kyak_pidrucjnyk

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

так?). Боротьба феміністок за зрівняння прав призводить до появи но- вих подвійних форм (Student/In; Lehrer/In: "Студент/ка; Учитель/ка")

та паралельні позначення (sehr geehrte Herren/ sehr geehrte Damen und Herren; das schwache/ weibliche Geschlecht; Dienstmädchen/ Hausangestellte чи Hilfe). Такі особливості доводиться ігнорувати особ- ливо у специфічних випадках (наприклад, коли замість wenn man das Kind stillt феміністки вживають wenn frau das Kind stillt).

5.5.4. Вікова лексика

Вікові особливості як письменника, так і зображуваних ним персо- нажів виражаються в лексиці підмови дошкільнят, школярів, підмови дорослих та пенсіонерів із архаїзмами, ще недостатньо досліджених як для лексикології (Oksaar; Mattheier; Weber; Löffler), так і для теорії перекладу. Молодіжну мову, що виступає частиною молодіжної куль- тури, досліджували ряд німецьких лексикологів (Ehmann; Henne; Küppel; Müller-Thurau; Schlobinski; Willenberg), які встановили її спе-

цифічні характеристики: формули привітання та звертання (Du Looser! Mensch, Kumpels "друзяки!"), приповідки (Bleib cool, man! "Так тримати!" Du kannst mich mal "Lass mich in Ruhe! Ушивайсь!"; es gibt viel zu tun, warten wir's ab) та висловлювання (Lass' uns mal'ne Schnecke angraben! "Давай підчепимо цю малу!"), стереотипні модаль- ні слівця (hippig, trendy, klaro, logo "ясно, логічно"), метафоричні та здебільшого гіперболізовані вирази (abhotten "heiß tanzen: донесхочу натанцюватися"; tanken "Alkohol trinken: заправитися"; workaholic

"Malocher: трудоголік"), репліки (Laber, laber, schnarch, schnarch "Halt's Maul! Es ist zu langweilig: Стули пельку: Заткнися нарешті!") тощо. У молодіжній мові дискотеки з'являються жартівливі жаргонізми drücken замість fahren, Matte замість Geld, ausgraben замість flirten etc. (наприклад, Wir machten eine kurze Fleischbeschauung und Peter machte sich sofort daran, eine riesige Tussi auszugraben = Wir sahen uns etwas um, und Peter begann sofort mit einem sehr hübschen Mädchen zu flirten) = Ми роздивилися на телиць і Петер підчепив гар-

ну чувіху. Якщо взірцем уживання такого молодіжного жаргону для англійської мови є повість Селінджера "Над прірвою в житі" (The Catcher in the Rye), то в німецькій мові такими жаргонізмами "пере- сипані" молодіжні журнали (Juma). Переклад подібних емфатичних виразів адекватними засобами молодіжної української мови стано- вить нове завдання для практики й теорії перекладу.

161

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

5.5.5. Субмови замкнутих груп

(Slang, Jargonismen, Argotismen)

Субмови замкнутих груп (Sondersprachen), чи соціолекти, вжива- ються досить ізольованими прошарками суспільства, яких об'єднує спільна мета, служба в армії, навчання (студентська мова: Assi, Prof) чи проведення дозвілля тощо. Метою вживання цих субмов, відомих як сленг (Slang), стає відгороження та самовіддалення їх носіїв від суспільства. Лексика цих мов, як правило, стосується типових реалій життя (гроші, дівчата, секс, музика, політика, наркотики) та інстру- ментів (Stottermaschine: кулемет), видів діяльності. Відзначаючись особливою метафоричністю (Gulaschkanone для позначення польової кухні), ця лексика характеризується експресивно-грубуватим добором слів. Це характерно мові американських солдат (роман Дж.Джоунза "Звідси у вічність"), французьких ("Вогонь" А.Барбюса) та німецьких (романи Е.М.Ремарка) тощо. Студентська лексика з'являється в рома- ні Р.Мерля "За склом" та романах Г.Канта, З.Ленца та ін. У закритому кримінальному середовищі вживають арготизми (Argotismen) – при- ховані парафрази з тюремного вжитку: пришити, перо тощо. Арготи- зми популярні в романах Г.Фаллади. Переклад такої школи вимагає міцних знань їх українських відповідників.

