28.Який біологічний ефект від зниженого вмісту вазопресину в крові?

29.Як діє на організм окситоцин?

30.Як виявляється недостатність в організмі АКТГ і СТГ?

31.Як виявляється підвищення функції кори наднирників?

32.Що характерне для стану альдестеронізму?

33.Що включає симптомокомплекс альдестеронізму?

34.Якими є ознаки андрогенітального синдрому?

35.Якими є два основних види андрогенітальних синдромів?

36.Які ознаки гетеросексуального андрогенітального синдрому?

37.Чим характеризується гостра недостатність надниркових залоз?

38.Що таке стрес?

39.Які є стадії загального адаптаційного синдрому?

40.Що становить головний зміст стрес-синдрому?

41.Охарактеризуйте першу стадію стрес-синдрому.

42.Які ознаки другої стадії стрес-синдрому.?

43.Охарактеризуйте третю стадію стрес-синдрому.

44.Які основні стрес-чинники характерні для промислового тваринництва?

45.З яких причин виникає гіпофункція щитоподібної залози?

46.Охарактеризуйте обмін речовин при гіпотеріозі.

47.Якими є основні клінічні прояви гіпотеріозу?

48.Якими є основні причини розвитку ендемічного зобу?

49.З яких причин розвивається гіперфункція щитоподібної залози?

50.Охарактеризуйте клінічні прояви гіпертеріозу.

51.Яка форма прояву гіпертеріозу є найтиповішою?

52.Охарактеризуйте вияви гіперпаратіреозу.

53.В чому виявляється гіпопаратіреоз?

54.Якими є наслідки недостатнього виділення з підшлункової залози ін- суліну?

55.В чому виявляється посилене виділення глюкагону?

56.Охарактеризуйте гіпогонадизм.

57.В чому виявляється гіпергонадизм?

58.Які клінічні ознаки недостатньої гормональної діяльності фолікуляр- ного апарату яєчників?

59.Чим характеризується недостатнє утворення прогестерону?

60.У чому полягає одностороння кастрація?

61.Розкажіть про повне видалення обох статевих залоз.

62.Охарактеризуйте крипторхізм.

63.З яких основних причин виникає гіперфункція яєчників?

64.У чому суть гіперфункції яєчників?

Тема 17 ПАТОФІЗІОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Теоретичні положення

Нервова система відіграє найважливішу роль у регуляції фізі- ологічних функцій та процесів життєдіяльності організму, адек- ватності його зв’язків з навколишнім середовищем. Тому розлади діяльності нервової системи зумовлюють істотні порушення за- значених функцій і процесів.

165

Розрізняють екзогенні й ендогенні чинники ушкодження нер- вової системи. До екзогенних належать фізичні (теплота, холод, електрика, травми тощо), хімічні (токсини, отрути, інші ксенобіо- тики і насамперед нейротропні) та біологічні (бактерії, віруси, паразити) чинники. Найчастіше вони викликають первинні ушкодження нервової тканини. До екзогенних чинників слід від- нести також умови утримання й експлуатації тварин, що можуть стати причиною стресів.

Ендогенними патогенними чинниками є первинні (спадко- вість), що носять самостійний характер. Крім того, можуть спосте- рігатися ураження нервової системи як вторинне явище, що ви- никає на ґрунті якого-небудь захворювання (аутоімунні ушко- дження, порушення місцевого і системного кровообігу та ін.).

