Navch posibnik peidiatrii6 kurs
.pdf
|
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ |
11/417 |
||||
|
|
|
|
|
|
Таблиця №1 |
|
|
|
Клінічний варіант пневмонії |
|
||
|
|
|
|
|||
|
|
|
Типовий |
|
Атиповий |
|
Етіологія |
|
Пневмококи, паличка |
Мікоплазма, хламідії, легіонела |
|||
|
|
гемофілюз інфлюенси, |
|
|
|
|
|
|
стафілококи, ентеробактерії |
|
|
|
|
Початок захворювання |
|
Гострий |
Поступовий (з продромальних явищ) |
|||
Симптоми |
|
- |
t-ра 3803 і вище |
- |
тривала помірна гарячка |
|
|
|
- |
відсутність апетиту |
- |
загальна слабкість |
|
|
|
- |
порушення сну |
- |
підвищення потовиділення |
|
|
|
- |
в`ялість |
- |
нежить |
|
|
|
- |
періоральний цианоз |
- |
тривалий, сухий, |
|
|
|
- |
почащення дихання |
кашлюкоподібний кашель, прояви |
||
|
|
- |
кашель |
фарингіту або трахеїту |
|
|
|
|
- |
роздування крил носа |
- |
позалегеневі прояви: |
|
|
|
- |
«кряхтяче» або |
- |
шкірні висипання (екзантема |
|
|
|
«стогнуче» дихання, з |
навколо суглобів) |
|
||
|
|
участю допоміжної |
- |
м`язеві болі (в м`язах спини та |
||
|
|
мускулатури. |
стегнах) |
|
||
|
|
|
|
- |
збільшення шийних |
|
|
|
|
|
лімфатичних вузлів |
|
|
|
|
|
|
- |
кон`юнктивіт |
|
|
|
|
|
|||
Синдроми |
|
1.Інтоксикаційний |
а) при мікоплазмовій пневмонії: |
|||
|
|
2.Дихальної недостатності |
Круп, абдомінальний, обструктивний; |
|||
|
|
3.Гастроінтестінальний |
б) при легіонельозній і хламедійній |
|||
|
|
4.Бронхообструктивний |
пневмонії: |
|
||
|
|
5.Кардіореспіраторний |
- |
інтоксикаційний |
|
|
|
|
6.Нейротоксикозу |
- |
дихальної недостатності |
||
|
|
7.Гострої надниркової |
- |
сечевий синдром |
||
|
|
недостатності |
- |
обструктивний |
|
|
|
|
8.Гостої ниркової |
|
|
|
|
|
|
недостатності |
|
|
|
|
|
|
9.ДВЗ-синдром |
|
|
|
|
Фізикальні дані |
|
Пальпаторно: |
Мікоплазмові |
|
||
|
|
- |
підсилене голосове |
- |
множинний варіант «німої» |
|
|
|
тремтіння над ділянкою |
пневмонії (рідко) |
|
||
|
|
інфільтрації легені |
- |
частіше виявляються |
||
|
|
Аускультативно: |
асиметричне, двобічне ураження, при |
|||
|
|
- |
підсилена |
цьому аускультативно превалюють |
||
|
|
бронхофонія (ранній |
розсіяні дрібноміхурцеві хрипи |
|||
|
|
симптом інфільтрації) |
При хламедійній етіології. |
|||
|
|
- |
лекальні вологі |
Звертає увагу невідповідність |
||
|
|
дрібноміхурцеві хрипи, |
симптомів пневмонії до маловиражених |
|||
|
|
крепітація |
ознак інтоксикації. |
|
||
|
|
Перкуторно: |
Перкуторно – тимпанічний звук (без |
|||
|
|
- |
локальне притуплення |
клінічних ознак обструкції) |
||
|
|
(інтенсивність залежить від |
Аускультативно – дрібноміхурцеві |
|||
|
|
розміру інфільтрації) |
вологі хрипи на вдосі (частіше з обох |
|||
|
|
|
|
сторін) |
|
|
|
|
|
|
Легіонельозна – на фоні високої |
||
|
|
|
|
лихоманки і неврологічної |
||
|
|
|
|
симптоматики (головний біль) – |
||
|
|
|
|
мінімально виражені фізикальні дані |
|
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ |
