- •Вступ
- •Тема 1. Предмет і методи патофізіології
- •Заняття 1. Значення експериментального методу в патофізіологічних дослідженнях
- •Заняття 2. Рефлекторні реакції організму на дію патогенних подразників
- •Заняття 3. Активність бар’єрних систем організму і їх роль у патології
- •Заняття 4. Хвороботворна дія електричного струму на організм тварин
- •Заняття 5. Вплив зміни атмосферного тиску на організм тварин
- •Заняття 6. Патогенна дія високої і низької температури на організм тварин
- •Заняття 7. Ушкоджувальний вплив хімічних чинників на організм тварин
- •Тема 4. Патофізіологія клітини
- •Тема 5. Реактивність організму і її роль у патології
- •Заняття 9. Залежність реактивності і резистентності організму від стану нервової системи
- •Заняття 11. Алергія
- •Заняття 12. Гіперемія та ішемія
- •Заняття 13. Емболія, кровотеча, тромбоз і стаз
- •Тема 7. Запалення
- •Заняття 15. Біохімічні властивості гнійного ексудату. Явище хемотаксису
- •Тема 8. Патофізіологія теплової регуляції
- •Заняття 16. Обмін речовин при лихоманці
- •Заняття 17. Порушення основного обміну
- •Заняття 18. Набряки і водянки
- •Тема 10. Патофізіологія системи крові
- •Заняття 20. Анемії
- •Заняття 21. Лейкоцитоз і лейкоцитопенія (лейкопенія)
- •Тема 12. Патофізіологія дихання
- •Заняття 23. Патофізіологія зовнішнього дихання
- •Заняття 24. Порушення травлення у шлунку і кишках
- •Тема 14. Патофізіологія печінки
- •Заняття 25. Патогенна дія жовчі на організм при резорбції
- •Тема 15. Патофізіологія нирок
- •Заняття 26. Порушення видільної функції нирок
- •Заняття 27. Роль ендокринних впливів у зміні обміну речовин при стресах
- •Тема 17. Патофізіологія нервової системи
- •Заняття 28. Порушення рефлекторної діяльності нервової системи
найшвидшого відновлення продуктивності і працездатності хво- рого організму.
>Заняття 4. ХВОРОБОТВОРНА ДІЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ТВАРИН
Мета: вивчити в експерименті на лабораторних тваринах ушкоджувальну дію електрики на організм, а також чинники, які визначають силу цього впливу.
Під час підготовки до заняття студенти повинні засвоїти: ха- рактеристики причин і умов виникнення хвороб з позицій діале- ктичного матеріалізму; наукову хибність монокаузалізму, конди- ціоналізму і конституціоналізму, вейсманізму, фрейдизму та ін- ших напрямів у патології; характеристику взаємовідношень етіо- логічного і патогенетичного чинників; діалектичне взаємовідно- шення причинно-наслідкових зв’язків у патогенезі хвороби; про- відну ланку і порочні кола в патогенезі; особливості нервово- рефлекторного, нервово-гуморального і клітинно-гуморального механізмів розвитку хвороби; шляхи поширення хвороботворних агентів в організмі; реакцію організму на дію ушкоджувальних чинників — специфічну і неспецифічну; роль утримання і екс- плуатації тварин в патології; ушкоджувальну дію механічних чинників; види електричного струму, який застосовують у народ- ному господарстві; умови, які визначають силу ушкоджувальної дії електричного струму; механізм ушкоджувальної дії електрич- ного струму на організм.
Студент повинен уміти: зібрати електричний ланцюг для про- ведення дослідів за принциповою схемою; фіксувати лаборатор- них тварин на операційному столі; накладати і закріплювати електроди на тілі тварин; користуватись вимірювальними прила- дами, реостатом і електричним ключем; визначати основні відхи- лення від норми в діяльності органів і систем під впливом елект- рики; визначати частоту серцевих скорочень і дихальних рухів; аналізувати кількісні і якісні зміни в організмі під впливом елек- тричного струму.
a Література
Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.Л., Клугі Дж. Патофізіологія тварин: Під-
ручник. ― К.: Вища шк., 2000. ― С. 7 – 40.
Мазуркевич А.Й. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи- вотных. Практикум. ― К.: Вища школа, 1991. ― С. 3 – 29.
