kyak_pidrucjnyk

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

яке мистецтво – і перо, і олівець – отрута. При емпіричному перекладі "Перо, олівець та отрута" була б порушена цілісність форми та змісту англійського заголовка, при формальній алітерації "Перо, попіл і ґудзик" втратився би зміст. Імпресіоніст зміг би побачити в простих словах не- мислимий словообраз на кшталт "Олівцепера отрута", а еклектик конкретизував би це екзотичною алітерацією "рос. Кисть, кураре и карандаш". Тому, дещо жертвуючи алітерацією, проте зберігаючи в їх цілісності зміст і його ритмічний малюнок при наростанні комунікати- вного смислу та емоцій, цей заголовок можна перекласти як "Пензль, перо та трунок". Як бачимо, врахування словесних значень та додат- кової інформації допомогло наблизити переклад до оригіналу.

5.1.2. Значення та його дефініція для перекладознавства

Запитання "Що це таке − значення?" залишається центральним для сучасної лінгвістики, бо до цього часу немає загальновизнаної теорії значення, яка без заперечень приймалася б усіма лінгвістами й була б при цьому настільки однозначною, що змогла б розв'язати всі пробле- ми перекладознавства.

5.1.3. Інформація та її типи в перекладі

За знаковою концепцією в мові як системі знаків (langue) значення спостерігається як певна значущість (valeur), виражена в лексиконі. У структурно оформленому тексті як прояві мовлення (parole) значення актуалізує себе як смисл, збагачуючи слово певною прагматичною інформацією, яку воно здобуває з усього екстра- та інтралінгвістич- ного контексту. У сучасній лінгвістиці визначилися різнорідні типи такої інформації, найсуттєвіші з яких сформульовані в концепції В.С.Виноградова. Цей автор закономірно розділяє інформацію на лін- гвістичну та екстралінгвістичну. Лінгвістична чи службова інформа- ція, яка зазвичай не перекладається, характеризує формальні показ- ники (фонемний склад) слова та його внутрішньомовні відношення (рід, число, відмінок тощо). Екстралінгвістична інформація, що є результатом ментального відображення, охоплює загальні уявлення про явища, факти, об'єкти дійсності, матеріальні та ідеальні форми природи й суспільства, їх якості, характеристики, особливості, дії, стани тощо. Ця інформація може бути постійною – константною чи випадковою, оказіональною, породженою мовленням.

Константна екстралінгвістична інформація розподіляється, за В.С. Виноградовим, щонайменше на 5 типів: денотативна чи смисло- ва; емоційно-експресивна; соціолокальна; фонова; диференційна.

121

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

Денотативна інформація, в основному відповідаючи лексикографі- чно описаному значенню слова, містить уявлення про істотні ознаки об'єкта: Tisch – Gegenstand, flach, hölzern, hat Tischbeine, dient zum Schreiben (Schreibtisch), Essen (Küchentisch) тощо. Емоційно-

експресивна (стилістична, конотативна) інформація, яка в багатьох випадках невіддільна від денотативної, виражає певні емоції того, хто говорить, та експресивно впливає на слухача тощо. Наприклад, слова в телеграмі Vater ist gestorben викличуть емоційний, соціально зумовлений шок у реципієнта, що має бути враховано при перекладі добором стилістично відповідного слова. Соціолокальна чи стильова та соціографічна інформація, часто відзначена в лексикографічних примітках, указує на соціальну сферу функціонування слова: функці- ональні стилі (просторіччя, жаргонізм). Цю інформацію, яку автор ча- сто цілеспрямовано застосовує, доцільно відтворити при перекладі для додаткової характеристики соціального та локального середови- ща, а також для створення різних стильових ефектів. Поряд із тим, локально обмежені діалектизми (depp, Tölpel) та деякі пласти німець- кої жаргонної лексики складають суттєву проблему для перекладу. Хронологічна інформація міститься в лексикографічних примітках

