1.1. Особливості дитячого голосу

Щоб розвивати і виховувати дитячі голоси, учителю необхідно зна­ти співацькі можливості школярів. Так, у шестирічної дитини вони не дуже великі. Це обумовлено тим, що її співацький апарат ще не сформований. Діапазон, у якому найкраще звучить голос першоклас­ника: мі 1 — соль 1, фа 1 — ля 1. Тому для матеріалу до співу на пер­ших заняттях використовуються нескладні, досить обмежені за діапа­зоном, проте яскраві за образним змістом мініатюри. (Діапазон пісень має бути 3—4 звуки: охоплювати І — III, III — V (стійкі) ступені.)

Поступово діапазон пісенних мініатюр має розширюватися. У ро­боту можна включати пісні, поспівки, побудовані на звуках тонічного три звука, окремих фрагментах ладу, в основі яких лежать складніші інтервальні співвідношення. У кожній пісні першокласники засвою­ватимуть звуковисотний рух мелодії за допомогою рухових, наочних прийомів, що сприятиме координації слуху і голосу, точному відтво­ренню звуків за висотою.

У другокласників найприродніше голос звучить у діапазоні мі 1 — сі 1. Цей діапазон є слушним перш за все для слухового сприйняття. У той же час він визначається можливостями голосових складок, які ще досить тонкі й короткі. Тому під час занять слід домагатися ненапруженого, легкого і світлого звучання. Розвиток цих якостей реко­мендується саме в діапазоні мі 1 — сі 1. Потім поступово потрібно по­ширювати їх на більш широкий діапазон. Наприкінці другого року навчання середина співацького діапазону учнів укріплюється і вдоско­налюється, забарвлення звука стає різноманітним залежно від харак­теру і змісту пісні. Звучання голосу вирівнюється в діапазоні ре 1 — ре 2. У деяких дітей можна зустріти навіть звуки малої октави (сі, ля), але вони, як правило, звучать неяскраво і напружено. У деяких дітей з'являється яскраве мі 2.

З третього року навчання звучання голосу вирівнюється по всьо­му діапазону до 1 — ре 2 (мі2). Сила голосу дітей 7—10 років не має широкої амплітуди. Для них найтиповішим буде використання по­мірних динамічних відтінків mp, mf. Проте емоційний відгук, влас­тивий дітям, дає можливість домагатися виразності й яскравості виконання. Безперечно, не впродовж всього діапазону можливе ви­користання всієї палітри динамічних барв, властивих голосам шко­лярів. Так, великої шкоди може завдати вимога насиченого звучан­ня на нижніх звуках діапазону і тихого — на верхніх. Найкращі якості голосу виявляються на середніх звуках співацького діапазо­ну, які є найзручнішими для співаків. Часте використання у творі низьких і високих звуків діапазону говорить про незручну теситуру. Тому при визначенні репертуару вчителю важливо враховувати ці положення.

У молодших учнів відбувається становлення характерних влас­тивостей співацького голосу. Тому тембри дитячих голосів мають постійно бути в центрі вчительської уваги. У дітей даного віку тембр нерівний, особливо під час співу голосних звуків. У зв'язку з цим цеобхідно домагатися більш рівного їх звучання на всіх звуках діапазо­ну. Суттєве значення в процесі розвитку дитячого голосу має атака звука (тверда, м'яка). Вміле використання її у вокальній роботі по­зитивно впливає на тембр, допомагає позбавитися таких шкідливих явищ, як зажатість голосу, носовий призвук та ін.