Зміни, зумовлені ушкодженнями нервової системи, виявля- ються на молекулярному й клітинному рівнях, а також на рівні міжклітинних і системних взаємодій. Наслідки всіх порушень не- рвової діяльності, їх характер і ступінь вираження залежать не тільки від характеру нервової тканини, а й від компенсаторних можливостей організму. Виявляється порушення діяльності нер- вової системи у зміні функції іннервованого органу чи системи органів, ділянки тіла. Найчастіше виникають:

зміна чутливості у вигляді анестезії (повна втрата чутливос- ті), гіпестезії (знижена чутливість) і гіперестезії (підвищена чут- ливість). Виникає внаслідок припинення або зниження передачі нервового імпульсу від рецепторів по аферентних волокнах у центральну нервову системи через три групи нейронів, одна з яких знаходиться у міжхребцевих вузлах, друга — у дорсальних рогах спинного мозку (больова і температурна) або в тонкому і клиноподібному ядрах (глибока і тактильна чутливість), у зоро- вому бугрі. Далі по аксонах імпульси передаються до чуттєвих зон кори головного мозку;

порушення рухової функції нервової системи. Виникає при ушкодженні еферентної частини рефлекторної дуги (мотонейро- ни, еферентні нерви). У результаті найчастіше розвиваються па- ралічі (моноплегія — параліч однієї кінцівки, параплегія — па- раліч двох кінцівок одного сегмента, тетраплегія — параліч чоти- рьох кінцівок, геміплегія — параліч м’язів однієї половини тіла).

Параліч характеризується відсутністю скорочення м’язів. При цьому тонус м’язів може бути загубленим (млявий параліч) чи підвищеним (спастичний параліч). Неповні паралічі називаються парезами. При ушкодженні периферичних нервів розвиваються периферичні паралічі. У разі ушкодження нейронів і провідних шляхів розвиваються центральні паралічі, які легко відрізнити від периферичних паралічів.

166

Існує група рухових розладів, пов’язаних з порушенням функ- ції центрів і нейронів спинного мозку. До них відносять:

спинальний шок — при перерізанні спинного мозку;

гіпертонію й атонію м’язів, атаксію — при ураженні мозочка. При цьому порушується також зв’язок між силою, швидкістю і напрямком руху — дисметрія, виникає астенія — підвищена сто- млюваність;

гіпокінезію — скутість рухів;

гіперкінезію — посилення допоміжних рухів;

хорею — швидкі, неритмічні рухи кінцівок, тулуба, голови; розвивається при порушенні функції пірамідної і екстрапірамід- ної систем головного мозку;

епілептичні судоми — при ураженні кори головного мозку і т.д. Велике значення в патології має порушення трофічної функції

нервової системи (керування обміном речовин у тканинах через медіатори ацетилхолін і норадреналін і за допомогою так званого аксоноплазматичного току). Таке порушення приводить до розви- тку дистрофічних процесів у тканинах, їх атрофії, появи альтер- нативних процесів.

Порушення функції вегетативної (симпатичної і парасимпа- тичної) іннервації зумовлює виникнення рухових і секреторних розладів іннервованих органів, розвитку так званих вегетативних неврозів.

І нарешті, порушення вищої нервової діяльності виникає на- самперед при розладі функції кори великих півкуль, а потім гіпо- таламуса, а через нього гіпофіза, всієї ендокринної системи і при- зводить до розвитку так званих емоційних стресів. Клінічно такі стреси виявляються у вигляді неврозу з перевагою процесів збуд- ливості або процесів гальмування.

>Заняття 28. ПОРУШЕННЯ РЕФЛЕКТОРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Мета: 1. Вивчити в експериментах на тварині наслідки пору- шення окремих ділянок рефлекторної дуги, провідних шляхів і центрів нервової системи.

2. При аналізі механізмів порушення діяльності нервової сис- теми показати її інтегруючу роль у життєдіяльності організму в нормі і при патології, обмеженість компенсаторних реакцій при ушкодженні нервових центрів.

При підготовці до заняття вивчити теоретичний матеріал про: основні форми порушення нервової діяльності; показники пору- шення функції нервової системи, наслідки порушення функції периферичної нервової системи; наслідки порушення нейронів

167

спинного мозку чуттєвих і рухових; наслідки порушення висхід- них і низхідних провідних шляхів спинного мозку; наслідки по- рушення функції довгастого мозку і гіпоталамуса; порушення пі- рамідних і екстрапірамідних шляхів головного мозку і його нас- лідки; порушення функції мозочка та його наслідки; порушення функції кори головного мозку і його наслідки; порушення трофіч- ної функції нервової системи; порушення функції вегетативної іннервації і його наслідки.

