kyak_pidrucjnyk

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

5.4.1. Слова в просторі (реалії, діалектизми): особливості їх перекладу

5.4.1.1. Безеквівалентна лексика та реалії і способи її перекладу

Оскільки мовні картини світу (МКС) різних мов не накладаються,

то зарубіжні перекладознавці (E.E. von der Weppen; A.F. Segui; R. Arntz/ H. Picht; W. Koller) розрізняють п'ять основних міжмовних груп за денотативною відповідністю належних до них слів: 1 (слово) – 1 (відповідник: нім. Kalendarjahr = укр. календарний рік); 1 – багато

(анг. Control = нім. Regelung – Steuerung – Bedienung – Regler – Bedienungsorgan); багато – 1 (анг. Control-control unit-regulator-governer = нім. Regler); 1 – 0 (нім. Bundesgerichtshof =?) та 1 – частина (нім.

Geist – анг.mind – укр.дух). Враховуючи думку Й.В. Гете, що "при пе- рекладі слід добиратися до неперекладного, тільки тоді можна по- справжньому зрозуміти чужу культуру, чужу мову", зупинимося при подальшому аналізі переважно на тих словах, які не мають еквівален- тів або мають неповні еквіваленти в зіставлюваних мовах.

Нині ще не склалося єдиного погляду на проблему такої лексики. На думку болгарських вчених С. Влахова і С. Флоріна, такі слова, які не мають еквівалентів в тій чи іншій мові, можна віднести до безе- квівалентної лексики і назвати їх екзотизмами, але не реаліями, оскільки їх не можна назвати носіями колориту країни чи народу вихідної мови, вони надають лише екзотичний відтінок мови- переймача. На їхню думку, не можна на підставі чужинності об'єкта відносити до реалій такі слова, як "пальма" чи "сніг" тільки тому, що в тій чи іншій країні вони не мають матеріального втілення. За спо- стереженнями інших дослідників, безеквівалентна лексика включає екзотизми-"реалії" (америк. drive in при McDonalds, що позначає об- слуговування клієнта в автомобілі), тимчасово безеквівалентні тер- міни (нім. штрейкбрехер, анг. комп'ютер), випадкові безеквівален- ти, що утворилися внаслідок своєрідного членування МКС (укр. доба

– нім. 24 Stunden?) та структурні екзотизми (einheiraten "через шлюб увійти у чийсь бізнес"; wegloben "позбутися поганого працівника, давши йому направлення на іншу роботу").

Поза сумнівом, мова, що є своєрідною частиною національної куль- тури, відображає майже всі її етнонаціональні елементи, які не мають еквівалентів у мовах сусідніх країн і тому їх можна віднести до безек- вівалентної лексики. Проблеми реалій, що передають національну фо- нову інформацію, стають все більше предметом ґрунтовного аналізу в

141

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

теорії та практиці перекладу англійської, іспанської мов (Р.П. Зорів- чак; А.В. Фьодоров; В.С. Виноградов, С. Влахов та С. Флорін та ін.), а також і для німецької мови.

На підставі численних дефініцій академік ВШ Р.П. Зорівчак вивела своє визначення реалії у книжці "Реалія і переклад" (1989): "Монолек- семні і полілексемні одиниці, що вміщують як основне лексичне зна- чення традиційно закріплений комплекс краєзнавчої інформаціїї, чу- жої для об'єктивної дійсності мови сприймача". На основі численних досліджень у перекладознавстві виділяють: а) побутові реалії; б) етно- графічні та міфологічні реалії; в) реалії світу природи; г) реалії держа- вно-адміністративного укладу та суспільного життя; д) ономастичні реалії; е) асоціативні реалії тощо. Значну кількість реалій (групи а-д) передають дослівним запозиченням. Розглянемо основні групи реалій.

