3_2011_ua

ВРЕГУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ АВТОРСЬКОГО ПРАВА У НОВІЙ ЧАСТИНІ ЧЕТВЕРТІЙ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ…

ку, нове регулювання авторського права в частині четвертій ЦК РФ втратило всебічність і про зорість, що існували у межах Закону про авторське право від 1993 р. Позитивним моментом автор вважає вдосконалення норм, що стосуються охорони комп’ютерних програм та баз да них, а також положень, що регулюють питання захисту прав.

Ключові слова: авторське право, суміжні права, Цивільний кодекс, кодифікація законодав ства, авторські відрахування, захист прав.

Дитц А. Урегулирование вопросов авторского права в новой части четвертой Гражданско го кодекса Российской Федерации: системный регресс, но умеренный сущностный прогресс

Аннотация. Статья содержит анализ основных положений части четвертой Гражданского кодекса РФ, касающихся регулирования авторского права. Положительно оценивая тенден цию кодификации законодательства об интеллектуальной собственности в целом, автор, тем не менее, видит недостатки данного законодательного акта в чрезмерном количестве общих норм, предназначенных для регулирования правоотношений по всем видам объектов интел лектуальной собственности, без учета специфики каждого из них. По его мнению, новое регу лирование авторского права в части четвертой Гражданского кодекса РФ утратило всесто ронность и прозрачность, существовавшие в рамках Закона об авторском праве от 1993 г. Положительным моментом автор считает усовершенствование норм, касающихся охраны компьютерных программ и баз данных, а также положений, регулирующих вопросы защиты прав.

Ключевые слова: авторское право, смежные права, Гражданский кодекс, кодификация законодательства, авторские отчисления, защита прав.

Dietz A. Regulation of copyright Law in the new Part IV of the Russian Civil Code: regression in the system, but voderate progress in substance

Annotation. The article comprises an analysis of the fundamental provisions of Part ІV of the Civil Code of the Russian Federation, which pertain to the regulation of copyright. Providing a positive evaluation of the trend towards the codification of legislation on intellectual property as a whole, the author nevertheless sees shortcomings in this legislative act in the excessive number of general norms, designated for the regulation of legal relations regarding all types of intellectual property objects, not taking the specific features of each into account. In his view, the new regulation of copy right in Part IV of the Russian Civil Code has lost the comprehensiveness and transparency, which existed within the limits of the Law on Copyright from 1993. The author considers that a positive aspect is the improvement of norms pertaining to the protection of software and databases, as well as provisions, regulating the issue of the protection of rights.

Key words: copyright and related rights, Civil Code, codification of legislation, copyright royal ties, protection of rights.

• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 •

91

ОСОБЛИВОСТІ ГАРМОНІЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА КРАЇН СНД ІЗ ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

У СФЕРІ ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Ю. КАПІЦА

кандидат юридичних наук, директор Центру інтелектуальної власності

та передачі технологій НАН України

годи про партнерство та спів	Крім того, угоди передбачають зо
робітництво між Європейським	бов’язання країн з поступового набли
УСоюзом та країнами СНД	ження законодавства до законодавст
(УПС), як і раніше — угоди про асо	ва ЄС із забезпеченням приблизної
ціацію, що укладені Європейським	адекватності законів у таких галузях,
Союзом з Болгарією, Чехією, Угорщи	як банківська справа, фінансові послу
ною, Польщею, прибалтійськими рес	ги, інтелектуальна власність тощо*.
публіками, іншими країнами Цент	Угоди також передбачають зобо
ральної та Східної Європи, — містять	в’язання країн приєднатися до багато
ідентичні прямі зобов’язання у сфері	сторонніх конвенцій з охорони інте
охорони інтелектуальної власності.	лектуальної власності**, сторонами
Країна, що уклала угоду, має «до кінця	яких є держави — члени Співтовари
п’ятого року після набуття угодою	ства або які де факто в них застосову
чинності забезпечити рівень захисту,	ються згідно з відповідними положен
аналогічний існуючому у Співтова	нями цих конвенцій.
ристві, включаючи ефективні засоби	Якщо зобов’язання з приєднання до
забезпечення дотримання таких прав»	міжнародних конвенцій у країнах СНД
(див. табл. 1).	переважно виконані, на 2003–2004 рр.

* Див., зокрема, ст. 43 УПС з Казахстаном, ст. 43 УПС з Грузією, ст. 50 УПС з Україною тощо.

