2.4.6 Прибуток і оподаткування підприємства

Підприємство реалізує свою продукцію споживачам, отримуючи за неї грошову виручку. Проте це ще не означає отримання прибутка. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку реалізації з витратами на виробництво продукції і її реалізацію, т.е. з собівартістю продукції. Підприємство отримує прибуток, якщо виручка перевищує собівартість; якщо виручка рівна собівартості, то вдалося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції і прибуток відсутній; якщо витрати перевищують виручку то підприємство отримує збиток, тобто негативний фінансовий результат, і усладнює його фінансове становище, що не виключає і банкрутства.

Прибуток – основне джерело фінансових ресурсів підприємства.

Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з декількох складових: фінансового результату від реалізації продукції (робіт, послуг), продажі основних фондів і іншого майна підприємства і доходів від внереализационних операцій.

Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації в цінах, що діють без ПДВ і акцизів і витратами на виробництво і реалізацію продукції.

Підприємства, що здійснюють експортну діяльність, при нарахуванні прибули з виручки від реалізації продукції виключають експортні тарифи.

Друга складова валового (загальною) прибутку підприємства – прибуток від реалізації основних фондів і іншого майна.

Третя складова валового (загальною) прибутку підприємства - прибуток від внереализационних операцій, тобто від операцій, безпосередньо не пов'язаних з основною діяльністю: здача майна в оренду, доходи по цінних паперах підприємства, прибуток від спільної діяльності і ін.

На величину прибутку роблять вплив різні чинники: зовнішні і внутрішні.

Зовнішні чинники - природні умови, державне регулювання цін, тарифів, відсотків, податкових ставок і пільг, штрафних санкцій і ін. Ці чинники не залежать від діяльності підприємств, але можуть робити значний вплив на величину прибули.

Внутрішні чинники діляться на виробничі і позавиробничі.

Виробничі чинники характеризують наявність і використання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і, у свою чергу можуть підрозділятися на екстенсивні і інтенсивні.

Екстенсивні чинники впливають на процес отримання прибули через кількісні зміни: об'єму засобів і предметів праці, фінансових ресурсів, часу роботи устаткування, чисельності персоналу, фонду робочого часу і ін.

Інтенсивні чинники впливають на процес отримання прибутку через якісні зміни: підвищення продуктивності устаткування і його якості, використання прогресивних видів матеріалів і вдосконалення технології їх обробки, прискорення оборотності оборотних заобів, підвищення кваліфікації персоналу, зниження трудомісткості і матеріаломісткості продукції ін.

До позавиробничих чинників відносяться, наприклад, постачальницький-збутова і природоохоронна діяльність, соціальні умови праці і побуту і ін.

При здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства всі ці чинники знаходяться в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності.

Виробнича діяльність підприємства оподатковується. Для підприємства дуже важливо, за рахунок яких джерел воно може сплатити різні податки.

Податки в залежності від джерел їх покриття групуються таким чином:

• податки, витрати по яких відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг);

• податки, витрати по яких відносяться на виручку від реалізації продукції (робіт, послуг): ПДВ, акцизи, експортні тарифи;

• податки, витрати по яких відносяться на фінансові результати: податок на прибуток, податок на майно підприємств, податок на рекламу, цільові збори, і ін.

• податки, витрати по яких покриваються з прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства, місцеві податки: ліцензійний збір на право торгівлі; збір з операцій, що здійснюються на біржах і ін.

Одним з основних податків, що сплачуються підприємствами, є податок на прибуток, що обчислюється від прибутку оподаткування (розрахунковою) по ставці 30 %, з яких частина перераховується до державного бюджету, а частина до місцевих бюджетів.

З метою оподаткування з валового прибутку виключаються: прибуток від інших видів діяльності; різні доходи, по яких ставка оподаткування відрізняється від 30 % і ін.

Якщо по податку на прибуток передбачається система пільг, то оподатковуваний прибуток зменшується на ці суми. Величиною, що виключається з оподаткування прибутку, можуть бути:

• частина прибутку, направлена на фінансування капітальних вкладень виробничого призначення;

• витрати (за рахунок прибутку) на утримання об'єктів соціальної сфери, що знаходяться на їх балансі (установ охорони здоров'я, освіти, дитячих садів і ін.);

• внесків на добродійні цілі;

• сума прибутку, спрямована підприємством на проведення НДР і ОКР.