Лейкоцитопенія (лейкопенія) — зменшення кількості лейко-

цитів у крові. Як і лейкоцитоз, вона може бути абсолютною чи на- слідком зменшення переважно одного виду лейкоцитів.

У патогенезі лейкоцитопенії відіграють роль два механізми: гальмування процесів лейкопоезу і посилення процесів руйну- вання лейкоцитів над утворенням їх. Частіше спостерігається відносна лейкоцитопенія: нейтропенія, еозинопенія, чи анеози- нофілія, агранулоцитоз тощо.

>Заняття 20. АНЕМІЇ

Мета: вивчити зміни картини крові, а також основні клінічні прояви при експериментальній анемії (постгеморагічній і гемолі- тичній) у кролів.

При підготовці до заняття необхідно засвоїти теоретичний ма- теріал про: поняття нормобластного і мегалобластного типів ери- тропоезу; анемії, їх класифікації, види; клінічний прояв анемії; кількісні і якісні зміни еритроцитів при анеміях; механізм ком- пенсаторних реакцій при гострих і хронічних анеміях.

Студент повинен уміти: робити внутрішньовенні і підшкірні ін’єкції; брати проби крові; брати і готувати проби крові для до- слідження на вміст гемоглобіну, лейкоцитів та еритроцитів; готу- вати, фіксувати й фарбувати мазки; користуватися імерсійною системою мікроскопа для досліджень; заряджати камеру Горяєва пробами для підрахунку еритроцитів і лейкоцитів; диференцію- вати нормальні еритроцити від їх патологічних форм.

a Література

Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.Л., Клугі Дж. Патофізіологія тварин: Під-

ручник. ― К.: Вища шк., 2000. — С. 185 – 208.

Патологічна фізіологія: Підручник / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. — К.:

Вища шк., 1995. — С. 364 – 400.

Патологическая физиология / Под ред. А.Д. Адо и М.А.Адо. — М.: Триада-

Х, 2000. — С. 457 – 502.

Патофизиология: Курс лекций / Под ред. П.Ф. Литвицкого. — М.: Меди-

цина, 1997. — С. 335 – 436.

Лютинский С.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи-

вотных. — М.: Колос, 2001. — С. 255 – 259.

Мазуркевич А.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи- вотных. Практикум. — К.: Выща шк., 1991. — С. 110 – 118.

Васильев А.В. Гематология сельскохозяйственных животных. — М.: Мед-

гиз, 1948.

Никитин В.Н. Атлас клеток крови сельскохозяйственных животных и ла- бораторных. — М.: Медгиз, 1956.

114

Руководство к практическим занятиям по патологической физиологии / Под ред. Н.Н. Зайко и Л.Я. Даниловой. — С. 100 – 111.

Посібник для практичних занять з патологічної фізіології / За ред. Ю.В. Би-

ця, Л.Я. Данилової. — К.: Здоров’я, 2001. — С. 201 – 273.

vДослід 1. Простежити зміни кількісного складу еритроцитів і лейкоцитів крові кроля при анемії

Оснащення: піддослідні тварини — три кролі (з постгеморагі- чною анемією, з гемолітичною анемією і контрольний); мікроско- пи з об’єктивами на 20, 40, 90 мм, освітлювачами і камерами Го- ряєва, еритрогемометри, гемометри Салі, меланжери для еритро- цитів і лейкоцитів, струшувач меланжерів, ножиці для вистри- гання, ванночки для фарбування мазків, предметні скельця, притерті покривні скельця, голки для взяття крові, пофарбовані мазки крові тварин, хворих на різні види анемії, вата гігроскопі- чна, ефір, ксилол, фізрозчин, 3 % розчин оцтової кислоти, підфар- бований генціан-віолетом, 0,1 н розчин НСl, імерсійне масло, фі- льтрувальний папір, фарби для крові у співвідношенні 1 мл фар- би Романовського — Гімза на 9 мл дистильованої води, спирт для протирання оптики.