Побутові реалії (група а) стосуються житла (іглу для ескімосів, яран- га у чукчів, фазенда в Бразилії та асьєнда в Аргентині) та особливос- тей побудови (фахверк у Німеччині), інструментів (мачете – тесак з Латинської Америки), одягу (пончо – накидка-плащ з прорізом для го- лови в іспаномовних країнах), харчів (шнапс – німецька горілка, ма- малига – страва з кукурудзяної муки на Буковині та в Румунії), види занять та професій (родео – згін худоби в іспаномовних країнах; пло- тогон в районі Карпат), грошових знаків та мір (марка та шилінг – назви колишніх грошових одиниць Німеччини та Австрії; фунт як 500 грамів у Німеччині; миля як величина відстані) тощо.

Етнографічні й міфологічні реалії (група б) охоплюють, на нашу думку, етнічні та соціальні групи (нижні й верхні німці, фризи та лу- жичани; Ossi – Wessi: східняки та західники; бюргери), регіональні звертання (ґазда на Буковині), народні свята та танці (День Подяки в США; вальс в Австрії, самба як негритянський танок, ламбада в Бра- зилії), назви богів, міфологічних та казкових персонажів (Вотан, Одін, Фрейя в Скандинавії та Німеччині, Крампус та Святий Ніколас у ні- мецькомовних і Дід Мороз зі Снігуронькою в східнослов'янських краї- нах), позначення легендарних місць (Валгалла для Скандинавії) тощо. Цій групі властиві діалектичні реалії, які розуміються подвійно: як позначення слів, що називають предмети і явища вузького ареалу або як діалектичні регіональні назви для предметів чи уявлень загально- народних. В українській мові часове позначення селянського кален- даря "на Івана Купала" – загально-народна реалія, а "на Зільського Івана" – реалія діалектична.

Реалії світу природи (група в) містять: назви тварин (гуанако як рі- зновид лами; кетсаль як вид птахів; пірайя – назва риб); назви рос-

142

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

лин (батат як назва коренеплодів); назви ландшафту (сельва як тро- пічний ліс; пампа як аргентинські та уругвайські степи).

Реалії державно-адміністративного укладу та суспільного життя (група г) охоплюють: адміністративні одиниці та державні інститути (бундестаг та федеральні землі в Німеччині); суспільні організації та партії (ХДС – Христянсько-Демократичний Союз); промислові та аг- рарні підприємства і торгові заклади (АЛДІ, ЛІДЛ, Гофер – серія де- шевих німецьких та австрійських магазинів); основні військові та по- ліцейські підрозділи (гестапо та сікурітате – колишні служби безпе- ки у нацистській Німеччині та соціалістичній Румунії), громадські професії та посади (бургомістр у Німеччині, бос у США).

Ономастичні реалії (група д) вказують на національну належність назви, що допомагає зберегти національний колорит оригіналу. До таких реалій належать: антропоніми загальні (Іван, Ганна – Ганс, Бе- ата) та індивідуальні, що стосуються видатних діячів цієї країни (Бі-

смарк, Мольтке); топоніми звичайні (Кельн, Бонн, Відень) та мемора-

тивні (Карлсбад як фешенебельний курорт для багатих; Сіті як ділова частина Лондона); імена літературних героїв (Фауст та Маргарита; Нібелунги; Робі Локамп), назви кампаній, аеропортів, палаців тощо

(Мерседес-Бенц; Опель; БМВ; аеропорт Хілтон; стадіон Маракана в

Ріо-де-Жанейро) тощо.

Асоціативні реалії (група е) включають, за В.С.Виноградовим: рос- линні символи (чортополох як символ Шотландії; дуб – символ Німеч- чини; калина – символ України); анімалістичні символи (кетсаль: птах, поетичний символ свободи в Мексиці); кольорові символи (коричневий як колір неонацизму чи чорний – ХДС в Німечині); загальнокультурні фольклорно-літературні та історичні алюзії (як той, хто розгромив ри-

млян у Тевтобурзькому лісі: вождь херусків Арміній (9 р. н.е.); той, хто прибив тези на двері церкви: М.Лютер (1517); мовні алюзії – натя-

ки на відомий фразеологізм, прислів'я, крилату фразу тощо (типу Aller Anfang ist nötig в рекламах на новий товар). Зазначимо, що кольорова символіка має політичний, поетичний та навіть автодорожній спектри. У такий спосіб зелений колір для німця може означати надію (поет.), партію зелених чи вільний рух, відкритий шлях (автодорож.).