** Перелік конвенцій для країн СНД є майже тотожним та містить: Бернську конвенцію про охорону літера турних і художніх творів (Паризький акт, 1971 р.); Міжнародну конвенцію про охорону прав акторів вико навців, виробників фонограм та організацій мовлення (Рим, 1961 р.); Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію торгових знаків (Мадрид, 1989 р.); Ніццьку угоду про міжнародну класифікацію виробів та послуг для цілей реєстрації знаків (Женева 1977 р., з поправками, внесеними в 1979 р.); Буда пештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентних процедур (1977 р. із змінами, внесеними в 1980 р.); Міжнародну конвенцію з охорони нових сортів рослин (UPOV) (Женевський акт, 1978 р.).

© Ю. Капіца, 2011

92

• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 •

ОСОБЛИВОСТІ ГАРМОНІЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА КРАЇН СНД ІЗ ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО…

Таблиця 1

Строки забезпечення рівня охорони прав інтелектуальної власності у країнах СНД відповідно до існуючого в ЄС

(термін забезпечення рівня захисту аналогічно існуючому в ЄС) приведен ня національного законодавства у сфері охорони інтелектуальної влас ності у відповідність до законодавства ЄС не було здійснено.

Це пов’язано з суттєвим обсягом актів ЄС, відсутністю перекладів, пра цюючих інституціональних механізмів з адаптації законодавства, а також, на відміну від країн Центральної та Східної Європи, — відсутністю про грамних документів ЄС стосовно обся гу, етапів наближення законодавства.

Угодами про партнерство та спів робітництво було передбачено надан ня технічної допомоги з метою здійс нення заходів з наближення законо давства, яка могла включати, зокрема: обмін експертами; завчасне надання інформації, особливо стосовно відпо відного законодавства; організацію семінарів; професійну підготовку; до помогу у здійсненні перекладу законо

давства Співтовариства у відповідних секторах*. Однак проекти TACIS у сфері охорони авторського права та суміжних прав, промислової влас ності, що здійснювалися в Росії, Ук раїні, інших країнах у 1995–2002 рр., діяльність європейських центрів із вдосконалення законодавства (Policy and Legal Advice Centres) не призвели до системного перегляду законодавст ва, підготовки нових редакцій законо давчих актів.

Окреме питання — відсутність пере кладів актів законодавства ЄС із вико ристанням стандартів перекладу, тезау русів, прийнятих у ЄС для перекладу офіційних текстів на мови держав — членів ЄС [1], а також у загальному ви падку — відсутність професійного юри дичного редагування перекладів. З цим пов’язана різниця у вихідних даних до кументів, їх назвах, невідповідність термінології перекладів, здійснених різними перекладачами.

* Див., наприклад, ст. 43 УПС з Вірменією, ст. 43 УПС з Азербайджаном, ст. 50 УПС з Молдовою, ст. 51 УПС з Україною.

• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 •

93

Ю. Капіца

Щодо країн Центральної та Східної Європи та країн Європейської еко номічної зони (European Еconomic Аrea) ситуація була суттєво відмінна.

У 1995 р. Європейська комісія під готувала «Білу книгу про підготовку асоційованих країн Центральної та Східної Європи до вступу у внутріш ній ринок Європейського Союзу» (далі — «Біла книга») [2]. Документ було розроблено для країн, з якими укладено або передбачається укласти договір про асоціацію. У книзі надава лися рекомендації про послідовність наближення законодавства, наведено перелік нормативних актів ЄС, які доцільно врахувати у першу чергу, описані передумови для проведення гармонізації. Додаток до «Білої кни ги» є описом 899 директив та регла ментів ЄС. У кожному з 23 розділів, присвячених певній галузі законодав ства, наведено опис законодавства, зазначається організаційні умови та механізми для реалізації відповідних актів, вказується послідовність їх роз гляду.

Стосовно охорони інтелектуальної власності перший етап заходів вклю чав приведення законодавства у від повідність до директив з авторського права і суміжних прав, прийнятих до 1995 р., та Директиви 89/104/EEC про наближення законодавства, що сто сується торговельних марок. Зазнача лося, що країни мають до 1997 р. приєднатися до Європейської патент ної конвенції. Під час другого етапу законодавство країн мало бути набли жено до актів, які на час прийняття «Білої книги» розглядалися Євро пейським Парламентом, — регламенту про додатковий сертифікат з охорони сортів рослин, директив з охорони про мислових зразків, баз даних, а також прийнятих: Директиви 93/83/EEC з

супутникового мовлення та кабельної ретрансляції, Регламенту 3295/94 сто совно митних дій з контролю за кон трафактною продукцією, Регламенту 1768/92 щодо сертифікату додаткової охорони медичної продукції.