Жаргонна лексика (особливо спортивна) все більше проникає в по- бутову та загальновживану мову (наприклад, шахові вирази; Matt; Materialopfer; Simultanspiel...), що мають в інших мовах паралельні відповідники, чим і полегшується їх переклад. Це ж стосується мета-

форично вжитих фразеологізмів: aus guter Position an den Start gehen, gut im Rennen sein, eine Spitzenposition erreichen – досягти чільного мі- сця (легка атлетика); am Ball bleiben – не втратити м'яча, ein Eigentor schießen – забити гол у власні ворота, ins Abseits geraten – потрапи-

ти в положення поза грою (футбол).

5.5.6. Соціальна лексика. Ключові слова (Schlagwörter), що,

характеризуючи актуальний соціальний феномен, виступають загаль- но-типизуючими, буцім-то зрозумілими, нейтральними, програмними та невизначеними водночас для залучення всіх можливих представ- ників суспільства для виконання актуальної суспільної мети. Поза сумнівом, відтворювати такі загальні слова необхідно подібними ней- тральними виразами, що грунтуються на відповідному інтернаціона-

лізмі: Frauenemanzipation: емансипація жіноцтва (19. Jh.); Zivilisation:

цивілізація; Recht auf Freiheit: право на свободу; Demokratie: демокра- тія; Umweltschutz – захист навколишнього середовища тощо.

162

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

Модні слівця (Modewörter) як узагальнююче-експресивні слова та вирази, вживані модними прошарками населення (prima; brisant; attraktiv; ganz groß; direkt schlimm; geht in Ordnung etc.) доцільно пере-

кладати, зберігаючи відтінки розмовності: "класно! Повний абст!" Саме подальша праця перекладача над різними типами соціальних

угрупувань допоможе йому розв'язати проблему типізації, заданої твором. Наскільки делікатно і точно перекладач відтворить мовою перекладу авторську характеристику та мову персонажа, настільки типовим постане образ у перекладі.

5.5.7. Вправи

Знайдіть шлях відтворення цих колоквілізмів (розмовних слів та виразів) українською мовою

1.Vati, Pappi, Mutti, Mammi, Pulli (Pullover), Wolfi, Uschi (Ursula), Pepi (Joseph), Reni (Renate), Spezi (vertrauter Freund), Schatzi, Frösi (Zeitschrift "Fröhlich sein und singen"), Sozi, Nazi, Ami, Specki (Schwein), Sani (Sanitäter), Schiri (Schiedsrichter), Imi (Immigrant), Opa, Oma, Ohm, Bus, Omni, Prä, Uni, Audimax, Wiwi, Gewi, Polök, Manus;

2.Angstmeier, Heulliese, Zimperliese, Liederjan, Transuse, Wurstmaxe, Zeitungsfritze, Blumenfritze; Höllenangst, Höllendurst, Höllentempo, Heidengeld, Heidenwetter, Heidenspaß, Bombenerfolg, piekfein, pieknobel, pieksauber, kreuzalt, kreuzdumm, kreuzfidel, kreuzwahr, überhaupt erst mit dieser Trotzerei anzufangen, (id.).

3.hoch lebe die Arbeit, so hoch, dass niemand mehr drankommt; der Student geht solange zur Mensa, bis er bricht; es gibt viel zu tun, warten wir's ab; ich glaub, mich knutscht'n Haifisch; "Lernen? Nochma in de Schule jehn? Knif", "Kommt nicht in Frage", für sowat bin ich schon zu alt." (H. Fallada).

