Облік за центрами відповідальності					363
			Продовження табл. 8.4
	№			Варіант
		Питання тесту		відповіді
	п\п
				так	ні
	10	Чи не міняла компанія останнім часом банк,
		аудиторів, директорів?
	11	Чи не є голова ради директорів також виконавчим
		директором?
	12	Чи не перевищує сума короткострокового капіталу
		розміри довгострокового капіталу?
	13	Чи не є облік та звітність надмірудетальними або
		поданими у нестандартному форматі?

Якщо більше ніж на 5 з цих питань відповідь – «так», будьте обережними! Якщо відповіді більш ніж на 8 питань позитивні, вважайте, що вас попередили!

8.5. Поняття про трансфертне ціноутворення

Трансфертна ціна – це ціна, що використовується для виз6 начення вартості продукції, товарів або послуг, які передаються центром прибутку іншим центрам відповідальності того ж підприємства.

Рівень трансфертних цін досить суттєво впливає на резуль6 тати діяльності центрів відповідальності (табл. 8.5).

Критеріями вибору методу трансфертного ціноутворення є:

–сприяння узгодженню загальної мети компанії;

–мотивація керівництва;

–сприяння автономії підрозділів в умовах децентралізації управління.

Загальною формулою для визначення трансфертної ціни є:

Трансфертна ціна = Дійсні витрати на одиницю продукції + Можливі витрати на одиницю продукції.

Отже, трансфертна ціна повинна відшкодовувати витрати підрозділу на виробництво продукції та його втрати внаслідок відмови від реалізації продукції іншим підприємствам.

Базою для визначення трансфертних цін можуть бути: рівень витрат, ринкові або договірні ціни. Результати обстеження 239 великих компаній США, опубліковані у 1979 р., показали, що за основу трансфертних цін використовують переважно ринкові ціни 31% обстежених підприємств, договірні ціни – 22%, ціни на рівні повних витрат – 25%, на рівні повних витрат плюс прибуток – 17%, на базі змінних витрат – 5% [22, с. 468].

364												Глава 8
								Таблиця 8.5
	Вплив методів трансфертного ціноутворення на прибуток
	підрозділів компанії, грн
				Метод трансфертного
	Показник				ціноутворення
		150% суми				125% суми				Ринкова
			змінних			загальних						ціна
			витрат				витрат
Перший підрозділ:
	– доход від реалізації послуг			60000				150000				240000
	– змінні витрати		40000				40000			40000
	– постійні витрати		80000				80000			80000
	– операційний прибуток (збиток)		(60000)				30000			120000
Другий підрозділ:
	– доход від реалізації послуг			3000				10000				36000
	– змінні витрати		2000				2000			2000
	– постійні витрати		6000				6000			6000
	– операційний прибуток (збиток)		(5000)				2000			28000
Третій підрозділ:
	– доход від реалізації готової		540000				540000			540000
	продукції
	– передані витрати з інших		63000				160000			276000
	підрозділів
	– змінні витрати	80000				80000				80000
	– постійні витрати	60000				60000				60000
	– операційний прибуток (збиток)	337000				240000				124000
Прибуток компанії в цілому		272000				272000				272000

За даними Ч.Т. Хорнгрена та Дж. Фостера [20, с. 381–382] методи трансфертного ціноутворення наприкінці 706х років ХХ ст. розподілялися таким чином (табл. 8.6).

Трансфертне ціноутворення на основі ринкових цін є дуже привабливим, оскільки воно дає змогу узгодити результати діяль6 ності окремих підрозділів та підприємства в цілому. Але застосу6 вання ринкових цін як бази трансфертного ціноутворення, мож6 ливе лише тоді, коли існує ринок подібних напівфабрикатів, ста6 більності цін на них та при високому рівні децентралізації уп6 равління всередині підприємства.

