Жиророзчинні вітаміни

10(245) До цієї групи належать вітаміни, що розчиняються в органічних розчинниках – спирті, ацетоні, бензолі, а також у жирах. Вони не входять до складу ферментів, а включаються в білково-ліпідні мембрани клітин.

1(138), 10(245) Вітаміни групи а (антиксерофтальмічний фактор).

Відомо три вітаміни групи А: А₁(ретинол), А₂ (дегідроретинол) та цис-форма вітаміну А₁, яка називається неовітаміном А. Ретинол представляє собою циклічний одноатомний спирт, що складається з шестичленного кільця (-іонона), двох залишків ізопрену та первинної спиртової групи.

Вітамін А₁

Вітамін А₂ містить у -іононовому кільці на один подвійний зв’язок більше.

Вітамін А стійкий проти дії високої температури в без кисневому середовищі. При наявності кисню він швидко руйнується навіть при звичайній температурі.

Біологічна дія: необхідний для забезпечення процесів росту, розвитку організму, диференціації клітин і тканин, бере участь в акті зору, впливає на бар’єрну функцію шкіри, слизових оболонок, проникність клітинних мембран та біосинтез їх компонентів.

Симптомами недостачі вітаміну А є гальмування росту, втрата маси тіла, специфічні враження шкіри, слизових оболонок, очей. Найбільш ранні симптоми - куряча сліпота (втрата гостроти зору в сутінках). На наступному етапі авітамінозу спостерігається ураження очного яблука - ксероофтальмія, тобто розвиток сухості оболонки ока із-за закупорки сльозового каналу внаслідок ороговіння. Око не промивається сльозою, що має бактерицидні властивості, виникають кон’юктивіти, набряки, запалення, розм’якшення рогівки ока, внаслідок чого наступає часткова або втрата зору.

Гіпервітаміноз виникає при використанні в їжу печінки білого ведмедя, тюленя, моржа, кита, в якій міститься велика кількість вільного вітаміну А. Так, 100 – 500 г печінки кита містять від 1 до 7 млн. інтернаціональних одиниць вітаміну. Можливий гіпервітаміноз в результаті приймання великих кількостей риб’ячого жиру та препаратів вітаміну А. Ознаки гіпервітамінозу: випадіння волосся, головний біль, нудота, рвота, запалення очей.

Поширення і потреба. Вітамін А широко розповсюджений. Багаті ним: риб’ячий жир, дуже багато в жирах печінки морського окуня, тріски, палтусу, також міститься у печінці великої рогатої худоби та свиней, жовтку яйця, сметані.

У рослинних продуктах, особливо у тих, що містять жовті пігменти (морква, томати, перець), у шпинаті, салаті знаходяться провітаміни вітаміну А – каротини. Вони названі так тому, що виділені вперше з моркви. Відомі три типи каротинів: -, -, -каротини, що відрізняються за хімічною будовою та біологічною активністю. Найбільшу біологічну активність має -каротин, оскільки він містить два -іононових кільця і при розкладі в організмі з нього утворюються дві молекули вітаміну А. Розщеплення каротину на вітамін А відбувається у кишечнику під впливом специфічного ферменту (не виключена можливість аналогічного перетворення у печінці). 13(113) Оскільки каротини перетворюються у вітамін А у печінці, то при її захворюваннях слід вживати продукти, що вже містять готовий вітамін А. Здатності перетворювати каротини у вітамін А немає у хижаків, зокрема у котів.

Добова потреба в вітаміні дорослої людини складає 2,7 мг вітаміну А або 2 - 5 мг -каротину. Основним органом, в якому частково відкладається вітамін А у людини є печінка.

Вітаміни групи D (антирахітичний вітамін).

1(140), 10(249) Вітамін D (кальциферол) існує у вигляді декількох сполук, що відрізняються за хімічною будовою та біологічною активністю. Для людини та тварин активними препаратами вважаються вітаміни D₂ (ергокальциферол) та D₃ (холекальциферол), хоча відомий і вітамін D₄ (дигідроергокальциферол), D₅. В природних продуктах містяться переважно провітаміни D₂ та D₃, відповідно - ергостерин та холестерин.

Вітаміни D₂ та D₃ утворюються під дією УФ випромінювання з ергостерину та 7-дегідрохолестерину, відповідно. Ергостерин поширений у грибах, проростках злакових культур, яєчному жовтку, 7-дегідрохолестерин міститься у підшкірній жировій тканині людини і тварин.

В основі хімічної будови кальциферолів лежить циклопентанпергідрофенантрен. Під дією ультрафіолетового випромінювання відбувається перетворення попередників у вітаміни.

Завдяки наявності холестерину та 7-дегідрохолестерину в складі ліпідів шкіри людини є можливість синтезу вітаміну D₃ при сонячному опромінюванні чи опромінюванні лампою УФ-випромінювання.

7(291) У промислових масштабах ергокальциферол отримують шляхом ультрафіолетового опромінення ергостеролу дріжджів.

10(251) Кальцифероли стійкі проти дії високих температур, кислот і лугів у без кисневому середовищі. При наявності кисню вони швидко руйнуються, особливо при нагрівання до високих температур. Вітамін D₂ більш стійкий проти дії різних факторів, ніж D₃, хоча антирахітичні властивості у них виражені однаковою мірою.

