Основні терміни дисципліни

Символи ЄС: Гімн Європи– слова твору Міллера «Ода радості», покладена на музик фіналу Дев'ятої симфонії Бетховена; виконується під час урочистих подій.Прапор Європи– в 1986 році Європейська Рада ухвалила прапор, який став емблемою ЄС. Синє поле з дванадцятьма золотими зірками в центрі, розміщеними по колу символізує союз народів Європи. Майорить над спорудами ЄС в Брюсселі, а також під час проведення національних та міжнародних зустрічей, у роботі яких беруть участь представники ЄС. Кількість зірок незмінна, число 12 символізує досконалість і єднання.Європейська грошова одиниця. Екю-євро. Грошова одиниця Екю запроваджена в 1979 р. як центральний елемент Європейської монетарної системи з метою підтримки механізму обмінних курсів. В її основу було покладено зважений кошик валют. З 1 січня 1999 року запроваджено євро за курсом 1 екю=1 євро. Готівковий обіг євро – з 1 січня 2002 року. Назву євро було узгоджено 15-16 грудня 1995 року на Мадридському саміті.

Критерії вступу (Копенгагенські критерії)– у червні 1993 року Європейська Рада на своєму засіданні в Копенгагені визнала право країн Центральної та Східної Європи вступити до ЄС після виконання ними вимог за трьома критеріями: політичного: стабільність установ, які гарантують демократію, верховенство закону, дотримання прав людини та захист прав меншин; економічного: діюча ринкова економіка; «членського»: зобов’язання, що випливають з факту вступу до ЄС, зокрема, визнання принципів політичного, економічного та монетарного об’єднання. Однак ЄС лишає за собою право вирішувати питання про те, коли він буде готовий прийняти нових членів. Європейський Союз об’єднує 27 держав Європи, які шляхом створення спільного ринку, економічного та валютного союзу, а також шляхом реалізації спільної політики і діяльності мають на меті сприяти економічній і соціальній інтеграції, а також солідарності держав-членів ЄС.

Європейське право це система юридичних норм, які формуються у зв'язку з утворенням, і функціонуванням Європейських Співтовариств і Європейського Союзу на основі і відповідно до установчих договорів і загальних принципів права. В системі виділяються наступні комплексні галузі:право економічної інтеграції– правила,спрямованіна захист і регулювання принципів спільного ринку, свободи, руху товарів, послуг,працюючих, капіталів і платежів.; групи правових норм, закріплені вустановчихдоговорах, в правових актах інститутів ЄС, якими здійснюється регулювання суспільних відносин в галузі різнихспільнихполітик ЄС, зокремавалютно-економічної політики; інституційне право– положення, регулюючі порядок формування, діяльності і повноваження інститутів Європейського Союзу. У деяких наукових роботах інституційне право ЄС далі підрозділяється на конституційне і адміністративне право. Останнє включає також процесуальні норми, пов'язані з оскарженням в Європейському Суді дій і вирішень інститутів ЄС.

Джерела права ЄС: А) Первинні джерела права Європейського Союзу. Б) Похідні (вторинні) джерела права Європейського Союзу. В) Судові рішення. Г) Міжнародні договори, що укладаються із третіми державами.

Принципи права ЄС: Принцип верховенства права ЄС (принцип верховенства права ЄС означає, що правові норми, що входять в право, мають пріоритет перед правилами, закріпленими в законодавстві окремої держави-члена. Європейський Суд являється головним гарантом дотримання принципу верховенства всіх правових актів ЄС). Принцип прямої дії права ЄС (даний принцип являється головною відмінністю права ЄС від міжнародного права, норми якого регулюють, перш за все, стосунки держав і міжнародних організацій. Регламенти, що приймаються інститутами ЄС, є актами прямої дії); принцип охорони і захисту основних прав і свобод особи; принцип пропорційності (за цим принципом, будь-який обов'язок або заборона, покладені органами публічної влади на громадян, не повинні виходить за межі необхідних цілей дій, що приймаються. Цей принцип записаний в Установчому договорі ЄС: «будь-які дії Співтовариства не повинні йти далі того, що необхідне для досягнення цілей цього договору» (ст.3b); принцип рівності (тобто неприпустимості дискримінації фізичних і юридичних осіб залежно від різних соціальних і правових чинників, перш за все приналежності до громадянства певної держави); принцип конфіденційності (інститути і органи співтовариства в процесі реалізації своїх повноважень, не має права розкривати стороннім особам інформацію, що зачіпає приватне життя громадян, комерційну таємницю підприємців без згоди останніх); принцип субсидіарності (за цим принципом ЄС і його інститути повинні проявляти активність там, де держави-члени не в змозі успішно самостійно вирішувати проблеми своїх народів, а також там, де дії на рівні співтовариства здатні принести кращий результат, чим коли проблема вирішується на рівні окремих держав).

Міжнародна правосуб’єктність ЄС дозволяє вступати в договірні й інші міжнародні правовідносини. Незважаючи на ряд особливостей ЄС, можна стверджувати, що це - міжнародна міжурядова організація спеціального характеру, що здобуває в процесі еволюції риси міжнародної організації загального характеру, про що свідчить включення в її установчі документи положень про спільну зовнішню політику й політику безпеки. ЄС є суб'єктом міжнародного права похідного характеру, зміст та об’єм його міжнародної правосуб'єктності обумовлені волею держав-членів і обмежені необхідністю виконання закріплених за ним функцій. Одним з найважливіших проявів міжнародної правосуб'єктності ЄС є його договірна правоздатність. Наступним атрибутом міжнародної правосуб'єктності ЄС є так зване ius communicandi або право посольства. ЄС здійснює як пасивне право посольства, тобто приймає в себе представництва інших суб'єктів міжнародного права (що характерно для багатьох міжнародних організацій), так і активне право посольства, тобто сам направляє свої місії в треті країни або інші міжнародні організації.

Інституційна структура ЄС система установ та дорадчих органів, утворених відповідно до установчих договорів. У ЄС діють такі установи: Європейський парламент; Європейська Рада і Рада Європейського союзу; Європейська комісія; Суд Європейського Союзу; Рахункова палата ЄС, Європейський центральний банк. Євролпейському парламенту, Раді і Комісії допомагає Економічний і соціальний комітет, Комітет регіонів, що діють у дорадчій якості.

Свободи ЄС - свобода пересування товарів; свобода пересування осіб; свобода пересування (або точніше, надання) послуг; свобода пересування капіталу.