44.Що таке ілеус?

45.З яких причин виникає механічний ілеус?

46.Чому розвивається динамічний ілеус?

47.З яких причин виникає гемостатичний ілеус?

48.Що таке диспепсія (діарея)?

49.Що таке копростаз?

Тема 14

ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ПЕЧІНКИ

Теоретичні положення

Печінка виконує в організмі багато функцій, основними з яких є: утворення і секреція жовчі, необхідної для процесів травлення; обмін речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, пігментів води та ін.); затримка і знешкодження різних речовин, у тому числі токсичних, що надходять із травного каналу або утворюються у тканинах організму; депонування крові, білків, жирів і вуглево- дів, вітамінів та мікроелементів; участь в імунологічних проце- сах, підтримці судинного тонусу, еритропоезі, синтезі білків, зсі- даючій і протизсідаючій системі (фібриногену і плазмогену). Саме завдяки такій функції печінка бере участь у забезпеченні гомео- стазу в організмі.

Порушення діяльності печінки зумовлює розвиток в організмі різноманітних патологічних процесів і їх наслідки. Такі процеси вдається викликати у тварин при моделюванні недостатності пе- чінки, часткової чи повної її екстирпації, токсичними ушкоджен- нями органу, порушенням кровообігу перев’язуванням судин, по яких кров надходить до печінки, чи відведенням крові у загаль- ний кровоток, минаючи печінку (портокавальний анастомоз, фіс- тула Екка — Павлова), порушенням відтоку жовчі та ін.

Недостатність функції печінки виявляється у порушенні обмі- ну речовин, розладі жовчоутворення і жовчовиділення, зниженні бар’єрної функції печінки. Як правило, при цьому змінюються склад і властивості крові, порушується функція багатьох органів і систем організму. Ступінь цих порушень багато в чому залежить від характеру і сили ушкоджувального чинника, а також від діа- пазону та рівня захисно-пристосовних можливостей організму в кожному конкретному випадку. Порушення вуглеводного обміну при недостатності печінки виявляється в ослабленні глікогенезу та гліконеогенезу, посиленні процесів глікогенолізу, збіднінні гепатоцитів на вуглеводи. Такі клітини стають надзвичайно чут-

145

ливими до впливу різних несприятливих умов, в організмі вини- кають умови для розвитку гіпоглікемічного шоку.

При недостатності печінки істотно змінюється жировий обмін. Зокрема, припиняється виділення з печінки в кров тригліцеридів і жирних кислот у формі ліпопротеїдів. Вони відкладаються в клітинах печінки, внаслідок чого розвивається її жирова дистро- фія. Одночасно порушується окиснення жирів, в організмі нако- пичуються кетонові тіла, пригнічується синтез холестерину, зни- жується здатність печінки вилучати його з крові і затримувати клітинами Купфера.

Порушення білкового обміну при недостатності печінки при- зводить до пригнічення синтезу альбуміну і глобулінів, фібрино- гену і протромбіну і, як наслідок, розвивається гіпопротеїнемія, знижується онкотичний тиск крові, порушується водний обмін. За деяких ураженнях печінки, що супроводжуються цирозом, спо- стерігаються збільшення синтезу гамаглобулінів, що, як припус- кається, є аутоантитілами щодо печінкових аутоантигенів. Пору- шується дезамінування та переамінування амінокислот, що спричинюється до дефіциту кетокислот у трикарбоновому окис- ному циклі.

Сечовина утворюється практично тільки в печінці, якщо не вважати, що незначна її кількість може синтезуватися стінкою передшлунків у жуйних тварин. Внаслідок порушення орнітино- вого циклу в крові накопичується надлишок аміаку й амінного азоту, що, у свою чергу, викликають порушення функції центра- льної нервової системи.

Порушення бар’єрної функції печінки здебільшого є наслідком порушення обмінної її функції і виявляється в ослабленні проце- сів ацетилування, окиснення, метилування, утворення парних сполук та ін. Продукти, що є отруйними для організму, не зне- шкоджуються, а накопичуються в крові, зумовлюючи розвиток інтоксикації.

Гіпохолія і ахолія (відповідно зниження вмісту і відсутність жовчі в кишках) спричинюють розщеплення і всмоктування жирів.

