Лекції з біохімії

Лекція №1. 2

Предмет і завдання біохімії 2

Загальні уявлення про обмін речовин 3

Хімічний склад живого організму 4

Клітина – основа структури живих систем 5

Історія розвитку біохімії 5

Лекція № 2 8

Білкові речовини 8

Функції білків 8

Класифікація амінокислот 9

Властивості амінокислот 14

Кольорові реакції на амінокислоти 17

Методи визначення амінокислот 17

Будова білків 18

Фізико-хімічні властивості білків 21

Шляхи виділення та розділення білків 23

Методи визначення білка 24

Класифікація білків 24

Природні пептиди 28

Лекція № 3 30

Нуклеїнові кислоти 30

Властивості і будова ДНК 31

Будова і функції РНК 33

Нуклеозиди і нуклеотиди 35

Назви нуклеозидів та нуклеотидів 35

Лекція № 4 38

Вітаміни 38

Жиророзчинні вітаміни 39

Водорозчинні вітаміни 44

Вітаміноподібні речовини 51

Антивітаміни, антиметаболіти, антибіотики 52

Лекція № 5 55

Вуглеводи 55

Моносахариди 56

10(216), 11 Окремі представники моносахаридів 57

Дубильні речовини 62

Полісахариди 63

Лекція № 6 68

Ліпіди 68

Характеристика промислових жирів 75

Лекція № 7. 76

Ферменти 76

Будова ферментів 77

Теорія ферментативного каталізу 78

Кінетика ферментативних реакцій 80

Властивості ферментів 82

Класифікація і номенклатура ферментів 86

Номенклатура ферментів 87

Класифікація ферментів 88

Оксидоредуктази 89

Трасферази 93

Гідролази 95

Ліази 101

Ізомерази 101

Лігази 102

Локалізація ферментів у клітині 102

Лекція № 8 103

Обмін речовин 103

Способи живлення організмів 105

Теорія біологічного окислення 105

Анаеробний розклад вуглеводів 107

Гліколіз 107

Види бродіння 111

2. Пропіоновокисле бродіння. 113

3. Маслянокисле бродіння 114

4. Ацетонобутилове бродіння. 114

5. Метанове бродіння. 115

7. Спиртове бродіння. 115

Аеробний розклад вуглеводів 115

Енергетичний ефект повного розщеплення глюкози 118

Пентозний цикл (пентозофосфатний або гексозомонофосфатний шлях) 119

Гліоксилатний цикл 120

Фотосинтез 121

Біосинтез вуглеводів 123

Обмін ліпідів 125

Розпад ліпідів 125

Окислення гліцерину 126

Окислення насичених ЖК 127

Енергетика -окислення ЖК 128

Біосинтез ліпідів 129

Біосинтез гліцерину 129

Біосинтез ЖК 130

Біосинтез тригліцеридів 130

Зміна жирів при зберіганні 131

Основні перетворення ліпідів 131

Обмін нуклеїнових кислот 133

Розпад НК 133

Синтез НК 133

Обмін білків 133

Розпад білків 133

Перетворення амінокислот 134

Нейтралізація і виведення аміаку з організму 135

Орнітиновий цикл 135

Біосинтез амінокислот 136

Біосинтез білків 137

Взаємозв’язок процесів обміну речовин у живому організмі 137

Література 141

Лекція №1. Предмет і завдання біохімії

10(3) Біологічна хімія - це наука про хімічний склад живих організмів та хімічні процеси, що відбуваються в організмах та є основою їх життєдіяльності.

Процеси обміну речовин супроводжуються поглинанням або виділенням енергії. Тому біохімія вивчає не лише процеси синтезу і розщеплення сполук в організмі, а й пов’язані з ними закономірності обміну енергії.

11 Предметом біохімії є:

1. Вивчення хімічного складу живих організмів.

2. Вивчення реакцій обміну речовин та законів, за яким вони здійснюються.

3. Вивчення взаємозв’язку між будовою речовин, їх перетворенням та функціонуванням органів та тканин, до яких вони належать.

10(3) Основне завдання біохімії – вивчити процеси життєдіяльності, а також способи обміну речовин і енергії в організмі.

У процесі становлення і розвитку біохімії, як окремої галузі науки, виникли і успішно розвиваються основні її напрями: статична, динамічна та функціональна біохімія.