«Біла книга» підкреслює необхід ність запровадження адміністратив них заходів з посилення захисту прав інтелектуальної власності, вдоскона лення діяльності судових органів.

Як свідчить практика застосування «Білої книги», при розгляді заяв країн щодо вступу до ЄС, проведенні пере говорів та оцінки підготовки країн до вступу Європейською комісією врахо вувалися зміни національного законо давства відповідно до актів, наведених у «Білій книзі». Проте щодо захисту прав інтелектуальної власності зазна чалося, що країни здійснюють певні заходи з покращання ситуації, однак потрібні конкретні дії з реалізації за конодавства, утворення ефективних адміністративних структур [3].

Досвід Болгарії, Польщі, прибал тійських країн вказує, що ці країни здійснили заходи з наближення зако нодавства, проте стосовно забезпечен ня ефективної реалізації прав інтелек туальної власності, їх було прийнято до ЄС з рівнем піратства, що суттєво перевищував існуючий на той час рівень піратства інших країн ЄС*. Та ким чином, для асоційованих країн стосовно інтелектуальної власності найбільш важливим було формальне приведення законодавства у відпо відність до актів ЄС.

Крім того, слід вказати на принци пово різні цілі наближення законодав ства асоційованих країн та країн СНД. Для перших вимагалося привести законодавство у відповідність до най більш важливих з точки зору форму вання внутрішнього ринку актів ЄС.

* Див. щорічні звіти International Intellectual Property Alliance [4].

94

• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 •

ОСОБЛИВОСТІ ГАРМОНІЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА КРАЇН СНД ІЗ ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО…

При цьому не бралися до уваги рішен ня Суду щодо справедливості тлума чення актів ЄС, не розглядалася прак тика реалізації актів ЄС на національ ному рівні. Малося на увазі, що при вступі країн до ЄС на правовідносини усередині країни буде розповсюджено все acquis communautaire ЄС.

Іншій підхід до гармонізації зако нодавства було застосовано для країн, з якими було укладено Угоду про утворення Європейської економічної зони. У цьому випадку додаток до Уго ди містив перелік майже 1 600 норма тивних актів ЄС, що підлягали імпле ментації.

На відміну від асоційованих країн, для переважної кількості країн СНД вступ до ЄС не є їх політичною метою. Для країн СНД, які декларують набут тя членства в ЄС, питання стосовно їх членства не є таким, вирішення якого очікується у найближчі 5–10 років.

Таким чином, урахування у на ціональному законодавстві актів ЄС без урахування рішень Суду ЄС, судо вої практики держав членів призведе до неможливості ефективно застосо вувати імплементовані норми актів ЄС. Про це свідчать, зокрема, важливі для застосування актів законодавства рішення Суду ЄС.

Так, суттєвим кроком до розвитку положень Директиви 96/9/ЄС про правову охорону баз законодавства вважається прийняття у 2002 р. Судом справедливості рішень у чотирьох справах*, включаючи справу «British Horseracing Board v William Hill», де на дано тлумачення терміна «база даних», наведеного у ст. 1 Директиви, концепції інвестування, понять «вилу чення», «повторне використання», а також концепції «суттєва частина» та «несуттєва частина» змісту бази да них.

Угоди про партнерство та спів робітництво акцентують увагу на за безпеченні у країнах реалізації прав інтелектуальної власності на рівні ЄС. Проте на час набуття чинності угода ми в Європейському Союзі були відсутні акти з гармонізації способів захисту прав інтелектуальної влас ності. Єдине — запровадження митно го контролю контрафактної продукції, введене у 1986 р. із суттєвим удоско наленням у 1994 р. [5] та 2004 р. [6].