Зберегти національну своєрідність оригіналу в перекладі є завдан- ням досить складним. "У процесі перекладу відбувається не тільки зі- ставлення різних мовних систем, а й зіткнення різних культур і навіть цивілізацій. Цей аспект перекладу виступає, зокрема, рельєфно при перекладі (точніше: відтворенні – ООД) реалій". У практиці перекладу загальноприйнятими вважаються п'ять основних способів відтворення

143

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

реалій: а) транскрипція (транслітерація); б) гіпо-гіперонімічний пере- клад; в) уподібнення; г) перифрастичний переклад (дескриптивна пе- рифраза); д) калькування. Наш аналіз цих способів показує, що відтво- рення ґрунтується на трьох основних аспектах слова: на формальній транскрипції (а), змістовому гіперонімо-гіпонімічному й компонент- ному перекладі та комунікативному різнотипному коментарі.

(а) Транскрипція – це передавання іншомовного слова літерами мови перекладу, яка має за мету досягнути максимальне наближення до звукового складу оригінального слова. Ці слова, що в лексикології виступають екзотизмами, специфічно інформативні: автори оригіна- льних творів прив'язують їх до певної соціогеографічної чи локальної зони. Орієнтовні значення таких транскрипцій можна зрозуміти за контекстом (він мав 7 моргів поля). Їх звукова форма (сеньор, бос, стріт, мсьє, авеню), незвична для мови перекладу, спонукає читача відчути "латиноамериканський", британський чи американський ак- цент перекладного твору. Транскрипція необхідна там, де слід під- креслити лексичну "короткість" позначення та підкреслити специфіч- ність такої реалії, відсутньої у мові перекладу. Частина цих запози- чень стала нормативною для зображення того чи іншого регіону, увійшовши в периферійний пласт словникового складу мови пере-

кладу (анаконда, сельва, танго, пфеніг, марка, пунш), а інша є оказі-

ональною, чи випадковою, з'являючись у мовленні одного чи декіль- кох перекладних романів (грапа) чи фахових видань (фахверк). Низка транскрипцій можуть містити суфікси мови перекладу. Надмірне транскрибування реалій спрямоване на максимальне відтворення національного колориту може спотворити сприйняття тектсу через постійні "натикання" на непотрібні екзотизми.

(б) Певною мірою ці проблеми допомагає зняти гіпо-гіперонімічний переклад. Цей "узагальнено-приблизний переклад" полягає у викорис- танні родо-видових понять при відтворенні реалій оригіналу мовою перекладу. У такому випадку перекладач, уникаючи непотрібної дета- лізації перекладе латиноамериканське грапа (приклад В.С. Виноградо- ва) чи німецький шнапс як горілка. Часто перекладачі, вперше згаду- ючи такі реалії, користуються транскрипцією, а згодом уживають гі- перонім (родове поняття) чи когіпонім (паралельне видове слово).

(в) Уподібнення (денотативна субституція) ґрунтується на викорис- танні іншомовного когіпоніма. Іншими словами, перекладач викорис- товує при перекладі іншомовний подібний термін, що підпорядкова- ний спільному родовому поняттю. У такий спосіб латиноамериканські бомбачі можна перекласти українським шаровари, що дозволяє досяг-

144

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

ти не меншої відповідності, ніж у попередньому випадку. М. Шік, пе- рекладаючи "Тихий Дон" М. Шолохова німецькою мовою, використав для відтворення верхнього покрову заміжніх козачок – "шлички" – ана- логічне, проте не ідентичне позначення покрову заміжніх німок – Häubchen "чепчик". У деяких випадках використання таких когіпоні- мів більш ніж неприпустиме. Так, М. Старицький, перекладаючи Лєр-

монтовське: "Душа моя мрачна. Скорей, певец, скорей, Вот арфа зо- лотая", написав: Душа болить, кобзарю. Гей, хутчій, /Ось кобза голо-

сная, і тим спотворив образ біблійного Давида грою на кобзі.

