2. Методика планування та організації виконання запланованих заходів

Методика планування включає ряд етапів:

1. Вивчення керівних документів та усвідомлення вихідних даних для планування, а саме:

• стан виконання завдань бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки за минулий період;

• оцінка МПС особового складу та стану військової дисципліни;

• оцінка ефективності системи виховної роботи у минулому періоді;

• стан виховної роботи з різними категоріями військово-службовців;

• рівень задоволення духовних та соціальних потреб вій-ськовослужбовців;

• вимоги керівних документів щодо організації бойової підготовки та виховної роботи;

• завдання військових частин, підрозділів на наступний навчальний рік, період навчання;

• вказівки старших начальників;

• особливості навчального року, періоду навчання;

• заходи, які проводяться старшими начальниками, побажання підлеглих командирів (начальників) та ін.

2. Визначення загальної мети та пріоритетних напрямів в організації виховної роботи на певний період, форм та методів виховної роботи, заходів, які доцільно провести з метою ефективного впливу на вирішення завдань бойової і мобілізаційної готовності, бойової підготовки, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів, термінів проведення заходів та виконавців, ін.

3. Узгодження заходів, які плануються, та термінів їх проведення зі старшим начальником. З метою організації виконання плану здійснюють:

• ознайомлення з планом усіх командирів підрозділів;

• доведення до виконавців завдань та обов'язків щодо проведення запланованих заходів;

• розпорядчу діяльність;

• методичну допомогу виконавцям у підготовці до проведення заходу;

• координацію, встановлення та підтримання взаємозв'язків між виконавцями щодо проведення запланованого заходу;

• облік та аналіз проведених заходів, оцінку їх ефективності та впливу на вирішення завдань, які стоять перед військовою частиною, підрозділом;

• контроль за організацією і проведенням виховних заходів і надання своєчасної допомоги;

• визначення заходів щодо усунення недоліків в організації виховної роботи, внесення змін та доповнень до плану виховної роботи.

3. Особливості планування мпз навчально-бойових завдань

При проведенні стрільб і водінні бойових машин, навчань підрозділів і військових частин розробляються плани МПЗ, які, як правило, складаються із трьох розділів, що відображають підготовчий період, хід заняття (динаміку навчань), підведення підсумків.

Зміст МПЗ у кожному конкретному випадку має відповідати темі, яка відпрацьовується, і завданням бойової підготовки.

Так, наприклад, під час підготовки до водіння серед заходів МПЗ значне місце повинно відводитися роз’яснюванню вимог наказів Міністра оборони, статутів, курсів і інструкцій щодо організації та практики водіння і експлуатації машин, умов і правил виконання вправ, особливостей водіння вдень і вночі. Під час відпрацювання завдань із захисту від ЗМУ особливу увагу доцільно приділити глибокому вивченню воїнами їх бойових характеристик і уразливих факторів евентуального противника, роз’ясненню заходів захисту від них, а також вихованню в особового складу твердої впевненості у можливість успішного ведення бойових дій в умовах застосування противником сучасних засобів збройної боротьби та ін.

При підготовці до занять з офіцерами, сержантами і солдатами доцільно вивчати вимоги бойових статутів і настанов, зміст і порядок відпрацювання навчальних завдань. Також доцільне проведення індивідуальних і групових бесід з воїнами різних спеціальностей про цілі занять, характер дій конкретних фахівців у бою.

Найбільш широко повинні застосовуватися такі форми впливу на особовий склад, як індивідуальна робота з військово-службовцями, особистий приклад командира і активістів підрозділу, регулярний випуск бойових листів, листів-блискавок, інформування, пропаганда дій військовослужбовців, які відзначилися на заняттях.

