Navch posibnik peidiatrii6 kurs

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

41/417

безпечних препаратів для лікування астми. Чи буде синтезований ’’ідеальний препарат’’? Це покаже час.

Таким чином, у разі середньоважкого і важкого перебігу бронхіальної астми призначаються середні дози ІГКС, Однак якщо, призначивши середні дози ІГКС, ми не можемо досягти контролю над хворобою, то знову стоїмо перед проблемою вибору терапевтичної тактики. У таких випадках можемо:

або підвищити дозу ІГКС,

або додати до ІГКС інші ліки

Які ліки можемо додати? На жаль, існують певні вікові обмеження.

До досягнення дворічного віку ми працюємо без альтернативи, маючи лише один вихід - підвищення дозування ІГКС.

З 2 до 5 років – можемо додати антилейкотрієнові препарати. Така тактика виглядає досить привабливо, особливо, якщо підходити до бронхіальної астми як до хвороби системної, про що зараз дуже багато дискутують.

Значно більше можливостей з’являється у нас після досягнення п’ятирічного віку,

коли ми нарешті можемо ввести в лікування пролонговані β2-агоністи ( Сальметерол, Формотерол).

Практичний досвід доводить, що добрим вирішенням у педіатрії є призначення середніх

доз ІГКС у комбінації з β2-агоністами тривалої дії. Однак треба визнати, що у разі призначення β2-агоністів тривалої дії нерідко допускаються помилки, які можуть вплинути на перебіг і прогноз захворювання. Тому дозволю собі представити наш погляд на правила застосування цих препаратів. Перш за все, мусимо пам’ятати, що вони застосовуються виключно в комбінації з ІГКС. Одначе ми вважаємо, що застосування β2-агоністів тривалої дії навіть у комбінації з ІГКС не повинно бути довготривалим, недопустимо застосовувати їх під час загострення бронхіальної астми. Дотримання таких вимог запобігає розвитку побічних ефектів від застосування β2-агоністів тривалої дії. Адже відомо, що навіть найкращий препарат можна скомпроментувати, якщо його неправильно призначити.

Лікування загострення бронхіальної астми

У випадку загострення бронхіальної астми препаратами першого ряду є інгаляційні 2-агоністи короткої дії, до яких належать: сальбутамол (вентолін), фенотерол (беротек), тербуталін (бриканіл).

Препарати короткої дії використовуються лише епізодично, у разі потреби для ліквідації загострення. Якщо ж хворий частіше, ніж 3-4 рази в тиждень потребує введення цих препаратів, значить недостатнім є лікування хронічного алергічного запалення. І вихід з цієї ситуації треба шукати не в збільшенні частоти інгалювання бронхолітиків короткої дії, а в підсиленні або зміні базисного лікування.

Протягом багатьох років для зняття приступів бронхіальної астми у дітей педіатри широко користуються препаратом холінолітичної дії - атровентом (іпратропіуму бромід). Атровент вводиться в організм інгаляційним шляхом і починає діяти вже через 5-15 хвилин.

В останні роки широку популярність здобули комбіновані аерозольні препарати короткої дії Комбівент і Беродуал, в яких вдало поєднана бронхолітична дія Сальбутамолу (чи Беротеку) й Атровенту. Сьогодні доведено, що в такій комбінації ці препарати мають більш виражений бронхолітичний ефект і тривалішу дію, ніж кожний з них, застосований окремо.

Немає, мабуть, дитини, яка б у процесі лікування бронхіальної астми не отримувала еуфілін. Цей препарат і інші похідні метилксантинового ряду (аерофілін, теофілін) вводяться в організм перорально чи парентерально. Еуфілін (амінофілін) є незамінним препаратом у випадку важкого приступу бронхіальної астми, коли необхідно вводити його внутрішньовенно. Широко використовуються ліки цієї групи для профілактики нічних приступів астми. Однак тривале лікування препаратами теофіліну вимагає надзвичайної обережності і ретельного спостереження, оскільки відомо, що між лікувальною дозою препарату і дозою, яка викликає побічні ефекти, дуже незначна різниця, тому весь час існує небезпека передозування. Вона підтримується ще й тим, що доза цих ліків визначається не лише віком дитини, але й індивідуальними особливостями їхнього метаболізму в організмі. У деяких дітей теофілін швидко руйнується в печінці, ім потрібна вища

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

42/417

доза препарату, а в інших - цей процес проходить значно повільніше, доза препарату повинна бути значно нижчою. Тому науковці продовжили пошук, і сьогодні на фармацевтичному ринку з’явився новий препарат – доксофілін (Аерофілін), позбавлений багатьох небажаних ефектів теофілінів.