Порушення жовчоутворення і жовчовиділення в печінці при- зводить, з одного боку, до розвитку гіпохолії й ахолії, з другого — до виникнення жовтяниці — синдрому нагромадження жовчі в крові і тканинах. При цьому набувають жовтого забарвлення не- пігментовані ділянки шкіри, склери, слизових оболонок через відкладення в них жовчних пігментів. За механізмом розвитку розрізняють жовтяницю механічну (застійну), паренхіматозну й гемолітичну. Вміст у крові надлишку жовчних кислот та їх солей (холемія) призводить до розладу функції інших органів і систем.

146

При цьому розвиваються брадикардія, брадипное, знижується артеріальний тиск, виникає сверблячка тощо.

Наслідки для організму від порушень функції печінки зале- жать від їх характеру, а також ступеня можливих захисно- компенсаторних процесів.

>Заняття 25. ПАТОГЕННА ДІЯ ЖОВЧІ НА ОРГАНІЗМ ПРИ РЕЗОРБЦІЇ

Мета: 1. Дослідити в експерименті на тваринах порушення функції органів і систем під дією жовчі, що всмокталася у кров.

2. На прикладі вивчення резорбтивної дії жовчі закріпити вміння моделювати і досліджувати порушення діяльності серця, органів дихання, судинного кровотоку, рефлекторної діяльності спинного мозку, властивостей крові та ін. Навчитися аналізувати отримані результати і робити висновки.

При підготовці до заняття треба засвоїти теоретичний мате- ріал про: основні функції печінки, їх роль у життєдіяльності ор- ганізму; моделювання недостатності печінки; порушення вугле- водного обміну при недостатності печінки; порушення жирового обміну при недостатності печінки; порушення білкового й азоти- стого обміну при функціональних розладах і ушкодженнях пе- чінки; жирову дистрофію — універсальну реакцію печінки на її ураження; порушення бар’єрної функції печінки; порушення жовчоутворювальної і жовчовидільної функцій печінки; основні патогенетичні форми жовтяниці, їх наслідки; наслідки недоста- тності печінки.

Студент повинен уміти: готувати препарат брижейки жаби і реєструвати порушення кровотоку під впливом жовчі; готувати модель для вивчення порушення серцевої діяльності під впливом жовчі і реєструвати їх; моделювати розлади дихання під впливом жовчі і реєструвати їх; проводити дослідження загального стану організму і встановлювати відхилення у ньому; готувати препа- рат жаби для вивчення впливу жовчі на рефлекторну діяльність спинного мозку і враховувати зміни цієї діяльності.

a Література

Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.Л., Клугі Дж. Патофізіологія тварин: Під-

ручник. ― К.: Вища шк., 2000. — С. 263 – 270.

Патологічна фізіологія: Підручник / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. — К.:

Вища шк., 1995. — С. 504 – 525.

147

Патологическая физиология / Под ред. А.Д. Адо и М.А.Адо. — М.: Триада-

Х, 2000. — С. 539 – 546.

Патофизиология: Курс лекций / Под ред. П.Ф. Литвицкого. — М.: Меди-

цина, 1997. — С. 561 – 573.

Лютинский С.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи-

вотных. — М.: Колос, 2001. — С. 394 – 404.

Мазуркевич А.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи- вотных. Практикум. — К.: Выща шк., 1991. — С. 152 – 159.

Руководство к практическим занятиям по патологической физиологии / Под ред. Н.Н. Зайко и Л.Я. Даниловой. — С. 152 – 158.

Руководство по патологической физиологии / Под ред. Н.Н.Сиротинина. —

Т. 4. — С. 315 – 323.

Посібник для практичних занять з патологічної фізіології / За ред. Ю.В. Би-

ця, Л.Я. Данилової. — К.: Здоров’я, 2001. — С. 336 – 344.

