2.2.5 Виробнича потужність підприємства

Об'єм основних виробничих фондів і ступінь їх використання визначають величину виробничої потужності підприємства.

Виробнича потужність підприємства – це максимально можливий випуск продукції при якнайповнішому і раціональному використанні основних виробничих фондів в номенклатурі в асортименті відповідних профілю підприємства.

Виробнича потужність підприємства розраховується в натуральному виразі з урахуванням застосування передової технології, поліпшення організації виробництва і праці, забезпечення високої якості продукції.

Якщо асортимент великий, то виробничі потужності можуть виражатися в умовно-натуральних одиницях. Якщо підприємства випускають декілька видів різної продукції, то виробничі потужності встановлюються по кожному виду окремо.

Виробнича потужність підприємства визначається по потужності головних виробничих цехів, ділянок або агрегатів, тобто по потужності головних виробництв.

Провідний цех, ділянка, агрегат, в яких виконують основні, наймасовіші операції по виготовленню продукції, і в яких зосереджена переважаюча частина устаткування.

При розробці виробничої програми може виявитися, що окремі виробництва (допоміжні або навіть основні) відстають від ведучих. В таких випадках розробляються організаційно-технічні заходи щодо ліквідації "вузьких місць": збільшення змінності роботи устаткування, перерозподіли устаткування між цехами, поглиблення спеціалізації і кооперації, модернізація і поповнення парку устаткування.

Основні елементи, що визначають величину виробничої потужності підприємства :

• склад устаткування і його кількість по видах;

• техніко-економічні показники використання машин і устаткування;

• фонд часу роботи устаткування;

• виробнича площа підприємства (основних цехів);

• намічувані номенклатура і асортимент продукції при даному складі устаткування.

Виробничу потужність ведучого виробництва можна визначити:

де М_{i об} – виробнича потужність i-го виду устаткування в прийнятих одиницях вимірювання, шт.;

n – число одиниць головного устаткування в цеху, од.;

Ф_мах – максимально можливий фонд часу роботи головного устаткування, рік.;

ti – прогресивна норма трудомісткості обробки виробу на головному устаткуванні, рік.

При визначенні потужності враховується все устаткування по видах, встановлене на початок року, а також те, яке повинне бути введене в експлуатацію в плановому році.

У розрахунок потужності не включається резервне устаткування, що знаходиться в допоміжних цехах (ремонтних, інструментальних) і у віданні технічних служб підприємства.

Визначення фонду часу роботи устаткування має специфіку для підприємств з переривчастим і безперервним процесами виробництва. Для підприємств з переривчастим процесом виробництва він розраховується виходячи з повного календарного часу роботи за вирахуванням годин, що відводяться в плані на ремонт. Для підприємств з безперервним процесом виробництва річний фонд часу роботи устаткування обчислюється шляхом множення числа робочих днів в році на кількість роботи на добу (відповідно до встановленого режиму роботи даного підприємства), виключаючи ту частину робочого часу, яка відводиться в планованому році на ремонт устаткування .

При розрахунку величини потужності не беруться до уваги простої устаткування, які можуть бути викликані недоліками робочої сили, сировини, палива і енергії або організаційними неполадками, а також втрати часу, пов'язані з ліквідацією браку продукції.

Виробнича потужність величина не постійна. У міру використання нової техніки, впровадження прогресивної технології, матеріалів, розвитку спеціалізації і кооперації, вдосконалення структури виробництва, підвищення кваліфікації працюючих, поліпшення кваліфікації виробництва і праці виробничі потужності змінюються. Тому вони підлягають періодичному перегляду. Для розрахунку наявної виробничої потужності визначається вхідна, вихідна і середньорічна виробнича потужність.

Вхідна (що входить) виробнича потужність – потужність на початок року, що показує, які виробничі можливості має підприємство на початку планового періоду.

Вихідна виробнича потужність– це потужність на кінець року, визначувана підсумовуванням потужностей, що входять та вводяться за вирахуванням вибуваючої.

Для визначення відповідності виробничої програми наявній потужності обчислюється середньорічна виробнича потужність, яка є у підприємства в середньому за рік.

;

де М _сер. – середньорічна потужність підприємства, шт.;

М_п – потужність на початок року (вхідна), шт.;

М_в – введення потужностей протягом року, шт.;

М_л – ліквідація (вибуття) потужностей протягом року, шт.;

n1, n2 – кількість повних місяців з моменту введення потужностей в дію до кінця року і з моменту вибуття потужностей до кінця року.

Рівень використання виробничої потужності вимірюється коефіцієнтом використання виробничої потужності.

Коефіцієнт використання виробничої потужності визначається відношенням фактично (за планом), виробничої продукції за певний період часу до середньорічної виробничої потужності за той же період.

;

де К_в. – коефіцієнт використання виробничої потужності;

Q_ф – кількість фактично виробленої продукції підприємством протягом року в натуральних або вартісних одиницях вимірювання;

М _cер.– середньорічна виробнича потужність в тих же одиницях вимірювання.