Тема 3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця із вищою освітою

Семінар – 2 години

1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки.

2. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності.

3. Роль самовиховання в професійному зростанні студента.

Література

1-5, 9, 11, 18, 20, 21-23

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Психологія вищої школи як наука, її зв’язок з іншими науками.

2. Основні поняття психології вищої школи.

3. Становлення та розвиток психології вищої школи.

4. Методологія і методи психологічних досліджень у ВНЗ.

5. Функції психодіагностики в системі сучасної вищої освіти та типи діагнозу.

6. Вимоги до спеціаліста з вищою освітою і особливості розвитку особистості студента.

7. Психологічна характеристика навчально-виховного процесу у ВНЗ.

8. Загальна характеристика діяльності студентів.

9. Властивості особистості студента як передумова ефективності його діяльності.

10. Пізнавальні психічні процеси студентів.

11. Діяльність студентського колективу і його психологічні особливості.

12. Особливості розвитку творчого мислення в різних формах навчального процесу.

13. Зміст і структура діяльності викладача вищого навчального закладу.

14. Психологічні передумови підвищення ефективності діяльності викладача ВНЗ.

15. Взаємовідносини викладачів і студентів.

16. Діяльність колективу кафедри і її психологія.

17. Психологічні передумови успішного формування особистості студента у ВНЗ.

18. Характеристика умов формування особистості студента.

19. Роль професійної спрямованості студента у становленні його особистості та шляхи її формування.

20. Питання підвищення відповідальності студентської молоді за шлюбно-сімейні відносини.

21. Психологічна готовність студентів до професійної діяльності по закінченню ВНЗ.

22. Психологічна служба у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи.

23. Місце психологічної служби в навчально-виховному процесі.

24. Види діяльності психологічної служби у ВНЗ.

25. Психолого-педагогічне супроводження навчально-виховного процесу у навчальних закладах України.

26. Конфліктні ситуації при взаємовідносинах у вузівському колективі.

27. Аналіз основних причини конфліктів.

28. Тактики вирішення конфліктних ситуацій в діяльності вищої школи.

29. Умови та передумови успішного управління навчально-виховним процесом у ВНЗ.

30. Психолого-педагогічні основи наукової організації праці у вищих навчальних закладах.

Конституційна реформа в Україні

На сучасному етапі розвитку Української держави провідна її галузь права – конституційне право, зазнає і потребує суттєвих змін. Наведене вище зумовлено потребою розбудови і зміцнення суверенної, правової, демократичної, соціальної України, досягненню докорінного підвищення ефективності влади в Україні.

У цьому зв’язку є потреба в реформуванні, удосконаленні організації і діяльності, форм і методів роботи Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади, органів судової влади, органів місцевого самоврядування тощо.

Виходячи з наведеного вище і виникає необхідність розробки, впровадження та наукового дослідження конституційної реформи в Україні. Саме цим і зумовлена мета та актуальність навчальної дисципліни "Конституційна реформа в Україні".

Вимоги до знань та умінь слухачів з "Конституційної реформи в Україні":

знати:

- мету, завдання, напрями та етапи реформування конституційно-правових інститутів України;

- поняття, предмет, методи конституційного права України, його місце в системі національного права України, взаємозв’язок з іншими галузями права, актуальні проблеми конституційного права України;

- демократичні шляхи удосконалення елементів правового статусу людини і громадянина в Україні;

- напрями реформування процесу народного волевиявлення;

- поняття та систему державних органів та органів місцевого самоврядування, головні напрямки та етапи їх реформування;

вміти:

- аналізувати юридичні наукові та навчальні джерела вітчизняних та зарубіжних вчених;

- працювати із національними та закордонними чинними та нечинними нормативно-правовими актами;

- виказувати обґрунтовану власну думку з питань, що вивчаються.