Статична біохімія – досліджує хімічну природу і властивості речовин, що входять до складу організму.

Динамічна біохімія вивчає перетворення речовин в організмі і пов’язане з ним перетворення енергії, тобто обмін речовин і енергії в організмі.

Функціональна біохімія займається вивченням хімічних процесів, які є основою функціональної діяльності різних органів і систем.

Такий поділ є відносним, оскільки під час біохімічних досліджень усі вони взаємопов’язані.

10(4) Залежно від об’єкту дослідження біохімія поділяється на: біохімію людини, тварини, рослини, м/о, вірусів та загальну біохімію, яка вивчає вміст і перетворення речовин для живої матерії в цілому.

3(2) За напрямком досліджень виділяють технічну біохімію, яка розробляє біохімічні основи різних галузей промисловості (хлібопекарної, пиво-, виноробної, олієжирової, молоко- та м’ясопереробної тощо); медичну - вивчає обмін речовин і енергії в організмі людини і тварини; еволюційну - аналізується хімічний склад і перетворення речовин живих організмів в еволюційному плані.

Біохімія має велике значення для харчової промисловості, оскільки вивчає склад сировини, проміжних та кінцевих продуктів; процеси, що відбуваються при виробництві, зберіганні продукції рослинного і тваринного походження.

Загальні уявлення про обмін речовин

Обмін речовин – головна ознака живого організму.

3(2), 1(209) Сукупність всіх хімічних перетворень у живому організмі складає обмін речовин, або метаболізм. Розрізняють дві сторони обміну речовин – асиміляція або анаболізм (синтез складних молекул з простих) та дисиміляція або катаболізм (розклад складних молекул до простих компонентів). Процеси анаболізму супроводжуються поглинанням енергії, а катаболізму – її виділенням. Ці процеси взаємопов’язані і проходять паралельно.

Хімічний склад живого організму

2(151) У земній корі зустрічається близько 100 хімічних елементів, але для життя необхідні лише деякі з них.

11, 3(7) За кількісним вмістом хімічні елементи поділяють на:

• макроелементи – О₂, С, Н₂, К, Са, S, Na, P, N₂, Mg, Cl, Fe;

• мікроелементи – Сu, Zn, Co, I₂;

• ультрамікроелементи – Мо, Рb, Ag.

Численні макро- та мікроелементи знаходяться у живій матерії у вигляді різноманітних хімічних сполук.

11(44, 488) Основними хімічними сполуками, що входять до складу всіх живих організмів, є білки, вуглеводи, ліпіди, мінеральні солі, вода. Так, до складу організму людини масою 70 кг входить 21,4 % білків (15 кг), 1 – вуглеводів (0,7), 10 – ліпідів (7), 10 – мінеральних речовин (7) і 57 % води (40 кг). Крім того, у складі живих організмів міститься велика кількість інших органічних сполук – карбонових кислот, спиртів, альдегідів; у рослинах містяться також алкалоїди, барвники, дубильні речовини; ряд біологічно-активних сполук (вітаміни, гормони, ферменти).

Як видно з наведених даних, найбільшу масову частку серед хімічних сполук, які входять до складу живих організмів, становить вода. В деяких організмах (медузи) майже 99 % всієї маси – це вода.

Значення водиу живому організмі:

1. Є розчинником біологічних сполук.

2. Середовище,в якому відбуваються біохімічні перетворення.

3. Бере участь у реакціяхгідролізу, гідратації, синтезу та розпаду.

4. За участю води відбувається транспортречовин.

5. Структурна функція – забезпечує підтримання структури біополі мерів, клітинних органел (мітохондрій, рибосом).

6. Підтримує сталість показниківвнутрішнього середовища організму – кислотно-лужної рівноваги, тиску, температури.

В організмі вода може знаходитись у вільному та зв’язаному станах.

Вільнавода міститься у рідинах організму – крові, слині, травних соках. Вільна вода знаходиться у міжклітинному просторі. Кількість міжклітинної води значно збільшується при різних видах патологій – захворюванні нирок, порушенні функцій серцево-судинної системи. За цих умов значна кількість вільної води може нагромаджуватись у підшкірній клітковині, м’язах, внаслідок чого спостерігаються набряки.

Більша частина води знаходиться в організмі у зв’язаному стані – приєднана до високомолекулярних сполук (наприклад, білків).