1(142), 10(251) Біологічна дія. Недостатня кількість вітаміну приводить до виникнення рахіту, в основі розвитку якого лежать зміни фосфорно-кальцієвого обміну та порушення відкладення в кістковій тканині фосфату кальцію. Розвивається остеомаляція - розмягчення кісток, які під вагою тіла приймають О- чи Х-подібні форми. У дітей при рахіті велика голова (внаслідок затримки процесів окостеніння кісток черепа) та збільшений живіт (це пояснюється розслабленням м’язів живота), затримується поява зубів. Спостерігається розростання кісткової тканини на ребрах – “рахітичні чотки”. При авітамінозі D у дорослих виникає остеопороз внаслідок вимивання солей, кістки стають ламкими, що приводить до переломів.

Гіпервітаміноз спостерігається при прийомі препаратів вітаміну. Характеризується втратою апетиту, слабкістю, втратою маси тіла, болями у суглобах. Спостерігається кальцифікація нирок, стінок кровоносних судин. Прийом дуже великих доз може викликати смерть.

Поширення і потреба. Найбільша кількість вітаміну D₃ міститься в продуктах тваринного походження: печінці морських риб, ікрі, вершковому маслі, жовтку, риб’ячому жиру, багато в дріжджах. Із рослинних продуктів найбільш багаті олії. Добова потреба у вітаміні для дітей 10 - 25 мкг.

Вітаміни групи К (антигеморагічний вітамін)

10(254), 1(143) До групи цих вітамінів відносяться К₁ та К₂, К₃, К₄ в основі циклічної структури яких лежить кільце 1,4-нафтохінону. Відрізняються в основному бічними ланцюгами. Так, вітамін К₁ містить у бічному ланцюгу залишок спирту фітолу, К₂ – похідне дифарнезилу:

За відкриття вітаміну К Дозі і Дам отримали Нобелівську премію у 1943 р. Вітамін К₁ називається філохінон, К₂ - менахінон.

Вітамін К легко руйнується під дією ультрафіолетового випромінювання та при нагріванні у лужному середовищі.

Біологічна дія. Вітамін К є антигеморагічним фактором, що пов’язаний із звертуваністю крові. Вітамін К бере участь у активації ферменту тромбіну, який стимулює процес утворення кров’яного згустку.

При авітамінозі спостерігається порушення процесів зсідання крові, зменшення міцності капілярних судин, виникають кровотечі. Тому і був названий вітаміном К (від слова “коагуляція” – зсідання). Біологічна активність К₁ в 1,5 рази більша за активність вітаміну К₂.

На основі вітаміну К виробляється препарат вікасол, що застосовується у медичній практиці для лікування кровотеч після хірургічного втручання.

У людини авітамінози зустрічаються досить рідко, оскільки змішана їжа досить багата вітаміном К, а також тому, що вітамін К синтезується кишечною мікрофлорою в достатній кількості. Авітаміноз розвивається при порушенні процесу всмоктування жирів в кишечнику.

Поширення і потреба. Багаті вітаміном К зелені листя кропиви, люцерни; капуста, шпинат, гарбуз, арахісове масло, ягоди горобини. В тваринних продуктах, окрім печінки свині, майже не міститься. Добова потреба для людини точно не встановлена, оскільки він синтезується м/о кишечнику, вважається достатньою кількість 1 мг (10(256) – 15 мг).

Вітаміни групи Е

1(145), 10(253) На сьогодні відомо декілька природних сполук, що мають біологічну активність вітаміну Е. Всі вони виділені в чистому вигляді з рослинних масел або отримані синтетичним шляхом і позначаються -, -, -, -токофероли та 8-метилтокотрієнол. Токоферол – від грец. tokos – потомство, phero – несу.

За хімічною природою є похідним бензохінону з відгалуженим ізопреноїдним бічним ланцюгом:

Токофероли відрізняють числом і розміщенням метальних груп у бензольному ядрі. Найбільшу біологічну активність має -токоферол.

Стійкий проти нагрівання у кислому середовищі і менш стійкий у лужному. При кулінарній обробці продуктів його активність зберігається. Швидко руйнується при наявності окислювачів і при дії УФ-променів.

Біологічна дія. 7(293), 10(254) Біологічна роль вітаміну Е: має антиоксидантні властивості і запобігає надмірному окисленню ліпідів в організмі, утворенню перекисів ліпідів та нагромадженню вільних радикалів, які шкідливо впливають на тканини організму.

Недостача вітаміну приводить до порушення обміну речовин, функції статевих залоз, нервової системи. Виникає стерильність у експериментальних тварин. Авітаміноз зустрічається рідко, оскільки з рослинними маслами людина отримує достатньо цього вітаміну. Авітамінози відмічені лише в деяких тропічних країнах, де основним джерелом їжі є вуглеводи, тоді як жири споживаються значно менше. Препарати вітаміну Е використовуються для запобігання переривання вагітності у жінок, при порушенні статевих функцій.

Вітамін Е не токсичний. При застосуванні його в лікувальній практиці явищ гіпервітамінозу не спостерігається.

1(147), 10(254) Поширення і потреб. Джерела вітаміну Е: високий вміст у рослинних оліях, зародках злакових культур, салаті, петрушці. Певна кількість є у печінці, жовтку, маслі. Відкладається в організмі в багатьох тканинах (м’язи, підшлункова залоза, жирова тканина).

Добова потреба точно не встановлена. Приблизна добова потреба 20 мг.