригранній призмі. Підіймають коромисло на призмі (вмикають терези) або опускають його на опори (вимикають терези) за допомогою аретира. На кінцях коромисла на призмах за допомогою підвісок закріплені чашки для зважування. В аналітичних терезах між коромислом і чашками додатково вміщені демпфери (повітряні гальма). Крім того, в аналітичних терезах справа від коромисла розміщене пристосування у вигляді двох градуйованих лімбів (кілець) для подачі на коромисло важків малої маси (від 0,1 до 0,9 г – зовнішній лімб, від 0,01 до 0,09 г – внутрішній лімб). На передній частині біля основи аналітичних терезів розміщений окуляр вейтографа, який засвічується при вмиканні аретира. На ньому нанесені нульова поділка, за допомогою якої на шкалі вейтографа індукуються одиниці маси величиною 0,001–0,009 та 0,0001–0,0009 г. Аналітичні терези також мають шунт для встановлення умовної нульової точки терезів.

Важки – це набір гирок з точно відомою масою (від 1 до 100 г: 1,2,5,10,20,50,100). Виготовлені вони з латуні.

Електричні квадрантні терези типу ВЛКТ–500 мають одну чашку для зважування; зовні виведені рукоятки для встановлення нульової позначки, зміни маси важків та індикації точки рівноваги. Для зручності відліку шкала має підсвітку. При зважуванні наважки до 100 г – додаткові гирьки не використовують. Для більших наважок – противагу навантажують додатковими гирьками по 100 г. Вагу до 100 г відраховують по шкалі, а при додатковому навантаженні – повертають рукоятку з правої сторони до встановлення потрібної цифри (1, 2, 3, 4). Цю цифру записують першою при відліку загальної маси (відповідно 100, 200, 300, 400 г). До неї додають грами зі шкали і соті грама. Максимальна наважка – 500 г.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]