Таким чином, при відповіді на запи тання, що має бути зроблено із запро вадження ефективних засобів забезпе чення дотримання прав інтелектуаль ної власності, мала б розглядатися практика держав — членів ЄС, яка, зо крема, включає досвід органів поліції, прокуратури у припиненні порушень прав інтелектуальної власності, коор динацію дій органів влади на цент ральному та регіональному рівнях, працюючу систему збору авторської винагороди, ефективно діючі органі зації колективного управління; досвід судів у розгляді спорів у сфері інте лектуальної власності, наявність судо вої практики забезпечення позовів і доказів; досвід визначення розміру збитків при порушенні майнових прав; здійснення моніторингу поши рення піратської продукції тощо.

Суттєве значення мала б системна оцінка прогресу країн щодо захисту прав інтелектуальної власності. У 2004 р. Європейською Комісією бу ла запропонована Стратегія реалізації прав інтелектуальної власності у третіх країнах [7]. У 2005 р. та 2008 р. було проведено дослідження стану за хисту прав в іноземних країнах. Було направлено перелік запитань широко му колу організацій, посольствам дер жав — членів ЄС щодо заходів країн із захисту прав інтелектуальної влас

* Case C 203/02, Case 338/02, Case 444/02, Case 46/02.

• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 •

95

Ю. Капіца

ності, статистики порушень у цій сфері. За результатами дослідження країни було розподілено на три групи: 1. Китай. 2. Індонезія, Філіппіни, Таїланд, Туреччина. 3. Аргентина, Бра зилія, Канада, Індія, Ізраїль, Корея, Малайзія, Росія, США, В’єтнам [8].

Їх виокремлення (зазначимо, що з країн СНД до списку країн було вклю чено лише Росію) мало значення для кращого забезпечення співробітни цтва ЄС із вказаними країнами. Проте стратегією не пропонувалися кількісні показники з моніторингу рівня реалі зації прав, що не дає змоги відстежити зміни щодо захисту прав інтелекту альної власності, які відбулися*.

Також слід зазначити, що законо давство ЄС, у тому числі у сфері охо рони прав інтелектуальної власності, містить лише заходи, необхідні для формування спільного ринку. Ціла низка інших галузей права, в тому числі цивільного, актами ЄС не охоп люється. У зв’язку з цим не можна розраховувати, що врахування тільки рішень ЄС дасть змогу забезпечити повноту національного законодавства.

Наслідком відсутності рекомен дацій було застосування у країнах СНД положень УПС із забезпечення рівня захисту прав інтелектуальної власності в тому обсязі, в якому країни політично були готові здійсню вати заходи з інтеграції. Проекти ЄС Euro Aid, що мали місце в Азербай джані, Україні, Молдові, інших краї нах у 2007–2010 рр., здебільшого орієнтувалися на замовлення органів влади з проведення робіт щодо набли ження законодавства з рекоменда ціями стосовно обсягів наближення, які суттєво відрізнялися в одній країні від іншої.

Серед країн СНД найбільш суттє вий досвід наближення законодавства у 2005–2010 рр. у сфері охорони інте лектуальної власності мали Молдова, Україна, Росія, Азербайджан.

Так, під час реалізації проекту ЄС «Підтримка Національного координа ційного бюро та імплементації Угоди про партнерство та співробітництво в Азербайджані» (2008–2010 рр.) [9] спільно з органами виконавчої влади було розроблено Національний план з наближення законодавства. Щодо прав інтелектуальної власності увага зосереджувалася на виконанні вимог Угоди TRIPS та реалізації окремих по ложень актів ЄС, що включало, зокре ма, встановлення термінів охорони промислових зразків та сортів рос лин — аналогічно до визначених у ЄС.

Поряд із цим суттєвий інтерес до забезпечення високого рівня захисту прав інтелектуальної власності при звів до розробки ряду нормативних актів, які, з одного боку, відображали вимоги Директиви 2004/48/ЄС про забезпечення дотримання прав інте лектуальної власності, з другого — досвід країн СНД, зокрема України, щодо запровадження голографічного захисту аудіовізуальної продукції, рег ламентації продажу аудіовізуальної продукції, фонограм, комп’ютерних програм та баз даних, посилення коор динації заходів із захисту прав інте лектуальної власності на рівні цент ральних органів влади та регіонів, з удосконалення регулювання діяль ності організацій колективного уп равління правами авторів, виробників фонограм, відеограм тощо.

Вибірковий підхід щодо застосу вання законодавства ЄС було викори стано у Росії під час прийняття у

* Наслідком цього є використання як для держав — членів ЄС, так і СНД оцінок рівня піратства міжнарод них організацій IFPI, IIPA, BSA.

