>Заняття 6. ПАТОГЕННА ДІЯ ВИСОКОЇ І НИЗЬКОЇ ТЕМПЕРАТУРИ НА ОРГАНІЗМ ТВАРИН

Мета. 1. Вивчити в експерименті загальний і місцевий ушко- джувальний вплив тепла і холоду на організм тварин, а також роль умов, які визначають ступінь змін в організмі під впливом температурного чинника.

2. Навчитись аналізувати механізм змін у тканинах і цілісно- му організмі при гіпер- і гіпотермії, опіках та відмороженнях.

Під час підготовки до заняття студенти повинні засвоїти тео- ретичний матеріал про: умови, що сприяють розвиткові гіпо- та гіпертермії; опіки та відмороження; патогенез теплового удару і простудних захворювань, адаптаційно-компенсаторні реакції ор- ганізму в умовах впливу високої та низької температур (роль ме- ханізму терморегуляції); ушкоджувальну дію променевої енергії на організм.

Студент повинен уміти: вимірювати температуру тіла тварин, частоту роботи серця і дихання, відрізняти тепловий удар від со- нячного.

a Література

Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.Л., Клугі Дж. Патофізіологія тварин: Під-

ручник. ― К.: Вища шк., 2000. ― С. 7 – 40.

Мазуркевич А.Й. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи- вотных. Практикум. ― К.: Вища шк., 1991. ― С. 3 – 29.

Лютинский С.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи-

вотных. — М.: Колос, 2001. — С. 43 – 46.

Патологічна фізіологія: Підручник / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. — К.:

Вища шк., 1995. — С. 46 – 50.

Патологическая физиология экстремальных состояний / Под ред. П.Д. Го- ризонтова, Н.Н. Сиротинина. — М.: Медицина, 1973.

Посібник для практичних занять з патологічної фізіології/ Під ред. Ю.В. Биця, Л.Я. Данилової. — К.: Здоров’я, 2001. — С. 10 – 11.

Руководство к практическим заняттям по патологической физиологии / Под ред. Н.Н. Зайко и Л.Я. Даниловой. — К., 1989. — С. 8 – 19.

Оснащення: жаби, кролі, білі миші; посуд з холодною і теплою водою, термостат або сушильна шафа, термометр, секундомір.

36

vДослід 1. Визначення патогенного впливу гіпертермії на організм жаби

Хід досліду. 1. Беруть дві жаби, переносять їх у посуд з водою кімнатної температури. Спостерігають за загальним станом, по- ведінкою тварин.

2.Одну жабу переносять у сушильну шафу з температурою 38 – 40 °С, другу — в посудину з водою такої самої температури.

3.Включають секундомір і спостерігають за тваринами, звер- таючи увагу на зміну їх поведінки, стан м’язів тіла. Фіксують час виникнення судом у однієї із жаб, переносять її під кран або у по- судину з холодною водою.

4.Аналізують отримані результати. Висновки заносять у про- токол заняття. Звертають увагу на обмеженість адаптаційно- компенсаторних реакцій в умовах, які підвищують можливість накопичення теплоти в організмі.

bНАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА

v Дослід 1. Виявлення загальної і місцевої дії холоду

на організм теплокровних

Хід досліду: 1. У скляному ексикаторі готують охоло- джувальну суміш, яка складається з двох частин дрібного льоду (снігу) і однієї частини кухонної солі. Зверху на суміш переносять кружечок із тонкого картону діаметром 22 см, а на нього — скля- ний ковпак або лійку діаметром 20 см. Тут же встановлюють тер- мометр для вимірювання температури повітря. Краще, якщо є два ковпаки з охолоджувальною сумішшю.

2.У дослід беруть дві білі миші однакової маси і віку. Реєстру- ють температуру їх тіла (ректально за допомогою електротермо- метра), а також частоту дихання.

3.Одну з мишей опускають у воду з температурою 38 °С. Друга миша — інтактна.

4.Обох мишей переносять на 20 хв під ковпак (лійку) на охо- лоджувальну суміш і через кожні 5 хв фіксують зміни температу- ри тіла, частоти дихання, поведінку, а також шкірного покриву (хвоста, лапок, вух).

5.Результати досліду заносять у протокол занять. Роблять ви- сновки, звертаючи увагу на розвиток місцевих і загальних змін, а також роль зволоження шкіри в їх виникненні.

37

AТеми рефератів

1.Механізм дії променевої енергії на організм тварини.

2.Гіпотермія і простудні хвороби.

3.Застосування променевої енергії у ветеринарній медицині.

