2.5. Підготовка посуду до аналізу

Підготовка посуду до роботи є важливим етапом: від чистоти посуду залежить точність аналізів.

Перед миттям із посуду видаляють залишки розчинів або осадів, промивають спочатку теплою, а потім холодною водопровідною водою. Забруднені місця протирають щіткою, йоржиком чи скляною паличкою з насадкою з гумової трубки. З цією метою забороняється використовувати пісок та інші абразивні матеріали.

Якщо посуд забруднений жирними речовинами, то до теплої води можна додавати мийні засоби: рідке мило, 30 – 40% розчин лугу, соду, пральні порошки та ін. Для очищення посуду від органічних речовин використовують розчинники: ефір, бензин, толуол, бензол, ацетон, спирт (Увага! Вони вогненебезпечні!). Для зняття бурих плям оксиду марганцю (ІV), оксиду заліза (ІІІ) із стінок посуду використовують розчин соляної кислоти або щавлеву кислоту.

Добре очищений та вимитий посуд два-три рази споліскують дистильованою водою. Якщо при перевертанні на внутрішніх стінках не залишається крапель води, а вона збігає плівкою, посуд вимитий якісно.

Щоб дістати абсолютно чистий посуд, його додатково миють 10%-м розчином хромової суміші (розчин K₂Cr₂O₇, у концентрованій Н₂SО₄), а потім пропарюють над киплячою водою. Для цього в попередньо вимитий посуд наливають ≈ ¾ об’єму хромової суміші, обережно споліскують стінки, зливають хромову суміш у склянку для зберігання. Залишки хромової суміші змивають великою кількістю води і споліскують посудину дистильованою водою. В разі потреби таку обробку повторюють декілька разів. Ефективність очищення посуду підвищується при збільшенні тривалості контакту з хромовою сумішшю або при її нагріванні до 40-50°С (Увага! Хромова суміш – сильний окислювач і викликає сильні опіки шкіри). Для миття посуду безпечніше користуватися 5%-м розчином КМnО₄ з додаванням Н₂SО₄ (краще при температурі 45-50°С).

Вимитий посуд висушують від залишків дистильованої води в сушильній шафі або при звичайній температурі на спеціальній дошці з кілочками чи на аркуші чистого паперу.

2.6. Одержання дистильованої води

Жодна хімічна лабораторія не може обійтися без дистильованої води: всі хімічні реактиви (які не потребують спеціальних розчинників) готують на дистильованій воді, хімічний посуд обов’язково необхідно споліскувати дистильованою водою та ін.

Дистильована вода – це вода, що майже не містить неорганічних і органічних речовин, і отримана шляхом перегонки звичайної водопровідної води.

Найпростіший прилад для дистилювання води складається з колби Вюрца, яка за допомогою пробки сполучається з охолоджувачем Лібіха. Колба, в яку наливають воду, повільно нагрівається на електричній плитці (або спиртівці). Кипіння повинно бути рівномірне (без поштовхів). Воду, що конденсується з пари в холодильнику збирають у приймальник. Зібравши приблизно 50 мл, припиняють дистиляцію. Дистильовану воду перевіряють на чистоту розчином AgNO₃.

Для більшої зручності в агрохімічних лабораторіях використовують дистилятори різних марок, але найпоширенішими є ДЭ-25, ДЭ-4-2.

Дистилятор ДЭ-4-2 принцип дії дистилятора полягає на конденсації дуже ретельно відсепарованого пару.

В камері випаровування вода нагрівається електронагрівачами до кипіння. Пар, що утворився, поступає в конденсаційну камеру, яка охолоджується ззовні водопровідною водою і, конденсуючись, витікає у вигляді дистиляту через отвір. Продуктивність роботи дистилятора становить 4 л/год.

Апарат має автоматичний пристрій – датчик рівня, що запобігає електронагрівачам зіпсуватися на випадок зниження рівня води нижче дозволеного.