- •Лекція №1. Предмет і завдання біохімії
- •Загальні уявлення про обмін речовин
- •Хімічний склад живого організму
- •Клітина – основа структури живих систем
- •Історія розвитку біохімії
- •Лекція № 2 Білкові речовини
- •Функції білків
- •Класифікація амінокислот
- •Властивості амінокислот
- •Кольорові реакції на амінокислоти
- •Методи визначення амінокислот
- •Будова білків
- •Фізико-хімічні властивості білків
- •Шляхи виділення та розділення білків
- •Методи визначення білка
- •Класифікація білків
- •Природні пептиди
- •Лекція № 3 Нуклеїнові кислоти
- •Властивості і будова днк
- •Будова і функції рнк
- •Нуклеозиди і нуклеотиди
- •Назви нуклеозидів та нуклеотидів
- •Лекція № 4 Вітаміни
- •Жиророзчинні вітаміни
- •1(138), 10(245) Вітаміни групи а (антиксерофтальмічний фактор).
- •Водорозчинні вітаміни
- •1(162), 10(277) Вітамін с (аскорбінова кислота)
- •Вітаміноподібні речовини
- •Антивітаміни, антиметаболіти, антибіотики
- •Лекція № 5 Вуглеводи
- •Моносахариди
- •10(216), 11Окремі представники моносахаридів
- •Дубильні речовини
- •Полісахариди
- •Лекція № 6 Ліпіди
- •Характеристика промислових жирів
- •Лекція № 7. Ферменти
- •Будова ферментів
- •Теорія ферментативного каталізу
- •Кінетика ферментативних реакцій
- •Властивості ферментів
- •Класифікація і номенклатура ферментів
- •Номенклатура ферментів
- •Класифікація ферментів
- •Характеристика окремих класів ферментів та їх промислове використання Оксидоредуктази
- •Трасферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Локалізація ферментів у клітині
- •Лекція № 8 Обмін речовин
- •Способи живлення організмів
- •Теорія біологічного окислення
- •Анаеробний розклад вуглеводів
- •Гліколіз
- •Види бродіння
- •2.Пропіоновокисле бродіння.
- •3.Маслянокисле бродіння
- •4.Ацетонобутилове бродіння.
- •5.Метановебродіння.
- •7.Спиртове бродіння.
- •Аеробний розклад вуглеводів
- •Енергетичний ефект повного розщеплення глюкози
- •Пентозний цикл (пентозофосфатний або гексозомонофосфатний шлях)
- •Гліоксилатний цикл
- •Фотосинтез
- •Біосинтез вуглеводів
- •Обмін ліпідів Розпад ліпідів
- •Окислення гліцерину
- •Окислення насичених жк
- •Енергетика -окислення жк
- •Α-окислення жк
- •Біосинтез ліпідів Біосинтез гліцерину
- •Біосинтез жк
- •Біосинтез тригліцеридів
- •Зміна жирів при зберіганні
- •Основні перетворення ліпідів
- •Обмін нуклеїнових кислот Розпад нк
- •Синтез нк
- •Обмін білків Розпад білків
- •Перетворення амінокислот
- •Нейтралізація і виведення аміаку з організму
- •Орнітиновий цикл
- •Біосинтез амінокислот
- •Біосинтез білків
- •Взаємозв’язок процесів обміну речовин у живому організмі
- •Література
Антивітаміни, антиметаболіти, антибіотики
3(55), 4(19), 1(168) Антивітаміни - це сполуки, які викликають зниження або повну втрату біологічної активності вітамінів.
11 Антивітаміни – це сполуки, які гальмують процеси використання вітамінів і викликають вітамінну недостатність.
Поділяють антивітаміни на дві групи: 1) антивітаміни, що мають структуру, схожу з будовою нативного вітаміну і виявляють дію, основану на конкурентних взаємовідносинах з ним;
Структурним аналогом параамінобензойної кислоти (фактор росту м/о) є стрептоцид та подібні йому сульфаніламідні препарати. Оскільки вони схожі за будовою, стрептоцид вступає в реакцію замість параамінобезольної кислоти, що приводить не до стимулюючої дії, а до інгібування процесу.
Параамінобензойна кислота Стрептоцид
1(164) У медицині широко використовуються структурні аналоги ПАБК, а саме сульфаніламіди, які мають антибактеріальні властивості. Останні заміщують ПАБК у ферментних системах мікроорганізмів з наступною зупинкою їх росту та розмноження.