Заходи МПЗ мають сприяти вирішенню завдань якісної підготовки, наприклад, до тактичного навчання. Це досягається шляхом:

• мобілізації особового складу на оптимальне скорочення термінів приведення підрозділів і військових частин у бойову готовність;

• роз’яснення вимог статутів, директив і наказів Міністра оборони України, конкретних завдань запланованого навчання; забезпечення глибокого засвоєння своїх обов’язків кожним учасником навчання;

• всебічної підготовки особового складу і бойової техніки, удосконалення військово-технічних знань, навичок і вмінь солдатів, сержантів і офіцерів;

• навчання командирів, офіцерів виховних структур, активу практиці проведення заходів МПЗ на навчаннях;

• широкої пропаганди бойових традицій Збройних сил України, своєї військової частини, передового досвіду дій особового складу і підрозділів на навчаннях, які проходили раніше.

Особлива увага повинна приділятися військовослужбовцям, які вперше беруть участь у навчаннях.

У період підготовки до виходу в поле на заняттях із гуманітарної підготовки, під час інформування військовослужбовців, на зборах особового складу і службових нарадах, під час групових та індивідуальних бесід роз’яснюються вимоги Президента України, Міністра оборони України до бойової готовності Збройних Сил України, положення статутів, настанов і курсів щодо польового вишколу військ, зміст і завдання бойової підготовки.

Командири, заступники з гуманітарних питань повинні проявляти максимальну турботу про всебічну підготовку офіцерів, які нещодавно закінчили ВВНЗ або призначені на посаду. Особлива увага приділяється підвищенню їх педагогічної майстерності, навчанню практиці МПЗ.

Перед виходом на тактичне навчання обов’язково вивчаються особливості району навчань, організовується широка пропаганда передового досвіду.

З метою чіткої організації МПЗ заступники з гуманітарних питань з’єднань, військових частин і підрозділів приділяють увагу підвищенню військово-технічної і професійної підготовки офіцерів виховних структур, активу підрозділів, їх навчанню практиці організації заходів МПЗ польових занять та навчань.

У підготовчий період офіцери виховних структур приділяють увагу вихованню у воїнів любові і дбайливого відношення до зброї і техніки, державного майна, беруть участь у роз’ясненні заходів безпеки.

У той же період активізується санітарно-просвітницька робота. Наприклад, при проведенні польових занять у зимових умовах воїнам роз’яснюються заходи щодо попередження обмороження, простудних захворювань та отруєння газами, які з’являються при роботі двигунів. У літніх умовах, особливо під час спеки, військовослужбовцям доводять порядок дотримання питного режиму, заходи попередження перегріву організму.

Важлива роль на польових заняттях і навчаннях належить водіям. Тому напередодні занять (навчань) організовується їх спеціальна підготовка, вивчаються правила водіння транспортних і бойових машин, експлуатації техніки в польових умовах, роз’яснюються особливості району навчань, заходи безпеки. При цьому особлива увага приділяється підготовці молодих водіїв. Широко використовуються такі форми військово-технічної пропаганди, як лекції, доповіді, повідомлення, бесіди, технічні вечори, конференції, вікторини, змагання на кращого фахівця, випуск бюлетенів та пам’яток.

У підготовчий період офіцери з гуманітарних питань готують до занять у полі комплекти наочної агітації. Організовується підбір суспільно-політичної, військово-технічної та художньої літератури. Військові частини і підрозділи забезпечуються бланками грамот, бойових листів, листів-блискавок, листів подяк, виготовляються друковані рекомендації і пам’ятки, готуються до роботи в полі ТЗВ, культурно-просвітницьке майно.

Серед багатьох форм заохочення кращих військовослужбовців під час навчань використовується вручення перехідних вимпелів, письмових подяк воїнам від командирів підрозділів, похвальних листів і грамот, розміщення матеріалів у фотогазеті та листівці, висловлення подяки у листах на батьківщину кращих військовослужбовців, підготовка кореспондентських повідомлень у військові друковані органи.

Після навчання ступінь моральної і фізичної напруги в особового складу знижується, що може призвести до збільшення випадків порушення військової дисципліни. Тому основні зусилля МПЗ у цей період необхідно спрямовувати на підтримання дисципліни, правопорядку й організованості.