vДослід 2. Ознайомитися з моделлю хемотаксису (дослід Данилевського)

Оснащення: ртуть металева, кристали калію біхромату (К2Сr2О7), 3 % розчин HNO3, піпетки, пінцети, чашки Петрі.

Хід досліду. 1. Наливають у чашку Петрі 15 – 20 мл розчину азотної кислоти і додають 1 мл ртуті у вигляді краплі. Чашку встановлюють у суворо горизонтальному положенні.

2.На невеликій відстані від ртуті вміщують у розчин кислоти кристал калію біхромату.

3.Спостерігають за динамікою стану краплі ртуті.

4.Результати досліду і висновки заносять до протоколу занят- тя, ілюструючи малюнками. Звертають увагу на те, що в міру на- ближення хмарини розчиненого калію біхромату до ртуті і зітк- нення з нею в цьому місці падає поверхневий натяг, що зумовлює переливання ртуті з ділянки з високим в ділянку з низьким по- верхневим натягом. Це призводить до виникнення амебоподібно- го руху краплі у бік кристала й охоплення його аналогічно фаго- цитозу.

>Заняття 15. БІОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГНІЙНОГО ЕКСУДАТУ. ЯВИЩЕ ХЕМОТАКСИСУ

Мета: вивчити біохімічні властивості гнійного ексудату на прикладі його гідролітичної активності стосовно білка, жиру і ву- глеводів; навчитися визначати активність гідролітичних фермен- тів в умовних одиницях з використанням методик біохімічного аналізу.

Гнійний ексудат складається з гнійних тілець і гнійної сирова- тки. Гнійні тільця є залишками загиблої тканини, клітин крові. Відомо, що гній, який накопичується у тканинах, може розплав- ляти їх. Це явище зумовлене наявністю у гнійній сироватці без- лічі ферментів, у тому числі протеолітичних, ліполітичних та амілолітичних, що мають високу активність. Зазначені ферменти надходять у гнійну сироватку внаслідок руйнування клітин і їх лізосом, у свою чергу, розплавляючи мембрани нових клітин. Ушкоджуючи їх лізосоми, ці ферменти зумовлюють активізацію нових ферментів.

При підготовці до заняття студенти повинні засвоїти теоретич- ний матеріал про: механізм дії гідролітичних ферментів, оптимум їх активності; основні властивості ексудату, його відмінність від транссудату; види ексудату і їх характеристики; механізм ексуда- ції; чинники, що сприяють ексудації; значення ексудату в осеред-

77

ку запалення; основні біохімічні і фізико-хімічні зміни в осередку запалення; історію розвитку вчення про запалення; наслідки за- палення; значення запалення для організму; роль нервової та ендокринної систем у патогенезі запалення; прояв загального і місцевого при запаленні.

Студент повинен уміти: виконувати аналітичну роботу з ви- користанням ферментів, одержувати розведення їх у 2, 4, 8, п разів.

a Література

Використати літературу до заняття 14.

v Дослідгнійної сироватки1. Вивчення протеолітичної активності

Оснащення: гнійна сироватка, курячий білок у розведенні 1 : 150 чи 1 % розчин казеїну, піпетки, пробірки, 20 % розчин су- льфосаліцилової кислоти.

Хід досліду. 1. Використовують 8 пробірок, у які вносять ком- поненти за такою схемою:

	Компонент			Номер пробірки
		1	2	3	4	5	6	7	8
	20 % розчин сульфосаліцило-	1	1	1	1	1	1	1	1
	вої кислоти, мл
	Розчин білка, мл	1	1	1	1	1	1	1	1
	Гнійна сироватка, крапель	2	4	6	8	10	12	14	0
	Фізрозчин, крапель	12	10	8	6	4	2	—	14

2.Змішують вміст пробірок і ставлять їх на 40 хв у термостат при температурі 38 °С.

3.Через 40 хв пробірки виймають з термостата й у кожну вно- сять по 2 краплі 20 % розчину сульфосаліцилової кислоти. При наявності білка в пробі індикатор викликає помутніння суміші.

4.За ступенем помутніння проб визначають активність гнійної сироватки. Відсутність помутніння в пробірці свідчить про повне розщеплення білка.

5.Протеолітичну активність гнійної сироватки виражають в одиницях, кожна з яких дорівнює мінімальній кількості крапель сироватки, що викликала розщеплення 1 мл розведеного білка за

40 хв.

6.Отримані результати і висновки заносять до протоколу за- няття.