Студент повинен уміти: аналізувати зміни діяльності рефле- кторної дуги і її окремих ланок; оцінювати регулюючу й інтег- руючу діяльність усіх відділів нервової системи і їх роль у роз- витку хвороби, а також у мобілізації захисно-пристосувальних реакцій.

a Література

Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.Л., Клугі Дж. Патофізіологія тварин: Під-

ручник. ― К.: Вища шк., 2000. — С. 315 – 338.

Патологічна фізіологія: Підручник / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. — К.:

Вища шк., 1995. — С. 575 – 606.

Патологическая физиология / Под ред. А.Д. Адо и М.А.Адо. — М.: Триада-

Х, 2000. — С. 315 – 358.

Патофизиология: Курс лекций / Под ред. П.Ф. Литвицкого. — М.: Меди-

цина, 1997. — С. 670 – 741.

Лютинский С.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи-

вотных. — М.: Колос, 2001. — С. 449 – 483.

Мазуркевич А.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных жи- вотных. Практикум. — К.: Выща шк., 1991. — С. 170 – 176.

Горизонт П.Д. Вопросы патологической физиологии в трудах И.П. Павлова. — М.: Медиздат, 1952. — С. 239 – 325.

Петров И.Р., Коропов В.М. Практикум по патологической физиологии. —

М.: Колос, 1964. — С. 370 – 382.

Руководство к практическим занятиям по патологической физиологии / Под ред. Н.Н. Зайко и Л.Я. Даниловой. — С. 169 – 177.

Руководство по патологической физиологии: В 4 т. / Под ред. Н.Н.Сиротини-

на. — Т. 4. — С. 422 – 536.

Посібник для практичних занять з патологічної фізіології / За ред. Ю.В. Би-

ця, Л.Я. Данилової. — К.: Здоров’я, 2001. — С. 358 – 369.

Оснащення: жаба, пацюк, біла миша; 0,5 % розчин НСl, ножи- ці, зонд, ефір, шприц на 2,0 мл з ін’єкційною голкою, 20 % масля- ний розчин камфори, 0,01 % розчин адреналіну, чашка з водою, скляний ковпак або склянка з підставкою для наркозу, ножиці для вистригання шерсті, ножиці очні, пінцет, ранорозширювачі, голки хірургічні, шовк для зашивання рани, голкотримач, там- пони, присипка.

168

Дослід 1. Дослідження впливу порушення v функції окремих ланок рефлекторної дуги

на характер рефлексу у жаб

Хід досліду. 1. Для досліду беруть три жаби, декапітують після наркотизування, відпрепаровують сідничний нерв, не порушуючи його цілісності, підвішують кожну жабу за нижню щелепу на га- чок штатива. Під відпрепарований нерв підводять лігатуру, але не перев’язують його.

2.Через 10 хв перевіряють тривалість рефлексу в кожної жаби. Для цього одну з лапок кожної жаби занурюють у склянку із 0,5 % розчином соляної кислоти і за секундоміром фіксують час від моменту занурення лапки до появи першої рухової реакції.

3.Лапку першої жаби обробляють ефіром, потім знову зану- рюють її у розчин соляної кислоти і відзначають час рефлексу, звертаючи увагу на його затримку, тоді як подразнення сіднично- го нерва дає миттєву реакцію.

4.Другій жабі після перевірки тривалості рефлексу пере- в’язують сідничний нерв і повторно досліджують тривалість реф- лексу. Подразнюють сідничний нерв вище місця перев’язки, спо- стерігають за появою відповідної реакції.

5.Реєструють результат, відзначаючи відсутність рухової реа- кції як при подразненні лапки соляною кислотою, так при подра- зненні нерва вище місця перев’язування.