12/417 |
|||
|
|
Клінічний варіант пневмонії |
|
||
|
|
|
|||
|
|
Типовий |
|
Атиповий |
|
Лабораторні дані |
|
В ЗАК: анемія, лейкоцитоз. |
Мікоплазма – зрушення мало |
||
|
|
ШОЕ>20мм/год. С- |
виражене (Л-N) ШОЕ-20-30мм/год, |
||
|
|
реактивний протеїн- |
лімфоцитоз |
|
|
|
|
позитивний. В залежності від |
Хламідіі і Легіонела |
|
|
|
|
важкості змінюються: |
Лейкоцитоз, нейтрофільоз, |
||
|
|
РО2(зменш.) і РСО2(збільш.) |
еозонофілія. ШОЕ 30-40мм/год |
||
Рентгенологічні |
|
Наявність локальних |
Мікоплазмові – помірна емфізема, |
||
дослідження |
|
інфільтрованих тіней (в |
перібронхіальна і перівескулярна |
||
|
|
залежності від форм |
інфільтрація, вогнищеві інфільтрати, |
||
|
|
пневмоній), емфізема, |
ателектази. |
|
|
|
|
посилення прикореневого і |
Легіонельозні – масивні інфільтрати |
||
|
|
легеневого малюнку. |
Хламідійні – гіпераерація, підсилений |
||
|
|
|
інтерстиційний малюнок. Можливі |
||
|
|
|
грубо плямисті зливні тіні. |
||
Основні критерії |
|
1.Інтоксикаційний синдром. |
- |
використовуються ті самі |
|
діагнозу |
|
2.Синдром дихальної |
критерії |
|
|
|
|
недостатності. |
- |
верифікація захворювання на |
|
|
|
3.Локальні зміни |
підставі виявлення специфічних |
||
|
|
(аускультативні і перкуторні) |
антигенів методом ПЛР або методом |
||
|
|
4.Рентгенологічна верифікація |
УФКА (виявлення специфічних Js IqG |
||
|
|
локальних змін |
і JsM) |
|
|
|
|
5.Гемограма (лейкоцитоз, |
- |
виділення збудників з легеневої |
|
|
|
нейтрофільоз, |
тканини, плевральної рідини (в 6-10% |
||
|
|
ШОЕ>20мм/год) |
випадків )мокротинні |
|
|
|
|
6.Ефективна |
- |
ефективна антибіотикотерапія |
|
|
|
антибіотикотерапія. |
(при застосуванні макролідів) |
||
|
|
|
|
|
|
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ |
13/417 |
|
|
Клінічний варіант пневмонії |
||
|
|
Типовий |
|
Атиповий |
Перебіг пневмонії в |
а) 1.Удітей раннього віку пневмонію |
б) Мікоплазма |
||
залежності від: |
«краще» видно, ніж чути, на перший |
Хворіють частіше діти від 5 до |
||
|
план виступають прояви інтоксикації |
15 років. Часто називають |
||
а) вікового фактору |
і дихальної недостатності. |
«ходячою пневмонією». Рідко |
||
|
2.У дітей дошкільного і шкільного |
виникає необхідність в |
||
|
віку чітко виділяються респіраторні |
госпіталізації. Має тенденцію |
||
|
скарги і локальна симптоматика. |
до затяжного перебігу. |
||
б) етіологічного фактору |
б) 1.Пневмокок |
в) Хламідіі |
||
|
Рідко хворіють діти до 3-х років. |
ВикликаніChl.trachomatis є |
||
|
Крім класичних проявів крупозної |
результатом інтранатального |
||
|
пневмонії можливі атипові її клінічні |
зараження. Частіше хворіють |
||
|
варіанти: |
недоношені діти до 3-х місяців. |
||
|
- |
центральна |
- |
Викликані |
|
- |
абортивна |
Chl.pneumoniae – хворіють діти |
|
|
- |
масивна |
шкільного віку. Затяжний |
|
|
- |
афективна |
перебіг. |
|
|
- |
мігруюча |
г) Легіонела |
|
|