78

vДослід 2. Вивчення амілолітичної активності гнійної сироватки

Оснащення: гнійна сироватка у розведенні 1 : 10; 0,25 % роз- чин крохмалю, розчин Люголя, фізрозчин, термостат, годинник, пробірки, піпетки, штативи.

Хід досліду. 1. У кожну з 9 пробірок наливають компоненти реакції за такою схемою:

Компонент				Номер пробірки
	1	2	3		4	5	6		7	8	9
0,25 % розчин крохмалю, мл	1	1	1		1	1	1		1	1	1
Гнійна сироватка, крапель	2	4	6		8	10	12		14	0	0
Фізрозчин, крапель	12	10	8		6	4	6		2	0	14
Звичайна сироватка, крапель	0	0	0		0	0	0		0	14	0

2.Змішують вміст пробірок і ставлять їх у термостат на 15 хв при температурі 38 °С.

3.Після інкубації в кожну пробірку додають по краплі розчин Люголя, змішують і порівнюють їх забарвлення.

4.Амілолітичну активність гнійної сироватки виражають в умовних одиницях, одна одиниця означає найменшу кількість її (у краплях), достатню для повного розщеплення крохмалю. Про це свідчить відсутність синього забарвлення проби за 15 хв при температурі 38 °С.

5.Результати досліду і висновки заносять до протоколу заняття.

bНАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА

v Дослід 1. Виявлення змін проникності судин

на початковому етапі запалення (після ушкодження тканин)

Оснащення: жаби, дощечки, стрічки для фіксації, шпильки, препарувальні голки, ножиці, пінцети, бинти, фізрозчин (0,65 % розчин NaCI), тонкі шовкові чи сурові нитки, хірургічні голки, голкотримачі, шприц (1 – 2 мл), 0,5 % розчин трипанової синьки, ефір, склянка, вата.

Хід досліду. 1. Попередньо (за добу до досліду) проводять опе- рацію наркотизованої ефіром жаби по зашиванню в рану марле- вого тампона. Для цього жабу вміщують у склянку, де знаходить- ся вата, змочена ефіром; наркотизовану жабу переносять на до-

79

щечку і залишають у положенні спинкою догори; на каудолате- ральній поверхні однієї із задніх лапок роблять поздовжній розріз шкіри (1,5 – 2 см); тупою стороною бранші ножиць роз’єднують фасцію м’язів на невелику глибину і вкладають туди невеликий тампон з бинта; рану зашивають кількома стібками. Жабу зали- шають у прохолодному місці на добу в чистій скляній банці з не- великою (на дні) кількістю води, яку змінюють через

8 – 10 год.

2.Через добу жабу знерухомлюють руйнуванням спинного мозку.

3.Виконують аналогічну операцію зашивання в рану тампона на протилежній задній кінцівці. При цьому стежать за тим, щоб не порушити цілісності судин.

4.Відразу відкривають доступ до серця і за допомогою шприца

іголки повільно вводять у його шлуночок 0,5 – 1,0 мл трипанової синьки.

5.Через 40 хв жабу перевертають, знімають шви з кожної рани

івизначають ступінь забарвлення в синій колір тампонів, що там знаходилися.

6.Результати досліду і висновки заносять до протоколу заняття.

vДослід 2. Ознайомитися в досліді з моделлю хемотаксису лейкоцитів на прикладі поводження інфузорій у різних середовищах

Оснащення: настій сіна (пучок сіна вміщують у склянку, зали- вають водою і при кімнатній температурі витримують 5 – 7 днів), предметне скло, скляна паличка, мікроскоп, 0,1 % розчин глюко- зи, розчин хініну 1 : 1000.

Хід досліду. 1. За допомогою скляної палички наносять на предметне скло на протилежних його краях (по довжині) дві не- великі краплі настою сіна, розглядають під мікроскопом при ма- лому збільшенні рух найпростіших.

2.Поряд з однією краплею наносять таку саму за розміром (і особливо за висотою) краплю розчину глюкози, а поряд з іншою — таку саму краплю розчину хініну. Розчини наносять різними па- личками.

3.Шпилькою (сірником) кожну пару крапель з’єднують неве- ликим містком, роблячи рух шпилькою з настою в розчин.

4.Під малим збільшенням мікроскопа спостерігають за пово- дженням найпростіших на початку і наприкінці досліду.

5.У протоколі заняття замальовують розміщення найпрості- ших на початку і наприкінці досліду, роблять висновки.

80

vДослід 3. Вивчення впливу адреналіну на судини брижі в умовах зміненої величини рН середовища

Оснащення: жаби, дощечки, набір інструментів для готування препарату брижі, розчин адреналіну 1 : 1000, 0,2 % розчин моло- чної кислоти, мікроскопи, окуляри з мікроскопами, піпетки, шприци (1 мл).

