2.2.4 Показники використання основних фондів
Для характеристики використання основних виробничих фондів застосовуються узагальнюючі та приватні показники.
До узагальнюючих показників відносять фондовіддачу і рентабельність. Вони застосовуються для характеристики використання основних фондів на всіх рівнях народного господарства в цілому.
Приватні показники застосовуються для характеристики використання основних фондів частіше за все на підприємствах або в їх підрозділах. Ці показники підрозділяються на показники екстенсивного і інтенсивного використання основних фондів.
Показники екстенсивного використання основних фондів характеризують їх використання впродовж часу, а показники інтенсивного використання основних фондів характеризують величину знімання продукції (виконаної роботи) за одиницю часу з певного виду устаткування.
Показники екстенсивного використання основних фондів.
1.Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування
;
де Кекс – коефіцієнт екстенсивного використання устаткування;
Т ф. – фактичний час роботи устаткування, год;
Т пл. – час роботи устаткування за нормою (встановлюється у відповідністі з режимом роботи підприємства і з урахуванням мінімально необхідного часу для проведення планово-запобіжного ремонту).
Приклад: кщо за зміну, тривалість якої 8 год., простої склали – З год. Планові витрати на проведення ремонтних робіт 1год. Фактичний час роботи верстата склав 5год., то коефіцієнт його екстенсивного використання буде рівний 0,72.
Кекс
=
=0,72.
Це означає, що плановий фонд часу роботи верстата використано лише на 72%.
2.Коефіцієнт змінності роботи устаткування визначається як відношення суми машино-змін протягом доби до загального числа машин:
;
де Кзм. – коефіцієнт змінності використання устаткування;
МС – сума фактично відпрацьованих машино- змін за добу, з.;
К – загальна кількість встановленого устаткування, шт.
Приклад: На підприємстві 200 металоріжучих верстатів, відпрацювали за добу 360 машино-змін, 60 ковальсько-пресових машин - 50 машино-змін і 40 ливарних машин – 30 машино-змін. Коефіцієнт змінності буде рівний:
;
Підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування - це важливе джерело зростання об'єму виробництва продукції і підвищення ефективного використання основних фондів.
Проте використовувати устаткування в другу зміну важче: слабке забезпечення другої зміни послугами допоміжного виробництва (ремонтне забезпечення, електропостачання і ін.), недоліки в організації живлення, медичного обслуговування і т.д.
Показники інтенсивного використання устаткування, відображають рівень їх використання по потужності (продуктивності)
Коефіцієнт інтенсивного використання устаткування визначається відношенням фактичної продуктивності основного технологічного устаткування до його нормативної продуктивності.
;
де Кінт. – коефіцієнт інтенсивного використання устаткування;
Вф – фактичне вироблення устаткуванням продукції в одиницю часу, од.;
Вн – технічне обгрунтоване вироблення устаткуванням продукції в одиницю часу (визначається на основі паспортних даних устаткування), од..
Приклад: Протягом зміни верстат фактично пропрацював 5ч. Визначити коефіцієнт інтенсивного використання устаткування. Ми абстрагуємося від Зг. простоїв верстата і аналізуємо ефективність його експлуатації протягом 5 год. роботи, Припустимо, що за паспортними даними виробітка верстата складає 100 одиниць продукції в годину, фактично ж протягом 5 ч. роботи вона склала 80 одиниць продукції в годину, тоді Кинт=80/100=0,8. Це означає, що по потужності (продуктивності) устаткування використовувалося лише на 80%.
Приватні показники показують лише ступінь використання окремих елементів основних фондів, тому для визначення використовування всієї маси основних фондів на підприємствах, в галузях народного господарства застосовуються узагальнюючі показники. Найважливіший з них - фондовіддача основних фондів.
Фондовіддача основних фондів визначається як відношення вартості продукції (валової, товарної) до середньорічної вартості основних фондів. Фондовіддача показує ефективність вкладення коштів.
;
де
Ф
–
фондовіддача основних фондів,
.
Q – обсяг товарної або валової продукції, грн.;
Фсер – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.
Наступний узагальнюючий показник – фондомісткість.
Фондомісткість – відношення вартості основних фондів до обсягу продукції, що випускається
;
де
Ф – фондомісткість продукції,
;
Фсер.– середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн;
Q – обсяг валової (товарної) продукції.
Показник фондомісткості визначає необхідну величину основних фондів для виробництва продукції заданої величини.
Норма рентабельності – відношення прибутку до суми основних фондів і нормованих оборотних засобів, тобто виробничих фондів.
;
де Р – балансовий прибуток, грн;
Ноб.з. – сумма нормованих оборотних засобів, грн.
Проте показник рентабельності має деякі недоліки: він може підвищуватися не за рахунок поліпшення використання виробничих фондів, а за рахунок завищення цін на нові вироби і ін.
Для забезпечення ефективного використання основних фондів слід використовувати всю систему показників.