Оснащення: жаби; ножиці, пінцет, мікроскоп, шпильки, тась- ма для фіксації, шприц, голки ін’єкційні, зонд для знерухомлен- ня, штатив з гачком для підвішування; електрокімограф з пишу- чим пристроєм і гачком для запису дихання і серцевої діяльності, піпетки очні, хімічні склянки, жовч натуральна і розведена (1 : 5, 1 : 10), ефір для наркозу, 2 % розчин НСl, скляний ковпак з отво- ром і підставкою, 0,65 % розчин натрію хлориду, посудина скляна з водою кімнатної температури.

v Дстанослжабиід 1. Вивчення впливу жовчі на загальний

Хід досліду. 1. Визначають загальний стан жаби під скляним ковпаком, а потім у посудині з водою (пересування, плавання, наявність рефлексів тощо).

2.В ділянці лімфатичного мішка підшкірно вводять 2 – 3 мл жовчі.

3.Жабу вміщують під скляний ковпак, а при потребі в скляну посудину з водою і спостерігають за розвитком змін у загальному

їїстані кожні 10 хв.

4.Результати досліджень, їх аналіз і висновки заносять до протоколу заняття.

v наДослідсерцеву2.діяльністьВизначення впливу жовчі

Хід досліду. 1. Наркотизують жабу, знерухомлюють її після де- капітації руйнуванням спинного мозку. Розкривають грудочерев- ну порожнину й оголюють серце.

148

2.Захоплюють гачком від важільця Енгельмана верхівку сер- ця. Записують на барабані кімографа серцеву діяльність у вихід- ному стані.

3.Наносять на серцевий м’яз очною піпеткою 2 – 3 краплі жо- вчі в розведенні 1 : 10. Записують на барабані кімографа діяль- ність серця.

4.Відмивають серце 0,65 % розчином натрію хлориду кімнат- ної температури (зрошують з очної піпетки) і повторюють дослід, використовуючи жовч у розведенні 1 : 5, а потім, після чергового промивання, нерозбавлену (цільну) жовч. Щоразу реєструють ді- яльність серця на барабані кімографа.

5.Результати досліджень заносять до протоколу заняття у ви- гляді таблиці такої форми:

	Стан	Частота	Сила	Характер
		скорочень, хв	скорочень, мм	кардіограми

Вихідний Після нанесення жовчі в роз- веденні:

1 : 10

1 : 5

нерозведеної

6. Аналізують результати, роблять висновки про вплив жовчі на серцеву діяльність.

v Днаосудинислід 3. Вивчення впливу жовчі

Хід досліду. 1. Знерухомлюють наркотизовану жабу уколом у потиличний отвір, розміщують на дощечці в спинному положенні

іправим боком до отвору в дощечці.

2.Готують препарат брижейки, для чого розрізають шкіру і черевну стінку з правого боку між передньою і задньою кінцівка- ми, витягують петлю товстої кишки, розтягують брижейку над отвором дощечки й закріплюють шпильками.

3.Під малим збільшенням мікроскопа відшукують кровоносну судину середніх розмірів із кровотоком (артеріолу чи венулу). За допомогою окуляра з мікроскопом вимірюють ширину просвіту судини.

4.Наносять на брижейку кілька крапель жовчі, спостерігають за зміною просвіту судини протягом 10 хв, реєструючи похвилин- но результати за формою таблиці:

149

	Стан	Просвіт судини
		(в поділках)

Вихідний Після нанесення жовчі, хв:

1

2

3

4

іт.д.

5.Аналіз отриманих результатів і висновки заносять до прото- колу заняття.

v Днаодиханняслід 4. Вивчення впливу жовчі

Хід досліду: 1. Жабу фіксують за допомогою тасьми на дощечці у спинному положенні, залишивши вільними бокові поверхні жи- вота.

2.Реєструють дихання на кімографі у вихідному стані протя- гом 20 – 30 с. Для цього в центрі міжщелепного простору проко- люють шкіру і приєднують гачок, з’єднаний з важільцем Енгель- мана.

3.Підшкірно вводять 1 – 2 мл жовчі і повторно реєструють ди- хання через кожні 5 хв до повної його зупинки.

4.Результати досліду заносять до протоколу заняття у формі таблиці:

		Частота	Глибина ди-	Характер
	Стан	дихання
			хання, мм	пневмограми
		за 1 хв
	Вихідний стан
	Після введення жовчі, хв:
	5
	10
	і т.д.

5.Розтинають жабу. Звертають увагу на колір крові.