(veraltet, veraltend; Neol.; Neubildung; Historismus). Вона характеризує відмінні в часовому відношенні пласти лексики, надаючи їм змістової багатофункціональності (див. Ritter, courteis). Фонова інформація, що, як правило, епізодично відзначена у словникових коментарях, ґрунту- ється на спільних для учасників комунікативного акту знаннях, що стосуються культури та історії народу, мовою якого створений цей твір. Саме ці знання складають загальний "фон", на тлі якого розгор- таються картини життя цього народу. Така інформація, яка завдяки постійним міжкультурним контактам розширюється, звично проявля- ється в реаліях (Fachwerk) та символічних смислах імен (der deutsche Michel: простодушний німець), які через асоціативні зв'язки створюють національний колорит. Різні прийоми відтворення в перекладному тек- сті фонової інформації сприяють збереженню національного колориту.

Оказіональна інформація, відсутня у словниках, виникаючи в мо- мент мовлення, містить незвичні асоціації, внаслідок чого частина її зникає при перекладі. Ця інформація складається з: асоціативно- образного, словотвірного експресивно-емоційного, алюзивного, функ- ціонального та паралінгвістичного видів. Асоціативна інформація, характерна для художньої мови, з'являється при вживанні авторсько- го тропа. Наприклад, перекладачеві "Будденброків" Т.Манна необхід- но адекватно відтворити авторський фразеологізм: Morten musste

122

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

wieder auf den Steinen sitzen (Мортен, очікуючи Тоні, мав знуджено чекати на каменях). Словотвірну інформацію можна виявити в ін- дивідуально-авторських неологізмах, створених автором для певної стилістичної мети. Переклад подібних неологізмів складає суттєві труднощі – Millionarr у Генріха Гейне. Алюзивна інформація містить певні натяки на той чи інший соціальний чи літературний факт, який може не мати відповідників у перекладній мові. Тому проблему скла- дає оптимальний переклад слів телепередачі "Алло, ми шукаємо тала- нти!", які журналісти перефразували як: "Вас шукають таланти!" чи численних перифраз у німецьких мас-медіа висловлювання М.Фріша

(Nun singen sie wieder! М. Frisch): nun fahren/reisen sie wieder; nun streiken sie wieder. Деякі твори Арно Шмідта обігрують образи з тво- рів попередників, що також необхідно враховувати при перекладі. Функціональна інформація приховується досить часто за власними назвами, які образно характеризують об'єкт – хитромудра Беркі Шарп з "Ярмарку суєт" Теккерея недарма має прізвище Sharp "гост- ра". Щоб зберегти за іменами художню функцію, сучасні перекладачі принагідно, замість звичної транслітерації, перекладають їх: Мсьє Крокоділь, Свіньє, гітарист-іспанець Тренбреньо (переклади Н. Люби-

мова). Відомі видатні знахідки в німецьких перекладах (Professor Unrat i "Професор Гнус" Г.Манна). Паралінгвістична інформація вказує на особистісні риси автора, які перекладач за змогою відтво- рює для точнішого, влучнішого перекладу.

Ці типи інформацій необхідно враховувати при перекладі на лек- сичному рівні мови.

5.2. Проблема перекладу слова як форми: відтворення власних назв (звичайних і "промовистих") та їх скорочень

Слово як форма простежується в кожній назві: власній чи загаль- ній, які, відповідно, виконують суто номінативну чи позначальну фу- нкції. Ми зупинимося детальніше на проблемах власних назв (які ви- користовують, щоб розрізнити однотипні об'єкти), на особливостях їх відтворення. Ці імена досліджували М.Б. Аристов, В.С. Виноградов, Є.М. Верещагін та В.М. Костомаров, Н. Галь, А.В. Суперанська,

123

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

М.В. Сергієвський, Л.В. Щерба та ін. Вони розподілили ці імена за участю внутрішньої форми в їх витлумаченні на звичайні ("природні") та смислові чи "промовисті", а за співвіднесенням з людиною чи гео- графічним розташуванням – на антропоніми й топоніми.

