- •1. Теоретико методичні засади інтегрованого навчання мистецтва
- •1. Передумови і сутність інтеграції в шкільній мистецькій освіті
- •1.1. Філософські (загальнонаукові) передумови
- •1.2. Мистецько-культурологічні передумови
- •1.3. Психологічні передумови.
- •1.4. Дидактичні передумови
- •1.5. Художньо-педагогічні передумови
- •2. Концептуальні основи
- •2.1. Предметно-інтегративний підхід до мистецької освіти
- •2.2. Функції і принципи загальної мистецької освіти
- •2.3. Meта і завдання
- •2.4. Базові компетентності
- •2.5. Зміст і структура програми «Мистецтво»
- •2.6. Мистецький тезаурус як фактор інтеграції
- •3. Загальні організаційно-методичні підходи до навчання мистецтва в контексті художньої дидактики
- •3.1. Технологія проективного моделювання уроків
- •3.2. Типи, жанри і структура уроків
- •3.3. Художньо-педагогічна драматургія
- •3.4. Єдність видів діяльності учнів на уроках мистецтва
- •3.5. Взаємоузгодження домінантних змістових ліній
- •3.6. Інтегрування синтетичних мистецтв у домінантні
- •4. Художньо-педагопчні технології
- •4.1. Сутність педагогічної технології
- •4.2. Інтегративні художньо-педагогічні технології
- •II. Естетико-мистецтвознавча інтеграція на основі споріднених понять — естетичних, жанрових.
- •4.3. Проблемно-евристичні художньо-педагогічні технології
- •4.4. Інтерактивні художньо-педагогічні технології
- •4.5. Ігрові художньо-педагогічні технології
- •4.6. Сугестивні та терапевтичні художньо-педагогічні технології
- •4.7. Технології оцінювання результатів мистецької освіти
- •Музичні знаки
- •1 Клас. Абетка мистецтв
- •Тема II. Мистецтво — чарівне вікно у світ
- •Тема III. Загадки художніх мов
- •Тема IV. Як митці створюють красу
- •2 Клас. Краса довкілля в мистецтві
- •Тема II. Мистецтво і рукотворний світ
- •Тема III. Бринить природи мова кольорова
- •Тема IV. Образи рідної землі
- •Тема II. Легендарні герої в мистецтві
- •Тема IV. Краса людської духовності
- •4 Клас. Світ у мистецьких шедеврах
- •Тема II. Ми діти твої, Україно
- •Тема III. Подорожі країнами і континентами
- •Тема IV. Дзвони минулого, шляхи майбутнього
- •1.1. Особливості дитячого голосу
- •1.2. Методи розучування пісні на уроці
- •1.3. Вокально-хорові навички
- •1.4. Вокально-хорові вправи
- •1.5. Деякі прийоми диференційованого навчання співу
4.2. Інтегративні художньо-педагогічні технології
Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в органічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічна технологія. Технологічні аспекти інтеграції, тобто його організаційно-процесуальне забезпечення, залежить від типу та ступеня інтеграції елементів змісту. Додавання одного, двох чи більше структурних елементів, їх різноманітні поєднання, групування неминуче приводять до переструктурування традиційного змісту та технологій викладання окремих дисциплін і утворення нового цілого. Дидактична інтеграція здатна не просто змінювати якісні параметри змісту як цілого, а й стимулювати появу нового знання, яке не завжди забезпечується відокремленим засвоєнням цих елементів (відбувається своєрідний перехід кількості в якість). Тому на відміну від монопредметного викладання мистецтва інтегровані курси в галузі мистецтва, окрім застосування елементарних міжпредметних зв'язків, мають ще й додаткові резерви для нарощування мистецьких знань та уявлень учнів, зростання їх художньої складності, духовно-світоглядної та емоційно-естетичної наповненості. Це відбувається завдяки інтегративним технологіям — кількісному збільшенню та якісному збагаченню порівнянь, аналогій, стимулюванню міжсенсорних асоціацій, розширенню діапазону художньо-естетичних узагальнень тощо. Таким чином, змістова інтеграція стимулює процесуальну інтеграцію.
Диференціація в мистецькій освіті спрямована та те, щоб бачити різне: музика — часове мистецтво, а живопис — просторове; хореографія — процесуально-динамічне мистецтво, а скульптура — статичне; театр — конкретно-образне мистецтво, архітектура — абстрактне. Інтеграція — навпаки, прагне до спільних ознак між різними видами мистецтв, наприклад образність та емоційність змісту, гармонійність, пропорційність форм, ритмічна організація, здатність відбивати світ (його властивості, явища, функції) через родові узагальнення, що виражається в понятті «жанр».