2)антивітаміни, що викликають модифікацію хімічної природи вітамінів або затрудняють їх всмоктування, транспорт, що супроводжується зниженням або втратою біологічного ефекту вітамінів. Приклад: авідин зв’язує біотин у біологічно неактивний комплекс.
1(169) Деякі антивітаміни знайшли широке застосування як протипухлинні чи антибактеріальні засоби, гальмуючи синтез білку та НК у клітинах.
13(127) Хвороба солодкої конюшини виникає, коли тварини їли сіно з конюшини, що загнивало. При гнитті утворюється антивітамін вітаміну К, який необхідний для нормального процесу зсідання крові.
Антиметаболіти - це речовини близькі за хімічною структурою до проміжних продуктів обміну речовин (метаболітів), які можуть замість них вступати в реакції обміну речовин, тим самим, пригнічуючи процес обміну. Наприклад, гідразид малеїнової кислоти, який є аналогом урацилу і вступає замість нього в реакцію синтезу РНК.
Антибіотики - це речовини, що виробляються мікроорганізмами або одержують з інших природних джерел, які мають антибактераільну, антивірусну і протипухлинну дію. Вони втручаються в обмін білків, нуклеїнових кислот уражених організмів і клітин, вибірково діючи на певні молекулярні механізми. Антибіотики, вбиваючи хвороботворні бактерії, не діють на дріжджі, які при цьому починають інтенсивно розмножуватись, що приводить до виникнення мікозів. Для запобігання використовують ністатин ??.
Лекція № 5 Вуглеводи
1(226), 2(155) Вперше термін “вуглеводи” був запропонований професором Шмідтом в 1844 р. В той час вважали, що всі вуглеводи мають загальну формулу Сm(H2O)n, тобто вуглець + водень та кисень у том співвідношенні, як у молекулі води. Але пізніше виявилось, що є ряд сполук, що належать по своїм властивостям до класу вуглеводів, містять водень та кисень у дещо іншій пропорції, наприклад, дезоксирибоза – С5Н10О4. Міжнародною комісією по реформі хімічної номенклатури в 1927 р. було запропоновано вживання терміну “гліциди”, але він не набув широкого розповсюдження.
В 1861 р. А.Бутлеровим був здійснений синтез (поза організмом) вуглеводів із формальдегіду. Хімічна структура найпростіших вуглеводів була досліджена наприкінці 19 ст. в результаті робіт Фішера.
1(226), 3(86), 2(158) Біологічна роль вуглеводів:
1. Енергетична – вуглеводи є головним видом клітинного палива. При їх окисленні виділяється енергія, необхідна для життєдіяльності організму.
2. Пластична – вуглеводи використовуються для синтезу нуклеїнових кислот (рибоза, дезоксирибоза), вони є складовими компонентами нуклеотидних коферментів (НАД, НАДФ), коферменту А, ФАД, ФМН.
3.Структурна – вуглеводи є обов’язковим компонентом більшості внутрішньоклітинних структур.
4. Захисна – участь вуглеводних компонентів імуноглобулінів у підтримці імунітету.
5. Регуляторна – клітковина, викликаючи механічне подразнення кишечнику сприяє його перистальтиці (рух) і тим самим покращує травлення. Моноцукри відіграють суттєву роль у регуляції осмотичних процесів.
6. Запасна – поживні речовини накопичуються в організмі у вигляді глікогену, крохмалю та фруктозанів у рослин, витрачаються в разі потреби.
7. Специфічні функції – деякі вуглеводмісткі біополімери (глікопептиди, глікопротеїни, гліколіпіди, ліпополіцукриди) виконують специфічні функції. Так, в мембранах нервових кінців знайдено високий вміст глікопротеїдів, які приймають участь в проведенні нервового імпульсу.
До складу тіла людини та тварин вуглеводи входять у меншій кількості (не більше 2 % від сухої маси тіла), ніж білки та ліпіди. В рослинних організмах за рахунок целюлози на долю вуглеводів приходиться до 80 % сухої маси, тому в цілому в біосфері вуглеводів більше, ніж всіх інших органічних сполук разом взятих.
Згідно прийнятій зараз класифікації, вуглеводи поділяються на 3 групи: моносахариди, олігосахариди, полісахариди.