5.2.1. Власні назви належать до реалій певної мовної культури, відрізняючи її від інших. Вони називають об'єкт думки (надуманий чи дійсний), особу чи місце, єдине та неповторне в своєму роді. Носії цієї культури мають щодо реалій деякі фонові знання та асоціації, які на певному етапі міжмовних контактів можуть бути відсутніми в но- сіїв іншої мови. На Митрофана (а не Макара) для росіян усі шишки валяться, а українця язик до Києва доведе. Тому при відтворенні чи перекладі таких назв-реалій, синергії їх інформацій, виникає, з одно- го боку, необхідність підкреслити особливий національний колорит чи унікальність цих назв, а з іншого – за необхідності небагатослівно пе- редати й асоціації, властиві для носіїв цієї мовної культури.

Поряд із цим, навіть очевидні внутрішні форми даних назв (La Cruz – Ла Крус "Хрест") передаються не завжди, щоби не викликати термінологічної плутанини – на географічній карті в різних країнах з'явилися б численні міста Орел, Лев, Мир тощо. Тому відтворення власних назв ґрунтується на правилі: для мов з однаковою графікою назва переноситься з оригіналу в переклад (російська та болгарська мови), а з різними графіками – транскрибується. Проте спостеріга- ються різноманітні відхилення, які розглянемо нижче.

Власні географічні назви

Переважна більшість географічних назв (позначення гір, рік, міст та місцевостей) тяжіє до транслітерації: Mont-Blanc – Монблан; Jungfrau – Юнгфрау, Harz – Гарц тощо, хоча відомі й переклади: Erzgebirge – Рудні гори. Португальський мореплавець Бартоломей Діас назвав у 1486 р. мис на півдні Африки мисом Бур, проте король Хуан ІІ перейменував його на мис Доброї Надії (Cabo de Boa Esperanca), що було кальковано всіма мовами світу (як згодом і інше позначення: Вогняна Земля).

Назви міст переважно транслітеруються (Berlin – Берлін), хоча при цьому може порушитися вимова (Habana – Гавана, де ісп. h – німе). Ці назви можуть інколи не відповідати фонетичним нормам мови- оригіналу, а зберігати традиційну форму: Mailand – Мілан; Wien – Ві-

день; Leipzig – Лейпциг, а не Лайпцих; Paris – Париж, а не Парі тощо.

Назви Київ, Львів, Чернівці мають, наприклад, декілька варіантів, зу- мовлених історичними обставинами: Kiev/ Kyjiw, Lwiw/ Lviv/ Lemberg; Czernowitz/ Tscherniwzi. Відомі й інші омонімічні варіанти,

124

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

також пов'язані певною хронологічною послідовністю: Ньюкестель, Грінвіч (ХІХ) – Ньюкасл, Грініч (ХХ ст.). Ряд міст змінили свої назви протягом ХХ ст.: Аграм на Загреб, Бреслау на Вроцлав, Данциг на Гданськ, Кашау на Кошице, Рагуза на Дубровник тощо.

Назви країн або мають свої норми перекладу (Russland – Росія; Frankreich – Франція; USA – США), або транскрибуються (Iran – Іран). Відомі й суплетивні відповідники, що суттєво розрізняються як своєю зовнішньою, так і внутрішньою формами: укр. Німеччина, рос. Гер-

мания, нім. Deutschland, анг. Germany, фр. Allemagne, ісп. Alemania,

фін. Saksa. Подібні суплетиви властиві й для позначення Уельса

(фр. Pais-de-Gaul) та ін.

Позначення місцевостей (вулиць, будівель), як правило, або пере- кладають (Champs Elysees: Єлисейські поля), або транслітерують (Unter den Linden: вулиця Унтер ден Лінден), або допускають обидва варіанти (Pont-Neuf: Пон-Неф = Новий Міст). Відтворюючи фонову інформацію, перекладачі запроваджують роз'яснюючий елемент:

Diese Straße führt zum Döllnsee – Ця дорога веде до озера Дельнзее. Для передачі соціокультурних відтінків, властивих певним місцевостям, принагідно використовують коментар: Er fuhr nach Schönbrunn – Він поїхав до цісарського палацу Шенбрунн. До таких значущих місце- востей, на які потрібно зважати при перекладі, належать: американ-

ські Wallstreet, Harlem, англійські Throgmorton Street (місцезнаходжен-

ня біржі) та Fleet Street (центр лондонської преси) тощо.

