- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Аналіз ґрунтів
- •Аналіз води
- •2. Обладнання лабораторії
- •2.1. Лабораторне устаткування
- •2.2. Хімічний посуд
- •2.3. Лабораторні прилади
- •2.4. Інше приладдя
- •2.5. Підготовка посуду до аналізу
- •2.6. Одержання дистильованої води
- •2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
- •2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
- •3. Зважування на різних типах терезів
- •3.1. Класифікація терезів
- •3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
- •3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу w
- •3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу влкт – 500
- •4. Техніка виконання аналітичних робіт
- •4.1. Класифікація аналітичних методів
- •4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі
- •4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі
- •5. Виготовлення розчинів різної концентрації
- •5.1. Класифікація розчинів
- •5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією
- •100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
- •5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
- •100 Г розчину містить 50 г кислоти
- •5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
- •6. Якісний та кількісний аналіз
- •6.1. Характеристика якісного аналізу
- •6.2. Характеристика кількісного аналізу
- •7. Характеристика інструментальних методів аналізу
- •7.1. Колориметричний аналіз
- •7.2. Полуменево–фотометричний аналіз
- •7.3. Потенціометричний аналіз
- •7.4. Рефрактометричний аналіз
- •7.5. Поляриметричний аналіз
- •Аналіз ґрунтів
- •8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу
- •8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь
- •8.2. Вимоги до елементарних ділянок
- •8.3. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ
- •8.4. Спорядження для проведення польових робіт
- •8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків
- •8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі
- •8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту
- •8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
- •8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
- •8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
- •9. Характеристика різних типів вологи в грунті
- •10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
- •11. Вміст гумусу в грунті
- •Аналіз води
- •12. Джерела водопостачання
- •13. Відбір проб питної води
- •14. Органолептичні показники якості природної води
- •15. Фізичні показники води
- •16. Хімічні показники води
- •Аналіз рослин
- •17. Загальна характеристика проб
- •18. Відбір зразків рослин для аналізу
- •19. Підготовка зразків рослин для аналізу
- •20. Вміст води і сухої речовини у рослинах
- •Аналіз добрив
- •21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
- •22. Відбір проб мінеральних добрив
- •23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
- •24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу
- •Аналіз кормів
- •25. Характеристика силосу
- •26. Вимоги до якісних показників силосу
- •27. Характеристика сінажу
- •28. Вимоги до якісних показників сінажу
- •29. Характеристика комбікормів
- •30. Вимоги до якісних показників комбікормів
- •31. Відбір середніх проб різних кормів
- •Аналіз сільськогосподарської продукції
- •32. Аналіз продукції рослинництва
- •32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур
- •32.2. Оцінка якості олійних культур
- •33. Аналіз продукції тваринництва
- •33.1 Хімічний склад молока
- •33.2 Біохімічні властивості молока
- •33.3 Фізичні властивості молока
- •33.4 Відбір середньої проби молока
- •33.5 Зберігання проб молока
- •33.6 Органолептичні показники молока
- •33.7 Види фальсифікації молока
33. Аналіз продукції тваринництва
33.1 Хімічний склад молока
Молоко – це біологічна рідина складного хімічного складу, яка виділяється молочною залозою ссавців. Воно незамінне в перші дні життя молодняку і являється необхідним продуктом живлення людини в багатьох районах земної кулі. І.П.Павлов вказував на три основні властивості молока, як харчового продукту:
Легке засвоювання;
Самостійна властивість до збудження травного каналу;
Краще засвоювання азоту молока в порівнянні з азотом хлаба.
Молоко також є сировиною для масляної, сирної, кондитерської, хлібопекарської і фармацевтичної промисловостей.
В
Таблиця 9. Хімічний
склад молока корови Складові
частини Середні
дані Вода
87,5 Сухий
залишок 12,5 Молочний
жир 3,8 Білки,
з
них: 3,3 казеїн 2,7 альбумін 0,4 глобулін 0,1 інші
білки 0,1 Небілкові
сполуки азоту 0,1 Молочний
цукор (лактоза) 4,7 Мінеральні
речовини, з
них: 0,70 кальцій 0,18 фосфор 0,20 калій 0,17 магній 0,02 хлор 0,10 натрій 0,05 залізо,
марганець, йод та ін.
тисячні частки
мг Лимонна
кислота 0,15 Ліпоїди
0,09 Гази,
мл % 6,5
Суха речовина – або сухий залишок (маса речовин, отримана після висушування наважки молока при 102 – 105ºС), визначає поживну цінність молока. Сухий знежирений молочний залишок (СЗМЗ) складає 8,7% (6,6 – 10,3%).