Якщо застосування бронхолітиків не дозволяє зняти приступ бронхіальної астми, препаратами вибору залишаються системні глюкокортикостероїди. Їх дозування коливається в широкому діапазоні - від 1 до 10 і навіть 15мг/кг у перерахунку на преднізолон.

Лікування гострого обструктивного бронхіту і бронхіоліту:

Етіотропна терапія ( противірусні, антибактеріальні препарати і елімінаційні заходи)

Препарати патогенетичної дії ( протизапальні препарати _ ереспал, інгаляційні та системні глюкокортикостероїди)

Симптоматичні препарати ( муколітики, бронхолітики)

Покращення дренажу бронхів забезпечують :

Активна оральна регідратація

Бронхолітики

Муколітичні і мукокінетичні середники

Масаж грудної клітки

Постуральний дренаж

Дихальна гімнастика

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

5.1	Питання для самоконтролю
1.	Невідкладна допомога при гострих проявах синдрому бронхіальної обструкції.
2.	Принципи та методи етапного лікування алергічного риніту і БА у дітей.
3.	Первинна і вторинна профілактика БА та алергічного риніту .
4.	Визначеня ступенів дихальної і вентиляційної недостатності.
5.2	Тести для самоконтролю.

Визначіть до якої групи належить препарат Цетиризин: А .* Антигістамінний препарат

B.Муколітик

C.М-холінолітик

D.Антибактеріальний препарат

E.Антілейкотрієновий препарат

5.3. Ситуаційні задачі

Дитині 6 років. Протягом останнх 2 років періодично спостерігається експіраторна задишка, дистанційні свистячі хрипи без лихоманки. У матері – бронхіальна астма. Дані пікфлоуметрії - ПШВ 70 % від належних величин.

Про яке захворювання можна думати в даному випадку?

Призначте обстеження, які дозволять підтвердити діагноз.

Розпишіть лікування

Література

Основна :

4.Педіатрія: Учебник для студентов высших мед. учебных заведений / В.Г. Майданник – Харьков, Фолио, 2002.

5.Педіатрія : підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації/ за редакцією О.В.Тяжкої.- Вінниця:Нова Книга,2006

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

43/417

6.Тексти лекцій по заданій темі

Додаткова:

1. Ласиця О.Л., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологія дитячого віку.- Київ «Книга плюс», 2004.

Тема 5. Диференційна діагностика хронічних бронхолегеневих захворювань, спадкових та природжених захворювань бронхолегеневої системи у дітей. –доц. Васюта В.В.

1.Актуальність теми.

Природжені, спадкові і набуті хронічні захворювання бронхолегеневої системи, є однією з найбільш складних діагностичних патогенетичних і терапевтичних проблем сучасної пульмонології. Розпізнавання їх представляє значні труднощі. Нерідко їх помилково приймають за звичайні форми гострих і хронічних неспецифічних захворювань легень. В той же час своєчасне і чітке визначення істинного характеру патологічного процесу забезпечує не тільки успіх терапевтичних міроприємств, але й зменшує можливість розвитку важкого захворювання, ускладнень, ранньої інвалідізації хворого.

2.Мета заняття.

Уміти розпізнавати ознаки спадкових, природжених та набутих хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей, провести між ними диференційну діагностику, визначити тактику ведення таких хворих.

3. Навчальні цілі. Студент повинен знати:

1.Фактори, які спричиняють виникненню хронічних, спадкових та природжених бронхолегеневих захворювань.

2.Класифікацію спадкових, природжених та хронічних бронхолегеневих захворювань.

3.Провідні клінічні симптоми та синдроми.

4.Лабораторно-інструментальні методи діагностики, захворювань та їх ускладнень.

5.Провести диференційну діагностику.

6.Сформулювати попередній діагноз.

7.Тактику ведення хворих при спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої системи та їх ускладнення.

8.Профілактику захворювань.

Студент повинен вміти:

Зібрати анамнез і провести обстеження хворої дитини.

Виявити із анамнестичних даних чинники, які сприяли виникненню захворювання.

Визначити необхідний об`єм досліджень

Визначити найбільш інформативні ознаки захворювання

Оцінити результати проведених досліджень

Провести диференціальну діагностику

Смормулювати діагноз

Призначити лікування

4.Короткий виклад матеріалу

Під хронічними захворюваннями захворюваннями бронхолегеневої системи слід розуміти, такий патологічний процес, який супроводжується розвитком пневмосклерозу в одному , або декількох сегментів легень, та різними ступенями деформації і хронічним запаленням бронхів.

У ряду таких хворих виявляються генетично зумовлені порушення обміну речовин (муковісцидоз), дефіцит J-1 антитрипсину, різні форми імунодефіцитних станів та інші. Це дозволило виділити з групи хронічних захворювань легень, ряд нозологій, при яких хронічний запальний процес в легенях є вторинним.