6.Третій жабі після дослідження часу рефлексу руйнують зон- дом спинний мозок.

7.Перевіряють повторно час рефлексу. При повній відсутності рефлексу подразнюють сідничний нерв і відзначають швидку відповідну реакцію у момент подразнення.

8.Результати дослідів, аналізу отриманих результатів і висно- вки про роль окремих ланок рефлекторної дуги у рефлекторній діяльності спинного мозку й особливості розладу їх функції зано- сять до протоколу заняття.

Дослід 2. Вивчення впливу функціонального

vстану центральної нервової системи на характер рухових розладів у білих мишей при «камфорній епілепсії»

Хід досліду. 1. Для досліду беруть трьох білих мишей однако- вих статі і віку.

2. Першій миші попередньо вводять внутрішньом’язово 0,2 – 0,3 мл 0,01 % розчину фенаміну.

3. Через 15 хв кожній миші вводять внутрішньочеревно 20 % масляний розчин камфори з розрахунку 0,1 мл на 10 г маси тіла.

169

4.Другу мишу вміщують під ковпак або у склянку з ефіром, першу і третю залишають у клітці.

5.Реєструють час виникнення і характер рухових розладів у кожної миші. Результати досліду і висновки заносять до протоко- лу заняття.

b НАВЧАЛЬНОРОБОТА -ДОСЛІДНИЦЬКА

vДослід 1. Вивчення структурних змін у тканинах після перерізання сідничного нерва у пацюка

Хід досліду. 1. У дослід беруть два пацюки. Уважно оглядають їх і зважують, потім піддають ефірному наркозу.

2.У кожного з них на задній поверхні стегна у верхній його частині готують поле операції (вистригають, обробляють спирто- вим розчином йоду).

3.Роблять поздовжній розріз шкіри 1 – 1,5 см завдовжки і по- шарово роз’єднують тупим способом фасції до оголення сіднично- го нерва.

4.Рану першого пацюка присипають і зашивають (контроль).

5.У другого пацюка відпрепаровують сідничний нерв, розрі- зають оболонку і видаляють 2 мм його. Після денервації рану та- кож обробляють і зашивають.

6.Ведуть спостереження за тваринами протягом трьох тижнів. Звертають увагу на їх загальний стан, чутливість шкіри кінцівки нижче місця операції. Стежать за зміною шкіри в ділянці п’яткової кістки, порівнюють зі шкірою кінцівки у здорового, а також у контрольного пацюків.

7.Результати спостережень, їх аналізу і висновки заносять до протоколу заняття.

AТеми рефератів

1.Патогенез і наслідки порушення функції синапсів.

2.Патогенез і наслідки порушення функції кори головного мо- зку у тварин (декортикація).

3.Внесок вітчизняних учених І.П. Павлова, Л.А. Орбелі, А.Д. Сперанського у розвиток вчення про нервову трофіку та ней- рогенні дистрофії.

170

a Література

Горизонтов П.Д. Вопросы патологической физиологии в трудах И.П. Пав-

лова. — М.: Медгиз, 1952. — С. 239 – 325.

Зайко Н.Н. Основные етапы учения о нервной трофике. Чтение им. ака- демика Сперанского. — М.: Медицина, 1974. — С. 6 – 19.

Крыжановский Г. Н. Общая патология нервной системы.— М.: Медицина, 1980. — С. 324.

Використати літературу до заняття 27.

?Запитання для самоконтролю

1.Що лежить в основі порушення діяльності нервової системи?

2.Які екзогенні чинники можуть викликати розлади діяльності нервової системи?

3.Які ендогенні чинники можуть стати причиною порушення діяльності нервової системи?

4.Які чинники викликають розлад кровопостачання нервової системи?

5.Якими можуть бути наслідки емболії судин мозку?

6.Які клінічні прояви миттєвої масової емболії судин мозку?

7.Як впливають на нервову систему хімічні речовини?

8.Що лежить в основі ушкоджувальної дії інфекційних агентів на нерво- ву систему?