- |
апендикулярна |
Рідко хворіють діти. Затяжний |
|
|
- |
менінгеальна |
період (вологий кашель може |
|
|
- |
тифоподібна |
утримуватись до 9-ти тижнів) |
|
|
2.Стафілокок. |
|
|
|
|
Частіше хворіють діти до 1-го року |
|
|
|
|
життя. Основний збудник важких |
|
|
|
|
пневмоній, з вираженою схильністю |
|
|
|
|
до деструкції, гнійних плевритів. |
|
|
|
|
3.Гр(-) бактерії кишкової групи. |
|
|
|
|
Частіше виникають в лікарнях, |
|
|
|
|
переважно двобічні, ускладнюються |
|
|
|
|
деструкцією, пневмотораксом |
|
|
|
|
(тотальний або парціальний). |
Мікоплазма |
||
|
|
|
||
в) умов інфікування |
в) 1.»Домашня» негоспітальна |
Частіше виникає в «тісно |
||
|
В більшості випадків неважкий |
спілкуючих колективах» |
||
|
перебіг і типовими проявами. |
(відмічаються як епідемічні так |
||
|
Госпітальна, нозокаміальна. Виникає |
і сімейні спалахи |
||
|
частіше у хворих, які на ШВЛ. |
захворювання. |
||
|
|
|
Хламідіі |
|
|
|
|
Chl.trachomatis зараження. |
|
|
|
|
Chl.pneumoniae в дитячих |
|
|
|
|
колективах. |
|
|
|
|
Легіонела |
|
|
|
|
Можливе інфікування через |
|
|
|
|
аерозольні апарати, в |
|
|
|
|
приміщеннях де |
|
|
|
|
використовують кондиціонери |
|
|
|
|
і т.п. |
|
|
|
|
|
|
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ |
14/417 |
|
Клінічний варіант пневмонії |
|
|
Типовий |
Атиповий |
Ускладнення |
1.Ускладнення |
Легіолера |
|
2.Абсцес |
Плеврити, серцево-судинні |
|
3.Деструкція |
розлади, сечовий синдром |
|
4.Парциальний пневмоторакс |
(гематурія). Лімфаденіт |
|
5.Піоторакс |
|
|
6.Токсико-септичний і інші |
Мікоплазми |
|
синдроми. |
Плеврит (рідко). Шийний |
|
|
лімфаденіт, |
|
|
гепатоспленомегалія. |
|
|
Хламідіі |
|
|
Плеврит, синусити, |
|
|
міокардити, ендокардит, |
|
|
шийний лімфаденіт. |
Диф. діагноз |
1.Гострий бронхіт |
1.Гострий бронхіт з |
|
2.Бронхіоліт |
обструктивним синдромом. |
|
3.Туберкульоз |
2.Туберкульоз |
|
4.Муковісцидоз |
3.Пневмонії з типовим |
|
5.Аспірація стороннього тіла |
перебігом |
|
6.Вади серця |
|
|
7. Пухлини легень |
|
|
8.Ателектиз (сегментарний, |
|
|
дольовий) |
|
|
9.Апендицит |
|
|
Менінгіт |
|
|
Черевний тиф – (при |
|
|
атипових формах крупозої |
|
|
пневмонії) |
|
|
|
|
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ |
15/417 |
Клініко – лабораторні і інструментальні характеристики ускладнень
|
|
|
Дані |
Таблиця № 2 |
Ускладнення |
|
|
Інструментальні |
|
|
|
|
||
|
|
Клінічні |
Лабораторні |
|
1. Плеврит |
- |
Загальна |
Лейкоцитоз, зсув |
RО-графічно: неповне |
А) сухий плеврит |
інтоксикація |
формули вліво в |
розкриття реберно- |
|
|
- |
Біль в різних |
поєднанні з |
діафрагмального |
|
частинах грудної |
лімфопенією, |
синусу. |
|
|
клітини |
прискорене ШОЕ. |
|
|
|
Що посилюється при |
Зниження альбуміно- |
|
|
|
диханні, кашлі |
глобулінового |
|
|
|
- |
Вимушене |
коефіцієнту. |
|
|
положення |
|
|
|
|
- |
Шум тертя |
|
|
|
плеври |
|
|
|
|
В період накопичення |
|
|
|
|