При художньому перекладі в деяких випадках назви вулиць чи площ (за винятком таких відомих, як Уолл-стріт) доцільно перекласти, щоб, на думку Н. Галь, не блукати серед запозичень, аби побачити пе- вний образ. Це стосується не лише численних нью-йоркських пронуме- рованих вулиць: П'ята, Сорокова чи Сота, а й назви паризької площі Етуаль – площі Зірки, від якої промінчиками розходяться вулички.

Імена та прізвища, як правило, транскрибують, пристосовуючи до фонетичних норм мови перекладу: Johannes – Йоганн; Sigismund – Сигізмунд тощо. Тому, на противагу перекладу ХVІІІ-ХІХ ст., коли пе- рекладачі перетворювали Мері в Машеньку, а Жана у Ванюшу, в су- часному перекладі іспанські імена Ніколас, Андрес та Анна, францу- зькі Ніколь, Анрі, Аннет ніколи не стануть українськими Микола, Ан- дрій та Ганна. Деякі імена і транскрибують, якщо це імена простих, "смертних" людей (George – Джордж), і транслітерують за латинською традицією, якщо це імена королів (Georg(us) – Георг; Ludovicus, Ludwig

– Людовік). Цей список можна продовжити протиставленням – анг-

лійські королі Яків, Карл, Генріх, Іоанн, Марія, Єлизавета та "смертні"

125

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

Джекоб, Чарльз, Генрі, Джон, Мері, Елізабет (зі скороченими іменами

Джейк, Джеймз, Боб, Бет). Вживаються й інші скорочені імена (англ.

Роберт – Боб, Едвард – Нед, Ричард – Дік, Вільям – Білл; нім. Йоганнес

– Ганс, Фрідріх – Фріц, Александер – Алекс). Прізвиська історичних осіб, як правило, перекладають: Charlemagne "Карл Великий"; Ludwig der Deutsche "Людовик Німецький" тощо. У літературі вживаються й перифрастичні імена видатних діячів, відомі перекладачам: Евонсь- кий бард (The Bard of Avon: Шекспір), Вернейський старець (Le vieillard de Ferney: Вольтер), Іспанський Гомер (Homero Espanol: Луїс Гонгора). У літературному перекладі імена героїв оригіналу для благо- звучності інколи змінюють – Генрік Ібсен дозволив німецьким видав- цям замінити ім'я героїні "Жінка з моря" – Болетти (Bolette співзвучне з нім. Bulette "фрикаделька") на Бабетту (Babette).

Назви газет транслітерують і беруть у "гусячі лапки", незважаючи на чітку семантику: Frankfurter Allgemeine – газета "Франкфуртер Ал- гемайне", чим підкреслюється їх зв'язок з певною країною. Зайва ін- формація при перекладі може опускатися: in der Zeitung "Molod' Ukrainy" – у "Молоді України".

Інколи на назвах газет "будують" жарти чи каламбури. Хлопчик продає з самісінького ранку газети і, щоб розважитися, вигукує від нудьги назву газети щоразу по іншому, міняючи голосні: Paper, pepper, piper (газета, перець, дудар). Оскільки ні дослівний переклад, ні коментар не видавалися переконливими, то в перекладі хлопчик уже вигукував "Ранковий листок", потім блисток, кусток, свисток, а

під вечір, коли робота закінчується – "Вечірній хвостик".

Назви різних інституцій (інститутів, заводів, фірм), пам'ятників, конференцій тощо роз'яснюють, доповнюючи додатковими елемен- тами чи змінюючи модель виразу:

Es gibt einen Vertrag mit der Ruhrgas AG – Існує договір з фірмою

"Рургаз АГ";

Die Uhrenwerke Ruhla – Годинниковий завод у м.Рула; Das Herder-Institut – Інститут імені Гердера;

Die Wehrkunde-Tagung – Конференція військово-наукового товарис- тва "Веркунде" тощо.

