Аналіз рослин

17. Загальна характеристика проб

Необхідною умовою для правильної хімічної характеристики насіння, зерна, плодів, коріння, листя тощо є правильне відбирання проби та підготовка її до аналізу.

Як правило, наважку матеріалу для аналітичного дослідження беруть досить невелику. Результати ж аналізу повинні дати об’єктивну характеристику досить великим масам різноманітних продуктів (добрив, грунту). Тому, якщо середня проба відібрана неохайно або не досить точним методом – аналіз не буде відображати дійсні властивості маси речовини, а в кращому випадку може характеризувати лише її частину.

В агрохімічному аналізі розрізняють три види проб: попередню, середню (лабораторну) і аналітичну.

Попередню пробу відбирають безпосередньо в полі, на складі добрив, у гноєсховищі тощо за спеціальними правилами, наведеними в інструкціях або стандартах.

Методика складання зразків залежить від об’єкта досліджень. Загальним є те, що до зразка потрібно включити якомога більшу кількість рослин або їх частин, але водночас проби не повинні бути надто громіздкими. Тому для кожної культури або групи культур встановлюють мінімальні розміри зразків.

Відбирання зразків проводять при хорошій погоді вранці, до настання спеки, або в кінці для (завжди в один час). Якщо це дослід – умови відбирання зразків повинні бути однаковими в усіх варіантах.

Мінімальна кількість проб, яка дає змогу об’єктивно охарактеризувати стан посіву на полі площею:

• до 10 га, має бути не менше 8;

• 11 – 50 га на кожні 10 га береться додаткова проба;

• 51 – 100 га на кожні 20 га;

• від 101 га і більше – на кожні 25 га по одній додатковій пробі.

Кожен зразок зберігається в коробці або мішечку, які повинні мати чітко заповнену етикетку.

Середню пробу готують із попередньої. Для цього пробу рослини розділяють на окремі органи: коріння, листя, зерно; в разі потреби зважують і визначають їх масове співвідношення. Потім грубо подрібнюють ножицями або ножем, добре розмішують і відбирають квадратуванням, або в окремих місцях, середню пробу (квадратуваня роблять так: подрібнений матеріал розподіляють тонким рівномірним шаром на пергаментному папері у вигляді квадрата, який діагоналями поділяють на 4 трикутники, а з двох протилежних матеріал відкидають. Залишок старанно перемішують і знову рівномірно розподіляють на папері; операцію повторюють доти, поки не залишиться стільки речовини, скільки потрібно для аналітичної проби.

Краще це робити, розстеливши речовину тонким шаром на склі або фанері.

Для підготовки до хімічного аналізу зразки середньої проби розкладають на чистому папері тонким шаром і висушують при кімнатній температурі або при нагріванні до 50 – 60С до ламкого (крихкого) стану. Готовий середній зразок повинен бути подрібнений так, щоб грунт просіювався крізь сито з діаметром отворів 1 мм, а подрібнені рослини – 0,25 мм.

Аналітичну пробу відбирають із повітряно–сухої середньої проби методом квадратування. Її переносять у склянку з притертою пробкою і зберігають протягом тривалого часу, використовуючи для аналізу.

Маса аналітичної проби рослин від 50 до кількох сотень грамів, грунту від 200 г до 1 кг, добрив – 100 – 200 г.

Зберігають зразки протягом 10 місяців у провітрюваному приміщенні в закритих картонних, полімерних чи бляшаних коробках.

При відбиранні наважок аналітичну пробу ще раз ретельно перемішують, щоб виключити можливість розшарування часточок за розмірами та масою.

Зразки одного виду продукції (наприклад, корені, зерно, листя) з усіх варіантів досліду слід аналізувати одночасно.