- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Аналіз ґрунтів
- •Аналіз води
- •2. Обладнання лабораторії
- •2.1. Лабораторне устаткування
- •2.2. Хімічний посуд
- •2.3. Лабораторні прилади
- •2.4. Інше приладдя
- •2.5. Підготовка посуду до аналізу
- •2.6. Одержання дистильованої води
- •2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
- •2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
- •3. Зважування на різних типах терезів
- •3.1. Класифікація терезів
- •3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
- •3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу w
- •3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу влкт – 500
- •4. Техніка виконання аналітичних робіт
- •4.1. Класифікація аналітичних методів
- •4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі
- •4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі
- •5. Виготовлення розчинів різної концентрації
- •5.1. Класифікація розчинів
- •5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією
- •100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
- •5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
- •100 Г розчину містить 50 г кислоти
- •5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
- •6. Якісний та кількісний аналіз
- •6.1. Характеристика якісного аналізу
- •6.2. Характеристика кількісного аналізу
- •7. Характеристика інструментальних методів аналізу
- •7.1. Колориметричний аналіз
- •7.2. Полуменево–фотометричний аналіз
- •7.3. Потенціометричний аналіз
- •7.4. Рефрактометричний аналіз
- •7.5. Поляриметричний аналіз
- •Аналіз ґрунтів
- •8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу
- •8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь
- •8.2. Вимоги до елементарних ділянок
- •8.3. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ
- •8.4. Спорядження для проведення польових робіт
- •8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків
- •8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі
- •8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту
- •8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
- •8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
- •8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
- •9. Характеристика різних типів вологи в грунті
- •10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
- •11. Вміст гумусу в грунті
- •Аналіз води
- •12. Джерела водопостачання
- •13. Відбір проб питної води
- •14. Органолептичні показники якості природної води
- •15. Фізичні показники води
- •16. Хімічні показники води
- •Аналіз рослин
- •17. Загальна характеристика проб
- •18. Відбір зразків рослин для аналізу
- •19. Підготовка зразків рослин для аналізу
- •20. Вміст води і сухої речовини у рослинах
- •Аналіз добрив
- •21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
- •22. Відбір проб мінеральних добрив
- •23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
- •24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу
- •Аналіз кормів
- •25. Характеристика силосу
- •26. Вимоги до якісних показників силосу
- •27. Характеристика сінажу
- •28. Вимоги до якісних показників сінажу
- •29. Характеристика комбікормів
- •30. Вимоги до якісних показників комбікормів
- •31. Відбір середніх проб різних кормів
- •Аналіз сільськогосподарської продукції
- •32. Аналіз продукції рослинництва
- •32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур
- •32.2. Оцінка якості олійних культур
- •33. Аналіз продукції тваринництва
- •33.1 Хімічний склад молока
- •33.2 Біохімічні властивості молока
- •33.3 Фізичні властивості молока
- •33.4 Відбір середньої проби молока
- •33.5 Зберігання проб молока
- •33.6 Органолептичні показники молока
- •33.7 Види фальсифікації молока
2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
Основною вимогою до хімічних реактивів є їх чистота. При використанні забруднених великою кількістю домішок реактивів результати експерименту виходять неправильними.
За ступенем чистоти хімічні реактиви класифікують на:
Технічні (т.) – вміст домішок понад 2%
Чисті (ч.) – вміст домішок до 2%
Чисті для аналізу (ч.д.а.) – вміст домішок до 1%
Хімічно чисті (х.ч.) – вміст домішок менше 1%
Особливо чисті (ос.ч.) – вміст домішок 0,01 – 0,00001%
Чистота кожного реактиву регламентується технічними умовами або державним стандартом на нього.
При проведенні хімічного аналізу не слід користуватися реактивами без етикеток або тими, для яких не зазначено ступінь їх чистоти. Для приготування стандартних (титрованих) розчинів потрібно використовувати реактиви “ч.д.а.” або “х.ч.”; розчини з наближеною концентрацією (робочі розчини) можна готувати з реактивів марки “ч.”.
2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
Реактиви слід зберігати у відповідній тарі, закритими, з етикетками, на яких зазначено назву речовини, її хімічна формула, точна концентрація, дата виготовлення, термін зберігання.
Багато реактивів зберігають у склянках із звичайного скла або поліетиленових банках, мішечках.