9.Які прояви розладу функції нервової системи?

10.Якими можуть бути основні причини зниження процесів збудження у нервовій клітині?

11.Якими можуть бути основні причини посилення процесів збудження у нервовій клітині?

12.За яких основних причин і умов сповільнюється або припиняється провідність нервових волокон?

13.Які зміни у нервовій тканині зумовлюють порушення передачі збу- дження з одного нейрона на інший?

14.Що є безпосередньою причиною пригнічення передачі збудження в адренергічних синапсах?

15.Якими є умови посилення передачі збудження в адренаргічних синап-

сах?

16.Якими можуть бути наслідки накопичення в організмі значних кіль- костей ацетилхоліну?

17.За яких умов спостерігається порушення гальмування у нервовій клі-

тині?

18.Яким є механізм дії стрихніну?

19.Яким є механізм дії токсину правця?

20.Які можливі наслідки денервації органів і тканин?

21.Що лежить в основі розладу рухливої функції нервової системи?

22.Що лежить в основі паралічу?

23.Що лежить в основі парезу?

24.Які є види паралічу?

25.З яких причин виникають центральні паралічі?

26.Які є види центральних паралічів?

27.Що характерне для геміплегії?

171

28.Що характерне для моноплегії?

29.Що характерне для параплегії?

30.Що характерне для тетраплегії?

31.Коли виникають периферичні паралічі?

32.У яких випадках спостерігаються периферичні паралічі?

33.Що таке гіперкінези?

34.Які бувають види гіперкінезів?

35.Що таке пірамідні гіперкінези?

36.Чим характеризуються тонічні судороги?

37.Що характерне для клонічних судом?

38.Які гіперкінези належать до екстрапірамідних?

39.Як виявляється хорея?

40.Як виявляється тремтіння?

41.Коли виявляється тремтіння?

42.Як виявляється гіперкінез спинномозкового походження?

43.Що таке атаксія?

44.Які є види атаксій?

45.Які клінічні прояви астенії?

46.Чим характеризується стан астазії?

47.Що таке анестезія?

48.Яким терміном позначається втрата больової чутливості?

49.Які розлади виникають при ушкодженні гіпоталамуса?

50.Що характерне для порушення діяльності симпатичної іннервації?

51.Що характерне для порушення функції парасимпатичної іннервації?

52.Чим супроводжується ушкодження ретикулярної формації?

53.Які є різновиди неврозів?

54.Коли розвиваються неврози з переважанням процесу подразнення?

55.Коли розвиваються неврози з переважанням процесу гальмування?

56.Які є типи вищої нервової діяльності за І.П. Павловим?

57.Тварини якого типу нервової діяльності найбільш продуктивні і мають підвищену резистентність проти патогенних впливів?

172

ЗМІСТ
Вступ .............................................................................................................	3
Частина I. ЗАГАЛЬНА НОЗОЛОГІЯ ..................................................	9
Тема 1. Предмет і методи патофізіології ..................................................	9
Заняття 1. Значення експериментального методу
в патофізіологічних дослідженнях ..............................................	10
Тема 2. Захисно-компенсаторні реакції організму ..................................	22
Заняття 2. Рефлекторні реакції організму на дію
патогенних подразників ...............................................................	23
Заняття 3. Активність бар’єрних систем організму
і їх роль у патології .......................................................................	25
Тема 3. Роль зовнішніх і внутрішніх чинників у патології ....................	28
Заняття 4. Хвороботворна дія електричного струму
на організм тварин ........................................................................	31
Заняття 5. Вплив зміни атмосферного тиску на організм
тварин .............................................................................................	34
Заняття 6. Патогенна дія високої і низької температури
на організм тварин .......................................................................	36
Заняття 7. Ушкоджувальний вплив хімічних чинників
на організм тварин .......................................................................	38
Тема 4. Патофізіологія клітини .................................................................	42
Заняття 8. Зміни фізико-хімічних властивостей тканин
при ушкодженні ............................................................................	44
Тема 5. Реактивність організму і її роль у патології ...............................	47
Заняття 9. Залежність реактивності і резистентності
організму від стану нервової системи .........................................	50
Заняття 10. Взаємодія антигену і антитіла ..........................	53
Заняття 11. Алергія .................................................................	56
Частина II. ТИПОВІ ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ .............................	61
Тема 6. Патологічна фізіологія місцевого кровообігу
і мікроциркуляції ..........................................................................	61
Заняття 12. Гіперемія та ішемія ............................................	65
Заняття 13. Емболія, кровотеча, тромбоз і стаз ...................	67
	173

