usi_uroki_obrazotvorchogo_mistectva_2_klas

Розділ V. Плани-конспекти уроків

241

•Які театральні художні професії ви знаєте?

•Чим займається художник-постановник? Художник-гример? Художник з освітлення?

IIІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Сьогодні ми з вами познайомимося з іще одним тетральним художником. Це художник, який створює костюми. Велике зна-

чення в оформленні вистави мають костюми. Саме вони створюють наше перше уявлення про те, кого грає актор. Костюми роблять за ескізами, що обговорюються з режисером, актором, для якого вони задумані, а також із завідувачем костюмерною частиною.

Часто ескізи театральних костюмів, виконані талановитими художниками, стають самостійними творами мистецтва. Такими ескізами пишаються кращі музеї образотворчих мистецтв світу.

Організація сприйняття творів мистецтва

Давайте розглянемо ескізи костюмів, виконані видатними художниками.

•За допомогою яких засобів втілює художник Л. Бакст (Розенберг) образ Жар-птиці?

•За допомогою яких засобів втілює образи Снігуроньки і Леля художник В. Васнєцов?

•Порівняйте прийоми, що були використані художниками.

•Які костюми подобаються вам більше? Чому?

Ми познайомилися з роботою ще одно-

го театрального художника. А от робота всіх театральних художників разом називається сценографією, або театральнодекораційним мистецтвом.

Театрально-декораційне мистецтво

(сцено­графія) — мистецтво створення зорового образу вистави за допомогою декорацій, костюмів, освітлення і постановчої­ техніки. Театрально-декораційне мисте­ цтво за допомогою засобів живопису, скульптури,архітектури,декоративногомистецтва допомагає розкрити зміст і стиль вистави, підсилює її вплив на глядача.

Л. Бакст (Розенберг).

Ескіз костюма Жар-птиці

(1935)

В. Васнєцов «Снігуронька та Лель». Ескіз костюмів до опери М. А. РимськогоКорсакова «Снігуронька» (1885)

242	Усі уроки образотворчого мистецтва. 2 клас

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота над формуванням навичок і вмінь

Пояснення до творчого завдання

Не можна створити ескіз костюма, не знаючи основ будови фігури людини. Але зображення людської постаті — не просте завдання. Від співвідношення зросту, ширини пле­ чей і розміру голови буде залежати, чи правильно ви передасте пропорції.

Уважається, що в середньому зріст людини дорівнює приблизно 7—8 величинам її голови. Є й інші

пропорції. Наприклад, довжина ніг дорослої людини дорівнює половині її зросту, а коліна знаходяться посередині всієї довжини ніг. Якщо умовно розділити голову по висоті на три частини, то очі опиняться на верхній лінії.

Т. Пономаренко «Україночка»

(1996)

Намагайтеся малювати не окремі частини тіла: руки, ноги, голову, а уявляти всю фігуру в ці­ лому.

Є ще одна обов’язкова умова, яку має враховувати художникпочатківець. (Учитель просить підвестися одного з учнів.) Подивіться: коли людина стоїть, вона або спирається на обидві ноги, або центр тяжіння переносить на одну ногу. (Учитель показує.) Нахил тіла при цьому буде зовсім іншим.

Фігура людини симетрична щодо умовної лінії. Наскільки б вона не була нахиленою, лінія, що проходить через центр тяжіння,

Розділ V. Плани-конспекти уроків

243

Схема малювання людської постаті

повинна обов’язково припадати на одну з ніг. Інакше людина впаде. (Учитель показує за допомогою учня.)

Сьогодні ми з вами малюватимемо ескізи костюмів до укра­ їнської народної казки за вашим вибором.

(Тема побудови фігури людини викликає в учнів 2-го класу значні труднощі. Тому основні її положення мають бути дуже добре проілюстровані.)

Індивідуальна робота за творчим завданням

Учні виконують ескізи костюмів до української народної казки за власним вибором.

Учитель допомагає учням виправити помилки.

V. Підбиття підсумків

Коментар

Виконання роботи викликає в учнів певні труднощі, тому основна увага під час оцінювання робіт має спрямовуватись на майстерність у зображуванні сценічного образу. При цьому необхідно м’яко звернути увагу учнів на помилки, яких вони припустилися під час малювання фігури людини.

Із навчальних ескізів створюють виставку «Я — художник, який створює костюми».

244	Усі уроки образотворчого мистецтва. 2 клас

Додатковий матеріал

Одним із засобів створення сценічного образу є грим (від староітал. grіmo — «зморшкуватий») — мистецтво зміни зовнішності актора за допомогою гримувальних фарб. Це мистецтво виникло в ті часи, коли люди використовували для розфарбовування свого обличчя і тіла рослинні фарби (із соку трав і листя), кольорову крейду та глину, вважаючи, що це додасть їм магічної сили. В Африці та Індії до малюнків на обличчі додавали татуювання на тілі.

Із плином часу грим зазнав змін: то набував вигляду декоративної косметики, то форму масок. У театрах Давньої Греції і Рима, з величезними глядацькими залами, маски виготовляли з деревини, гіпсу. Вони мали карикатурні риси, часто передавали портретну подібність, але були важкими і незручними. Під час вистав іноді необхідно було перевдягатися кілька разів, тому з’явилися здвоєні, строєні маски, що дозволяло акторам миттєво замінювати один сценічний образ на іншій.

Дар’я Г. (7 років) «Україночка»

Розділ V. Плани-конспекти уроків

245

УXVІ столітті в Італії в комедії «дель арте» також використовувалися маски. Персонажі комедії були схематичними, позбавленими індивідуальних рис. Тому маски були своєрідним узагальненням. Наприклад, італійських купців зображувала карикатурна маска Панталоне.

Упридворних театрах XVІІ—XVІІІ століть у гримі акторів використовували білило, рум’яна, ароматичні есенції, кольорові порошки. Усе було спрямоване на зовнішню красу. Акторки надягали наймодніший одяг, незалежно від ролі, яку виконували. Бідні пастушки, лісові феї могли виходити в сукнях на кринолінах, прикрашених пір’ям і діамантами.

Тільки великий французький трагік Франсуа Тальма в часи Французької буржуазної революції 1789 року привніс на сцену значні зміни в гримі та костюмі.

Мистецтво гриму почалося від ско­ морохів, блазнів, клоунів.

На веселих ярмарках, балаганних видовищах потішники розфарбовували собі обличчя яскравими фарбами, смішили народ.

Грим допомагає акторові розкрити сценічний образ і стати наче частиною художнього оформлення вистави. Підготовча робота художника-гриме- ра часто триває довгі місяці, адже потрібно ретельно вивчити матеріал, відвідати музеї, бібліотеки, художні виставки. Втілюючи задум режисера, за ескізами художника-постановника роблять проби гриму, виготовляють перуки, бороди, вуса, бакенбарди.

Погано зроблена зачіска, невдалий грим акторів можуть зіпсувати загальне враження від вистави.

Саме тому художника-гримера вва-

жають помічником актора в складному процесі перевтілення.

Зразки гриму до вистави за казкою «Коник-горбунок»

Додатки

Додаток 1

Словник художніх термінів

(визначення термінів адаптовані для сприйняття учнями 2 класу)

А

Айвазовский Іван Костянтинович (1817—1900) — художник-мариніст,

представник романтичної школи в російському пейзажному живописі. Він все життя зображував море в різних його станах, за різного освітлення.

Акварель — живопис клейовими прозорими водяними фарбами. Алегорія — передавання якоїсь думки, поняття за допомогою натяків,

художніх образів.

Анімалізм (анімалістичний жанр) — зображення тварин у живописі,

скульптурі, графіці.

Архітектор — людина, яка професійно займається архітектурою. Архітектура, або зодчество — це окремі будівлі та ансамблі­ , площі,

проспекти, парки, селища та цілі міс­та — все те, що становить простір для життя і діяльності людини. Архітектурою також називають мистецтво створення будівель і споруд за законами краси.

Ахроматичні кольори — всі відтінки білого й чорного кольорів.

Б

Батальний жанр — зображення сцен війни або військової техніки. Білібін Іван Якович (1876—1942) — російський графік-ілюстратор і теат-

ральний художник. Його роботам притаманна витончена стилізація мотивів народного мистецтва.

Бонци Пьєтро Паоло (бл. 1576—1636) — італійський художник, майстер натюрморту. Працював у жанрі «їстівних крамниць».

В

Васильєв Федір Олександрович (1850—1873) — російський художник-

пейзажист.

Васнєцов Віктор Михайлович (1848—1926) — видатний російський художник-реаліст, передвижник. Свою творчість цілком присвятив фольклору, майстер психологічного портрета.

Додатки

247

Відблиск (світловий відблиск) — світла пляма в тому місці, де світло відбивається від поверхні предмета; найясніше місце на малюнку.

Відтінок — інтенсивність і яскравість кольорів, зміни одного кольору. Візерунок — один або кілька мотивів, що об’єднані у декоративній ком­

позиції.

Вітраж (одна з технік монументального живопису) — картина або візерунок, створений зі шматочків прозорого кольорового скла.

Г

Гравюра (друкована графіка) — складний вид графіки, який дозволяє відтворювати, друкувати малюнок у декількох екземплярах.

Графіка — вид образотворчого мистецтва; створення зображення на площині за допомогою олівця або туші.

Д

Дега Едгар Жермен Ілер (1834—1917) — художник-імпресіоніст. Писав сцени перегонів, балет, побутові сцени. Був майстром передачі руху, несподіваних поворотів людських фігур.

Декоративний живопис — зображення, призначене для оздоблення, при­ крашання предметів побуту й архітектури.

Декоративно-ужиткове мистецтво — вид образотворчого мистецтва;

створення та прикрашання предметів повсякденного побуту. Джиганте Джачинто (1806—1876) — італійський художник-пейза-

жист.

Динамічна поза — поза людини або тварини, що передає момент напруженого руху.

Домінуючі кольори — кольори, що переважають на картині.

Е

Ескіз (начерк) — попередній малюнок, що допомагає художникові визначити правильну композицію.

Ж

Жанр — вид творів у галузі якого-небудь мистецтва, обмежений певними те­мами, сюжетними та стилістичними ознаками.

Живопис — один із видів образотворчого мистецтва; створення зображення на полотні, деревині, стіні за допомогою фарб; твори цього виду мистецтва.

З

Заголовок — назва будь-якого твору або його частини, назва статті, повідомлення, стіннівки та ін.

248	Усі уроки образотворчого мистецтва. 2 клас

Закони перспективи — правила передавання глибини простору та об’єм­ них об’єктів на площині.

Змішані кольори — всі кольори, крім основних (червоного, жовтого, синього). Створені шляхом змішування основних кольорів.

І

Ілюстрація — зображення в книжці або журналі, що пояснює, відтворює зміст тексту; малюнок.

Історичний жанр — зображення історичних сцен і подій.

К

Каліграф — той, хто гарно, рівно й чітко пише, володіє мистецтвом ка­ ліграфії.

Каліграфія — майстерність писати чітким, рівним гарним почерком.

Канова Антоніо (1757—1822) — італійський скульп­тор-класицист. Основоположник європейської академічної­ скульптури ХIХ століття.

Картинна галерея — див. Салон.

Картинна площина — простір, який ми уявляємо за площиною малюнка. Кінцівка — графічна прикраса наприкінці книжки, розділу тощо.

Колорит — один або кілька кольорів, яким підпорядкована решта кольо­ рів картини. Допомагає створити єдине колірне рішення.

Композиційний центр — місце розташування основного об’єкта (образу) на аркуші.

Композиція — закони компонування зображення; певне розташування предмета в просторі та його зв’язок з іншими предметами. Має на меті максимально виразити задум художника.

Контраст — кольори, що максимально віддалені один від одного на спектральному колі (червоний — зелений, синій — жовтогарячий, жовтий — фіолетовий).

Контур — лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета.

Кругла скульптура — скульптура, яку можна побачити з усіх боків.

Л

Ліплення — 1) висікання зображення з твердого матеріалу (каменю); 2) створення скульптури шляхом послідовного додавання матеріалів (глини, воску, пластиліну та ін.).