5.2.2. "Промовляючі імена"

У художній літературі, на думку А.В. Суперанської, використову- ють звичайні ("природні") імена та вигадані. "Природні" імена (Тетя- на Ларіна, Наташа Ростова), виконуючи свою основну функцію, ло- калізують персонаж у часі та просторі. Імена Манфред, Джордж,

126

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

Жорж вказують, наприклад, на іноземне походження, Маріка, Івон, Дьордій співвідносять його носія з Буковиною початку ХХ ст., а Ос-

тап, Назар, Григір, Трохим, Тарас – з Центральною Україною. Інші імена Євген, Тамара, Вадим чи Іван, Манолій, Митрофан можуть ха-

рактеризувати міське чи сільське місце проживання тощо. Вигадані імена (Рахметов, Граціанський, Молчалін) не лише вказують на об'-

єкт, а й інколи характеризують його з іронічної чи сатиричної точки зору: Скалозуб, Собакевич, Пришибеєв тощо. Деякі автори (Д. Фонвізін, М. Некрасов, Салтиков-Щедрін, Чехов, Ільф та Петров та ін.) часто з певною метою створювали такі смислові імена, чим, поєднуюючи властивості метафори та порівняння, характеризували своїх героїв.

Оскільки смислові назви виконують не стільки номінативну, як ха- рактеристично-оцінюючу функцію, то підхід до відтворення закладе- них у них інформації має бути докорінно іншим, ніж при відтворенні звичайних імен. Замість транскрипції, яка не може виявити емоцій- ний вплив на рецептора, необхідно виразити закладену в іменах сми- слову та емоційну інформацію за допомогою перекладу. При перекла- ді таких імен перекладачеві, однак, доводиться йти на певні компро- міси. Якщо значущі імена ключових героїв (як Дон Кіхот "лицарські лати", Панса "пузо, живіт", Гаргантюа, Пантагрюель) перекладати недоречно – вони вже закріпилися у мовній традиції, то імена побіч- них персонажів створюють додатковий змістовий чи комічний ефект. Це й необхідно врахувати при перекладі. У розділі ХХІІ "Дон Кіхота" жандарми називають каторжника Хінеса де Пасамента зменшуваль- ним Хінесілья де Парапілья, чим того доводять до люті. Справа в то- му, що Парапілья походить від ісп. para pillar "(народжений) для гра- бунку", тобто "грабіжник". Н. Любімов блискуче переклав це ім'я як

Хінесільо де Ограбільо. У Рабле з'являється якийсь дюк де Франрепа, тобто герцог Любитель-поїсти-за-чужий-рахунок, якого той же пере-

кладач сміливо назвав "герцог де Лизоблюд". Деякі розділи в Рабле складаються з перерахунків значущих прізвищ, коментар до яких міг би зайняти багато місця. Це дворяни – сусіди Грангузьє: герцог де Ли- зоблюд, граф де Пріжіваль, сеньйор де Скупердяй; придворні агреси- вного короля: обер-шталмейстер Фанфарон, герцог Грабежі, військо-

вий Жру; кухарі: Філе, Фрикасе, Блінкі, Подавай, Подлівай та ін. У су-

часних західних памфлетах (як "Закони Паркінсона") все більше по- пулярними стають ті ж "промовисті" імена, за допомогою яких (та ще специфічного канцеляриту) підкреслюється пародійність ситуацій. Перекладачам вдалося блискуче відтворити прізвище скарбника Ма- кфейла (McFail) як містер Макпромах, а підрядників Макнаба та Мак-

127

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

гаша як Мактяп та Макляп. Серед дійових осіб, переосмислені імена яких звучать буцім-то англійською, з'являються: містери Буйвелл,

Напролом, Дуролейн, Столбінг, інженер-консультант Макхап (в ори-

гіналі McFee "гонорар; розм. хабар") тощо.

