2.2.2 Методи обліку і оцінки основних фондів

Основні фонди на підприємстві враховуються в натуральному і вартісному вимірюванні. Облік в натуральному вимірюванні необхідний для визначення обсягу планово-ремонтних робіт, розрахунку потужності. Облік у вартісному вимірюванні – для визначення зносу основних фондів, реальної вартості їх.

У господарській практиці розрізняють: первинну (балансову), відновну, залишкову, ліквідаційну і середньорічну вартості основних фондів.

Первинна вартість – це вартість(ціна) придбання певного виду основних фондів, транспортні витрати на доставку, вартість монтажу, наладки і т.і. Ця вартість виражається в цінах, що діяли у момент придбання даного об'єкта, і на підставі її величини на підприємствах відбувається реєстрація елементів основних фондів, облік їх на балансі підприємства, внаслідок чого вона ще називається балансовою вартістю основних фондів.

У зв'язку з тривалістю виробничого функціонування і під впливом зростання продуктивності праці ціна основних фондів, створених в різний час, може знижуватися (це можливо в нормальних економічних умовах, при низькому відсотку інфляції). Тому для усунення спотворення викликаного зміною цін основні фонди оцінюються за їх відновною вартістю.

Відновна вартість основних фондів – вартість їх відтворення в умовах даного року.

На практиці відновна вартість визначається шляхом переоцінки діючих основних фондів з урахуванням їх фізичного і морального зносу.

Залишкова вартість – це первинна вартість основних фондів за вирахуванням зносу, сума якого визначається по величині амортизаційних відрахувань за весь минулий період служби даного об'єкта основних фондів.

Ф_перв_.(зал)=Ф_перв(б)-И_пер,

де

Ф_{перв.(зал)} – залишкова первинна вартість основних фондів, грн.

Ф_перв(б) – первинна вартість основних фондів, грн.

И_перв– знос основних фондів за первинною вартістю, грн.

Ліквідаційна вартість – це вартість реалізації зношених і знятих з виробництва основних фондів (часто це ціна лому).

Середньорічна вартість основних фондів визначається на основі первинної вартості з урахуванням їх введення і ліквідації по наступній формулі:

;

де Ф_сер – середньорічна вартість основних фондів, грн.;

Ф_п(б) – первинна(балансова) вартість основних фондів, грн.;

Ф_вв – вартість введених фондів, грн;

ЧМ – число місяців функціонування введених основних фондів, грн;

Ф_виб(л)– вартість вибуваючих основних фондів (ліквідаційна), грн;

М – кількість місяців функціонування вибулих основних фондів, міс.

Приклад: Вводиться у виробництво новий верстат вартістю 54 тис. грн, який експлуатуватиметься впродовж 3 міс. Списаний старий верстат з ліквідаційною вартістю 3,6 тис. грн, який пропрацював 9мес, первинна вартість основних фондів складає 185 тис. грн.

Середньорічна вартість складе: