404							Глава 9
	«Готова продукція» не дає корисної інформації (адже на рахунку
	«Готова продукція» залишків, як правило, не повинно бути).
	Накладні витрати, що припадають на незавершене виробництво,
	відображають у кінці місяця регулюючими записами: Дт «Ви6
	робництво» – Кт «Собівартість реалізації».
	Схематично порядок відображення витрат на рахунках у си6
	стемі «якраз вчасно» можна розглянути на прикладі таких госпо6
	дарських операцій:
	1. Одержані матеріали від постачальника
	Матеріали та виробництво					50000
			Постачальники				50000
	2. Одержана з виробництва готова продукція (списано ви6
	користані матеріали)
	Готова продукція					45000
			Матеріали та виробництво				45000
	3. Списана реалізована готова продукція (за вартістю вико6
	ристаних на її виготовлення матеріалів)
	Собівартість реалізації					42000
			Готова продукція				42000
	4. Списані накладні витрати звітного періоду
	Собівартість реалізації					24000
			Виробничі накладні витрати				24000
	5. Відображається частка накладних витрат, що припадає на
	залишки незавершеного виробництва та готової продукції
	Матеріали та виробництво					2400
	Готова продукція					1440
			Собівартість реалізації				3840
	На рахунках ці операції будуть відображені так (рис. 9.5).
								Виробничі
Постачаль-		Матеріали та				Собівартість		накладні
	ники	виробництво		Готова продукція		реалізації		витрати
Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт
	1) 50000	1) 50000 2) 45000		2) 45000	3) 42000	3) 42000 5) 3840		4) 24000
		5) 2400		5) 1440		4) 24000

Рис. 9.5. Відображення витрат на рахунках у системі «якраз вчасно»

9.4. Перспективні рішення з питань ціноутворення

Визначення ціни на продукцію та послуги – одне з найваж6 ливіших управлінських рішень. Але це й одне з найважчих рішень,

Стратегічний управлінський облік		405

оскільки треба враховувати багато чинників: попит, витрати, поведінку конкурентів та ін.

Основними методами ціноутворення є:

1)собівартість (витрати) плюс прибуток;

2)орієнтація на ринкові ціни (рівень витрат відходить на другий план):

– ціна «знімання вершків» (при виході на ринок нового товару, при наявності патенту, високих капіталовкладеннях тощо);

– ціна просування на ринок (з метою заволодіння певною часткою ринку);

– диференціація цін (за регіонами, групами клієнтів, розмі6 рами замовлень, періодами року тощо);

– використання «збиткових лідерів», тобто товарів, що про6 даються за низькими цінами для залучення покупців і їх стиму6 лювання купувати інші, більш дорогі та прибуткові товари;

– врахування стадій «життєвого циклу товару».

Життєвий цикл – це період часу з початку розробки про6 дукту до моменту зникнення попиту на нього з боку покупців. Він складається з декількох стадій: впровадження, зростання, зрілість, спадання, припинення. На перших стадіях попит може бути дуже високий і незадоволений, тому ціна може бути підви6 щеною, але і витрати в цей час також можуть бути високими. У такій ситуації можуть використовуватися два методи ціноутво6 рення: просування (ціна встановлюється нижче ринкової) або «зняття вершків» (досить висока початкова ціна на новий «мод6 ний» товар). На стадії зростання можлива стабілізація цін (з де6 яким їх зниженням до середнього рівня). Стадія зрілості найбільш прибуткова у життєвому циклі товару, але і тут можливе знижен6 ня цін з конкурентною метою. На стадії спадання ціни частіше всього доводиться знижувати для підтримки попиту та можливо6 го подовження життєвого циклу товару.

Значення життєвого циклу товару в системі управління все більше зростає, що зумовило появу спеціального методу кальку6 лювання собівартості за фазами життєвого циклу товару, який враховує динаміку собівартості на кожній стадії цього циклу.

При встановленні ціни завжди орієнтуються на витрати, але роль останніх при цьому сильно залежить від типу ринку, на якому діє підприємство: чиста конкуренція, монополістична кон6 куренція, олігополія, чиста монополія. Тільки за умов чистої конкуренції ціну визначає безпосередньо ринок, а підприємства лише регулюють обсяги виробництва, тоді як в умовах монопо6

406		Глава 9

лістичних типів ринку контроль за ціною з боку підприємства може бути досить значним. Витрати не завжди прямо і безпосе6 редньо впливають на ціну, але вони є важливим чинником для визначення обсягу виробництва, збільшення пропозиції на рин6 ку, що опосередковано впливає на ціни.

Вибір стратегії та моделі ціноутворення залежить від по6 точних та перспективних цілей підприємства, результатів дослід6 ження ринку, поведінки конкурентів тощо. Традиційно розгля6 даються дві моделі ціноутворення: економічна та на основі вит6 рат.

9.4.1. Економічна модель ціноутворення

Основною характеристикою економічної моделі є припущен6 ня, що підприємство прагне встановити ціну на такому рівні, який забезпечує максимальний прибуток. Відомо, що між ціною і попитом існує взаємозв’язок, який називають ціновою елас6 тичністю попиту.

Еластичний попит – це така залежність між ціною товару і обсягом його реалізації, при якій незначне підвищення ціни веде до значного зменшення попиту на товар (обсягу його реалізації). Еластичний попит характерний для товарів, які не є предметами першої необхідності або для яких є аналогічні і більш доступні замінники.

Передбачення еластичності ціни дозволяє виявити динамі6 ку маржинального доходу та маржинальних витрат і визначити динаміку загальної суми прибутку. Ціна, при якій маржиналь6 ний прибуток буде найбільш високим, вважається оптималь6 ною.

Практично сумарний доход від продажів ніколи не зростає суворо пропорційно обсягу реалізації: спочатку він зростає про6 порційно, потім швидкість приросту зменшується, а потім може зменшуватися і ціна. Відбувається це тому, що при насиченні ринку відповідним товаром для залучення додаткових покупців доводиться знижувати ціни, а це може за певних умов призвести до зменшення сумарного доходу. Тобто сумарний доход від про6 дажів збільшується при зростанні обсягу виробництва до певних розмірів.

Оптимальний обсяг продажів – це такий обсяг, при якому сума прибутку буде максимальною (рис. 9.6).

При оптимальному обсязі продажів маржинальний доход від продажу одиниці продукції дорівнює маржинальним витра6

Стратегічний управлінський облік		407

там на її виробництво. На цій залежності і побудована еконо6 мічна модель визначення оптимальної ціни товару та обсягу його продажів.

у

Витрати, доходи, грн

Зона

збитку

0

Максимальний прибуток

Зона

прибутку

Сумарні витрати

Оптимальний обсяг продажів, од.

Обсяг продажів, од.

х

Рис. 9.6. Графік зміни сумарного доходу від продажів, сумарних витрат і прибутку залежно від обсягу реалізації (кількості проданих одиниць продукції)

Наприклад, при плануванні випуску нового товару відділ мар6 кетингу визначив, що ціна одиниці товару може змінюватися таким чином: при реалізації 1 т за місяць ціна дорівнюватиме 1000 грн/т, при зростанні обсягу реалізації ціна буде зменшувати6 ся по 50 грн на кожну тонну приросту обсягу продажів. Постійні витрати підприємства при виробництві цього товару – 2000 грн, змінні витрати – 300 грн/т. Визначити оптимальний обсяг реалі6 зації та відповідну йому ціну, які забезпечать максимальний при6 буток.

Розв’язання цього завдання наведено у табл. 9.2.

					Таблиця 9.2
	Розрахунок оптимального обсягу продажів
Обсяг	Доход від продажів, грн		Витрати, грн		Прибуток
виробництва,				маржи-
	сумарний маржинальний		сумарні		(збиток)
од.				нальні
1	2	3	4	5	6 (гр.2 – гр.4)
0	0	0	2000	0	(2000)
1	1000	1000	2300	300	(1300)
2	1900	900	2600	300	(700)