Охарактеризуйте неологізми молодіжної мови та спробуйте їх відтворити українською мовою

Ey/ ei! Okay, boah; du Looser! Zunsel 'hässliches Mädchen, Hausdrache'; Zumpel 'schimpf. eine starke Weibsperson'; Geblubber, Gepklätscher 'dummes Gerede'; Naffel 'Nabel; Langeweile'; Macho, Radikalo, Geck/ Gecko, Domo 'Doppelmoralist'; Mülloge (jmd., der im Haushalt Abfälle trennt), Durchblickloge 'kluge Person'; Assi 'Assistent; Asozialer'; Depri 'Deppresive'; Knacki (zu verknacken 'Häftling'), Konfusi, Korrupti; Videot (Video und Idiot); Chaot' spontane / unordentliche Person'; Snobiety 'Snobgesellschaft; Geldadel'; Flaps 'Bemerkung/ Scherz';

163

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

alken 'Alkohol trinken'; (ab)greifen 'stehlen'; schöppeln, schoppen 'einkaufen gehen; Alkohol trinken'; törnen (to turn); klaufen (klauen beim Kaufen); opern ('dummes Zeug reden', zu: quatsсh keine Opern!);

abgenervt,zu:'fertig' mit den Nerven'; abgewrackt, abgezopft 'alt', abgetörnt; beleuchtet 'klug'; bemoost 'alt; reich'; beschickert 'betrunken; verrückt'; krokofantös 'hervo,ragend'; gorillamäßig, frustmäßig; trendy/ trendig; rapido, optimalo, trivial/ trivialo, egalo; intellell (zu intellektuell); overzack;

У яких фахових областях вживають ці німецькі полісеманти?

Bereich, Besatz, Block, Flügel, Antrieb, Lager, Rolle, Behälter, Mantel, Stand, Stamm, Wurzel.

Зіставте значення "несправжніх друзів перекладача". Продо- вжіть цей список

Abonent – абонент; Akademiker – академік; Antiquariat – антикварі- ат; Apartament – апартамент; deponieren – депонувати; Deputat – де- путат; Disziplin – дисципліна; Element – елемент; elementar – елемен- тарний; Epigraph – епіграф; Etappe – етап; Exekution – екзекуція; Exursion – екскурсія; Experte – експерт; Gazette – газета; Galanterie – галантерея; Galerie – галерея; Garnitur – гарнітура; Gastronom – гаст- роном; General – генерал; Grazie – грація; Grunt – грунт; Halstuch – галстук; Horn – горн; Hospital – госпіталь; human – гуманний; Idee – ідея; Illusionist – ілюзіоніст; Illustrator – ілюстратор; Institut – інститут; Instruktor – інструктор; Intelligent – інтелігент; Internat – інтернат; intim – інтимний; Fabrikat – фабрикат; fabrizieren – фабрикувати; Fassade – фасад; fatal – фатальний; Film – фільм; final – фінальний; Form – форма; Format – формат; Fraktur – фрактура; Front – фронт; Funktion – функція;

Визначивши фахові жаргонізми, спробуйте їх оптимально відтворити при перекладі наступних жартів

1.Gefreiter Schmoll steht mit dem Sport auf dem Kriegsfuß. Täglich hat er andere Gebrechen. Das geht solange, bis er zum Arzt geschickt wird. Nach seinen Beschwerden befragt, sagt Schmoll zaghaft: "Das Herz!". Der Arzt kann aber nichts feststellen. Sicherheitshalber lässt er in der Poliklinik noch ein EKG (Elektrokardiogramm) machen. Bei der Wiedervorstellung wird Schmoll der Befund mitgeteilt: "Alles OB! (ohne Befund)", ohne es zu entziffern.

Tage später begegnet der Doktor dem Gefreiten und fragt ihn lächelnd: "Na, was macht das Herz?". – "Die Schmerzen sind weg, Herr Doktor, nur das verdammte OB habe ich noch." (nach Mironow 1970, 36)

2.Leutnant: "Warum haben Sie nicht ein einziges mal die Scheibe getroffen?"