(г) Міжмовна конотативна транспозиція (конотативна субсти-

туція) – це заміна української реалії реалією іншомовного світу з іншим денотативним, але рівновартісним конотативним значенням. Прикла- дом може послужити укр. реалія "калина", яка в конотативному плані є символом дівочої цнотливості. Вона має в англійській мові відповідник "сranberry" (журавлина) з аналогічним конотативним забарвленням.

(д) Дескриптивна перифраза, чи перифрастичний (описовий, де-

скриптивний) переклад полягає у поясненні реалії якимось терміноспо- лученням (писанка: bemaltes Ei). Зазвичай дескриптивний переклад су-

міщують з транскрипцією: вона поклала на стіл пучеро, суп із яловичини.

Загалом така перифраза становить прихований коментар, який допомагає читачеві зрозуміти особливості невідомої для нього реалії. Так, з часів середньовіччя в Німеччині на центральних чи ринкових площах (Marktplatz) будували часто неоготичні ратуші (Rathaus) та відсутні в українській архітектурі будинки з вузькими фасадами та загостреними фронтонами (Giebel), за якими ті отримали специфічну назву (Giebelhäuser). Відтворювати такі назви доводиться словоспо-

лученням із декількох слів: Und er verließ die winklige Heimatstadt, um deren Giebel der feuchte Wind pfiff (Th.Mann. Tonio Kröger): "І він поки-

нув рідне місто з його кривими вуличками, де над гостроверхими да- хами свистів сирий вітер". Інший тип будинку – Fachwerkhaus – від- значається специфічною кладкою стін, де проміжки між кліткоподіб- но закладеними брусками заповнюються цеглою та обмащуються глиною, також часто згадується в художній літературі: "Ungern verließ er im Winter die warme Stube, im Sommer den engen Garten,... über dessen Goldregenund Fliederbäumen das hölzerne Fachwerke der alter Häuser stand (H. Mann. Der Untertan): Він неохоче виходив взимку з теплої кімнати, а влітку – з темного садка, ... звідки було видно (до- слівно) дерев'яний фахверк старих будинків; (перифр.) стіни старих будинків з їх дерев'яним клітчастим візерунком". Якщо ж немає гост- рої необхідності передавати такі деталі, перекладач закономірно зве-

145

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

ртається до гіперонімічного перекладу типу "er verließ sein Fachwerkhaus: він вийшов зі свого дому".

(е) Варіантом парафрази є комбінована реномінація (найчастіше транскрипція з описовою перифразою, і значно рідше – з гіперонімом)

– досить ефективний, хоча й багатослівний спосіб максимальної пере- дачі семантики реалій, пов'язаний з лінійним розширенням тексту. Транскрибоване слово вміщує сему "незвичайність", "чужинність", а дескриптивна перифраза (або гіперонім) роз'яснює семантику реалії:

м'ясниці – анг. myasnytsia, the winter season of wedding; борщ – нім. Borschtsch, Betensuppe aus roten Rüben.

(є) Іншим варіантом перифрази виступає контекстуальне роз- тлумачення реалій. Вона складає такий вид відтворення семанти- ко-стилістичних функцій реалій, який нерозривно пов'язаний із ціліс- ністю художнього тексту і полягає в роз'ясненні суті реалій у найбли- жчому контексті: "На копу скликають, на раду громадську" – "They're calling the people to the kopa, the community council."

(ж) Саме в контексті увиразнюється й ситуаційний відповідник, коли слово пан передається різноманітними англійськими варіантами залежно від типу тексту та повідомлюваної інформації: pahn, owner, master, lord, learned person тощо. Подібні німецькі відповідники мож- на підібрати до слова богатир (Recke, Held, Herkules, Hüne). Ці ситуа- ційні відповідники, що виступають когіпонімами, як правило, нале- жать до різних синонімічних груп, проте в межах тексту вони харак- теризують як контекстуальні синоніми одне поняття.

(з) Калькування – особливий вид запозичення, коли структурно- семантична модель мови-джерела відтворюється поелементно (повніс- тю чи частково) матеріальними засобами мови сприймача. При пов- ному калькуванні слова, або словосполучення перекладаються буква- льно: сільрада – a village council. При частковому калькуванні вони част- ково перекладаються, а частково будуються з іншомовного матеріалу чи хоча б за іншомовним зразком: царство – Czardom (нім. Zarenreich). За- звичай калькування передає не стільки значення слів-реалій, як особли- вості авторсько-індивідуальних висловів, у т.ч. оказіональних слів (див. розмовляючі імена на зразок Professor Unrat – рос. профессор Гнус).

