Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Внутрішня медицина.doc
Скачиваний:
112
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
632.83 Кб
Скачать

Показники ехокардіограми в нормі

Розміри:

Норма

Правий шлуночок

до 2,6 см

Лівий шлуночок (діастола)

до5,7 см

Товщина міжшлуночкової перетинки

до 1 см

Стінка лівого шлуночка в діастолу

до 1 см

Ліве передсердя

до 4 см

Висхідна аорта

до 3,6см

Фракція викиду лівого шлуночка

>55%

За даними ехокардіографії можна оцінити стан мітрального, аортального, трикуспідального, легеневого клапанів (недостатність від 1+ до 4+; ступінь стенозу за розміром клапанного отвору, розходження стулок клапанів, кальциноз; вегетації); сегментарну скоротливість лівого шлуночка (нормальна, гіпо- чи акінезія); наявність легеневої гіпертензії; наявність діастолічна дисфункція (є, нема)

Норми деяких лабораторних показників

Загальний аналіз крові

Гемоглобін

чол. 135-165 г/л, жін. 120-150 г/л

Еритроцити

чол. 4,2-5,9х1012/л, жін. 4,1-5,1х1012

Середній вміст гемоглобіну в еритроциті

27,6-33,3 пікограм

Середній об’єм еритроцита

80-100 фемптолітрів

Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті

33-34,8 г/дл

Лейкоцити

4-9х109

Тромбоцити

180-320х109

Ретикулоцити

0,2-1,2 %

ШОЕ

чол. 2-10 мм/год, жін. 2-15 мм/год

Паличкоядерні нейтрофіли

1-6%

Сегментоядерні нейтрофіли

47-72%

Еозинофіли

0,5-5%

Базофіли

0-1%

Лімфоцити

19-37%

Моноцити

3-11%

Деякі біохімічні показники крові

Загальний білок

65-85 г/л

Альбумін

40-50 г/л

Фібриноген

2-4 г/л

Протромбінів індекс

80-100%

Загальний білірубін

8,6-20,5 мкмоль/л

Лужна фосфатаза

1-3 ммоль/(год х л) або до 270 МО

АСТ

0,1-0,45 ммоль/(год х л) або 5-40 МО

АЛТ

0,1-0,68 ммоль/(год х л) або 5-40 МО

Амілаза

12-32 г/(год х л) або до 150 МО

Креатинін

0,088-0,177 ммоль/л

Сечовина

3,3-8,3 ммоль/л

Калій

3,5-5 ммоль/л

Натрій

130-150 ммоль/л

Залізо

10,5-10,7 мкмоль/л

Глюкоза

3,3-6,6 ммоль/л

Холестерол загальний

3,6-5,2 ммоль/л

Приклад вирішення ситуаційної задачі

Жінка 34 років скаржиться на загальну слабість, запаморочення, серцебиття, бажання їсти крейду, рясні менструації. Шкіра і слизові бліді. Тони серця звучні, систолічний шум над усіма точками аускультації, пульс 110/хв., АТ 100/70 мм рт. ст. В крові еритроцити 3,4х1012/л, гемоглобін 70 г/л, колірний показник 0,62, ретикулоцити 2 %, лейкоцити 4,7х109/л, ШОЕ 27 мм/год, залізо сироватки крові 6,0 мкмоль/л.

  1. Сформулюйте і обґрунтуйте попередній діагноз.

  2. Складіть і обґрунтуйте план обстеження хворої.

  3. Складіть і обґрунтуйте план лікування хворої.

  4. Змоделюйте загальний аналіз крові здорової людини.

  5. Поясніть діагностичне значення дослідження стернального пунктату для діагностики хвороб крові.

Відповідь

Коментар

1. На основі анамнезу (рясні менструації) та клінічних проявів, які свідчать про зага-льноанемічний (слабість, запаморочення, блі-дість, тахікардія, функціональний систолічний шум) і сидеропенічний (спотворення смаку) синдроми, враховуючи лабораторні ознаки: гі-похромна норморегенераторна анемія важкого ступеня (гемоглобін ≤ 70 г/л), зниження рівня сироваткового заліза, можна поставити попе-редній діагноз: Хронічна залізодефіцитна пост-геморагічна (на фоні метроррагій) анемія, важкого ступеня.

В умові задачі відсутні дані про тривалість процесу. Причина крововтрати встановлена тільки за анамнезом, вимагає підтвердження. Не виключена також аліментарна недостатність заліза та інші причини дефіциту (декілька вагітностей та тривалі періоди лактації).

2. Подальші обстеження: клінічний загальний аналіз крові (мазок крові, MCV, MCH, MCHC; тромбоцити, лейкоцитарна формула для виклю-чення іншої патології крові) в динаміці; рівні сироваткового заліза в динаміці, загальна залі-зозв’язуюча здатність сироватки крові, коефі-цієнт насичення трансферину та десфералова проба для встановлення ступеня дефіциту заліза в організмі; загальний аналіз сечі (еритроцит-урія), кал на яйця глистів. Необхідна консуль-тація гінеколога для встановлення причини рясних менструацій і лікування при потребі.

Можливо, у плані обстеження слід передбачити визначення типу шлункової секреції (рН-метрія), оскільки нормальне всмоктування заліза відбувається за умов збереженої секреції. Слід виключити також крововтрату з шлун-ково-кишкового тракту (попередні симптоми гастриту, виразкової хвороби, геморою, ФГДС, ректороманоскопія, кал на приховану кров), хоча це малоймовірно у такої молодої хворої.

3. Лікування передбачає: 1) Усунення причини дефіциту заліза, раціональне харчування, 2) використання залізовмісних препаратів для поповнення запасів заліза та протирецидивна терапія (фероплекс, актиферин, тардиферон-ретард). Доза парентерального заліза = маса тіла (кг) х концентрація гемоглобіну в крові х 2,5. 3) якщо препарат заліза не містить аскорбінової кислоти рекомендують включати її в план лікування для покращення всмоктування заліза

Препарати заліза слід призначати per os, необхідна доза розраховується з врахуванням вмісту елементарного заліза в кожній таблетці. У зв’язку з частими алергічними реакціями парентеральне введення заліза проводиться лише при синдромі порушеного кишкового всмоктування, станах після резекції тонкої кишки, неспецифічному виразковому коліті, важкому хронічному ентероколіті та дизбактеріозі, непереносимості пероральних препаратів, тяжкому ступеню анемії. Гемотрансфузії проводяться тільки за життєвими показами, при гострій масивній крововтраті, перевага надається еритроцитарній масі або відмитим еритроцитам

4. Гемоглобін 130 г/л, еритроцити 4,5х1012/л, ретикулоцити 0,5%, лейкоцити 6х109/л, еозинофіли 3%, паличкоядерні 2%, сегментоядерні 72%, лімфоцити 18%, моноцити 5%, тромбоцити 200х109/л, ШОЕ 6 мм/год.

5. Дослідження стернального пунктату допомагає встановити тип кровотворення (мегалобластний чи нормобластний), кількість клітинних елементів, що використовується у диференційній діагностиці типів анемій, а також є основою діагнозу гострої чи хронічної лейкемії. Має значення також при диференційному діагнозі залізодефіцитної анемії із сидеробластною анемією чи альфа-таласемією, які також є мікроцитарними гіпохромними анеміями.

Проводиться мікроскопічне дослідження стандартно забарвленого пунктату, цитохімічне забарвлення для уточнення типів клітин, генний та імуноферментний аналіз клітин, отриманих при пункції.