4.Застосування гіпотермії в лікувальній практиці.

a Література

Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.Л., Клугі Дж. Патофізіологія тварин: Під-

ручник. ― К.: Вища шк., 2000. ― С. 7 – 40.

Мазуркевич А.Й. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи- вотных. Практикум. ― К.: Вища шк., 1991. ― С. 3 – 29.

Лютинский С.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи-

вотных. — М.: Колос, 2001. — С. 33 – 46.

Адаптация животных к зимним условиям / Под ред. В. Е . Соколова. —

М.: Наука, 1980.

Молекулярные механизмы лучевой болезни. — М.: Медицина, 1984. Температурная компенсация и поведенческий гомеостазис / Под ред. К.П.

Иванова. — Л.: Наука, 1980.

Сидоренко В.Н., Ширинский В.П. Охлаждение организма // БМЭ. — 3-е

изд. — М., 1982. — Т. 18. — С. 183 – 187.

Необхідно використовувати також літературні джерела, наведені до за- няття 6.

>Заняття 7. УШКОДЖУВАЛЬНИЙ ВПЛИВ ХІМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ОРГАНІЗМ ТВАРИН

Мета: вивчити суть місцевої і загальної (резорбційної) дії хімі- чних речовин, а також вплив хімічного тропізму деяких речовин.

Під час підготовки до заняття студенти повинні засвоїти тео- ретичний матеріал про: основні групи хімічних речовин, види їх ушкоджувальної дії на організм; механізм захисту організму проти дії хімічних речовин; місцеву і загальну дію хімічних ре- човин; принципи виявлення хімічних речовин в організмі; вибі- рковість дії хімічних речовин; ушкоджувальну дію біологічних чинників.

Студент повинен уміти: аналізувати суть змін, що відбувають- ся в організмі, в тому числі і патологічних та захисно- пристосувальних, специфічних і неспецифічних, під впливом різ- них хімічних речовин; давати порівняльну оцінку можливих ме- ханізмів знешкодження в організмі отрут різноманітного похо- дження.

38

a Література

Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.Л., Клугі Дж. Патофізіологія тварин: Під-

ручник. ― К.: Вища шк., 2000. ― С. 7 – 40.

Мазуркевич А.Й. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи- вотных. Практикум. ― К.: Вища шк., 1991. ― С. 3 – 29.

Лютинский С.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных животных. — М.: Колос, 2001. — С. 46 – 49.

Патологическая физиология / Под ред. А.Д. Адо и Л.М. Ишимовой. —

С. 84 – 86.

Козлов Н. Б. Аммиак и его роль в патологии. — М.: Медицина, 1971.

Оснащення: жаби; дерев’яні дощечки, булавки, ножиці, пінце- ти, скляні палички, концентрована сірчана кислота, насичений розчин КОН, 0,1 % розчин стрихніну нітрату, вуглекислий газ, скляна банка з кришкою, шприци з голками, вата.

vДослід 1. Вивчення механізму місцевого ушкодження тканин сильними кислотами і лугами

Хід досліду. 1. В дослід беруть дві жаби. Після наркотизування їх декапітують і знерухомлюють руйнуванням спинного мозку.

2.На шкіру однієї із жаб, що перебуває у спинному положенні, на одну із задніх кінцівок скляною паличкою наносять краплю концентрованої сірчаної кислоти, на тіло другої — насиченого розчину КОН.

3.Протягом 5 хв спостерігають за зміною стану шкіри і тканин

умісцях нанесення речовин.

4.Визначають різницю у зміні тканин при кислотному і луж- ному опіках.

5.Аналізують отримані результати, висновки заносять до про- токолу заняття. Звертають увагу на те, що кислотний опік супро- воджується утворенням щільного струпу — альбумінату, тоді як під впливом лугу відбувається гідроліз (розплавлення) білків, жирів і вуглеводів.

vДослід 2. Вивчення особливостей загальної дії речовин на організм тварин на моделі з фармакологічними препаратами

Хід досліду. 1. Інтактній жабі після реєстрації загального ста- ну підшкірно вводять 0,025 г водного розчину стрихніну або 1 мл 20 % масляного розчину камфори.

39

2. Протягом 15 – 20 хв спостерігають за загальним станом і по- ведінкою тварини. Реєструють появу перших ознак дії речовини. Результати досліду і висновки заносять до протоколу заняття, звертаючи увагу на відсутність місцевих змін.

vДослід 3. Моделювання отруєння миші оксидом вуглецю ІІ

Хід досліду. 1. Білу мишу переносять під скляну лійку, встано- влену на тарілку, з’єднану гумовою трубочкою з джерелом СО2 (балон, подушка).