Лютинский С.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных животных. — М.: Колос, 2001. — С. 33 – 36.
31
Патологічна фізіологія: Підручник / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. — К.:
Вища шк., 1995. — С. 50 – 60.
Патологическая физиология / Под ред. А.Д. Адо и М.А.Адо. —М.: Триада-Х, 2000. — С. 8 – 11.
Патофизиология: Курс лекций / Под ред. П.Ф. Литвицкого. — М.: Меди-
цина, 1997. — С. 24 – 28.
Маянский А.Н., Маянский Д.Н. Часовые здоровья. — Новосибирск: Нау-
ка, 1987.
Оснащення: кролі, дві білі миші (пацюки), жаба; столик для оперування дрібних тварин, трансформатор змінної напруги, електрична лампочка, електричний ключ, електроди, клеми, електричний дріт, АVО-метр; мотузки для фіксації тварин, бинт, 4 гумові паски для закріплення електродів на тілі, фізрозчин, засоби для знерухомлення тварин, апарат УВЧ, електротермо- метр.
vДослід 1. Вивчення залежності сили ушкоджувальної дії електричного струму від стану шкірного покриву
Хід досліду. 1. Збирають електричний ланцюг за принциповою схемою.
2.На операційному столику фіксують кроля черевцем донизу.
3.На бокових поверхнях задніх кінцівок, покритих шерстю, за допомогою гумових пасків фіксують електроди.
4.Встановлюють напругу в ланцюгу 5 В, перевіряють вольт- метром і подають за допомогою ключа на тіло кроля протягом 3 – 5 с. Спостерігають за зміною поведінки тварини.
5.Збільшуючи напругу в ланцюгу на 5 – 10 В, повторюють до- сліди, поступово доводячи напругу до 250 В.
6.При розімкненому електричному ланцюгу омметром вимі- рюють опір між електродами, накладаючи їх на тіло тварини.
7.Знімають електроди з тіла, шерсть на місці їх закріплення зволожують фізрозчином.
8.Знову накладають електроди і замірюють опір між ними.
9.На електроди подають напругу 5 – 10 В, спостерігаючи за поведінкою тварини. При появі ознак занепокоєння дослід при- пиняють.
10.Визначають силу електричного струму І = U / R, створюва- ного на електродах у першому випадку і після зволоження шерст- ного покриву.
11.Результати досліду і висновки заносять у протокол. Звер- тають увагу на те, що перша реакція на дію електроструму після
32
зволоження шерстного покриву виявляється у місцях накладання електродів вже при невисокій напрузі.
vДослід 2. Визначення характеру місцевих ушкоджень електрострумом
Хід досліду. 1. Після наркотизування жабу декапітують і зне- рухомлюють руйнуванням спинного мозку, підвішують за нижню щелепу на гачок, з’єднаний з джерелом побутового змінного струму однією його клемою.
2.Другий електрод у вигляді загостреної голки (або оголений кінчик дроту) прикладають на деякий час до різних ділянок тіла жаби на різній відстані від першого електрода, подаючи струм з напругою 220 В.
3.Замірюють опір різних ділянок тіла тварини і місць контак- ту з електродами.
4.Звертають увагу на зміни у тканинах при контакті з елект- родами, а також на загальну реакцію організму.
5.Результати досліду і висновки заносять у протокол, зверта- ють увагу на силу струму між електродами в кожному випадку.
vДослід 3. Визначення впливу струмів високої частоти на тканини тіла тварин
Хід досліду. 1. Кроля фіксують на операційному столику.
2.Включають апарат УВЧ і готують до роботи.
3.На ділянках майбутньої дії струмів УВЧ (краще на вусі) ви- мірюють температуру за допомогою електротермометра, зверта- ють увагу на стан капілярного кровотоку.
4.Досліджувана ділянка тіла має бути між електродами. Ак- тивність впливу струмів УВЧ визначають за допомогою індикато- рної лампочки, яку підносять до досліджуваної ділянки тіла. Ма- ксимальне світіння лампочки свідчить про найбільший вплив струмів. Якщо лампочка не горить або горить неяскраво, на- строюють контур відповідною ручкою на приладі.