Під час опанування дидактичного матеріалу за інтегративною технологією учень сприймає не один, а кілька потоків інформації, основою сприйняття є асоціативне запам'ятовування навчальної інформації. Кожний із цих потоків є базою для створення певних асоціацій. Семіотична неоднорідність художньої інформацією. Лотман) стимулює інтегративні механізми для умовно-адекватних перекладів з мови одного мистецтва на мову іншого. Відбувається, за словами Я. Данилюка, «креолізація мов».
Дидактичний інструментарій здійснення інтегративних художньо-педагогічних технологій ґрунтується на методах і прийомах порівняння — встановлювання спільних і відмінних рис між різними художніми явищами, та аналогії — пошуку часткової схожості між ними за допомогою виявлення і стимулювання образних асоціацій. В основі технології лежить так званий компаративний аналіз (від латин comparativus — порівняльний) — порівняльний метод, який набув найбільшого поширення в лінгвістиці. Він застосовується при вивченні споріднених мовних елементів і передбачає виявлення системних і функціональних кореляцій мовленнєвих одиниць. «Компаративна лінгвістика» в широкому аспекті (за В. Нерознаком та В. Барнетом) — це назва дисципліни, що об'єднує всі розділи мовознавства, де основним інструментом дослідження виступає метод порівняння. Розрізняють внутрішньо-мовний (одномовний) та міжмовний (полімовний, переважно двомовний) компаративний аналіз, а також комплексний (синхронічний) порівняльний Опис у контрастно-зіставних дослідженнях. Будь-які види порівняння дають змогу глибше розкрити ті чи інші ознаки, які лишаються прихованими при їх вивченні в межах однієї мікросистеми.
Теоретичне обґрунтування художньо-інтегративних технологій дало нам змогу умовно поділити їх на три групи за одним провідним інтегратором або декількома визначальними:
• духовно-світоглядний вид інтеграції, що здійснюється на основі спільної для всіх видів мистецтв тематизму, пов'язаного з відображенням у мистецтві різних аспектів життя;
• естетико-мистецтвознавчий вид інтеграції, що здійснюється на основі введення споріднених для різних видів мистецтв понять і категорій — естетичних, художньо-мовних, жанрових тощо;
• комплексний вид інтеграції, Що передбачає одночасне поєднання декількох видів інтеграції, провідних інтеграторів із двох попередніх груп або ще й із додаванням до них інших.
Зазначені види інтеграції реалізуються через систему творчих завдань інтегративного типу, що передбачають активізацію міжсенеорних образних асоціацій учнів у процесі сприйняття та художньо-творчої діяльності. З-поміж них найтиповішими є такі:
• графічно зобразити мелодичний рисунок, передати лініями характер руху мелодії (плавний, стрибкоподібний), напрям руху мелодії (вгору ЧИ вниз), добрати до мелодії відповідні за характером лінія-образи («лінія-пружинка», «лінія-хвиля», «лінія-зиґзаґ», «лінія-пунктир»);
• добрати кольори, відповідні музичним тембрам, образам і настроям;
• відобразити музичні ритми (дво-, три-, чотиридольні) або форми (дво-, тричастинні, варіації, рондо) в орнаментальних композиціях, зокрема аплікаціях;
• намалювати реалістичні композиції (сюжетно-тематичні, пейзажні тощо) — «візуальні розповіді» до програмних музичних творів, театральних вистав;
• відобразити розвиток музики, її форми в безпредметних кольорових композиціях — «візуальних варіаціях», «живописних рондо», в яких змінювати кольорову гаму (яскравість, насиченість, контрастність) відповідно до змін у музиці;
• створити музичні образи — інтонації, ритми, «звукові плями», які б характеризували героїв казки, персонажів сюжетної картини або портрета;
• створити мелодію (чи речитатив) до вірша або фрагмента літературного твору (за інтонаціями-підказками або в заданому жанрі, розмірі);
• відтворити характер танців у безпредметних композиціях;
• намалювати ілюстрації до дитячих казок;
• намалювати фрагменти мультфільму (розкадровка);
• передати за допомогою жестів, танцювальних рухів, пантоміми характери героїв казки, персонажів картини, образів програмної музики;
• «оживити» картину за допомогою пантоміми, міміки, жестів, рухів або розіграти уявний діалог за сюжетом картини (наприклад «натюрморт в особах», «розмова героїв парного портрета»);
• створити «театр костюму» — інсценізація міні-оповідань про традиційний національний одяг, вишивки, прикраси (у супроводі танцювальної музики).