164

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

Soldat: "Ich hatte mich entschlossen, sie gefangen zu nehmen!"

3. "Nun, Herr Soldat, haben Sie Ihren Lauf auch richtig entölt?" "Jawohl, Herr Unteroffizier".

"Ich sehe aber doch etwas!" "Was aber, Herr Unteroffizier?"

"Eine Dienstverrichtung außer der Reihe!" (nach Mironow 1970, 5).

Перекладіть українською мовою терміни та фрагменти фахо- вих текстів

A.Diamat, Sputnik, Lunik, monden, jarowisieren, BESM; Jugendbrigadiere, Hobby, Job, Camping, Fan, Comics, Boss, Story, Crack, Crew, Team, Teamwork, topfit, allround, Be-bop, Programmgesteuerte Werkzeugmaschinen, Teenager, Gag, Chip, Trend.

B.Danton widerlegt mit keinem Wort die politische Anschauung Robespierres. Er weicht im Gegenteil einer politischen Auseinandersetzung aus, er hat kein einziges Argument gegegn den politischen Vorwurf... Danton leitet das Gespräch auf eine Diskussion über die Prinzipien der Moral hinüber und erficht hier als Materialist einen leichten Sieg über die Rousseauschen Moralprinzipien Robespierres (Jahncke 1979, 150, zit. nach Muttersprache 2002, 4, 400).

C.Der Begriff eines Systems hängt mit dem Begriff der Struktur zusammen. Man kann es als ein hierarchisiertes Gefüge von speziellen Funktionen erfüllenden und strukturierten Invarianteneinheiten definieren. Die Struktur ist als Konkretisierung des Systems an einer Gruppe von Einheiten und zugleich auch als ein Relationsnetz derselben aufzufassen. Diese beiden Realitäten beeinflussen sich untereinander. Die Begriffe Zentrum und Peripherie sind vom Standpunkt der lexikalischen Semantik aus Antonyme. Auch die Peripherie gehört aber noch zum System. Man muß sich nur die Frage nach der Grenze einerseits zwischen Peripherie und Nicht-System stellen. In der Sprache, nicht nur im Wortschatz, gibt es nämlich immer auch Erscheinungen, die nicht voll systemhaft oder überhaupt nicht systemhaft sind. Das hängt mit der Tatsache zusammen, dass Sprachklassen nicht geschlossen, sondern mehr oder weniger offen sind. So werden z. B. im lexikologischen System geschlossene Klassen durch Antonyme, d. h. Wortpaare mit konträrer Begriffsbedeutung, die binäre Gegensätze verkörpern, offene Klassen durch synonymische Gruppen repräsentiert. Was aber die Mitgliedanzahl betrifft, stellen auch die Antonyme eine offene Klasse dar, ähnlich wie jede andere Wortklasse. Die Offenheit, die gerade im lexikologischen System ihren Höhepunkt erreicht, folgt daraus, dass sich die Sprache der Realität bemächtigt, dass sich der Wortschatz von Tag zu Tag erweitert. In der Sprache existieren aber nicht nur binäre

165

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

Oppositionen. Gerade das lexikologische System ist in dieser Hinsicht komplizierter als andere Systeme. Zwischen den beiden Extremen entwickelt sich eine Ubergangssphäre, in der sich gewisse Zentral-und Peripherieerscheinungen kreuzen. Man kann z. B. solche Übergangsfälle und Abstufungen an den Synonymen beobachten oder auch an dem Hass, in dem gewisse morphologische Kategorien verschiedene Bedeutungen von polysemischen Wörtern charakterisieren u. a. (gekürzt aus: J. Filipec, Probleme des Sprachzentrums ...).

5.6.Фразеологічні труднощі перекладу

5.6.1.Словосполучення та фразеологізми:

нарис проблематики

Слова в процесі комунікації, поєднуючись із іншими словами, утворюють словосполучення, які стають складовими речення. Ці сло- восполучення, які служать своєрідними "блоками перекладу", досить різнотипні за своєю структурою (див. іменникові, прикметникові, чи- слівникові, дієслівні, прислівникові словосполучення тощо), за типами зв'язку (предикативний та прислівниковий: керування, прилягання і т.д.). Їх створення ґрунтується не лише на законах граматики та на- мірах мовців, а й на принципах сполучуваності, що не заперечують можливості їх утворення за законами формальної логіки (див. "за- смажити сніжки"). Більшість сполучень вільні, тобто вони можуть утворюватися в мовленні без особливих перешкод: красива жінка, дів-

чина, дитина, річ, прикраса і т.д.; читати книжку, конспект, газету, журнал, домашнє завдання, думки тощо. Проте багато словосполу-

чень не виникає спонтанно в мовленні, а, як доводять психолінгві- стичні експерименти, існує в мові готовими словесними блоками: біла ворона; жити на широку ногу тощо. Ці складні для перекладу слово- сполучення, що досить різноманітні за своїми структурами, назива- ють стійкими, або фразеологічними (до грец. phrasa "висловлюван-

ня"), або фразеологізмами.

Фразеологізми з властивою їм метафоричністю представлені у функ- ціональних стилях по-різному. Вони, як правило, з'являються в худо- жній літературі для вираження соціальних та національних рис пер- сонажів. Дещо менше фразеологізми функціонують у публіцистиці та есеїстиці і їх зовсім мало (за винятком фахових фразеологізмів) у мало експресивному науково-технічному стилі.

166

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

Фразеологізми як стійкі словосполучення характеризуються цілісним значенням, яке за своїм характером ідіоматично переосмислене та пе- реважно метафорично-образне. Цей образ, лінгвістичним вираженням якого є термін внутрішня форма фразеологізму (лексико-

семантичний зміст вільного словосполучення, на основі метафоризації якого він виник), "стирається" за роки свого вжитку й тому зберігаєть- ся по-різному. Внаслідок цього фразеологізм має різні ступені вмоти- вованості: від очевидного до нульового. Так, образ зберігся в цілому у фразеологізмах типу товкти воду в ступі, leeres Stroh dreschen "даремно втрачати час", кіт наплакав "дуже мало", рукою подати, ein Katzensprung von hier "дуже близько", в інших він губить свою мотива-

цію – дати гарбуза = einen Korb geben "відмовити комусь", врізати ду-

ба "померти", а в третіх, що переважно ґрунтуються на архаїзмах, він повністю "стерся" та зник і без додаткового культурно-історичного чи етимологічного аналізу не сприймається: бити байдики, досл. відколю- вати дрібні скалки, тобто "ледарювати, марнувати час" тощо.

Після піонерської праці Ш.Баллі ("Французька стилістика", І вид. – 1909), а пізніше В.В. Виноградова та ін., фразеологізми стали пред- метом різнобічних досліджень. У результаті цього визначилися їх такі основні ознаки:

1)семантична цілісність або семантична нерозкладність – зна- чення сприймається як єдине ціле (В.В. Виноградов, В.Л. Архан- гельський, В.П. Жуков, О.І. Молотков, М.М. Шанський, Л.А. Бу- лаховський, М.А. Жовтобрюх);

2)метафоричність нового цілісного значення, що виникло піс- ля втрати первісних реалій (Б.О.Ларін, О.М. Бабкін, О.В. Кунін В.П. Жуков);

3)певний образ, що має різні ступені вмотивованості внутрі- шньої форми фразеологізму та експресивності (В.С. Виноградов, Р.П. Зорівчак та ін.);

4) надслівна	подвійно наголошена нарізнооформленість
(В.П. Жуков,	М.М. Шанський, О.І. Молотков, С.Г. Гаврін,

Л.Г. Скрипник, Р.М. Попов), тобто наявність не менше двох пов- нозначних слів;

5)відтворюваність сполучень, які, за психолінгвістичними експериментами, зберігаються в нашій пам'яті як готові одиниці

мови (В.В. Виноградов, В.Л. Архангельський,	В.П. Жуков,
М.М. Шанський, С.Г. Гаврін, Л.Г. Скрипник,	Л.І. Ройзензон,
Ф.П. Медведєв, В.М. Телія, Р.М. Попов);

167

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

6)відносна стійкість структурного складу чи цілісність (М.М. Шанський, О.В. Кунін, О.М. Бабкін; В.М.Мокієнко) з визна- ченою послідовністю та взаємозалежністю компонентів у синхронії (В.Л. Архангельський);

7)неможливість дослівного перекладу іншими мовами (Л.А. Булаховський, О.О. Реформатський).

На цій основі можна запропонувати таке визначення фразеологіз- му чи фразеологічної одиниці (ФО): Фразеологізм – це відносно стій- ка, соціально зумовлена лексико-граматична єдність двох і більше на- різно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи в основі, досить часто уже стертого образу цілісне переосмислене значення, автоматично відтво- рюється мовцями як готова до використання одиниця мови. Таке ви- значення, на нашу думку, відображаючи функціональність та дина- мізм ФО, наблизить дослідника й перекладача до синергії та голістич- ної цілісності цього явища.

5.6.2. Класифікація фразеологізмів і переклад: нарис проблематики

Для кращого розуміння суті та функцій цих сталих словосполучень дослідники намагалися охопити їх у різних класифікаціях. Як відомо, суть класифікації (лат. "розряд, клас" + "роблю") складає розподіл пев- ного типу предметів чи явищ на взаємопов'язані класи (розряди) від- повідно до тих чи інших найсуттєвіших ознак, які притаманні оди- ницям-компонентам певного класу і які водночас відрізняють їх від інших класів. Кожен клас займає в такій системі певне місце, що є постійним, і його одиниці кваліфікуються за однією чи кількома ди- ференційними ознаками.

У результаті багаторічних досліджень виник ряд класифікацій, які характеризують фразеологізми на основі різних ознак. До них належать:

1)семантична класифікація, в основу якої покладено принцип нерозкладності семантики: фразеологічні єдності, зрощення та сполучення (В.В. Виноградов, В.П. Жуков, М.М. Шанський: фра- зеологічні вирази, І.В.Абрамець, Б.О. Ларін);

2)граматична (В.Л. Архангельський, Ф.А. Краснов, О.І. Молот- ков), за якою виділяють іменні, дієслівні, ад'єктивні, адвербіаль- ні та вигукові фразеологізми;

3)структурна (М.Т. Тагієв), за якою фразеологізми мають од- но-, два- чи трипозиційне оточення;

168

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

4)функціональна (Л.А. Щукіна; H. Burger): комунікативні та номінативні фразеологізми;

5)стилістична (О.С. Ахманова, В.В. Виноградов, С.Г. Гаврін, М.М. Шанський, Л.А. Булаховський): міжстильові, розмовно- побутові, книжкові фразеологізми, архаїзми та історизми тощо;

6)перекладознавча класифікація фразеологізмів із погляду шляхів переосмислення їх компонентів (Р.П. Зорівчак): ФО, що виникли через тропізацію (метафори, гіперболи, метонімію); ФО

звільних сполук; ФО через лексичне послаблення їх компонентів; ФО, породжені позамовними чинниками тощо.

Як свідчить аналіз, наведені класифікації або мають різні логічні основи, або не охоплюють усієї різноманітності, або є занадто загаль- ними, включаючи надлишкові феномени. Тому запропонуємо вироб- лений нами на основі структурно-семантичної класифікації І.І. Чер- нишової авторський варіант класифікації фразеологічних одиниць, в який синтезуємо на логічній основі компоненти інших класифікацій. За цією класифікацією, фразеологічні одиниці поділяються на номі- нативні фразеологічні єдності (що повністю семантично переосмисле- ні), номінативні фразеологічні сполучення (з одним переосмисленим компонентом) та комунікативні фразеологічні висловлювання, які складають завершене речення.

Сукупність їх ознак суттєво відрізняє фразеологізми від слів чи віль- них словосполучень, що спонукає деяких учених говорити про фразе- ологічний рівень мови як мовної діяльності та про фразеологізми як одиницю перекладу. Такі міркування викликають спочатку певні сумніви – на нашу думку, мовні рівні охоплюють свої одиниці за ти- пом їх поєднання та функціонування. Ці міркування підтверджують і ті обставини, що фонеми на фонетичному рівні функціонують на ос- нові їх зчеплення в перцептивному потоці, морфеми на морфологіч- ному рівні – на основі їх поєднання у слові, слова на лексичному рівні

– на основі їх поєднання в синтагмах, синтагми (словосполучення) на синтаксичному рівні – на основі їх поєднання в реченнях, речення на текстовому рівні – на основі їх поєднання в тексті. Проте фразеологіз- ми, що за своєю формою складають синтагму (словосполучення) син- таксичного рівня, виражають значення із лексичного рівня та можуть утворювати речення текстового рівня (прислів'я, приказки), тобто во- ни належать щонайменше до трьох рівнів. У такий спосіб стандартні мовні рівні можна зобразити у вигляді горизонтальних площин, а фразеологічний – як об'єднуючий вертикальний чи проміжний рівень.

169

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

Саме це є свідченням синергетичної організації мовної системи, вза- ємопроникнення елементів якої сприяє її саморозвитку.

Що стосується перекладу, то Л.С. Бархударов, не розглядаючи фра- зеологізми, вважав переклад можливим лише на рівні фонем (для пи- семної мови – графем), морфем, слів, словосполучень, речень, тексту, які він позначав терміном "одиниці перекладу". Якщо вільні словоспо- лучення перекладаються на рівні слів (тобто лексичному рівні), то фразеологізми виступають особливими випадками перекладу на рівні слова (переклад ідіом), словосполучення та речення, тобто вони сто- суються трьох основних рівнів мови, і в перекладі утворюють промі- жний рівень перекладу – фразеологічний. Вияв у перекладі цього си- нергетичного рівня зовсім не однозначний. Р.П. Зорівчак недарма відзначала, що "під час перекладу інколи вирішальна роль належить не формальній заміні елементів оригіналу – ФО на ФО, а відтворенню денотативного змісту, експресивно-емоційної тональності першотвору та інших естетичних функцій, що їх виконує фразеологізм в авторсь- кому задумі" (див. посилання вище). Це дозволяє стверджувати, що фразеологізм (як одиниця проміжного, вертикального рівня) також є одиницею перекладу, що відтворюється як єдине ціле (з урахуванням актуалізованих у тексті оригіналу внутрішньої форми та змісту, емо- ційно-експресивних та конотативно-стилістичних нашарувань) неза- лежно від опори на наявні/ відсутні еквіваленти в мові перекладу.

Зважаючи на ці міркування, розглянемо основні типи та види фразеологізмів для визначення специфіки їх перекладу для передачі змісту, образу, емоцій, функції та стилю інформації, властивих оригі- нальному тексту.

5.6.3. Класифікація фразеологічних єдностей та їх переклад

Фразеологічні єдності, що сприймаються в ментальному лексиконі як цілісні компоненти, еквівалентні певній частині мови: іменнику, прикметнику, дієслову тощо, не утворюють завершеного речення та характеризуються семантичною трансформацією всіх компонентів, унаслідок чого в мовленні реалізується їх сукупний узагальнено- цілісний смисл. До них належать: ідіоматичні вирази (І.1а: ідіоми, І.1б: кінеграми, І.1в: колокації, І.1.г: фахові вирази, І.1д: кліше, І.1е: авторські вирази), І.3: компаративні фразеологізми, І.2а: парні слово- сполучення та І.2.б: модельні утворення. Спільним для фразеологічних єдностей є те, що ідіоматичні вирази, компаративні фразеологізми та парні словосполучення можна охарактеризувати за допомогою спіль-

170