Розглядаючи слідом за В.С. Виноградовим структуру таких імен, можна відзначити дві основні моделі: чиста основа (конверсійний смисловий антропонім) та основа+ономастичний формант, властива змодельованим (одно- чи двоосновним смисловим антропонімам). До першої групи належать загальні назви з наголосом на останньому складі (на французький манер), перетворені на власні. Це: іменники: (Буян, Філе, Дуралей; Вітрогон); дієслова в другій особі наказового способу (Жрі, Подлівай); короткі прикметники та прислівники (Трус- лив, Космат; Неспеша) тощо. Друга група, що твориться від слова з комічною оцінкою та великою кількістю сонорних і відповідного на- голошеного суфікса, підігнаного під слов'янський стереотип францу- зької мови: м'яке ль (Крокоділь), -о (Кроліко), –є (Свіньє) чи для лати- ни –ус (Пустомеліус). Інший прийом стилізації ґрунтується на апокопі (скороченням у слові одного чи декількох кінцевих звуків): Обжор, Паскуд, Свинин. Багатоосновні імена, що належать до цієї групи, ма- ють у своїй основі конструкції "іменник+іменник" (Мордобит, Ковба-

соріз), "дієслово другої особи + іменник" (Салоріз, Свинейжри, Пийви-

но) та змішані форми (Дуйвкишку, Пийтабреши). Поєднання цих імен з відповідними титулами посилює комічний ефект: герцог Грабежі та герцог де Шваль, сеньйори Лижизад та де Скупердяй і т.д.

Особливе місце в літературному ономастиконі займають книжні імена, що перегукуються з фольклорними чи літературними мотива- ми, тобто вони містять натяк (алюзію) не стільки на комічний образ, як на певні обставини. Певною мірою саме через асоціації з висловом "бідний як церковна миша" створюється своєрідний емоційний тон навколо героя Ф. Достоєвського – князя Мишкіна. Відтворення таких імен вимагає особливої обачності – у мові перекладу має бути відпові- дний вислів з ідентичною оцінкою.

Узагальнюючи вищевикладене, підкреслимо, що смислові чи "про- мовисті" імена перекладають. Проте чим вища роль персонажа у сві- товій літературі, чим більше його самого та його риси знають читачі, тим доцільнішою стає транскрипція цього імені.

5.2.3. Скорочені слова

Скорочення слів та виразів активно використовують у деяких тек- стах. Більшість з них мають регулярні адеквати, зафіксовані у слов-

128

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

никах та відповідній літературі. При перекладі скорочень оригіналу для збереження функціонально-стилістичної адекватності переклад- ного тексту застосовують відповідні українські скорочення: UNO – ООН; AIDS – СНІД; FIDE – ФІДЕ тощо. Якщо ж скорочення не відомі українському читачеві, то доцільно навести їх повну форму: in BZ – у газеті "Берлінер Цайтунг".

У складі складних слів скорочення звично розділяються дефісом, що необхідно врахувати при перекладі за принципом: слово перед дефісом знаходиться у родовому відмінку: NATO-Staaten – держави НАТО; F/E-Ausgaben – видатки на НДКР (науково-дослідницькі та до- слідно-конструкторські роботи) тощо.

5.2.4. Вправи

Що об'єднує ці назви? Знайдіть й інші та перекладіть їх укра- їнською

1.Paipussee, Plattensee, Ostsee; Schiefergebirge; Siebengebirge; Schwarzwald – Böhmerwald; Kapverden;

2.Montenegro; Pommern; Sachsen; Nordrhein-Westfallen; Steiermark; Schlesien; Böhmen; Mähren; Vorderland; Siebenbürgen; Niederösterreich; Kärnten; Frankreich – Frankenreich; Russland; USA;

3.Mailand; Venedig; Köln; Wien; Leipzig; Paris; Lemberg; Krakau; Czernowitz; Brünn; Ölmütz;

4.Santa Klaus; Krampus; Sankt Nikolaus; Hanswurst; Schmierliese; Jacob, Charles, Heinrich, John, William, Maria, Elisabeth (як імена ко- ролів та британських громадян); Kasimir; Sigismund; der alte Fritz;