5.Після 5 – 10-хвилинної експозиції експеримент припиняють. Вимірюють температуру тіла в даній ділянці, а також фіксують стан регіонального кровотоку. Порівнюють отримані показники з показниками на ділянках, що не підлягали впливу струмів УВЧ.
6.Результати досліду і висновки заносять у протокол.
33
vДослід 4. Виявлення залежності дії електричного струму від стану нервової системи
Хід досліду. 1. Для досліду беруть дві білі миші (пацюки).
2. Наркотизують одну з них, фіксують на операційному столи-
ку.
3.На задні оголені і зволожені місця кінцівок накладають електроди від джерела змінного струму з регульованою напругою.
4.Поступово збільшуючи напругу, подають струм на електро- ди. Стежать за появою перших ознак вираженої реакції у відпо- відь організму на дію струму. Замірюють опір між електродами.
5.Аналогічний дослід проводять з ненаркотизованою мишею.
6.Порівнюючи результати, роблять висновки, заносять їх у протокол заняття.
>Заняття 5. ВПЛИВ ЗМІНИ АТМОСФЕРНОГО ТИСКУ НА ОРГАНІЗМ ТВАРИН
Під час підготовки до заняття студенти повинні засвоїти тео- ретичний матеріал про: ушкоджувальні чинники зниженого ат- мосферного тиску; основні ознаки «висотної хвороби»; основні змі- ни в організмі в умовах гіпобарії; розвиток адаптаційно- компенсаторних реакцій, їх стійкість і залежність від сили ушко- джувальної дії, а також від особливостей організму; ушкоджува- льні чинники підвищеного атмосферного тиску; ушкоджувальна дія звукової енергії.
Студент повинен уміти: моделювати стан «гірської хвороби» у піддослідних тварин; проводити реанімацію з використанням не- обхідних матеріалів і обладнання; аналізувати послідовність ви- никнення та розвитку порушень та адаптаційно-компенсаторних реакцій організму в умовах гіпобарії.
a Література
Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.Л., Клугі Дж. Патофізіологія тварин: Під-
ручник. ― К.: Вища шк., 2000. ― С. 7 – 40.
Мазуркевич А.Й. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи- вотных. Практикум. ― К.: Вища шк., 1991. ― С. 3 – 29.
Лютинский С.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных животных. — М.: Колос, 2001. — С. 41 – 43.
Патологічна фізіологія: Підручник / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. — К.:
Вища шк., 1995.
Руководство к практическим заняттям по патологической физиологии / Под ред. Н.Н. Зайко и Л.Я. Даниловой. — К.: 1989. — С. 13 – 19.
34
vДослід 1. Вивчення в експерименті умов і наслідків ушкоджувальної дії зниженого атмосферного тиску на організм тварин
Оснащення: білі миші (дорослі особини і новонароджені), насос Комовського, скляний ковпак з тарілкою і манометром для ство- рення гіпобаричного тиску (рис. 3), секундомір, вата, бинти, гумо- ва трубка із скляним наконечником, вазелін, ефір для наркозу, лійка.
Рис. 3. Схема установки для вивчення дії гіпобаричного тиску на організм тварин:
1 — скляний ковпак; 2 — скляна тарілка; 3 — манометр; 4 — краник; 5 — з’єднувальна трубка; 6 — насос Комовского
Хід досліду. 1. Змащують нижній край скляного ковпака вазе- ліном, встановлюють його на тарілку, з’єднану з насосом Комов- ського. Під ковпак переносять одну дорослу інтактну білу мишу, другу таку саму, але наркотизовану і новонароджене мишеня.
2.Відмічають час початку досліду і починають відкачувати повітря з-під ковпака, спостерігаючи за показами манометра рів- ня атмосферного тиску і поведінкою тварин. Звертають увагу на зміни дихання, стан непігментованої шкіри, загальний стан ми- ші.
3.При настанні клінічної смерті однієї із тварин проводять розгерметизацію системи і оживлення миші за допомогою штуч- ного дихання.
4.Аналіз отриманих результатів і висновки заносять у прото- кол заняття, звертаючи увагу на основні ушкоджувальні чинники гіпобарії, а також на роль віку і стану нервової системи в розвит- ку реакції організму у відповідь на гіпобарію.
5.Замальовують установку для моделювання гіпобаричного стану тварин.
35