М

Майоліка — керамічні вироби, виконані з кольорової випаленої глини, покриті прозорою кольоровою глазур’ю, схожою на скло.

Макет — взірець книжки, газети, журналу, попередньо виготовлений для точного розміщення текстового та ілюстративного матеріалу.

Додатки

249

Марина — пейзаж, на якому зображено море. Мариніст — художник, який малює морські пейзажі.

Матісс Анрі (1869—1954) — французький художник-монументаліст. Його полотна відрізнялися щедрою барвистістю, життєвою силою, радістю.

Монотипія — відбиток малюнка, виконаного на склі за допомогою фарб і мильного розчину. Зображення на папері виходить дзеркальним.

Мотив (у декоративно-ужитковому мистецтві) — реальний предмет, що покладений у основу візерунка.

Музей — приміщення, спеціально обладнане для зберігання й демон­ страції предметів мистецтва, об’єктів природи та життєдіяльності людини.

Музи — у давньогрецькій міфології — покровительки різних видів ми­ стецтва.

Н

Натюрморт — зображення неживих нерухомих предметів (наприклад квітів, овочів або фруктів).

Начерк — невеликий ескіз.

Нюанс — фарби, близькі за кольором і силою світла.

О

Оберіг — амулет, талісман; в українському народному мистецтві: зображення, створене для захисту від зла.

Орнамент — оздоблювальний візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів.

Основні кольори — червоний, жовтий, синій. Їх можна змішувати, щоб одержати інші кольори, але одержати їх за допомогою змішування не можна.

П

Пам’ятки архітектури — архітектурні споруди, що мають історичну, культурну або загальнолюдську цінність.

Пейзаж — жанр творів образотворчого мистецтва, присвячений зображенню краєвиду. Фігури людей у пейзажі зустрічаються рідко, посідаючи­ другорядне місце.

Передвижники — група російських художників-реалістів кінця XIX — початку XX століття, які організували товариство пересувних ху­ дожніх виставок. Уважали за необхідне донести до народу ідеї нового мистецтва.

250	Усі уроки образотворчого мистецтва. 2 клас
Переда	Антоніо (бл. 1598—1664) — іспанській художник. Працював

у жанрі натюрморту. У його трохи перевантажених композиціях предмети немов виставлені для огляду у вітрині.

Петриківський розпис — унікальний вид розпису по деревині або паперу. Походить із козацького села Петриківка Дніпропетровської області. Основу розпису завжди складають рослинні та тваринні

орнаменти.

Плакетка — невеликі рельєфні зображення, призначені для прикрашання приміщень.

Плани (під час розглядання перспективи) — ділянки простору, розташовані на різній відстані від глядача.

Пластика — вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну, тривимірну форму і виконюються з твердих або в’язких матеріалів; скульптура.

Побутовий жанр — жанр образотворчого мистецтва, що відображає різні сторони повсякденного життя.

Портрет — жанр образотворчого мистецтва. Детальне зображення конкретних людей або тварин. Найчастіше на портретах зображують обличчя або частину фігури. Портрети, виконані в реалістичній манері, завжди схожі на оригінал.

Порцеляна — керамічні тонкостінні вироби з високоякісної глини з особ­ ливими домішками.

Р

Реалізм — напрям в образотворчому мистецтві, коли художник зображує предмети й сценки, намагаючись максимально передати їхню життєву правдоподібність.

Рама — довільні за формою оправи з різного матеріалу, в яку вставляють, зокрема, картини, що відокремлює її від стіни.

Рельєф — скульптурий витвір із випуклим або заглибленим зображенням на площині.

Репродукція — фотографічне зображення твору мистецтва.

Роден Огюст Рене Франсуа (1840—1917) — французький скульптор. Його роботи сповнені глибоким змістом і життєвою правдою.

Рябушкін Андрій Петрович (1861—1904) — російський художник, майстер історичного жанру. Для його творчості характерні деякі риси давньоруського живопису.

С

Салон — приміщення для виставок, магазин для демонстрації та продажу художніх виробів, картин та ін.