5.4.2. Діалектизми та способи їх перекладу

Суттєву проблему теорії та практики перекладу складає (поряд із відтворенням реалій) і переклад діалектизмів, тісно пов'язаних з реа- ліями. Саме в діалектизмах (на противагу реаліям культури) закладе- на інформація про специфічні мовно-регіональні засоби позначення

146

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

загальновідомих предметів. Діалектизми як розмовна лексика соціо- локального чи соціогеографічного характеру простежуються в німе- цькій мові особливо чітко, що має своє пояснення. Геолінгвістичний німецький мовний простір, де розмовляють німецькою (понад 100 млн. чол. у Німеччині, Австрії, Швейцарії, частково в Люксембурзі та Ліхтенштайні), розподіляється внаслідок мовної динаміки на певні ді- алектні області (південно-, середньо- та північнонімецький), у межах яких видяляються певні регіональні діалекти (південнонім.: алемансь- кий, баварський та швабський) тощо. Ці діалекти як ареальні змінні відрізняються один від одного в географічно розмежованих зонах пев- ним звучанням (див. результати І. та ІІ. пересуву в Південній та Пів- нічній Німеччині), морфологічною структурою, типовими реченнєви- ми конструкціями та особливо лексикою, утворюючи за своїми основ- ними властивостями гетеронімні варіанти інваріанта (німецької мо- ви). Пов'язані внутрішньомовними відношеннями місцеві діалекти взаємопереходять один в одного, простягаючись до германо- романського та германо-слов'янського мовного кордону. Більше того, їх носії (до 30 млн. осіб) проникають певними вкрапленнями в іншо- мовні регіони. В 20 німецьких общинах біля італійської Верони та П'я- ченци, 60 тис. німців у бельгійській провінції Ойпен, 4,5 млн. семиго- родських та банатських швабів, багато французьких ельзасців та ло- тарінгців, а також американських пенсильванців, продовжують роз- мовляти діалектною німецькою мовою.

Це часто знаходить своє вираження на сторінках літературних творів як діалектизми в мовленні персонажів (див. "Будденброки" Т. Манна чи романи Е. Штріттматера). Знаючий німецькомовний чи- тач сприйме діалектне слівце як указівку на певний соціальний ста- тус персонажа та алюзію на певні характеристики носіїв цього діале- кту (широку натуру райнландця: Schau mal ma: Поживемо, побачимо); певну непунктуальність трірця (Kims'de heut nit, kimsde moien), пробив- ну кмітливість саксонця (helle Sachsen) чи т.зв. "тупість" фризів, для яких найкращим способом занурення підводного човна є команда "Відкрити люки!" тощо).

На жаль, врахувати всі ареальні особливості німецької мови при відтворенні оригінального тексту українською мовою видається не- можливим. Більше того, діалектні форми, що служили засобом іден- тифікації жителів певного регіону, перестають виконувати для носіїв іншої мови ідентифікуючу функцію і відтворювати їх стає почасти й непотрібним. Тому в перекладі діалектним словам оригінального текс- ту в перекладі звично відповідають їх неповні еквіваленти, позбавлені

147

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

соціолокальної та соціальної оцінки. Це має своє пояснення – діалект- на лексика стосується певного регіону якоїсь мови, що не може мати відповідностей з тим же маркуванням в регіональному варіанті чи діалекті іншої мови, хоча це зробив свого часу Ю. Федькович, пере- клавши "Taming of the shrewd: Приборкання непокірної" буковинсь- ким "Як козам роги вправляли". Спроба передати гуцульський діалект української мови засобами альпійського алеманського діалекту мала б вигляд не менш недоречний, ніж відтворення нижньонімецького ва- ріанта поліським діалектом. Тому інформативні втрати компенсують- ся з допомогою просторіччя чи зрідка – не нормативних фонетичних варіантів (шо? Мині), що засвідчує неспіввіднесеність мовців із репре- зентантами літературної мови. Для функціонально-адекватної заміни діалектизми доводиться інколи замінювати вульгаризмами: Ihr wollt bloß alle mit dem Kopp durch die Wand (EMR DK) = Ви всі хочете стінку мордою пробити? (діалектне замінюється просторічним "морда" зі зневажливим відтінком). Частіше ж діалектизми передаються загаль- нолітературними словами, а загублену інформацію компенсовують іншими мовними засобами (часто реаліями) в іншому місці загального контексту. Внутрішньомовні алюзії, якщо вони відомі перекладачеві, компенсуються коментарем чи перифрастичним коментарем.