5.Die Waren von Daimler-Benz, Peugeot, Siemens, VW, Bosch, Bayer (Chemie), Thyssen (Stahl, Maschinenbau), MAN = Machinenfabrik Augsburg – Nürnberg (Machinenbau); BASF – Badische Anilinund Sodafabrik; Boeing (USA); Aerospatiele (Frankreich); Royal Dutch-Shell;

6.Alpha Jet; Aufklärungsflugzeug RF-16; Mirage 2000; F-117 A "Stealth"; Abfangflugzeug "Lightning"; MX;

7."Le Monde", "Time", "Berliner Zeitung", "El Pais", "Der Stern", "Renmin ribao" (China); "Nhan Dan" (Vietnam); DPA (BRD), TASS (UdSSR), APA (Österreich), APF (Frankreich).

Перекладіть назви українською мовою, враховуючи й деталі контексту

1.Österreich ist eine parlamentarische Demokratie, deren Hauptstadt in Wien liegt. 2. Die Volksvertretung der BRD ist der Deutsche Bundestag. 3. Einige der Presseorgane der Schweiz sind: "Berner Zeitung", "Die Weltwoche", "Neue Zürcher Zeitung" usw. 4. Die

129

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

bedeutendsten Erdölfelder der USA liegen im südlichen California sowie im Golfküstenraum von Texas. 5. Ein wichtiges Gebiet der Ölproduktion sind die Rockz Mountains. 6. Franz Joseph I. hatte einen Besuch in Hofburg. 7. Der Name von Karl dem Großen ist überall bekannt.

Обґрунтуйте принципи, за якими перекладалися ці "промов- ляючі" імена. Встановіть за взірцем, наведеним вище, їх моделі перекладу

Мсьє Крокоділь, Свіньє, Лизоблюд, граф де Пріжіваль, сеньйор де

Скупердяй; обер-шталмейстер Фанфарон, герцог Грабежі, військовий

Жру; повари: Філе, Фрикасе, Блінкі, Подавай, Подлівай; скарбник

McFail: містер Мак промах; підрядники McNub& McHush: Мактяп та

Макляп; містери Буйвелл, Напролом, Дуролейн, Столбінг, інженер-

консультант Макхап (McFee).

Перекладіть скорочення та їх повні варіанти українською мовою

1. WHO – Weltgesundheitsorganisation; 2. WGB – Weltgewerkschaftsbund; 3. KKW – Kernkraftwerk; 4. PS – Pferdestärke; 5. StVO – Straßenverkehrs-Ordnung; 6. ECOSOC – Wirtschaftsund Sozialrat; 7. UNO-Hauptquartier; 8. UNESCO-Verfassung; 9. ABCWaffen; 10. UFO-Beobachtungen; 11. AFP-Meldung; 12. DGBVorstandsmitglied; 13. KSZE-Schlussakte; 14. US-Dollar; 15. CD; 16. PC; 17. FDGB, 18. ADN, 19. CDU, 20. Lok-Führer, 21. ÖKO-Laden; 22. HO-Laden, 23. Gewi, 24. TÜV, 25. BVGer (BVG – Berliner VerkehrsAG), 26. H-Bombe, 27. Ami, 28. Biwa, 29. Fewa, 30. Kuli.

5.3. Проблема перекладу слова як змісту: полісемія та омонімія, метафоризація, гра слів

5.3.1. Проблеми перекладу різних процесів: полісемія та омонімія

В основі спілкування як оперування словесною формою лежать семантичні процеси зі змістом у певних комунікативних умовах. Вони ґрунтуються на основних трьох типах зв'язків, що пронизують систему слова. Це – синтагматика (зв'язки, що дозволяють на осно- ві законів сполучуваності лінійне поєднання слова з іншими словами: я – йду – в – кіно), парадигматика (зв'язки на чергування слів при заповненні певної позиції: йду, біжу, їду) та епідигматика (зв'язки,

130