Орієнтири застосування інтегративних художньо-педагогічних технологій покажемо на матеріалі підручника «Мистецтво» для 3-го класу (ознайомлення з цими прикладами дасть змогу вчителеві за умов творчого підходу здійснити перенос знань в аналогічні педагогічні ситуації під час навчання в інших класах).
І. Духовно-світоглядна інтеграція на основі спільного тематизму; пов'язаного з відображенням явищ життя в мистецтві.
Тематичний принцип поєднання елементів змісту є найдоступнішим для учнів початкової школи. Технологічне забезпечення тематичної інтеграції, що втілює певну духовно-світоглядну ідею, досягається шляхом зіставлення і порівняння образів у різних видах мистецтва. Додатково варто емоційно підсилювати такі порівняння засобами мистецтва слова (вірші, прислів'я, загадки) та театралізації (діалоги з уявними або казковими героями, інсценізації тощо). Наведемо приклади з підручника.
Приклад 1. Тема «За лаштунками лялькового театру» має на меті узагальнення знань та уявлень молодших школярів про мистецтво лялькового театру. Для цього активізуються:
• музичні враження (слухання фрагментів балету «Петрушка» І. Стравінського та фортепіанної п'єси «Полішинель» С. Рахманінова, спів пісні Й. Брамса «Петрушка»);
• візуальні уявлення (розгляд малюнків рукавичної, тростинової ляльок та ляльки-Маріонетки, вертепної скрині з ляльками) та власна художньо-творча діяльність учнів (малювання ляльок, які рухаються, за малюнками-підказками);
• театральні уявлення (створення образу ляльки засобами пантоміми під музику В. Косенка «Петрушка», власний опис-проект костюма ляльки Петрушки, діалог з уявним ляльковим персонажем з елементами театралізації).
Приклад 2. Тема «Загадки Терпсіхори» передбачає формування в учнів уявлень про мистецтво хореографії через сприйняття музики балету С. Прокоф'єва «Попелюшка» (порівняння Танців «вальс» і «галоп»), живописних творів Е. Дега «Блакитні танцівниці» та Дж. Тьєполо «Менует» і в процесі гри-пантоміми (вальс Попелюшки). Музика застосовується під час малювання перетворень, що відбуваються з героями казки «Попелюшка» (метод емоційного, стимулювання). Емоційно-образне підсилення — діалог із музою Терпсіхорою, яка актуалізує знання дітей із мистецтва балету (елементи театралізації).
Приклад 3. Тема «Картинки з виставки» розкриває особливості музичних образів, створених під впливом зразків образотворчого мистецтва (М. Мусоргський «Картинки з виставки» — «Прогулянка», «Гном», «Золоті ворота» тощо). З метою виявлення можливостей різноманітного втілення однієї теми різними музичними засобами зіставляються образи гномів на матеріалі програмної музики різних композиторів (М. Мусоргський «Гном», Е. Гріг «Похід гномів»), потім — додатково з образами кінематографа (мультфільм «Білосніжка і сім гномів» У. Діснея), малюнками художника.
Приклад 4. У темі «Найдорожча у світі» оспівується материнство із застосуванням прийому порівняння образів:
• музичних (П. Чайковський «Мама» з «Дитячого альбому», О. Гречанінов «Материнські пестощі» з циклу «Намистинки», пісня М. Штанько «Я м$му люблю»), -
• живописних (П. П. Рубенс «Портрет Єлени Фоурмен з дітьми», 3. Серебрякова «Автопортрет з доньками», І. Їжакевич «Мати йдуть», М. Кессет «Миття ніг»);
• мистецтва слова (вірш М. Людкевича «Біля кого найтепліше», прислів'я «Нема цвіту пишнішого, як маківочка, нема роду ріднішого, як матіночка»).
Приклад 5. Тема «Снігова королева» спрямована на порівняння музичних образів, що втілюють добро і зло через сюжет казки X. К. Андерсена, музичні образи з фортепіанної сюїти «Снігова королева» Ж. Колодуб («Троль», «Герда», «Кай», «Снігова королева») та образи кіномистецтва (мультфільм -«Снігова королева»).