Хід досліду. 1. Попередньо у кролів викликають постгеморагі- чну і гемолітичну анемію. Для відтворення хронічної постгемора- гічної анемії за 21 – 24 дні до початку досліду в кроля роблять кровопускання через день (до 12 разів), випускаючи щоразу по 10 – 12 % об’єму крові з розрахунку, що загальний об’єм крові ста- новить 1/15 – 1/16 маси тіла тварини.

Гостру постгеморагічну анемію викликають одноразовим кро- вопусканням: за 5 – 7 днів випускають 40 – 50 % загальної кіль- кості крові.

Гемолітичну анемію відтворюють триразовим протягом 6 днів підшкірним уведенням 3 % розчину солянокислого фенілгідрази- ну в дозі 0,6 мл на 1 кг маси тіла.

2. Після відповідної обробки операційного поля кров беруть із крайової вушної вени після проколу чи надрізу. Визначають за- гальну кількість еритроцитів і лейкоцитів, вміст гемоглобіну, ко- льоровий показник, виготовляють мазки, фіксують і фарбують їх.

Підрахунок кількості еритроцитів проводять у такий спосіб:

свіжу або стабілізовану кров набирають у еритроцитарний мела- нжер до мітки 0,5, переводять останній у горизонтальне поло- ження, ваткою видаляють надлишок крові і доводять до мітки 101 фізрозчином (розведення у 200 разів). Потім меланжер вміщують на струшувач або струшують вручну протягом 3 хв. У попередньо

115

підготовлену камеру Горяєва під притерте покривне скло вносять з меланжера 3 і 4 краплі і підраховують у 5 великих (80 малень- ких) квадратах на початку під малим, а потім під середнім збі- льшенням мікроскопа кількість еритроцитів. Кількість еритроци- тів в одиниці об’єму крові визначають за формулою

Х = а 4000 в,

б

де Х — кількість клітин в 1 мм3 крові; а — кількість підрахованих клітин у 80 квадратах; в — розведення (у 100 чи 200 разів); б — кількість малих квадратів, у яких роблять підрахунок.

Можна скористатися спрощеною формулою (а • 104), якщо роз- ведення дорівнює 200. При маніпуляціях з меланжером його слід тримати в горизонтальному положенні для запобігання витікан- ню суміші. Кількість суміші, що залишилася, після нанесення на сітку Горяєва треба зберігати у меланжері до кінця дослідження.

Для перерахунку загальної кількості еритроцитів (у Т/л) по- трібно отриманий результат поділити на 106 або помножити на 106 і поділити на 1012.

Підрахунок кількості лейкоцитів здійснюють також у камері Горяєва. Кров для дослідження розбавляють 3 % підфарбованим розчином оцтової кислоти в лейкоцитарному меланжері. В останній набирають свіжу або стабілізовану кров до мітки 0,5. Надлишок крові видаляють ваткою чи фільтрувальним папе- ром. Заповнюють меланжер підфарбованою оцтовою кислотою до мітки 11 (розведення у 20 разів). При цьому настає гемоліз ери- троцитів, а лейкоцити злегка підфарбовуються і їх добре видно під мікроскопом.

Підрахунок лейкоцитів ведуть у 100 великих (1600 малих) квадратах. Загальну кількість лейкоцитів в одиниці об’єму крові обчислюють за формулою, наведеною вище для підрахунку ерит- роцитів.

vДослід 2. Визначення вмісту гемоглобіну і кольорового індексу у крові кроля при анемії

Хід досліду. 1. Визначають вміст гемоглобіну гемометром Салі. Для цього на дно пробірки гемометра до нижньої мітки вносять 0,2 мл 0,1 н НСl. У капіляр до мітки 0,02 мл набирають свіжу або стабілізовану кров і переносять її у пробірку з НСl, попередньо видаливши з капіляра надлишок крові. Кров, що залишилася на стінках капіляра, кілька разів змивають соляною кислотою або

116

дистильованою водою, щораз виливаючи вміст у пробірку. Вміст у пробірці ретельно змішують і відставляють її на 5 – 10 хв для пе- реходу гемоглобіну гемолізованих еритроцитів у солянокислий гематин бурого кольору. Потім у пробірку при постійному помі- шуванні її вмісту додають дистильовану воду для вирівнювання кольору рідини в пробірці з кольором стандарту. За нижнім мені- ском рідини в пробірці знімають показники в одиницях Салі чи у грам-відсотках.