2.Після реєстрації загального стану (поведінка, дихання, ко- лір шкірного покриву) включають подачу вуглекислого газу.

3.Спостерігають за зміною стану тварини. Результати досліду заносять до протоколу заняття. Звертають увагу на те, що отру- єння виникало внаслідок надходження вуглекислого газу через дихальні шляхи.

Роблять висновок про те, що загальна дія хімічних речовин (досліди 2 і 3) виявляється незалежно від шляху надходження їх

ворганізм тварини.

?Запитання для самоконтролю

1.Які є групи ушкоджувальних чинників?

2.Які місцеві зміни у тканинах викликають механічні чинники?

3.Які зміни виникають у цілісному організмі внаслідок дії механічних чинників?

4.Які зміни в організмі є провідними в патогенезі травматичного шоку?

5.Яка послідовність біохімічних і функціональних змін у початковій ста- дії травматичного шоку?

6.Яка основна відмінність шоку від колапсу?

7.Яка основна відмінність шоку від непритомності?

8.Які зовнішні умови сприяють виникненню і розвитку хвороби?

9.Що розуміють під внутрішніми умовами виникнення хвороби?

10.Які впливи відносять до фізичних ушкоджувальних чинників?

11.Які основні напрямки дії механічного ушкоджувального чинника?

12.Які причини травматичного шоку?

13.Які стадії травматичного шоку?

14.Які основні причини контузії?

15.Які бувають види ушкоджувальної дії термічного чинника?

16.Які наслідки ушкоджувальної дії високої температури?

17.Які наслідки ушкоджувальної дії низької температури?

18.Якою є провідна ланка в патогенезі теплового удару (гіпертермії) та які умови сприяють його розвиткові?

19.Охарактеризуйте першу стадію гіпертермії (компенсації).

20.Охарактеризуйте другу стадію гіпертермії (декомпенсації).

40

21.Дайте характеристику першої стадії гіпотермії.

22.Дайте характеристику другої стадії гіпотермії.

23.Які є ступені опіку за характером місцевих деструктивних і реактив- них змін?

24.Які загальні зміни може викликати дія високої температури на орга-

нізм?

25.Який чинник є провідним у розвитку опікового шоку?

26.Які зміни в організмі характерні для опікової токсемії?

27.Яка основна причина зневоднення організму при опіковій хворобі?

28.Що характерне для опікового виснаження при опіковій хворобі?

29.Які умови сприяють пошкодженню тканин при місцевому впливу ни- зької температури?

30.Які бувають ступені відмороження?

31.Які тварини найчутливіші до переохолодження?

32.Які умови патогенної дії електричного струму?

33.Які види місцевої ушкоджувальної дії електричного струму?

34.Перелічіть основні зміни у тканинах внаслідок дії електричного струму.

35.Які зміни у тканинах виникають на місці контакту з тілом електрода?

36.Охарактеризуйте основні зміни у тканинах внаслідок електрохімічної дії електричного струму.

37.У чому суть електротермічної дії електричного струму?

38.У чому суть електромеханічної дії електричного струму?

39.Які наслідки місцевої і загальної дії електричного струму на організм?

40.Які наслідки дії на організм значного шуму?

41.Які наслідки дії ультразвуку на тканини?

42.Яких основних ушкоджень завдає акустична енергія?

43.Які наслідки ушкоджувальної дії на організм акустичної енергії?

44.Який основний механізм ушкоджувальної дії ультрафіолетових про- менів на організм?

45.Які наслідки для організму довготривалої дії ультрафіолетових про-

менів?

46.Які основні умови фотодинамічної дії речовин?

47.У чому суть механізму дії на організм червоних і інфрачервоних про- менів сонячного спектра?

48.Які основні відмінності між сонячним і тепловим ударами?

49.Які наслідки від дії прямих сонячних променів на незахищену голову тварини?

50.У чому полягає ушкоджувальна дія лазерних променів?

51.За яких умов посилюється ушкоджувальна дія радіоактивного випро- мінювання на організм?

52.У чому суть променевої хвороби?

53.У чому полягає специфічний вияв впливу на клітини і тканини іоні- зуючого випромінювання?

54.Назвіть віддалені наслідки іонізуючої радіації.

55.Назвіть основні ушкоджувальні механізми гіпобарії.

56.Назвіть наслідки для організму швидкого переходу від високого тиску до низького.

57.Назвіть місцеві і загальні наслідки гіпобарії для організму.

58.Яка отрута належить до органічної?

59.Дайте класифікацію отрут залежно від переважної дії на ті чи інші клітини і тканини.

41