Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МПЗ курс лекцій 1частина.doc
Скачиваний:
795
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
2.04 Mб
Скачать

Висновки

Отже, суїцидальна поведінка військовослужбовців є наслідком складної взаємодії різного виду соціальних, психологічних, психофізіологічних та інших чинників.

Феномен суїциду являє собою стійке соціальне явище, що підкоряється визначеним закономірностям, пов'язаним із соціально-економічним, культурно-історичним і етнічним рівнями розвитку країни чи регіону. Стає зрозумілим, чому командування військових частин не завжди у спросозі вплинути на споконвічні причини самогубства. Але звести до мінімуму суїцидальні події, як свідчить військова практика, офіцерському складу цілком під силу.

Контрольні питання та завдання

  1. Сутність суїцидальної поведінки.

  2. Фактори, яки впливають на формування суїцидальної поведінки у військовому колективі.

  3. Класифікація конфліктів, що лежать в основі суїцидальної поведінки військовослужбовців.

  4. Класифікація основних мотивів самогубств.

  5. Міфи і факти щодо суїциду

Список використаної літератури

  1. Указ Президента України № 981/98 від 4 вересня 1998 року „Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях”.

  2. Копаниця а.В. Рекомендації щодо системи заходів та контролю органами військового управління, командирами об’єднань , з’єднань, військових частин та підрозділів за станом військової дисципліни.

  3. Алещенко В.І. Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил): становлення та сутність: Навчально-методичний посібник. – К.: Національна академія оборони України, 1999. - 32 с.

  4. Алещенко В.І. „Методичні рекомендації командирам військових частин (підрозділів) щодо організації профілактики порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями”. – Київ, 2003р.

  5. Процепка О.Г. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки з’єднань, військових частин та підрозділів Збройних сил України: Методичний посібник. – К.: Національна академія оборони України, 2000. - 30 с.

  6. Ягупов В.В., Морально-психологічне забезпечення: Курс лекцій. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2002. – 250 с.

  7. Ягупов В.В. Військова психологія: Підручник.– Київ: Тандем, 2004. – 656с. – Бібліогр.С. 623-627.

  8. Коупленд Н. Психологія і солдат: – М.: Вища школа, 1991. – 29 с.

  9. Варій М.Й., Козяр М.М., Коваль М.С. Військова психологія і педагогіка: Посібник / За заг.ред. М.Й.Варія. – Львів: Вид-во «Сполом», 2003. – 624с.

  10. „Военная психология и педагогіка”, под редакцией П.А. Корчемного, 1998 р.

  11. Змановская Е.В. Девіантологія (Психологія відхильної поведінки).– М.:2004.

  12. Психология и педагогика. Военная психология / Под ред. А.Г. Маклакова. – СПб.: Питер, 2004. – 464с.: ил – (Серия «Учебник для вузов»).

  13. „Военная психология и педагогіка”, под редакцией А.В. Барабанщикова, 1986 р.

  14. „Основы военной психологии и педагогики”, под редакцией А.В. Барабанщикова, 1981 р.

Тема 19 Профілактика суїцидальної поведінки

План

1. Форми попередження суїцидальних випадків.

2. Алгоритм роботи посадових осіб щодо профілактики суїцидальних проявів.

Знання соціальних і психологічних провісників суїциду може допомогти нам зрозуміти і запобігти йому. Чому він спрямував свою силу і розум на руйнування цієї сили і цього розуму? Це питання задають майже всі, хто був знайомий із жертвою самогубства.