рідини діти лежать на |
|
|
|
Б) екскудативний |
хворому боці. При |
Картина крові |
RО-графічно: |
|
|
огляді – асиметрія |
малоспецифічна: |
гомогенне густе |
|
|
грудної клітини. При |
анемія, лейкоцитоз, |
затемнення, форма |
|
|
перкусіі – на місці |
нейтрофільоз, |
якого залежить від |
|
|
випоту – абсолютна |
еозинопенія, |
локалізації ексудату. |
|
|
тупість. |
моноцитоз, |
|
|
|
Аускультативно: над |
лімфопенія, |
|
|
|
зоною випоту – |
прискорене ШОЕ |
|
|
|
бронхіальне дихання, в |
|
|
|
|
зоні випоту - різке |
|
|
|
|
послаблення дихання. |
|
|
|
|
|
|
Діагностична |
|
2. Піоторакс, гнійний |
Поступове погіршення |
В загальному аналізі |
||
плеврит |
стану. Зростає |
крові гіперлейкоцитоз, |
плевральна пункція |
|
- результат |
задишка, гектична |
зсув формули вліво, |
уточнює характер |
|
інфікування |
лихоманка. При огляді |
прискорене ШОЕ, |
ексудату. |
|
реактивного |
- |
вибухання ураженої |
анемія. |
RО-графічно: |
плеврального |
половини грудної |
|
інтенсивне гомогенне |
|
ексудату. Може бути |
клітини. |
|
затемнення з |
|
тотальним і бмеженим. |
Перкуторно – |
|
вираженим зміщенням |
|
|
укорочення звуку. |
|
тіні середостінна у |
|
|
Аускультативно – |
|
протилежний процесу |
|
|
послаблення дихання. |
|
бік. |
|
|
Інколи |
|
|
|
|
супроводжується |
|
|
|
|
абдомінальним |
|
|
|
|
синдромом (парез |
|
|
|
|
кишок, затримки |
|
|
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ |
16/417 |
випорожнень і газів.
Ускладнення |
|
Дані |
Інструментальні |
|
|
||
|
Клінічні |
Лабораторні |
|
Пневмоторакс – |
Раптове погіршення |
На гемограмі зміни, як |
На RО-грамі – повітря |
результат прориву |
стану, приступ кашлю, |
і при піотораксі. |
у плевральній |
стафілококової були |
короткочасне апное, |
|
порожнині, зміщення |
(скопичення в |
різка задишка, |
|
серця в здоровий бік. |
плевральній |
неспокій. При огляді – |
|
|
порожнині повітря). |
вибухання ураженої |
|
|
Може бути простий і |
половини грудної |
|
|
напружений. |
клітини, тимпаніт і |
|
|
|
ослаблене дихання на |
|
|
|
боці ураження |
|
RО-графічно |
Абсцес – відмежована |
Погіршення і без того |
В гемограмі зміни як і |
|
порожнина, що |
важкого загального |
при піотораксі. |
знаходять одну або |
формується внаслідок |
стану (апатія, |
|
декілька полостей, |
гнійного розплавлення |
анорексія, збільшення |
|
розташованих частіше |
вогнища некрозу. |
температури, проливні |
|
субплеврально, які |
|
поти, загострення рис |
|
мають горизонтальний |
|
обличчя). Над |
|
рівень рідини. В |
|
вогнищем ураження – |
|
період формування |
|
прикорочення звуку. |
|
абсцесу видно |
|
Вислуховуються |
|
інтенсивне обмежене |
|
різнокаліберні вологі |
|
затемнення. |
|
хрипи. При вскритті |
|
|
|
абсцесу в бронхи |
|
|
|
виявляється - |
|
|
|
амфоричне дихання. |
|
|
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ |
17/417 |
Диференційна діагностика пневмонії з бронхітом і бронхіолітом.