При застосуванні ринкових цін як бази трансфертного ціно6 утворення необхідно дотримуватися таких принципів:

1) підрозділ, який купує продукцію або послуги, повинен ро6 бити це доти, доки підрозділ, який продає ці послуги, дотримується політики ринкових цін і бажає продавати всередині підприємства;

Облік за центрами відповідальності		365

Таблиця 8.6

Розподіл методів трансфертного ціноутворення, %

Країна	База трансфертного ціноутворення
	ринкова	змінні	повна	договірна		інші
	ціна	витрати	собівартість	ціна
В середині країни
США	30	4	45	18		3
Австралія	46	8	37	9		–
Канада	34	6	37	18		5
Японія	34	2	44	19		1
Індія	47	6	47	–		–
Великобританія	41	6	19	24		10
Мультинаціональне
ціноутворення
США	35	2	42	14		7
Канада	37	5	26	26		6
Японія	37	3	38	22		–
Великобританія	31	5	28	20		16

2)якщо підрозділ, який продає продукцію або послуги, не дотримується політики ринкових цін, то підрозділ6покупець по6 винен мати право купляти такі послуги за межами підприємства;

3)підрозділ, який продає продукцію або послуги, повинен мати право реалізувати їх за межі підприємства;

4)для розв’язання конфліктних ситуацій з питань трансферт6 ного ціноутворення має бути створений внутрішньогосподарсь6 кий арбітражний орган.

Трансфертне ціноутворення широко використовується транс6 національними корпораціями, що мають філії в різних країнах, для мінімізації податків та ризиків. Досягають цього таким чи6 ном: дочірня компанія, що створена в країні з дешевою робочою силою та високими податками на прибуток, реалізує свою про6 дукцію за собівартістю материнській компанії, яка створена в іншій країні, де діють більш високі ціни та менші ставки опо6 даткування. Материнська компанія продає продукцію кінцевим спо6 живачам і сплачує податки за ставками країни перебування. Дочір6 ня компанія у країні6виробнику взагалі прибутку не має і податку не сплачує. Таким чином мінімізується загальна сума податку.

Для запобігання таким явищам уряди окремих країн вжива6 ють відповідних заходів: законодавчо встановлюють мінімальну ціну (або прибутковість) реалізації продукції закордонним філіям, підвищують митні збори, обмежують репатріацію прибутків та дивідендів і т. ін. Тому політику трансфертного ціноутворення

366		Глава 8

визначають умови країни, де зареєстрована (перебуває) дочірня компанія.

Питання для самоконтролю

1.Наведіть поняття децентралізації управління, його пере6 ваги та недоліки.

2.Наведіть поняття центрів відповідальності та їх види.

3.У чому полягають принципи організації обліку за центра6 ми відповідальності та його зміст?

4.Наведіть поняття стандартних витрат і характеристика си6 стеми їх калькулювання.

5.Охарактеризуйте організацію обліку відповідальності на основі стандартних витрат.

6.У чому полягає методика факторного аналізу відхилень від стандартів?

7.У чому полягає аналіз відхилень від стандартів з викори6 станням системи гнучких бюджетів?

8.У чому полягає організація обліку відповідальності за ме6 тодом «тариф6година6машина»?

9.У чому полягає організація управлінського контролю за діяльністю центрів відповідальності?

10.Охарактеризуйте оцінку діяльності центрів доходу.

11.Охарактеризуйте оцінку діяльності центрів прибутку.

12.Охарактеризуйте оцінку діяльності центрів інвестицій.

13.Наведіть методику розрахунку основних фінансових ко6 ефіцієнтів.

14.Що таке «плата за капітал» та «залишковий прибуток»? Охарактеризуйте методику їх визначення.

15.Наведіть поняття і загальну характеристику методів оцінки ризику банкрутства.

16.Наведіть загальне поняття про трансфертне ціноутворення.

17.Дайте коротку характеристику методів трансфертного ціноутворення.

Тести

1. Що з наведеного можна зарахувати до переваг децентралі зації управління:

а) підвищення кваліфікаційного рівня управління за раху6 нок спеціалізації менеджерів;

Облік за центрами відповідальності		367

б) можливості кваліфікаційного зростання менеджерів; в) підвищення оперативності прийняття поточних рішень на

всіх рівнях управління; г) усе з наведеного?

2.Що з наведеного можна вважати недоліком децентралізації управління:

а) можливість звільнити вище керівництво від вирішення оперативних питань;

б) зростання витрат на управління; в) можливість вищому керівництву зосередитися на вирі6

шенні стратегічних питань діяльності підприємства; г) немає правильної відповіді?

3.Центром відповідальності називають:

а) підрозділ, керівник якого несе особисту відповідальність за результати його діяльності;

б) усі виробничі підрозділи підприємства; в) підрозділи управління, постачання та збуту; г) немає правильної відповіді.

4.Що з наведеного належить до принципів організації обліку за центрами відповідальності:

а) менеджер відповідає тільки за ту діяльність, яка перебу6 ває під його контролем;

б) звіти про роботу підрозділів повинні складатися регулярно; в) менеджер бере участь у визначенні цілей, за якими оці6

нюють його діяльність; г) усе з наведеного?

