Тема 29. Основні принципи діагностики та лікування пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки

(ас. Слаба О.Р.)

Мета. Навчитися діагностувати пептичну виразку шлунка і дванадцятипалої кишки та її ускладнення, призначати обстеження. Засвоїти основні принципи лікування та надання невідкладної допомоги при кровотечі з виразки.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 21.

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання:

1. Навести клінічну класифікацію пептичних виразок.

2. Описати роль Helicobaсter pylori у розвитку пептичної виразки. Навести інші, крім Helicobaсter pylori, причини виникнення виразок.

3. Охарактеризувати клінічні прояви пептичної виразки.

4. Описати особливості больового синдрому при виразках шлунка та дванадцятипалої кишки.

5. Охарактеризувати методи діагностики пептичної виразки.

6. Охарактеризувати неінвазивні методи діагностики Helicobaсter pylori.

7. Описати методи дослідження та нормальні показники секреторної функції шлунка.

8. Описати зміни, що виявляють при фіброгастроскопії у пацієнтів з пептичною виразкою.

9. Навести рентгенологічні ознаки виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.

10. Описати клініко-діагностичні критерії кровотечі з виразки.

11. Охарактеризувати основні принципи надання невідкладної допомоги при кровотечі з виразки.

12. Описати клініку та діагностику перфоративної виразки.

13. Охарактеризувати зміну клінічної картини при пенетрації виразки в підшлункову залозу, в печінку.

14. Описати клініко-діагностичні критерії стенозу воротаря у стадії компенсації та декомпенсації.

15. Сформулювати основні принципи лікування пептичної виразки.

16. Охарактеризувати роль стоматолога в профілактиці пептичних виразок шлунка і дванадцятипалої кишки.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач, клінічна історія хвороби.

1. Оглянути пацієнта з пептичною виразкою шлунка чи дванадцятипалої кишки. Оформити короткі протоколи огляду.

2. Сформулювати попередній діагноз. Пояснити, на основі яких ознак він сформульований.

3. Змоделювати дані загального аналізу крові при хронічній кровотечі з виразки.

4. Змоделювати клінічну ситуацію за діагнозом: Виразка антрального відділу шлунка, асоційована з Helicobacter pylori” (скарги, анамнез хвороби, фізикальне обстеження та дані лабораторних і інструментальних обстежень).

Домашня самопідготовка: Скласти таблицю характеристики больового синдрому залежно від локалізації виразкового процесу. Виписати рецепти на амоксицилін, кларитроміцин та омепразол.

Тема 30. Основні принципи діагностики та лікування хронічних ентеритів, колітів, неспецифічного виразкового коліту

(в.о.проф. Томашевська О.Я.)

Мета. Засвоїти основні принципи діагностики, лікування й профілактики хронічних ентеритів і колітів.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 21.

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки : тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання:

1. Назвати причини й нозологічні форми хронічних ентеритів і колітів.

2. Описати основні симптоми і синдроми хронічних ентеритів.

3. Описати основні симптоми і синдроми хронічних колітів.

4. Назвати лабораторні й інструментальні методи діагностики хронічних ентеритів і колітів, охарактеризувати можливі зміни їх показників.

5. Описати клінічні й лабораторні ознаки синдрому мальабсорбції.

6. Описати прояви з боку ротової порожнини в пацієнтів з синдромом мальабсорбції.

7. Назвати засоби патогенетичного й симптоматичного лікування синдрому мальабсорбції.

8. Описати клінічну картину кишкових проявів хронічних запальних хвороб кишок – хвороби Крона й неспецифічного виразкового коліту.

9. Описати клінічну картину позакишкових проявів хвороби Крона й неспецифічного виразкового коліту.

10. Описати загальні клінічні прояви хвороби Крона й виразкового коліту.

11. Відзначити особливості локалізації й патоморфології хвороби Крона й виразкового коліту.

12. Назвати ускладнення хвороби Крона й виразкового коліту.

13. Описати прояви з боку ротової порожнини в пацієнтів з неспецифічними запальними хворобами кишок.

14. Сформулювати основні принципи лікування хронічних ентеритів і колітів.

15. Описати клінічну картину синдрому подразненої товстої кишки.

16. Назвати основні принципи лікування синдрому подразненої товстої кишки.

17. Назвати дієтичні й фармакологічні засоби в терапії закрепів і проносів.

18. Сформулювати роль стоматолога в профілактиці хронічних ентеритів і колітів.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим, історією хвороби або ситуаційною задачею

Форма перевірки: усне чи письмове вирішення ситуаційних задач.

Задача: Пацієнт 28 років скаржиться на біль у животі в правій клубовій ділянці та навколо пупка, ниючого характеру, без чіткої періодичності, неоформлені випорожнення 2-3 рази на день, часом – кров у калі, появу виразок у ротовій порожнині, слабкість, схуднення, субфебрилітет, біль у суглобах. Об’єктивно: шкіра бліда, на слизовій ротової порожнини – афта діаметром 1 см, суглоби без змін, живіт болючий у ділянках, де локалізується біль, печінка, селезінка не збільшені. В крові – анемія легкого ступеня, помірний лейкоцитоз і збільшення ШОЕ до 30 мм/год. Колоноскопія не виявила змін у товстій кишці. Рентгеноскопія тонкої кишки встановила, що рельєф слизової оболонки має вигляд «бруківки».

1. Визначити, чи є синдром мальабсорбції в описаній клінічній картині.

2. Встановити діагноз хвороби, описаної в ситуаційній задачі.

3. Назвати додаткові обстеження, потрібні для встановлення клінічного діагнозу в даному випадку.

4. До яких ускладнень може призвести дана хвороба?

5. Описати особливості дієти та назвати ліки, показані в цьому клінічному випадку.

Домашня самопідготовка: 1) Змоделювати скарги й анамнез хворого з діагнозом: Неспецифічний виразковий коліт, кишкова кровотеча. 2) Виписати рецепти на дротаверин, платифілін, лоперамід, домперидон, зазначити групу кожного препарату та показання.