96

• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 •

ОСОБЛИВОСТІ ГАРМОНІЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА КРАЇН СНД ІЗ ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО…

2006 р. частини четвертої Цивільного кодексу Російської Федерації. Це сто сувалося, зокрема, введення до зако нодавства інституту охорони баз да них правом «suі generis», збільшення строку дії виключного права на про мисловий зразок до 25 років тощо.

У Молдові було прийнято підхід що до наближення законодавства країн Східної Європи з забезпеченням су цільної гармонізації положень націо нальних актів відповідно до законодав ства ЄС. У 2007–2010 рр. були підго товлені та прийняті нові редакції за конів у сфері охорони інтелектуальної власності, що враховували вимоги актів ЄС [10].

Аналіз ступеня наближення зако нодавства, виконаний проектом «Під тримка імплементації угод між Мол довою та Європейським Союзом» (2008–2010 рр.) [11], свідчить про констатацію існуючого формального наближення законодавства. Проте основне зауваження, що було зробле но, — необхідність для повної апрок симації приділення суттєвої уваги пи танням захисту прав інтелектуальної власності.

Автори звіту надали своє тлумачен ня завдань Молдови з наближення за конодавства. Зазначалося, що просте запозичення норм актів ЄС є більш вузькою концепцією, яка не дає змоги досягнути очікуваних результатів для Молдови в імплементації зобов’язань щодо наближення законодавства. Визначалося, що наближення законо давства є складним та середньостроко вим процесом, який містить також визначення політики, зміни до законо давства, оновлення законів, якщо це необхідно у зв’язку з прийняттям но вих актів ЄС, утворення інсти туціональних структур та здійснення ефективного захисту прав інтелекту альної власності.

Усфері захисту прав інтелектуаль ної власності увага зверталася на підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, координацію дії виконавчих органів, вироблення стратегії з захисту прав інтелектуаль ної власності, підвищення ефектив ності заходів із забезпечення захисту прав тощо.

Акцентування саме на реалізації прав інтелектуальної власності є і в планах дій, що укладалися ЄС з краї нами СНД у межах виконання УПС.

Таким чином, ми бачимо зміну політики — від пріоритету формаль ного наближення законодавства для асоційованих країн до акцентування уваги не стільки на відповідності актів законодавства, скільки на реалізації прав інтелектуальної власності.

Приклад України цікавий тим, що суттєві зміни в організації наближен ня законодавства були пов’язані саме із запровадженням за ініціативою уря ду України ефективної інституціо нальної системи підготовки норматив них актів, їх перевірки на відповід ність законодавству ЄС, реалізацією програм перекладів законодавства з проведенням їх юридичної експертизи та застосуванням стандартів пере кладів, прийнятих в ЄС.

У2004 р. Верховною Радою Украї ни було прийнято Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до за конодавства Європейського Союзу»

[12].За Законом адаптація законодав ства мала містити визначення актів acquis communautaire, які регулюють правовідносини у відповідній сфері; їх переклад на українську мову; здійс нення комплексного порівняльного аналізу регулювання правовідносин у відповідній сфері в Україні та в ЄС; розроблення рекомендацій щодо при ведення законодавства України у

• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 •

97

Ю. Капіца

відповідність до acquis communautaire

тощо.

При цьому джерела acquis commu nautaire містили, крім первинного за конодавства, директив та регламентів, також рішення, рекомендації, рішення Європейського суду тощо. Таким чи ном, Закон передбачав у перспективі досягнення рівня наближення законо давства, що не мало б відрізняться від держав — членів ЄС.

На виконання вимог зазначеного Закону Центром європейського та по рівняльного права Міністерства юсти ції України в 2004 р. було організовано проведення порівняльного досліджен ня законодавства України та ЄС у сфері охорони інтелектуальної влас ності, а також переклад актів ЄС у сфе рі охорони інтелектуальної власності та значної кількості судових рішень.

Аналіз досвіду проведення порів няльних досліджень права ЄС та Ук раїни в окремих галузях свідчить про недоцільність розгляду окремо актів ЄС та актів України разом з виокрем ленням певних проблемних питань, вирішення яких має здійснюватися відповідно до досвіду ЄС. Недоліком робіт з адаптації також було те, що аналізу підлягав конкретний акт ЄС без оцінки актуальності його поло жень з урахуванням практики застосу вання, а також аналізу положень, які хоча й були вилучені з проекту акта при його підготовці, однак можуть становити інтерес для України. Крім того, досвід роботи з законодавством ЄС свідчить, що в ряді випадків є розбіжності між положеннями актів ЄС та багатосторонніми угодами, ук ладеними Україною та державами — членами ЄС або Україною та ЄС. Та ким чином, будь який акт ЄС має роз глядатися в контексті міжнародних угод, причому необхідно дійти згоди, як діяти у випадку такої суперечності.

Зазначимо також, що акти ЄС приймалися з метою гармонізації за конодавства. Якщо ж у державах чле нах певні питання були вирішені та наближення законодавства для ЄС не було актуальним, інструменти гар монізації не застосовувалися. Проте саме питання, які не охоплені актами ЄС, можуть бути важливими для Ук раїни.

У зв’язку з цим при здійсненні по рівняльного дослідження законодав ства України та ЄС у сфері охорони інтелектуальної власності була запро понована концепція роботи над акта ми ЄС, яка містила для кожної сфери правовідносин, пов’язаної з певним об’єктом права інтелектуальної влас ності, з’ясування питань: причини гар монізації; досвід охорони прав на пев ний об’єкт права інтелектуальної влас ності в державах — членах ЄС на мо мент прийняття акта з гармонізації, розгляд діючих на той час у державах членах та ЄС міжнародних договорів; робота з підготовки акта та його роз гляду інституціями ЄС (Зелені, Білі книги ЄС, рішення Комісії, Парламен ту, Економічно соціального комітету, аналіз різних думок при прийнятті відповідного акта); причини внесення змін до акта ЄС, його розвиток рішен нями Суду справедливості, результати аналізу приведення законодавства держав — членів ЄС у відповідність до актів ЄС, недоліки регулювання; існу вання проектів змін акта, дослідження практики його застосування.

Далі послідовно досліджувалися положення відповідного акта ЄС, між народних договорів, судових рішень та законодавства України з виробленням пропозицій щодо змін до національно го законодавства. Результатом роботи стали конкретні пропозиції щодо змін до законодавства України, викладені у висновках та планах графіках адап

98

• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 •

ОСОБЛИВОСТІ ГАРМОНІЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА КРАЇН СНД ІЗ ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО…

тації, а також переклад близько 600 сторінок актів ЄС, що здійснював ся на підставі офіційних текстів нор мативних актів англійською, фран цузькою та німецькою мовами [13].

У 2006–2008 рр. Державним депар таментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України були підготовлені зміни до законів Ук раїни з метою приведення їх у відповідність до законодавства ЄС. У 2010 р. Кабінетом Міністрів Украї ни було внесено на розгляд Верховної Ради України остаточний варіант змін до законів з охорони промислової власності [14]. Щодо змін до законо давства з авторського права — відповідні проекти законів подавалися на розгляд Кабінету Міністрів Украї ни у 2005, 2006, 2008, 2010 рр., проте урядового проекту на 2010 р. до Вер ховної Ради України подано не було. Разом із тим у 2008 р., 2010 р. ряд зако нопроектів щодо змін законодавства з авторського права і суміжних прав бу ло запропоновано народними депута тами України.

Досвід країн Центральної та Схід ної Європи та країн СНД щодо забез печення рівня захисту прав інтелекту

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ

альної власності, аналогічно до існую чого в ЄС, свідчить про різні вимоги з боку ЄС щодо обсягу, строків та пріоритетів забезпечення прав інте лектуальної власності в цих країнах. Якщо для асоційованих країн основ ним було приведення законодавства у сфері охорони інтелектуальної влас ності у відповідність до регламентів та директив ЄС, для країн СНД акцен тується увага на захисті прав інтелек туальної власності. Відсутність чітких рекомендацій з наближення законо давства для країн СНД, а також різні політичні пріоритети щодо інтеграції з ЄС призвели до відмінних підходів країн СНД стосовно строків, повноти наближення законодавства. При цьо му приведення національного законо давства у відповідність до законодав ства ЄС все більше розглядається не як умова входження до ЄС, а як засто сування з метою вдосконалення націо нального законодавства кращих між народних стандартів, де має врахову ватися не тільки зміст актів ЄС, а й особливості їх імплементації у законо давстві держав членів, практика Суду справедливості та національних судів.

1.Guide for external translators, September 2008. European Commission, DirectorateJGeneral for Translation, Directorate S. — Translation strategy and Multilingualism.