Кількість еритроцитів і концентрацію гемоглобіну можна ви- значати еритрогемометром чи фотоелектрокалориметром, а кіль- кість еритроцитів і лейкоцитів — також з використанням кондук- тометричних лічильників у приладах ФЕК-62, ІКМ-2, «Пікоскел», «Целлоскоп» та ін.

2.Обчислюють кольоровий індекс відношенням добутку кіль- кості еритроцитів у нормі на відсоток визначеного в крові гемо- глобіну до добутку відсотка вмісту гемоглобіну в нормі на кіль- кість визначених у крові еритроцитів. У нормі цей індекс дорів- нює 1, його зменшення свідчить про гіпохромію, збільшення — про гіперхромію.

3.Аналіз отриманих результатів і висновки заносять до прото- колу заняття. Звертають увагу на зміну кількісних показників.

vДослід 3. Вивчення якісних змін еритроцитів у пофарбованих мазках при анемії

Хід досліду. 1. У приготовлених і пофарбованих мазках крові визначають характер якісних змін еритроцитів. Для контролю використовують мазки нормальної крові одних і тих самих тва- рин, атлас крові.

Для приготування і фарбування мазка краплю крові вміщують на чисте сухе знежирене предметне скло ближче до одного з його вузьких країв. В одну руку беруть скельце з краплею крові, утри- муючи його в горизонтальному положенні за короткі ребра, в ін- шу — шліфоване предметне чи покривне скельце за довгі ребра. Друге скельце ставлять на перше поряд із краплею крові спочат- ку перпендикулярно, а потім під кутом 45°, щоб крапля крові бу- ла зовні і всередині гострого кута й розтікалася уздовж короткого ребра. Швидким рівним рухом протягують скельце з краплею крові вздовж усього предметного скельця. Мазок має бути рівним, спочатку потовщеним, наприкінці — тонким і закінчуватися «бо- родою». Через кілька секунд, коли мазок висохне, його фіксують протягом 5 – 10 хв у метиловому спирті (в абсолютному етиловому чи спирті-денатураті — протягом 30 – 35 хв).

117

2.Для прискорення фарбування мазка після висихання спир- ту на мазок наносять 2 – 3 краплі чистої фарби Романовського — Гімза і паличкою розносять по всьому мазку. Через 3 – 5 хв дода- ють стільки ж крапель дистильованої води і рівномірно розмішу- ють. Потім фарбу змивають водою. Загальна тривалість фарбу- вання — 6 хв.

3.На пофарбованих мазках вивчають якісні зміни еритроцитів.

4.Роблять висновки про характер якісних і кількісних змін еритроцитів і стан захисно-пристосовних механізмів організму при кожному виді анемії. Змінені форми еритроцитів замальову- ють у протоколі заняття.

b НАВЧАЛЬНОРОБОТА -ДОСЛІДНИЦЬКА

vДослід 1. Вивчення зміни в організмі кролів при гострій і хронічній анемії

Мета: 1. Відтворити у кролів експериментально: гостру постге- морагічну анемію; хронічну постгеморагічну анемію; гемолітичну анемію.

2. Провести клінічні спостереження за станом тварини протя- гом установленого викладачем періоду з реєстрацією отриманих результатів у протоколі заняття за такою схемою:

			Показник
Період дослідження		Температура	Пульс,	Дихання за	Колір види-
		тіла, °С	уд/хв	хвилину	мих слизових
					оболонок
Вихідний
День досліду:
1-й
2-й
і т.д.

3. Встановити динаміку і стан захисно-пристосовних реакцій організму при кожному виді анемії.

AТеми рефератів

1.Патогенез залізодефіцитних анемій у тварин.

2.Стан еритропоетичної тканини у тварин при анемії і методи активізації її функції.

118