Реактиви, що розкладаються під дією світла (КІ, І2, КМnО4, K2Cr2O7, AgNO3, KSCN, K3[Fe(CN)6] та ін.), тримають у жовтих або темних склянках.
Посуд з деякими реактивами (наприклад, пероксид водню) не можна щільно закривати: між пробкою і посудом треба прокладати пластмасову смужку, щоб міг вільно проходити кисень, який виділяється.
Зберігають реактиви у шафах, на полицях лабораторних столів, а леткі та з сильним запахом речовини (аміак, сірководень, органічні розчинники та їхні похідні) слід зберігати у витяжній шафі.
3. Зважування на різних типах терезів
3.1. Класифікація терезів
Для визначення маси речовин у хімічній лабораторії використовують:
Технохімічні терези – точність зважування до 0,01 г.
Аналітичні терези – точність зважування до 0,0002 г.
Квадрантні терези – точність зважування до 0,01 г
Торзійні терези – точність зважування до 0,001 г.
Терези повинні стояти в окремій кімнаті (ваговій) на спеціальній рівній поверхні, що не вібрує. Там повинні бути стійкі температура, вологість і відсутність прямого сонячного світла.
3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
Аналітичні терези є чутливим вимірювальним приладом для визначення маси речовин з точністю до 0,0001 г. Така точність у більшості випадків цілком достатня для проведення звичайного кількісного аналізу. При застосуванні мікро– і ультрамікроаналізу треба зважувати ще менші кількості речовин (порядку 0,01 – 0,001 мг); для цього використовують терези спеціальної конструкції.
Аналітичні терези завжди поміщенні у засклений футляр – вітрину із боковими дверцятами, що відчиняються. Під час роботи всі дверцята повинні бути зачинені.
Звичайні аналітичні терези за принципом дії є рівноплечим важелем першого виду. Головна частина терезів – коромисло – має точку опори (тригранну призму) в центрі. По обидва боки від точки опори на однаковій відстані знаходяться точки прикладання сил, що діють на кінці коромисла; цими силами є загальна маса шальок, важків і зважуваних предметів. Коромисло терезів разом з шальками перебуває до зважування в стані рівноваги. Процес зважування полягає в тому, що на одну шальку терезів кладуть зважуваний предмет, внаслідок чого стан рівноваги порушується; на другу шальку кладуть важки (гирьки) з точно відомою масою – доти, поки поновиться попередній стан рівноваги і коромисло терезів займе своє початкове горизонтальне положення.
Отже, на аналітичних терезах масу речовини визначають за допомогою коромисла, яке коливається на тригранній призмі. Підіймають коромисло на призмі (вмикають терези) або опускають його на опори (вимикають терези) за допомогою аретира. На кінцях коромисла на призмах за допомогою підвісок закріплені чашки для зважування. В аналітичних терезах між коромислом і чашками додатково вміщені демпфери (повітряні гальма). Крім того, в аналітичних терезах справа від коромисла розміщене пристосування у вигляді двох градуйованих лімбів (кілець) для подачі на коромисло важків малої маси (від 0,1 до 0,9 г – зовнішній лімб, від 0,01 до 0,09 г – внутрішній лімб). На передній частині біля основи аналітичних терезів розміщений окуляр вейтографа, який засвічується при вмиканні аретира. На ньому нанесені нульова поділка, за допомогою якої на шкалі вейтографа індукуються одиниці маси величиною 0,001–0,009 та 0,0001–0,0009 г. Аналітичні терези також мають шунт для встановлення умовної нульової точки терезів.
Важки – це набір гирок з точно відомою масою (від 1 до 100 г: 1,2,5,10,20,50,100). Виготовлені вони з латуні.
Електричні квадрантні терези типу ВЛКТ–500 мають одну чашку для зважування; зовні виведені рукоятки для встановлення нульової позначки, зміни маси важків та індикації точки рівноваги. Для зручності відліку шкала має підсвітку. При зважуванні наважки до 100 г – додаткові гирьки не використовують. Для більших наважок – противагу навантажують додатковими гирьками по 100 г. Вагу до 100 г відраховують по шкалі, а при додатковому навантаженні – повертають рукоятку з правої сторони до встановлення потрібної цифри (1, 2, 3, 4). Цю цифру записують першою при відліку загальної маси (відповідно 100, 200, 300, 400 г). До неї додають грами зі шкали і соті грама. Максимальна наважка – 500 г.