Специфічною для перекладу є імітація мови іноземця з оригінального тексту. Автор з певною прагматичною метою (у т.ч. і з гумористичним ефектом) використовує контаміновані форми, вказуючи ними на мов- леннєві особливості іноземців, що й має відтворити перекладач. Остан- нім часом виробилися певні стереотипи щодо відтворення мови німця, який розмовляє українською чи російською, (ль замість л, ь замість и; аналітичне "я буду робить" замість синтетичного "я зроблю"). Контаміно- вана мова китайця виражається через типові граматичні помилки та специфічну фонетику (моя принесла цай, твоя типель платить), а

француза – через відповідний наголос, шь замість х (isch), довготу голо-

сних та ю замість у (мааленькі францюскі девюшька) тощо.

Не менш проблемною є вживання літературної мови посеред діале- ктних розмов. У романі Л. Франка "Ватага розбійників"3 описується сварка у ресторанчику, де "свої серед своїх" сперечаються на рідному діалекті. Гостю, що намагався втрутитися у суперечку, господар рес- торана робить різке зауваження літературною німецькою: "Dort ist Ihr Platz!" – sprach er hochdeutsch (L.Frank. Die Räuberbande) – "Ось там Ваше місце!" – він сказав підкреслено правильно та ввічливо"

3 Приклад взято за: Латышев Л.К., Провоторов В.И. Структура и содержание подготовки. – С. 72-73.

148

РОЗДІЛ 5. Лексичні труднощі перекладу

(Л.Франк. "Ватага розбійників"). Дистанція щодо чужинця чудово збе- реглася, проте відтінок земляцтва, властивий носіям одного і того ж діалекту, на жаль, зник безслідно.

Прочитавши подібні твори, читач оригіналу сприймає їх худож- ньо-естетичну цінність, відчуває силу літературного таланту авторів. Якщо перекладачеві вдається цього досягти (хай і з втратами діале- ктних особливостей), то цим адекватно передасться комунікативний ефект оригіналу.

5.4.3. Вправи

Визначте територіальну приналежність цих слів, перекладіть їх просторіччям української мови

Ätti – Vater; Brunnen – Born; Bube – Knabe; Buddel – Flasche; Dirndl

– Göre – Kind, Mädchen; Brett – Bord, Dackel – Teckel; Flagge – Banner; Geiß – Ziege; Jause – Vespermahlzeit; Kiepe – Tragkorb; Kate – Hütte; Kanker – Spinne; Knabe – Knappe; Krug – Gasthaus; Knödel – Kloss; Lade – Truhe; Lefze – Lippe; Mangel – Wäscherolle; Maut – Zoll; Metzger – Fleischer; Mus – Brei; Padde – Frosch; Pelle – Schale; Pott – Topf; Rabe – Rappe; Ranft – Rand; Ross – Pferd; Rechen – Harke; Schreiner – Tischler; Stadel – Scheune; Stiege – Treppe; Samstag – Sonnabend; Teich – Deich;

feist – fett, klamm – feucht, feuchtkalt; lüttje – klein; rank – schlank; schlaff – schlapp; mang – zwischen; kneifen – kneipen; paddeln – patschen, rudern; schrapen – kratzen; snaken – schwatzen; trecken – ziehen; barmen – jammern; gucken–sehen; kick mal – sieh mal – guck mal; sauber – schmuck, hübsch; schaffen – malochern – arbeiten; schmecken – riechen; tauchen – ducken.