5.Система обліку за центрами відповідальності передбачає:

а) складання бюджету для кожного підрозділу; б) регулярне складання звітів про виконання бюджетів;

в) аналіз та оцінка діяльності кожного центру відповідаль6

ності; г) усе з наведеного.

6. Скільки виділяють основних типів центрів відповідальності:

а) один; б) два; в) три;

г) чотири?

368		Глава 8

7.Підрозділ, керівник якого несе особисту відповідальність за доходи і витрати підрозділу, називають центром:

а) доходів; б) витрат; в) прибутку;

г) інвестицій.

8.Підрозділ, керівник якого несе особисту відповідальність за доходи, витрати і використання прибутку, називають центром:

а) доходів; б) витрат; в) прибутку;

г) інвестицій.

9.Якщо виробничий підрозділ досяг запланованого обсягу ви робництва і при цьому не допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:

а) результативну і ефективну; б) результативну, але неефективну;

в) нерезультативну і неефективну; г) ефективну, але нерезультативну.

10.Якщо виробничий підрозділ перевиконав запланований обсяг виробництва, але при цьому допустив значні перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:

а) результативну і ефективну; б) результативну, але неефективну;

в) нерезультативну і неефективну; г) ефективну, але нерезультативну.

11.Якщо виробничий підрозділ не досяг запланованого обсягу діяльності, але при цьому не допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:

а) результативну і ефективну; б) результативну, але неефективну;

в) нерезультативну і неефективну; г) ефективна, але нерезультативну.

12.Якщо виробничий підрозділ не досяг запланованого обсягу діяльності і при цьому допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:

а) результативну і ефективну;

Облік за центрами відповідальності		369

б) результативну, але неефективну; в) нерезультативну і неефективну; г) ефективну, але нерезультативну.

13.Що з наведеного не впливає на відхилення доходу від реалі

зації:

а) обсяг реалізованої продукції; б) ціна реалізації;

в) собівартість реалізованої продукції; г) немає правильної відповіді?

14.Що з наведеного не впливає на відхилення середньої ціни реалізації:

а) структура товарної продукції; б) рівень товарності продукції; в) якість продукції;

г) канали (напрямки) реалізації продукції?

15.Який з наведених підрозділів може бути визначений як центр

доходу:

а) сектор або відділ магазину; б) підрозділ на самостійному балансі; в) дочірнє підприємство; г) виробничий підрозділ?

16.Який з наведених підрозділів може бути визначений як центр інвестицій:

а) сектор або відділ магазину; б) підрозділ на самостійному балансі; в) дочірнє підприємство; г) виробничий підрозділ?

17.Який з наведених підрозділів може бути визначений як центр прибутку:

а) сектор або відділ магазину; б) підрозділ на самостійному балансі; в) дочірнє підприємство; г) виробничий підрозділ?

18.Для оцінки діяльності якого типу центрів відповідальності використовують контроль за методом «тариф година машина»:

а) доходу;

370 Глава 8

б) витрат; в) прибутку;

г) інвестицій?

19. Для оцінки діяльності якого типу центрів відповідальності використовують показник рентабельності та прибутковості капі

талу:
а) доходу;	б) витрат;
в) прибутку;	г) інвестицій?

20. Діяльність якого типу центрів відповідальності оцінюють за даними звіту про фінансові результати:

а) доходу;	б) витрат;
в) прибутку;	г) інвестицій?

21.Діяльність якого типу центрів відповідальності оцінюють

звикористанням «Піраміди Дюпона»:

а) доходу;	б) витрат;
в) прибутку;	г) інвестицій?

22.Що з наведеного може бути використано як база транс фертного ціноутворення:

а) ринкові ціни; б) договірні ціни;

в) повна собівартість продукції; г) усе з наведеного?

23.Хто з відомих діячів у галузі управлінського обліку першим сформулював концепцію центрів відповідальності та обліку за цен трами відповідальності:

а) Спенсер А. Такер; б) Джон Хіггінс; в) Колін Друрі;

г) Р. Купер та Р. Каплан?

24.Хто з відомих діячів у галузі управлінського обліку першим сформулював ідею обліку відповідальності за методом «тариф го дина машина»:

а) Спенсер А. Такер; б) Джон Хіггінс; в) Колін Друрі;

г) Р. Купер та Р. Каплан?