|
|
|
Таблиця № 3 |
|
|
Захворювання |
|
Опірні ознаки |
|
Бронхіоліт |
|
|
Пневмонія |
Бронхіт |
|
Вік дитини |
Любий |
Любий |
Частіше хворіють діти |
|
|
|
5-6 міс. віку |
Початок |
Гострий або |
Поступовий |
Поступовий або |
|
поступовий |
|
раптовий |
Задишка без ознак |
Характерна |
Нема |
Різко виражена, як |
обструкції |
|
|
правило на фоні |
|
|
|
обструкції |
Інтоксикація |
Є |
Нема |
Нема |
t-ра >380 |
Утримується > 3 днів |
Не характерна |
|
|
на фоні прийому |
Не характерна |
|
|
жарознижуючих |
|
|
|
препаратів |
|
|
Прояви |
Не характерні |
Не характерно |
Виражені |
обструктивного |
|
|
|
синдрому |
|
|
|
Участь в акті дихання |
Характерно особливо |
Не характерно |
Характерно |
допоміжної |
для дітей раннього |
|
|
мускулатури |
віку |
|
|
Цианоз |
Частіше у вигляді |
Не характерно |
Характерно |
|
періорального цианозу |
|
|
|
у дітей раннього віку |
|
|
Локальна |
Нечітка у дітей |
Відсутня |
Відсутня |
симптоматика |
раннього віку чітка в |
|
Характерні прояви |
|
інших періодах |
|
«вологих легень» |
Лабораторні дані |
Лейкоцитоз, |
Частіше виявляється |
Закономірних змін |
|
нейтрофільоз, |
лейкопенія |
лейкоцитирної |
|
ШОЕ>20мм/год |
ШОЕ-12-16мм/год |
формули нема |
Рентгенографія |
Наявність вогнещевих |
Посилення |
Прояви неспецифічні - |
|
або сегментарних |
бронхосудинного |
дифузна |
|
інфільтративних тіней |
малюнку і згущення |
гіпервентиляція |
|
|
його в прикореневій |
легень, можливі |
|
|
зоні |
ателектази. |
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ |
18/417 |
Встановлення попереднього діагнозу
При побудові діагнозу необхідно визначення:
-етіологіі;
-локалізації;
-ступені важкості;
-ускладнень
Приклад формулювання діагнозу:
Позалікарняна пневмонія, пневмококової етіології, правобічна вогнещева (в межах 4 сегменту), неважка, ДН Іст. ССНо.
Тактика ведення хворого пневмонією складається з:
1.Організації режиму, догляду, харчування.
2.Усунення проявів ДН.
3.Етіотропної терапії.
4.Нормалізації дренажної функції бронхів.
5.Протизапальної терапії.
6.Вітамінотерапії.
7.Реабілітаційної терапії.
Ця базисна терапія використовується при відсутності загрози для життя. В випадках важкого або ускладненого перебігу ця схема доповнюється:
-Заходами посиндромної терапії.
-Профілактикою і лікуванням ДВЗ синдрому
-Стимулюючої терапії
В таблиці № 4 представлена тактика лікування при різних клінічних варіантах пневмонії і її ускладненнях.