Хід досліду. 1. Жабу знерухомлюють, готують препарат брижі, оголюють серце.

2.Під мікроскопом знаходять у брижі артеріальні судини з до- бре вираженим кровотоком, вимірюють їх просвіт.

3.Наносять на брижі кілька крапель розчину адреналіну і спостерігають за зміною просвіту судин.

4.Через 10 хв на брижу наносять краплю молочної кислоти і залишають на 15 хв.

5.Повторно вимірюють просвіт судин і наносять ще краплю розчину адреналіну, спостерігають за зміною просвіту судин.

6.Результати досліду і висновки заносять до протоколу занят- тя. Звертають увагу на те, що в кислому середовищі дія адреналі- ну інша.

AТеми рефератів

1.Сутність і значення біологічної теорії запалення

І.І. Мечникова.

2. Механізм походження кардинальних ознак запалення (по- червоніння, припухання, висока температура, біль, порушення функції).

a Література

Зайчик А.Ш., Чурилов П.П. Основы обшей патологии. — СПб: ЭЛБИ-

СПб, 1999. — С. 273 – 354.

Воспаление: Руководство для врачей / Под ред. В.В. Серова, В.С. Пауко- ва. — М.:Медицина, 1995.

Чернух А. М. Воспаление. — М.: Медицина, 1979. Використати також літературу до заняття 14.

?Запитання для самоконтролю

1.Дайте визначення запалення.

2.Які є групи флогогенних чинників?

3.Які основні ознаки запалення?

4.Які основні причинно-наслідкові відношення при запаленні?

81

5.Якою є провідна ланка в патогенезі первинної альтерації?

6.Якою є провідна ланка в патогенезі вторинної альтерації?

7.Які основні біохімічні зміни відбуваються в зоні запалення?

8.Які наслідки біохімічних і структурних змін у зоні запалення у фазі альтерації?

9.Якими є основні стадії розвитку судинної реакції в зоні запалення за їх послідовністю?

10.Які основні чинники стимулюють розвиток стадії звуження судин?

11.Які основні чинники беруть участь у стадії розширення судин?

12.Які чинники сприяють розвиткові пасивної гіперемії в зоні запалення?

13.Які основні чинники зумовлюють розвиток стадії крайового стояння лейкоцитів?

14.Які основні умови сприяють еміграції лейкоцитів?

15.Що сприяє підвищенню проникності судинної стінки?

16.Чи є еміграція лейкоцитів енергозалежним процесом?

17.Чи змінює лейкоцит свою форму при проходженні через стінку судини під час еміграції?

18.Під впливом яких речовин знижується еміграція лейкоцитів?

19.Якою є послідовність виходу різних форм лейкоцитів із судин?

20.Які особливості діапедезу еритроцитів?

21.Яка біологічна суть еміграції лейкоцитів при запаленні?

22.Яка послідовність стадій фагоцитозу за І.І. Мечниковим?

23.Які наслідки мають біохімічні зміни в зоні запалення?

24.Які основні фізико-хімічні зміни відбуваються в зоні запалення?

25.Якою є основна різниця між ексудатом і транссудатом?

26.Які є складові частини ексудату?

27.На чому ґрунтується ферментативна активність ексудату?

28.Які є основні види ексудату?

29.Які зміни в тканинах лежать в основі проліферації в зоні запалення?

30.В чому полягає біологічна суть проліферації?

31.В яких випадках проліферація змінюється регенерацією?

32.Якими є наслідки регенерації?

33.Які існують принципи класифікації запалення?

34.Що таке гостре, підгостре, хронічне запалення?

35.Які є види запалення за реактивністю?

36.Які є види запалення за характером змін у тканинах?

37.Які види запалення за типом ексудату?

38.Що є характерним для гострого запалення?

39.Що є характерним для хронічного запалення?

40.Що є характерним для гіпоергічного запалення?

41.Що є характерним для нормергічного запалення?

42.Які зміни у тканинах характерні для альтернативного запалення?

43.Які зміни у тканинах характерні для проліферативного запалення?

44.Що є характерним для серозного запалення?

45.Що є характерним для гнійного запалення?

46.Що є характерним для фібринозного запалення?

47.Що є характерним для геморагічного запалення?

48.Що є характерним для катарального запалення?

49.В чому полягає основна думка вивчення порівняльної патології запа- лення?

50.Які існують докази ролі нервової системи в патогенезі запалення?

82