Рис 1.6. Робоча зона

Простим називається місце працюючого, на якому один робітник обслуговує один агрегат.

Багатоверстатне місце – це обслуговування одним працівником одночасно декількох агрегатів (текстильна промисловість).

Колективне місце – це один агрегат обслуговується не одним, а декількома працівниками (в хімічній, металургійній промисловості, а також при обслуговуванні великих транспортних засобів, літаків, пароплавів, локомотивів). Великий прокатний стан на металургійному заводі обслуговує одночасно до 120 робітників.

Стаціонарні місця не пересувні, розміщуються на закріпленій виробничій площі та оснащаються стаціонарними засобами праці: машинами, механізмами, інструментами. Предмети праці подаються безпосередньо до місця працюючого.

Пересувні місця не мають закріплених за ними виробничих площ, вони пересуваються самі. Працюючі пересуваються разом з предметами праці – автомобілями, потягами та іншими транспортними засобами.

Просторові місця не зв'язані з будь-якою галуззю економіки, видами продукції чи засобами праці, а визначаються характером роботи (геологічна розвідка, випас худоби, прибирання приміщення та інше).

Вільне місце – ряд промислових спеціалістів та керівництва, не мають чіткої регламентації, ця категорія працівників може вільно використовувати будь-яку точку території підприємства для виконання своїх обов'язків.

Чисельність та професійний склад персоналу регламентується кількістю та характером робочих місць на підприємстві, яких повинно бути не більше та не менше, ніж того потребує технологія та організація промисловості, а також встановлений обсяг випуску продукції.

Облік та нормування кількості робочих місць ведеться в залежності від трудомісткості виконуваної роботи. Кількість місць керівників, спеціалістів та службовців визначається на основі встановленого штатного розкладу, а кількість обслуговуючого персоналу – виходячи з норм обслуговування.

Малоефективні робочі місця повинні бути модернізовані чи замінені новими. Робоче середовище повинно бути оптимальним – досягається висока продуктивність праці, та поряд з цим забезпечуються необхідні зручності та збереження здоров'я робітника. Місце працюючого – первинна ланка, виходячи з наявності та складу якої будується вся структура підприємства, визначаються його масштаби. Декілька зв'язаних між собою робочих місць створюють бригади, робочі групи, які після цього об'єднуються в цехи, відділи, лабораторії, з яких в свою чергу формується підприємство.

1.2.2 Створення та юридичне оформлення нового підприємства

Створення нових підприємств та розширення діючих визначається наступними факторами:

• наявністю незадоволеності попиту на продукцію (послуги);

• наявністю ресурсів необхідних для реалізації виробництва продукції;

• наявністю нових технологій у відповідних галузях виробництва.

Визначальним є попит на продукцію. Рішення щодо формування нових підприємств приймає власник капіталу. Капітал є необхідним для побудови та організації підприємства, закупівлі достатніх запасів сировини, матеріалів, найму робочої сили. На базі первинних капітальних вкладів створюється уставний капітал підприємства. Збільшення уставного капіталу відбувається за рахунок прибутку, який залишається на підприємстві для розвитку виробництва, а в окремих випадках - за рахунок асигнувань з бюджету. Крім того, підприємство може одержувати кошти за рахунок випуску та продажу акцій та інших цінних паперів, а також отримання кредитів, які будуть погашені з часом за рахунок прибутку. Допоміжні кошти можуть бути отримані від продажу зайвого майна.

Створення підприємства фіксується відповідними документами. Основний документ – Устав підприємства, в якому вказується юридичний статус підприємства, задачі, обґрунтування та принципи його створення, засновники, їх адреси, грошовий вклад кожного засновника, строки та форми діяльності підприємства, його права та обов'язки як юридичної особи. В Уставі позначається розмір уставного капіталу та джерело його утворення, вказується вид та сфера діяльності підприємства, даються гарантії охорони навколишнього середовища та здоров'я людей, встановлюється форма управління підприємством та його фірмами, вказується система обліку та звітності, адреса нового підприємства, його назва.

Устав підприємства затверджується засновниками та разом із заявкою засновника реєструється міськими органами влади. Після цього підприємство отримує право на власну печатку та відкриває розрахунковий рахунок в банку.

Установа, яка не має печатки та розрахункового рахунку, не є юридичною особою і не відноситься до категорії підприємства. Якщо нема коштів для створення підприємства, можливо взяти позику в банку. Але отримати її нелегко – потрібні гарантії, залог, а найголовніше позику необхідно повертати з відсотками.

Рішення про ліквідацію або реорганізацію підприємства, так як і при його створенні, приймає його власник або арбітражний суд, якщо підприємство є банкротом.

Причини припинення діяльності чи кардинальної перебудови роботи підприємства можуть бути наступними:

1. відсутність або різкий спад попиту на продукцію, яка випускається;

2. збитковість виробництва;

3. екологічна небезпечність підприємства для навколишнього середовища та населення;

4. можливість використання будівель, споруд, устаткування та інших засобів підприємства для організації випуску більш економічно вигідної чи більш необхідної споживачам продукції.

В останньому випадку здійснюється конверсія виробництва, тобто переведення його на випуск продукції принципово нового змісту та призначення.