|
|
Таблиця № 4 |
|
|
|
|
|
|
Клінічний варіант пневмонії |
Лікувальна тактика |
|
|
ускладнення |
|
|
1.Типова |
Базисна терапія. Для стартової антибактеріальної терапії |
|
|
|
|
застосовують амінопеніциліни (амоксицилін або |
|
|
|
амоксицилін з клавулоновою кислотою), альтернативними |
|
|
|
антибіотиками є цефалоспорини І-ІІ покоління (дурацеф, |
|
|
|
кефзол, цефуриксим). В любих випадках при |
|
|
|
парентеральному введені антибіотика застосовується |
|
|
|
ступінева (ескалаційна) терапія. |
|
2.Атипова |
Базисна терапія. Антибіотиком вибору є макроліди ІІ |
|
|
|
|
покоління (азітроміцин, кларітроміцин і інші). |
|
|
|
Фторхінолонові препарати (левофлоксацин) |
|
|
|
призначаються дітям старше 16 років. |
|
3.Ускладнення |
Базисна терапія доповнюється заходами посиндромної |
|
|
- |
важкий перебіг |
терапії (ліквідація токсикозу, метаболічних розладів, ССН і |
|
|
|
інших), профілактикою і лікуванням ДВЗ синдрому, |
|
|
|
імунотерапія (гіперімунна плазма, антистафілококовий |
|
|
|
імуноглобулін, гемотрансфузії). Застосовують 2 |
|
|
|
антибіотика: цефалоспорини ІІІ-ІV покоління |
|
|
|
(цефтріаксон, цефепім) і аміноглікозиди |
|
- |
плеврит |
Базисна терапія. Призначаються два антибіотика, НПЗП, |
|
ексудативний |
антигістамінні препарати, знеболюючі. Плевральна |
|
|
серозний |
пункція з лікувальною метою показана тільки при |
|
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ |
19/417 |
|
|
|
|
|
наявності значного серезного випоту, що утруднює |
|
|
дихання та стискує органи межистіння. |
|
Абсцес, стафілококові булли, |
Підлягають лікуванню у хірургічному відділенні. |
|
Піоторакс |
Призначають комбіновану антибіотикотерапію, |
|
|
карбапенеми (імепенем, целластин, меропенем) з |
|
|
метронідазолом, або цефалоспорини ІІІ-ІV покоління |
|
|
(цефуроксим, цефазолін). Використовують різні шляхи |
|
|
введення антибіотиків: в/в, в/м, аерозольний, у порожнину |
|
|
плеври чи абсцесу. При буллах хірургічної допомоги не |
|
|
потрібно. Використовують гермосорбцію і плазмоферез, |
|
|
інгібітори протеолізу (трасілон 500-1000од/кг, чи |
|
|
контрикал 250-500 од/кг). |
|
Плевмоторакс |
Необхідна екстренна допомога: роблять прокол грудної |
|
(напружений, «клапанний) |
стінки товстою ін`єкційною голкою (переводять закритий |
|
|
напружений плевмоторакс у відкритий). Після цього |
|
|
дитину переводять в хірургічне відділення. |
Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності (ГДН)
При будь якій формі та стадії ГДН вимагається:
-забезпечити в першу чергу створення необхідного «середовища життя» хворого, з оптимальною вологістю, температурою, іонним складом повітря
-забезпечити прохідність дихальних шляхів на всіх рівнях, від ротової порожнини до бронхіол (використання муколітиків, еуфіліну 2,4% в/в, інгаляції тепло-вологі)
-антигіпоксична терапія: Інгаляційна та неінгаляційна. Оксигенотерапія потребує також застосування заходів, що покращують утилізацію кисню: антиагреганти, судиннорозширюючі, оксибутират натрію 20% по 50-100мг/кг, інсулін 6 од. в комплексі з 5 % глюкозою 200 мл в/в, Vit В, В2-по 1мл, Vit С 5% - 2,0 в/в в 5% розчин глюкози, рибоксин, унітіол 5%, пентоксил по 1,0г на добу, метиленовий синіт 1%-0,1 мг/кг в/в).
Спеціальна терапія - спрямована на лікування основного захворювання. Корекція метаболічних та функціональних порушень органів та систем, що втягуються в процесі ГДН (кровообіг,ЦНС, печінка, нирки і інші).
При ДН І ступені – достатньо проводити систематичне провітрювання палати (4-6 разів на день). При ДН ІІ ступені – ІІІ ступені необхідний постійний мікроклімат з атмосферою збагаченою киснем, що оптимально досягається при поміщені дитини в кисневу палатку (процент утилізації кисню – 30-70 %). Можна застосовувати також такий метод оксигенотерапії, як спонтанна вентеляція збагаченої киснем газової суміши з позитивним тиском на прикінці видоху – «вуса». При ДН ІІ ст.-ІІІст., при наявності у дитини великої кількості мокротиння, яке вона не може сама відкашляти, проводять стимуляцію кашльового рефлексу, при неефективності – активна санація трахеї і бронхів. В таких випадкахзастосовують продовжену назотрахеальну інтубацію (зменшує мертвий простір, послаблює гіперкапнію при вентеляційній недостатності). Показом для переводу
на ШВЛ є рівень Р2О2 крові, при інгаляції 100% киснем, менше 9кПа, Р2 СО2 крові більше 7,3 кПа, РН крові менше 7,2. ШВЛ безумовно вирішує проблему вентеляційної дихальної недостатності. Але об`ємна ШВЛ не може радикально усунути гіпоксемію зв`язану з порушенням в альвеолярній зоні легень (при паренхіматозній дихальній недостатності). При цьому виді дихальної недостатності для корекції гіпоксемії необхідно застосовувати метод високочастотної вентиляції легень при якому зміна фаз вдиху і видиху відбувається 60-200 разів за хвилину при струменній ВЧ ШВЛ і 1-2 тис. раз за хвилину при осциляторній ВЧ ШВЛ. Це дозволяє інтенсифікувати газообмін у дифузійній зоні легеневої тканини.
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ |
20/417 |
Профілактика пневмонії та її ускладнень у дітей.
Первинна профілактика пневмонії включає експозиційні (зниження інтенсивності контактів із хворими на ГРВІ) та дизпозиційні заходи (загартовування), санацію ЛОР-органів.
Вторинна профілактика, передбачає своєчасне лікування пневмонії, її ускладнень, терапію захворювань, на тлі яких розвивалася пневмонія. При цьому особливо актуально є профілактика внутрішньолікарняних суперінфекцій. Зведення до мінімуму випадків необгрунтованої госпіталізації, скорочення термінів лікування дітей.
5. План і організація структури заняття
№/№ |
Основні етапи заняття їх функція та |
Методи контролю |
Матеріали для |
|
зміст |
|
контролю |
ІПідготовчий етап
1.Організаційні заходи (5хв)
2.Встановлення мети і мотивація
(5хв.)
|
3. |
Контроль вихідного рівня |
Індивідуальне |
Питання |
|
знань, навичок, і вмінь (30хв) |
опитування, тестовий |
|
|
|
|
|
контроль |
Хвора дитина, історія |
ІІ |
Основний етап-формування |
Практичний тренінг, |
||
|
професійних вмінь та навичок |
збір анамнезу, |
хвороби |
|
|
1. |
Самостійна робота з хворими- |
об`єктивне |
|
|
курація (30хв.) |
обстеження, виявлення |
|
|
|
|
|
особливостей проявів |
|
|
|
|
в залежності від віку |
|
|
|
|
дитини, фонового |
|
|
|
|
захворювання, |
|
|
|
|
етіологічного чинника, |
|
|
|
|
діагнозу |
|
|
2. |
Клінічний розбір хворого, |
Професійний тренінг. |
Хвора дитина, історія |
|
оцінка клінічних даних, результатів |
Перевірка вмінь: |
хвороби |
|
|
лабораторно-інструментальних |
проводити аналіз |
|
|
|
досліджень (90хв.) |
анамнестичних і даних |
|
|
|
|
|
обстеження, виділяти |
|
|
|
|
індивідуальні |
|
|
|
|
особливості проявів |
|
|
|
|
захворювання, |
|
|
|
|
пов`язувати це з дією |
|
|
|
|
того чи іншого |
|
|
|
|
факторів (вікового, |
|
|
|
|
етіологічного і ін..) |
|
ІІІ |
Заключний етап |
Перевірка вмінь |
|
|
|
1. |
Контроль і корекція |
працювати з дітьми і їх |
|
|
професійних вмінь (30хв.) |
батьками, |
|
|
|
|
|
правильність |
|
|
|
|
оформлення медичної |
|
|
|
|
документації |
|
|
2. |
Підведення підсумків (10хв.) |
|
Академічний журнал |
3.Домашнє завдання (5хв.)