2.White Paper in Preparation of the Associated Countries of Central and Eastern Europe to Integration into the Internal Market of the Union/COM (95) 163.

3.Agenda 2000. Commission jpinion on Polland’s application for membership of the European Union. Bulletin of the European Union. — Supplement 7/97. — 1997.

4.International Intellectual Property Alliance // http://www.iipa.com/countryreports.html

5.Commission regulation (EC) N 3295/94 of 22 December 1994 laying down measures to prohibit the release for free circulation, export, reJexport or entry for a suspensive procedure of counterfeit and piratJ ed goods, OJ L 431, 30.12.1994, P. 8.

6.Council Regulation (EC) №1383/2003 of 22 July 2003 concerning customs action against goods susJ pected of infringing certain intellectual property rights and the measures to be taken against goods found to have infringed such rights OJ L 196. — 02.08.2003. — P. 0007–0014.

7.Strategy for the enforcement of intellectual property rights in third countries (2005/C 129/03) OJ, 26.5.2005. — C 129/3.

8.European Commission Trade. Intellectual Property Enforcement // http://ec.europa.eu/trade/creatingJ opportunities/tradeJtopics/intellectualJproperty/enforcement.

9.EuropeAid/124289/C/SER/AZ. Support to the National Coordination Unit (NCU) and the Partnership and Cooperation Agreement (PCA) Implementation in Azerbaijan.

10.Law on the Protection of Industrial Designs, 2007; Law on the Protection of Inventions, 2008; Law on the Protection of Trademarks, 2008; Law on the Protection of Geographical Indications, Appellations

• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 •

99

Ю. Капіца

of Origin and Traditional Specialities Guaranteed, 2008; Law on the Protection of Plant Varieties, 2008; Law on Copyright and Related Rights, 2010.

11.EuropeAid/125947/C/SER/MD. Support for the Implementation of Agreements between the Republic of Moldova and the European Union //http://www.supportJmdJeu.md/about_en.html

12.Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законоJ давства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 р. № 1629JIV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 29. — Ст. 367 (зі змінами).

13.Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законодавство України / за ред. Ю. М. Капіци ; кол. авт. : Ю. М. Капіца, С. К. Ступак, В. П. Воробйов та ін. — К., 2006. — 1104 с.

14.Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань інтелектуальної власності від 4 жовтня 2010 р. № 7205 // http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=38675

Капіца Ю. М. Особливості гармонізації законодавства країн СНД із законодавством Європейського Союзу у сфері охорони інтелектуальної власності

Анотація. У статті аналізується досвід країн Центральної та Східної Європи і країн СНД у сфері забезпечення рівня захисту прав інтелектуальної власності, аналогічного до існуючого в ЄС; порушуються існуючі проблеми на шляху до удосконалення національного законодавства України у цій сфері, визначаються пріоритети та цілі такого удосконалення.

Ключові слова: адаптація законодавства, інтелектуальна власність, гармонізація законо давства, Європейський Союз, охорона інтелектуальної власності, захист прав інтелектуальної власності, угода про партнерство та співробітництво.

Капица Ю. М. Особенности гармонизации законодательства стран СНГ с законодатель ством Европейского Союза в сфере охраны интеллектуальной собственности

Аннотация. В статье анализируется опыт стран Центральной и Восточной Европы и стран СНГ в сфере обеспечения уровня защиты прав интеллектуальной собственности, аналогично го существующему в ЕС; указываются существующие проблемы на пути усовершенствования национального законодательства Украины в этой сфере, определяются приоритеты и цели та кого усовершенствования.

Ключевые слова: адаптация законодательства, интеллектуальная собственность, гармони зация законодательства, Европейский Союз, охрана интеллектуальной собственности, защи та прав интеллектуальной собственности, соглашение о партнерстве и сотрудничестве.

Kapitsa Yu. Harmonization features of CIS with EU legislation on in the incidence of protection of intellectual property

Annotation. The article analyzes the experience of Central and Eastern Europe and CIS coun tries in terms of ensuring the protection of intellectual property rights, similar to which exists in EU; indicate existing problems on the way of improving the national legislation of Ukraine in this inci dence, define priorities and goals of such improvement.

Key words: adaptation of legislation, intellectual property, harmonization of legislation, the European Union, protection of intellectual property, intellectual property rights protection, partner ship and cooperation agreement.

100

• ПРАВО УКРАЇНИ • 2011 • № 3 •