3. Колективні настрої і традиції

Колективний настрій – це окремий випадок сумісних переживань, що опанували значною частиною колективу. Настрої і психічні стани колективу є структурними компонентами його психології, що виявляють переважно емоційну сторону його духовного життя.

Якщо настрій індивіда рівною мірою обумовлюється фізіологічними, психологічними і соціальними чинниками, то колективний настрій, у першу чергу, залежить від соціальних умов, таких як успішність діяльності колективу, характер взаємин між його членами, умови праці і відпочинку, стан виховної роботи, інше.

Командирові слід мати на увазі, що настрої – один з дуже рухомих елементів людської психіки. Виникаючи в одних людей, можуть швидко розповсюджуватися на інших, „психічно заряджати” їх. Заразність колективного настрою визначається самим фактом контакту і безпосереднього спілкування людей в умовах життя пліч-о-пліч. Тут діє соціально-психологічний закон наслідування. Механізм психологічної індукції сам по собі нейтральний. Він може діяти як в позитивному, так і в негативному напрямі. „Нерозбірливість” психологічної індукції призводить до того, що позитивний і негативний приклади можуть розповсюджуватися в колективі з однаковою швидкістю.

Колективний настрій не тільки вельми динамічний, але і володіє великою спонукальною силою, здатною у багато разів підсилювати відчуття людей і на цій основі збільшувати енергію індивідів, складових групи. При цьому слід мати на увазі, що групові настрої володіють цілим рядом властивостей. До основних властивостей колективних настроїв слід віднести наступні:

• групові настрої можуть переходити з однієї форми в іншу, з неусвідомленої у свідому, з прихованої у відкриту;

• вони можуть швидко переростати в дію;

• колективні настрої можуть піддаватися коливанням і в самий незначний термін, майже миттєво, корінним чином перебудовуватися.

Всі ці особливості особливо яскраво виявляються в умовах військового колективу. Цьому сприяє ряд обставин, серед яких небезпека бойової обстановки, напруженість військової праці, романтика подвигу і інше.

Роль і значення колективних настроїв важко переоцінити, оскільки тільки у поєднанні з певними емоційними станами повною силою виявляються знання, уміння і бойові навики окремих людей, злагодженість всього колективу. Негативні ж групові настрої, наприклад, смуток, відчай, знижують, а деколи турбують і можуть паралізувати колективну злагодженість, активність. Тому командирові підрозділу необхідно знати особливості суспільних настроїв та їх прояв у військовому колективі, впливи на особу і групу, а також уміти управляти колективними настроями.

Іншим, не менш значущим, явищем у житті військового колективу є його традиції. Вони, як і інші соціально-психологічні явища, виникають і виявляються в різних масштабах, у різних суспільствах, на всіх рівнях суспільного життя. За своєю масштабністю вони можуть бути елементом психології народу, нації, соціального прошарку, професійної групи людей, колективу. Їх сукупність є найважливішим елементом колективної соціально-психологічної атмосфери, в якій постійно перебуває особа.

Традиції вельми багатообразні і численні. Умовно їх можна розділити на декілька груп. За змістом традиції можуть бути бойовими, трудовими, службовими, спортивними; за сферами прояву – моральними, правовими, художніми, релігійними й іншими; за приналежністю до різних груп людей – загальнонародними, національними, територіальними, професійними, віковими й іншими.

Для армії найбільш значущі бойові традиції.

Бойові традиції – це правила, що історично склалися, і звичаї, що спонукають військовослужбовців зразково, з честю і гідністю, виконувати свій обов'язок перед Батьківщиною. Ці традиції виникли і сформувалися на полях битв і несуть у собі відбиток мужності і героїзму багатьох поколінь. Існують й інші традиції, які властиві більшості військових колективів, такі, як спортивні, трудові тощо. Досвід показує, що уміле використання цих традицій у вихованні підлеглих дозволяє добитися високих результатів у підвищенні боєготовності частин і підрозділів.