- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Аналіз ґрунтів
- •Аналіз води
- •2. Обладнання лабораторії
- •2.1. Лабораторне устаткування
- •2.2. Хімічний посуд
- •2.3. Лабораторні прилади
- •2.4. Інше приладдя
- •2.5. Підготовка посуду до аналізу
- •2.6. Одержання дистильованої води
- •2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
- •2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
- •3. Зважування на різних типах терезів
- •3.1. Класифікація терезів
- •3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
- •3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу w
- •3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу влкт – 500
- •4. Техніка виконання аналітичних робіт
- •4.1. Класифікація аналітичних методів
- •4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі
- •4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі
- •5. Виготовлення розчинів різної концентрації
- •5.1. Класифікація розчинів
- •5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією
- •100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
- •5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
- •100 Г розчину містить 50 г кислоти
- •5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
- •6. Якісний та кількісний аналіз
- •6.1. Характеристика якісного аналізу
- •6.2. Характеристика кількісного аналізу
- •7. Характеристика інструментальних методів аналізу
- •7.1. Колориметричний аналіз
- •7.2. Полуменево–фотометричний аналіз
- •7.3. Потенціометричний аналіз
- •7.4. Рефрактометричний аналіз
- •7.5. Поляриметричний аналіз
- •Аналіз ґрунтів
- •8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу
- •8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь
- •8.2. Вимоги до елементарних ділянок
- •8.3. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ
- •8.4. Спорядження для проведення польових робіт
- •8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків
- •8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі
- •8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту
- •8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
- •8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
- •8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
- •9. Характеристика різних типів вологи в грунті
- •10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
- •11. Вміст гумусу в грунті
- •Аналіз води
- •12. Джерела водопостачання
- •13. Відбір проб питної води
- •14. Органолептичні показники якості природної води
- •15. Фізичні показники води
- •16. Хімічні показники води
- •Аналіз рослин
- •17. Загальна характеристика проб
- •18. Відбір зразків рослин для аналізу
- •19. Підготовка зразків рослин для аналізу
- •20. Вміст води і сухої речовини у рослинах
- •Аналіз добрив
- •21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
- •22. Відбір проб мінеральних добрив
- •23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
- •24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу
- •Аналіз кормів
- •25. Характеристика силосу
- •26. Вимоги до якісних показників силосу
- •27. Характеристика сінажу
- •28. Вимоги до якісних показників сінажу
- •29. Характеристика комбікормів
- •30. Вимоги до якісних показників комбікормів
- •31. Відбір середніх проб різних кормів
- •Аналіз сільськогосподарської продукції
- •32. Аналіз продукції рослинництва
- •32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур
- •32.2. Оцінка якості олійних культур
- •33. Аналіз продукції тваринництва
- •33.1 Хімічний склад молока
- •33.2 Біохімічні властивості молока
- •33.3 Фізичні властивості молока
- •33.4 Відбір середньої проби молока
- •33.5 Зберігання проб молока
- •33.6 Органолептичні показники молока
- •33.7 Види фальсифікації молока
22. Відбір проб мінеральних добрив
Відбирають приблизно 5% мішків з кожної партії мінеральних добрив. Спеціальним щупом з кожного мішка, що знаходиться в горизонтальному положенні, беруть 200 – 300 г проби на глибині до ¾ висоти мішка вздовж діагоналі.
Незатарені проби мінеральних добрив з вагонів, автомашин, насипу відбирають ручним пробовідбирником із розрахунку:
36 разових проб з вагону,
22 разові проби з насипу до 60 т.
7 – 10 разових проб з автомашини,
З добрив, які знаходяться в полі або складі, беруть щупом 1 – 2 проби на всю глибину кучі з кожного квадратного метру поверхні. Всі проби об’єднують разом, перемішують і відбирають середню пробу до 2 кг.
Аналітичну пробу відбирають із середньої, для цього її рівномірно висипають на пергаментний папір, перемішують і ділять на рівні прямокутники (не менше 20), з яких і відбирають в банку 100 – 200 г для аналізу, або проводять відбирання методом квадратування.
23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
Середні зразки гною на тваринницьких фермах відбирають з тих місць, звідки в найближчі дні розпочнеться вивезення добрива на поля (без попереднього складання в штабелі).
Проби твердих органічних добрив з гноєсховищ і штабелів відбирають наступним чином: з торцевої сторони гноєсховища (штабелю) видаляють шар гною або компосту товщиною 30 – 50 см на всю висоту штабелю. Потім з 10 – 15 точок в різних місцях площі зрізу акуратно відбирають, не допускаючи відокремлення рідини, проби загальною масою 20 – 30 кг. Аналогічно відбирають проби на протилежному торці.
Відібрані проби складують на поліетиленову плівку, ретельно перемішують, розрівнюють шаром товщиною 10 – 12 см і з різних місць відбирають проби для складання середнього зразка для аналізу масою 2 кг.
Відібранні середні зразки поміщають в 3х літрові скляні банки або поліетиленові мішки, додають в них 3 – 5 мл толуолу, зав’язують і потім упаковують з етикетками в паперові або полотняні мішки.
Рідкі органічні добрива (рідкий гній) перед взяттям зразка ретельно перемішують за допомогою спеціального насосу або інших засобів. Зразок відбирають у літрову пляшку з широким горлом, додають в неї 1 мл толуолу, після чого закривають гумувою пробкою.
Проби напіврідких органічних добрив беруть за допомогою конусного зернового щупу по периметру гноєсховища на відстані 20 см від дна, 20 см від поверхні і 1 м від стінок гноєсховища в середині шару. Проби поміщають у відро і ретельно перемішують для складання середнього зразка.
Відібрані в господарстві середні зразки різних видів органічних добрив аналізують окремо.
До кожного зразка добрива додається етикетка. Її прив’язують до мішка, а якщо опускають в банку або мішок, то обов’язково загортають в поліетиленову плівку.
Приблизна форма етикетки:
Господарство, район, область;
Назва добрива;
Дата відбирання проби;
Бригада (відділення) де взяли пробу;
Виді і кількість підстилки, що застосовують (в розрахунку на 1 голову на добу);
Місце взяття зразка (гноєсховище, штабель, кучі або канави);
Спосіб зберігання гною (щільний, горячепресований, нещільний);
Строк зберігання гною до взяття проби (в місяцях);
Прізвище того, хто відбирав зразок.
Підпис.
Доставлений в лабораторію середній зразок гною або компосту масою 2 кг ретельно перемішують в емальованому посуді, не перепрівшу солому подрібнюють ножицями на шматки довжиною не більше 1 см. З подрібненої та добре перемішаної проби відбирають для аналізу середню пробу масою не менше 1 кг. Пробу розрівнюють рівним шаром у великій фарфоровій чашці або емальованій кюветі і з різних точок пінцетом або шпателем беруть проби для аналізу.
Для повної характеристики гною і компосту в них потрібно визначити: вологість, зольність, вміст загального амонійного і нітратного азоту, вміст загального фосфору, вміст загального калію та рН.