Причини: ушкодження стінок судини, підвищене згортання крові при збільшенні вмісту тромбоцитів, іонів кальцію, а також зниження активності системи протизгортання крові.

Частіше можливий тромбоз венозних судин, розміщених бли- зько до поверхні тіла і часто, менше — артерій. Тромбозу веноз- них судин сприяють також менша, ніж в артеріях, швидкість кровотоку і деякі реологічні властивості крові.

Наслідки тромбозу багато в чому залежать від: виду судини (артерія, вена, капіляри); наявності колатерального кровообігу; ступеня закупорки просвіту судини (повна чи часткова).

Стаз — уповільнення і зупинка току крові в капілярах, дріб- них артеріях і венах. Розрізняють істинний, ішемічний і венозний стаз. Істинний стаз зумовлюється патологічними процесами у ка- пілярах чи порушенням реологічних властивостей крові. Меха- нізм його виникнення полягає у внутрішньокапілярному склею- ванні еритроцитів, утворенні конгломератів, що затруднюють кровоток. Сприяють йому згущення крові, підвищення проникно- сті судин.

Ішемічний стаз виникає внаслідок припинення припливу кро- ві з артеріального русла, а венозний — внаслідок порушення від- току крові по венозних судинах.

>Заняття 12. ГІПЕРЕМІЯ ТА ІШЕМІЯ

Мета: При підготовці до заняття варто засвоїти наступні тео- ретичні положення: морфофункціональна характеристика мікро- циркулярної одиниці (за А. М. Чернухом); нервова і гуморальна регуляція кровотоку; сучасне уявлення про обмін речовин між кров’ю і тканинами; визначення, причини, патогенез, ознаки і наслідки артеріальної гіперемії, венозної гіперемії, ішемії; крово- постачання вуха кролика.

Студент повинен уміти: відтворювати модель артеріальної і венозної гіперемії, ішемії перетискуванням судин, що приносять і відводять кров, або впливом на рецептори механічними і хіміч- ними чинниками; вести спостереження за станом капілярного кровотоку; аналізувати отримані результати, погоджуючи їх зі знаннями про кровоток, отриманими при проходженні дисциплін анатомії, гістології, фізіології і біохімії.

a Література

Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.Л., Клугі Дж. Патофізіологія тварин: Під-

ручник. ― К.: Вища шк., 2000. — С. 99 – 104.

65

Патологічна фізіологія: Підручник / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. — К.:

Вища шк., 1995. — С. 181 – 202.

Лютинский С.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи-

вотных. — М.: Колос, 2001. — С. 114 – 130.

Патологическая физиология / Под ред. А. Д. Адо и Л.М. Ишимовой. —

С. 144 – 145.

Патофизиология: Курс лекций / Под ред. П.Ф. Литвицкого. — М.: Меди-

цина, 1997. — С. 97 – 109.

Посібник для практичних занять з патологічної фізіології / За ред. Ю.В. Би- ця, Л.Я. Данилової. — К.: Здоров’я, 2001. — С. 77 – 99.

Чернух А.М. Микроциркуляция. — М.: Медицина, 1975. — С. 456.

Оснащення: три кролі білої масті, електротермометр, гумовий джгут чи тасьма з бинта, гумові або коркові пробки з вирізами для перетискування судин вуха, кутиметр.

vДослід 1. З’ясувати причини, механізм розвитку, основні зміни у тканинах і наслідки артеріальної (активної) гіперемії

Хід досліду. 1. Досліджують стан судин вушної раковини кроля у вихідному стані, звертаючи увагу на товщину центральної вуш- ної артерії, її розгалужень, капілярів і крайових вушних вен. Електротермометром вимірюють температуру в різних ділянках вушної раковини. Кутиметром визначають товщину вушної рако- вини (її краю) у різних місцях. Результати заносять до протоколу заняття.

2.Роблять масаж вушної раковини (гіперемію можна виклика- ти змащуванням шкірної поверхні вушної раковини ксилолом або іншими аналогічними за дією речовинами).

3.Знову досліджують стан кровотоку, вимірюють температуру і товщину вушної раковини, її забарвлення порівняно з вихідним станом, а також з іншим вухом.