Тема 7. Запалення ......................................................................................	71
Заняття 14. Судинно-тканинні зміни при запаленні
(дослід Конгейма) ..........................................................................	75
Заняття 15. Біохімічні властивості гнійного ексудату.
Явище хемотаксису .......................................................................	77
Тема 8. Патофізіологія теплової регуляції ..............................................	83
Заняття 16. Обмін речовин при лихоманці .........................	85
Тема 9. Типові порушення обміну речовин .............................................	90
Заняття 17. Порушення основного обміну ...........................	94
Заняття 18. Набряки і водянки .............................................	96
Заняття 19. Порушення кислотно-лужної рівноваги .........	99
Частина III. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ОРГАНІВ
І СИСТЕМ ...................................................................................................	107
Тема 10. Патофізіологія системи крові .....................................................	107
Заняття 20. Анемії ...................................................................	114
Заняття 21. Лейкоцитоз і лейкоцитопенія (лейкопенія) ....	119
Тема 11. Патофізіологія системи кровообігу .............................................	123
Заняття 22. Порушення серцевої діяльності ........................	125
Тема 12. Патофізіологія дихання ...............................................................	131
Заняття 23. Патофізіологія зовнішнього дихання ..............	134
Тема 13. Патофізіологія системи травлення ............................................	139
Заняття 24. Порушення травлення у шлунку і кишках .....	141
Тема 14. Патофізіологія печінки ...............................................................	145
Заняття 25. Патогенна дія жовчі на організм
при резорбції .................................................................................	147
Тема 15. Патофізіологія нирок ....................................................................	153
Заняття 26. Порушення видільної функції нирок ...............	155
Тема 16. Патофізіологія ендокринної системи .........................................	159
Заняття 27. Роль ендокринних впливів у зміні обміну
речовин при стресах .....................................................................	261
Тема 17. Патофізіологія нервової системи ................................................	165
Заняття 28. Порушення рефлекторної діяльності
нервової системи ............................................................................	167

174

Навчальне видання

Мазóрêевич Анатолій Йосипович Данілов Василь Бенедиêтович Кóц Наталія Валеріївна

ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ТВАРИН ПРАКТИКУМ

Оправа і титул В. С. Жиборовського

Комп’ютерна верстка Л. М. Кіпріянової

ТОВ «Мета» 04119, Київ-119, вул. Сім’ї Хохлових, 15

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи ДК № 761 від 10.01.2002 р.

Підписано до друку 31.07.2003 р. Формат 60 × 84/16. Папір офс. № 1. Гарнітура Century Schoolbook. Офс. друк.

Друк. арк. 11,77. Обл.-вид. арк. 14,72.

Зам.

Надруковано з плівок, виготовлених у видавництві «Мета», в ЗАТ «Київська книжкова фабрика», м. Київ, вул. Воровського, 24

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи: серія ДК № 787 від 28.01.2002 р.

Викладено теоретичні основи і порядок проведен- ня практичних занять із курсу «Патофізіологія тва- рин». Подано необхідні відомості стосовно мети й ме- тодики дослідів та їх оформлення, а також найбільш доступні методи математичної обробки цифрового матеріалу.

Для підготовки фахівців із спеціальності «Ветери- нарна медицина» в аграрних вищих навчальних за- кладах ІІІ – IV рівнів акредитації.