Жиру в коров’ячому молоці в середньому міститься 3,8%. Процент вмісту жиру в молоці залежить від багатьох факторів: породи, годівлі, утримання та ін.
Із усіх складових частин молока жир – найбільш грубодисперсна фаза. В парному або нагрітому молоці він знаходиться у вигляді емульсії (крапель), в охолодженому – у вигляді суспензії (кульок). Жирові кульки можна побачити під мікроскопом. Одні з них знаходяться у вигляді окремих кульок, а інші об’єднані в грудочки різної величини. Жирові кульки зпливають на поверхню молока, утворюючи шар вершків.
Жирова кулька покрита білковою оболонкою. Їх кількість і розмір жирових кульок обумовлюють технологічні властивості молока при його сепаруванні і переробці в масло і сир. Чим більші кульки, тим легше вони відділяються при сепаруванні і, відповідно, менше відходів жиру в знежирене молоко, сироватку і сколотини. Їх розмір залежить від породи і індивідуальних особливостей тварини, стадії лактації і годівлі. В кінці лактації жирові кульки молока стають дрібнішими.
Молочний жир містить більше 147 кислот (в інших жирах 5–7). Він легко перетравлюється і засвоюється, містить жиророзчинні вітаміни (А, D, E, F), легко змінюється під дією високої температури, світла, ферментів, кислот, лугів. Утворюється молочний жир з поживних речовин корму, які під дією ферментів травного тракту розпадаються з початку у лімфу, а потім у кров, а нею вже переноситься до молочної залози, де і утворюється молочний жир.
Жовтий колір жиру обумовлений забарвлюючими речовинами молока – ксантофілом і каротином.
Вміст жиру в молоці необхідно знати, щоб перерахувати масу молока фактичної жирності на базисну; при відборі “на плем’я” тварин з кращою жирністю молока; для встановлення поживної цінності і вартості молока при розрахунку по жирності; для нормалізації молока, яке випускають молочні заводи в торгівельну мережу і при виробництві стандартного по жирності твердого сиру та інших молочних продуктів; при розрахунку сухої речовини і сухого знежиреного залишку молока; для боротьби з фальсифікацією молока; при розрахунку виходу молочної продукції; для складання жирового балансу з метою контролю роботи молочного заводу.
Білки – складають приблизно четверту частину сухої речовини і майже третю частину сухого знежиреного залишку молока. У молоці вони представлені в основному казеїном, альбуміном, глобуліном і складаються з амінокислот, в т.ч. і з таких, без яких організм нормально розвиватися не може (лізін, метіонін, триптофан, фенілаланін, валін, треонін, лейцин, ізолейцин).
Казеїн – це основний білок молока, який відноситься до групи фосфоропротеїнів (які містять Р). В молоці він знаходяться у вигляді міцел – невеликих частинок, які видно під електронним мікроскопом. Цей білок входить в склад сухої речовини кисломолочного сиру, твердого сиру, молочних консервів. Із загальної кількості білків молока на долю казеїну припадає 82%. Він надає молоку білого кольору і обумовлює його непрозорість.
Молочний цукор – відноситься він до дисахаридів, складається з глюкози і галактози, міститься тільки в молоці. У чистому вигляді молочний цукор представляє собою кристалічний порошок білого кольору. У воді розчиняється гірше ніж цукор з буряків, менш солодкий.
Молочний цукор необхідний для нормальної роботи серця, печінки, нирок і внутрішнього клітинного обміну, сприяє кращому засвоєнню кальцію, а також бере участь у синтезі білків, жирів, широко застосовується в годуванні немовлят, в медицині.
Мінеральні речовини – залишаються в золі після спалювання сухого залишку молока. Вони поділяються на: макроелементи (Са, Р, S, СІ), які знаходяться в молоці в досить великих кількостях та мікроелементи (Al, Cr, J та ін.), які знаходяться в молоці в дуже малих кількостях або у вигляді слідів.
Вітаміни – ділять на водорозчинні (С, групи В, РР) і жиророзчинні (А, D, E, F). Водорозчинні вітаміни залишаються в знежиреному молоці, вони синтезуються організмом жуйних тварин або мікрофлорою їх шлунково–кишкового тракту. В організмі людини ці вітаміни не синтезуються і повинні знаходитися в їжі в достатній кількості.
Жиророзчинні вітаміни при сепаруванні молока переходять у вершки, а отже їх багато у вершковому маслі.
Багато вітамінів дуже чутливих до високих температур, кисню, світла. У зв’язку з цим при обробці молока слід запобігати їх руйнуванню.
Вітаміни входять до складу ферментів, які беруть участь у білковому, жировому та інших обмінах. Нестача їх призводить до авітамінозу.