6.Аналізують отримані результати і роблять висновки про по- рушення дихання під впливом жовчі.

150

b НАВЧАЛЬНОРОБОТА -ДОСЛІДНИЦЬКА

vДослід 1. Дослідження в експерименті на жабі впливу жовчі на рефлекторну діяльність нервової системи

Хід досліду. 1. Двох однакових жаб декапітують і підвішують на штатив за нижню щелепу.

2.Через 5 хв у кожної жаби визначають час рухового рефлексу. Для цього задню лапку жаби подразнюють 2 % розчином соляної кислоти. Період від моменту подразнення до початку захисної реакції — час рухового рефлексу.

3.Одній із жаб (дослід) підшкірно вводять 2 – 3 мл нерозведе- ної жовчі, другій (контроль) — таку саму кількість фізрозчину.

4.Через кожні 5 хв в обох жаб визначають час рухового рефле- ксу. Результати досліду заносять до протоколу у формі таблиці:

	Стан	Час рухового рефлексу, с
		Дослід	Контроль
	Вихідний стан
	Після ін’єкції, хв:
	5
	10
	і т.д.

vДослід 2. Вивчення in vіtrо впливу жовчі на кров

Хід досліду: 1. У дві центрифужні пробірки вносять по 3 мл свіжої цитратної крові, розведеної фізрозчином 1 : 10.

2.В одну пробірку додають 10 крапель жовчі, в другу — стіль- ки ж фізрозчину. Вміст пробірок струшують і залишають на 15 хв.

3.Центрифугують проби і відзначають результати.

4.Аналіз результатів і висновки заносять до протоколу заняття.

AТеми рефератів

1.Механізм і наслідки портальної гіпертензії.

2.Порушення пігментного обміну, зумовленого недостатністю печінки.

151

3. Порушення холестеринового обміну при недостатності пе- чінки.

a Література

Покровский А.А., Крыстев Л.П. Печень, лизосомы и питание. — София, 1977.

Романенко В.Д. Печень и регуляция межуточного обмена. — К.: Наук.

думка, 1978.

Сокол А.С. Печеночно-почечная недостаточность. — К.: Здоровье, 1977. Уша Б.В. Ветеринарная гепатология. — М.: Колос, 1979.

Використати також літературу до заняття 25.

?Запитання для самоконтролю

1.Якими є основні порушення функції печінки?

2.Що таке печінкова недостатність?

3.Якими методами можна моделювати печінкову недостатність?

4.Які є методи вивчення функції печінки?

5.Які основні зміни біохімічного складу крові відбуваються при недостат- ності печінки?

6.Якими є основні прояви недостатності печінки?

7.За якими основними напрямами відбуваються зміни вуглеводного об- міну при недостатності печінки?

8.Якими є основні порушення жирового обміну при недостатності печін-

ки?

9.Які основні зміни білкового обміну при недостатності печінки призво- дять до гіпопротеінемії?

10.Які основні порушення азотного обміну при недостатності печінки призводять до азотемії?

11.В чому виявляється порушення бар’єрної функції печінки при її недо- статності?

12.Як називається функціональна недостатність печінки?

13.Що характерне для порушення депонуючої функції печінки?

14.Який основний синдром супроводжується порушенням жовчовидільної функції печінки?

15.Які бувають основні види жовтяниць за механізмом їх походження?

16.Що характерне для патогенезу механічної жовтяниці?

17.Що характерне для патогенезу гемолітичної жовтяниці?

18.Як називається явище відсутності жовчі в тонких кишках внаслідок припинення її виділення з печінки?

19.Яким є основний наслідок впливу надлишку жовчі, яка резорбувалась

укров, на діяльність серця?

20.Як впливає жовч, яка надійшла в кров, на органи дихання?

21.Як впливає надлишок жовчі на еритроцити крові?

22.Як впливає надлишок жовчі на артеріальний тиск?

23.Як впливає резорбована в кров жовч на нервову систему?

24.Якими є основні наслідки недостатнього надходження жовчі в кишки?

25.Що характерне для портальної гіпертензії?

26.Якою є провідна ланка в патогенезі портальної гіпертензії?

27.Якими є основні наслідки портальної гіпертензії?

152