4.Результати досліду заносять до протоколу заняття, аналізу- ють і роблять висновки, звертають увагу на механізм розвитку артеріальної гіперемії. Запис результатів ведуть у вигляді табли- ці такої форми:

	Колір	Середня	Середня товщи-	Стан кровотоку
Стан	рако-	темпера-	на краю вушної	в ар-	у ве-	у ка-
	вини	тура, °С	раковини	теріях	нах	піля-
						рах
Вихідний
Після масажу:
через 30 с
« 2 хв

66

vДослід 2. Визначення причин, механізму розвитку і наслідків венозної гіперемії

Хід досліду. 1. Вивчають вихідний стан кровотоку та інші по- казники стану однієї вушної раковини білого кроля, як у досліді

1.

2.У вушну раковину до самого кореня вставляють гумову або коркову пробку з поздовжнім вирізом так, щоб у вирізі була центральна вушна артерія. Зверху на раковину накладають джгут або тугу бинтову пов’язку у місці розміщення пробки, запо- бігаючи перетискуванню артерії.

3.Через 4 – 5 хв проводять повторну реєстрацію стану вушної раковини (колір, кровонаповнення, температура, товщина).

4.Результати заносять у таблицю (див. дослід № 1), аналізу- ють, роблять висновки. Звертають увагу на механізм розвитку пасивної гіперемії і її наслідки для організму.

vДослід 3. Обґрунтування основних причин, патогенезу і наслідків ішемії

Хід досліду. 1. Для досліду беруть білого кроля з непігменто- ваними вушними раковинами, реєструють їх вихідний стан, як у досліді 1.

2.Біля самого кореня вушної раковини вставляють гумову або коркову пробку з двома поздовжніми борозенками для крайових вушних вен і накладають, добре затягуючи, гумовий джгут або пов’язку з бинта. Треба стежити за тим, щоб ділянки раковини, де проходять крайові вени, вільно розміщувалися в борозенці пробки.

3.Через 3 – 4 хв повторюють обстеження вушної раковини, фік- суючи її колір, кровонаповнення судин, температуру, товщину.

4.Результати досліду заносять до протоколу заняття у вигляді таблиці (див. дослід 1), аналізують, роблять висновки, звертаючи увагу на зміни у тканинах і наслідки ішемії.

>Заняття 13. ЕМБОЛІЯ, КРОВОТЕЧА, ТРОМБОЗ І СТАЗ

Мета: вивчити в експериментах на тварині причини, патоге- нез і наслідки емболії, кровотечі і тромбозу. Навчитися аналізу- вати їх наслідки для функції окремих тканин і організму в ці- лому.

67

При підготовці до заняття варто засвоїти теоретичний матері- ал про: визначення, причини, патогенез і наслідки емболії, кро- вотечі, тромбозу, стазу; умови, що сприяють їх розвитку; види тромбів; види інфарктів та умови їх виникнення; сучасні уявлен- ня про згортальну і протизгортальну системи крові; порушення згортання крові.

Студент повинен уміти: готувати препарат брижі жаби; вико- нувати внутрішньосерцеві ін’єкції.

a Література

Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.Л., Клугі Дж. Патофізіологія тварин: Під-

ручник. ― К.: Вища шк., 2000. — С. 104 – 106.

Патофизиология: Курс лекций / Под ред. П.Ф. Литвицкого. — М.: Меди-

цина, 1997. — С. 109 – 111.

Патологічна фізіологія: Підручник / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. — К.:

Вища шк., 1995.

Лютинский С.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи-

вотных. — М.: Колос, 2001. — С. 130 – 134.

Чернух А.М. Микроциркуляция. — М.: Медицина, 1975. — С. 456. Посібник для практичних занять з патологічної фізіології / За ред. Ю.В. Би-

ця, Л.Я. Данилової. — К.: Здоров’я, 2001. — С. 86.

Оснащення: жаби, набір інструментів для знерухомлення й анатомування, дерев’яна дощечка з отвором, шприц з голками, масло вазелінове чи трансформаторне, вата, фізрозчин, кювети для інструментів.

vДослід 1. В експерименті на жабах з’ясувати механізм розвитку і наслідки жирової емболії

Хід досліду. 1. Готують препарат брижі жаби. Для цього її зне- рухомлюють руйнуванням спинного мозку через укол зондом у потиличний отвір; поклавши жабу на дощечку догори черевцем і правим боком до отвору в дощечці, роблять розріз черевної стінки з правого боку між передньою і задньою кінцівками. Розріз має бути таким, щоб при витягуванні кишок брижа не перетягувалась через краї, а вільно лягала на дощечку; витягують петлю товстої кишки й обережно розтягують над отвором дощечки, прикріплю- ючи її по периферії шпильками. Неприпустиме надмірне розтя- гування і перекручування брижі.