Оцініть соціальну функцію регіонального мовлення в "Будде- нброках" Т. Манна і перекладіть літературною німецькою та українською мовами

"Hür mal, Smalt, un ihr annern Lüd! Wer nu'n verstännigen Kierl is, der geht naa Hus un schert sich nich mihr um Revolution und stört hier nich de Ordnung." "Die heilige Ordnung!" unterbrach Herr Gosch ihn zischend. "De Ordnung, segg ick!" beschloss Konsul Buddenbrook. "Nicht mal die Lampen sind angezündet. Dat geiht denn doch tau wied mit de Revolution!" (Teil. 4, Kap.3)

Знаючи особливості вживання нижньонімецького діалекту, спробуйте перекласти цей шванк українською мовою.

Einmal fanden drei Handwerksburschen, ein Hamburger, ein Bremer und ein Hannoveraner, zusammen eine Tabakpfeife. Der Hamburger sah sie zuerst, der Bremer griff nach ihr, aber der Hannoveraner hob sie auf.

149

ЧАСТИНА 2. Практика мікроперекладу

Da es nun Streit darüber gab, wem sie gehören sollte, gingen sie zum nächsten Dorfsschulzen und trugen ihm ihre Sache vor.

"Wat sünd ji denn för Landslüud (Was seid ihr denn für Landsleute)?" fragte der Schulze. "Ich bünn'n Hamburger Jung", sagte der eine. "Ich bünn'n Bremer Kind" – der andere. "Ich bünn'n Hannoversmann" – der dritte.

"Ha", sagte der Dorfsschulze, "denn is de Sack ja licht to. Kinner und Jungs dörft nicht smöken. Hannoversmann, de Piep is dien! (dann ist die Sache ja ganz leicht. Kinder und Jungen dürfen nicht rauchen. Hannoveraner, die Pfeife ist dein!)".

Як перекласти ці діалектні анекдоти українською мовою?

1.In einem Tonstudio des bayerischen Rundfunks wollen zwölf Musiker proben. Es sind 12 Mikrophone nebeneinander aufgebaut. Da guckt ein Breitmaulfrosch zur Tür herein. Er sieht diese 12 Mikrophone und meint: "Abär, Abär, das wäre för mich doch nich nötig gewäsen".

2.Im Wald laufen die Tiere eifrig hin und her. Der Breitmaulfrosch wundert sich und hält das Einhörnchen auf: "Wasch isch dänn da los?" – "Ach", sagt das Eichhörnchen, "heute findet ein großes Waldfest für alle Tiere statt. Nur Tiere mit breitem Maul sind dazu nicht eingeladen." – "Oh", sagt der Breitmaulfrosch mit spitzem Mündchen, "da würden sich aber das

Nülpferd und Krokodüle örgern!"

3.Häschen fragt den Verkäufer in der Papierhandlung: "Hattu auch Klopapier?". Der Verkäufer erklärt: "Erst nächste Woche wieder". Da fragt Häschen mitleidsvoll: "Wat muttu bis dahin machen?" (Schweiggert 1991, 96).

5.4.4. Слова в часі (неологізми, архаїзми та історизми): особливості їх перекладу

5.4.4.1. Неологізми. Внаслідок комунікативних потреб суспільства, яке словесно детермінує нові предмети, явища, поняття та факти, в мові з'являються нові слова чи неологізми. Неологізми – це закріплені в мові слова та значення, що виражають нові поняття світу, який роз- вивається. Кількість таких слів у мові постійно зростає – за матеріала- ми кожного нового видання ДУДЕН, кожні 3–5 років словниковий склад мови поповнюється новими (6 %) неологізмами. Серед них су- часні лінгвісти розрізняють загальномовні (словникові) та індивідуаль- ні мовленнєві неологізми, зафіксовані в літературних джерелах.

Переклад неологізмів (особливо першої групи) не викликає великих проблем. Вони перекладаються з загальними правилами: чи за допо- могою еквівалентного неологізма, що може вже бути зафіксованим у словнику мови перекладу (внаслідок аналогічного темпу науково- технічного прогресу, властивого розвинутим країнам, та швидкого

150