2. Одночасно відкривають доступ до серця, розрізавши хресто- подібно шкіру між передніми кінцівками і видаливши грудну кіст- ку та прилеглі до неї частини ключиць; знімають серцеву сорочку.

68

3.Підготовлений препарат розміщують під мікроскопом і до- сліджують стан кровотоку в судинах брижі. Для відновлення у ній нормального кровотоку потрібно 5—10 хв, поки минуть шоко- ві явища.

4.За допомогою шприца і голки в порожнину серця повільно вводять 0,2 – 0,5 мл (залежно від розміру жаби) масла.

5.Продовжують спостереження за станом кровотоку в судинах брижі, за розвитком емболії.

6.Результати спостережень оформляють у вигляді ілюстрацій. Роблять висновки про механізм розвитку і наслідки емболії.

bРОБОТАНАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА

v Дослід 1. Вивчення механізму розвитку, ознак

і наслідків венозної гіперемії язика жаби

Хід досліду. 1. Жабу наркотизують, знерухомлюють руйнуван- ням спинного мозку і вміщують на дощечку спинкою догори так, щоб передній край голови був на краю отвору.

2.З ротової порожнини жаби витягають пінцетом язик, роз- правляють його і фіксують шпильками над отвором у дощечці.

3.Під малим збільшенням мікроскопа знаходять ділянку з до- бре вираженим кровотоком у середніх і малих судинах та капіля- рах. Звертають увагу на розміри судин, їх кровонаповнення і швидкість кровотоку.

4.За допомогою голки і нитки накладають лігатуру на одну з крайових вен язика. Треба стежити за тим, щоб не перев’язати артерію, розміщену медіальніше вени.

5.Продовжують спостерігати за станом кровотоку в судинах язика, за просвітом судин.

6.Результати спостережень заносять до протоколу заняття. Звертають увагу на зміну просвіту венозних судин, кровотоку в них, на колір і розміри язика. Замальовують язик жаби у вихід- ному стані і після перев’язування вени, роблять висновки.

vДослід 2. Визначення механізму кровотечі й утворення змішаного тромбу

Хід роботи. 1. Готують препарат брижі, як у досліді 1.

2. Під контролем мікроскопа за допомогою шпильки чи ін’єк- ційної голки ушкоджують стінку однієї із судин.

69

3.Спостерігають за виходом крові і фіксують початок і завер- шення утворення тромбу, припинення кровотечі.

4.Результати досліду і висновки заносять до протоколу занят- тя, роблять малюнки.

AТеми рефератів

1.Роль нейрогуморальних чинників у патогенезі місцевих розладів кровообігу.

2.Роль колатерального кровообігу в розвитку компенсаторних реакцій організму при місцевих порушеннях кровотоку.

a Література

Зайчик А.Ш., Чурилов П.П. Основы обшей патологии. — СПб: ЭЛБИ-СПб, 1999. — С. 217 – 273.

Використати також літературу до заняття 13.

?Питання для самоконтролю

1.Які є види місцевих розладів кровообігу?

2.Що таке гіперемія?

3.Які основні види гіперемії?

4.Які основні умови виникнення артеріальної гіперемії?

5.Якою є провідна патогенетична ланка в механізмі розвитку артеріаль- ної (активної) гіперемії?

6.Які основні умови виникнення венозної гіперемії, звуження або за- криття просвіту венозних судин?

7.Якою є провідна патогенетична ланка в механізмі розвитку венозної (пасивної) гіперемії?

8.Які основні ознаки артеріальної (активної) гіперемії?

9.Які основні ознаки венозної (пасивної) гіперемії?

10.Якими є позитивні і негативні наслідки активної гіперемії?

11.Якими є наслідки пасивної гіперемії?

12.Що таке ішемія?

13.Які основні умови виникнення ішемії?

14.Які основні ознаки ішемії?

15.Якими є наслідки ішемії?

16.Що таке емболія?

17.Які основні причини виникнення емболії?

18.Які основні наслідки емболії?

19.Що таке тромбоз?

20.Які основні види тромбів?

21.Які основні чинники в патогенезі тромбозу?

22.Які основні стадії тромбоутворення?

23.Які наслідки тромбозу артеріальних судин?

24.Які наслідки тромбозу венозних судин?

25.Що таке кровотеча?

70