Основні клінічні прояви природженої, спадкової і набутої хронічної бронхолегеневої патології у дітей узагальнені в таб. № 1. Знання їх, у поєднанні з данними лабораторних і спеціальних обстежень (рентгенобронхографічних, функціональних і інших – таб. № 2), визначають клінічні диференціально-діагностичні аспекти різних форм патології легень і дозволяють вибирати адекватну лікувальну тактику (табл № 3).

	Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ					44/417
					Муковис-		Таблиця № 1
Симптоми	Хроніч-	Бронхоект	Синдром	Гемоси			Недостатні-
	ний	атична	Картагене	дероз	цидоз		сть J- 1
	бронхіт	хвороба	ра	легень			антитрипи-
					Кашлюко		ну
Кашель	Постій-	Постійний	Вологий	Під час			Малопродук
	ний	продуктив		кризів	подібний		тивний
	продукти	-ний		вологий	вологий
	вний				Інколи
Кровохар	Нема	Рідко	Інколи	Інколи			Нема
кання				можлива
				легенева
				кровотеча	Слизисто-
Мокрота	Слизисто	Гнійна	Гнійна	Слизис			Скудна
	стійка,			та або	гнійна		слизиста
	в`язка			гнійна	Змішана
Задишка	Змішана	Змішана	Змішана	Під час			Експіратор-
	або			кризу			на
	експірато
	рна				Обструк-
Тип.диха	Змішаний	Змішаний	Змішаний	Змішаний			Обструкти-
льної	або				тивний		вний
недостатн	обструкти
ості	вний				При
Цианоз	Невираже	При	Вираже-	Під час			Часто
	ний	поширено-	ний	кризу	поширено
		му процесі			му
					процесі
Фізичний	Незначне	Відставан-	Інколи	-//-	Різке		Виснаження
розвиток	відставан	ня	відставан		відставан
	ня		ня		ня
Деформа-	Може	Западіння	Западіння	Може бути	Западіння		Бочкоподіб-
ція	бути	на боці	або	відсутня	або		на
грудної	кіфоз	ураження	сплющен-		вибухан-
клітини	грудного		ня		ня
	відділу				Часто
Нігтьові	Рідко	Часто	При	Часто			Часто
фаланги у			поширено
вигляді			му
«барабан-			процесі
них
паличок»
нігті-
«часові
шкельця»					Прикоро-
Перкутор	Може	Притупле	Прикоро-	Під час			Тимпаніт
ні дані	бути	ння на	чення над	кризу –	чення
	тимпаніт	боці	ураженою	прикоро-
		ураження	ділянкою	чення
Аускульта	Сухі і	Локалізов	Вологі	Вологі	Вологі і		Послаблене

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

45/417

сухі

ція

розсіяні

ані сухі і

хрипи

хрипи

дихання,

вологі

вологі

хрипи

сухі хрипи

хрипи на

хрипи

фоні

ослабле-

ного

дихання

Синусити

Ураження

Можуть

Можуть

Синусити

-//-

-//-

носоглот-

бути

бути

отіти

отіти

ки

відсутні-

відсутніми

ми

Діарея,

Інші

Симптоми

Зворотнє

Збільшення

Цироз

клінічні

інтоксика-

розташув

селезінки,

гепатоліє

печінки у

прояви

ції

ання

іктеричніст

нальний

дітей

внутріш-

ь під час

синдром

раннього

ніх

кризу

віку

органів

Продовження таб № 1

Симптоми

Аплазія, гіпоплазія

Синдром Вільямса-

Бронхо-легенева

легені

Кемпбелла

дисплазія

Кашель

Вологий

Вологий

Сухий

Кровохаркання

Інколи

Інколи

Нема

мокротиння

Слизисто-гнійне

Слизисто-гнійне

Слизисте

задишка

Іінспіраторна

експіраторна

Експіраторна

Тип. Дихальної

Рестриктивний

Обструктивний

Обструктивний

недостатності

Цианоз

Інколи

Часто

Часто

Фізичний розвиток

Відстає

Відстає

Відстає

Деформація грудної

Западіння на стороні

Килевидне

Бочкоподібна

клітини

вади

вибухання

Нігтьові фаланги у

Часто

Часто

Часто

вигляді «барабанних

паличок» нігті-

«часові шкельця»

Перкуторні ознаки

Прикорочення на

Тимпаніт

Тимпаніт

стороні вади

Аускультативні

Послаблене або

Сухі свистячі і вологі

Сухі свистячі і вологі

ознаки

відсутність

хрипи

хрипи

дихальних шумів на

стороні вади

Ураження

Іноді

Іноді

Може бути відсутнім

носоглотки

Інші характерні

Синдром дихальних

клінічні прояви

розладів

Лабораторні та інструментальні дослідження

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

46/417

Таблиця № 2

Дослідження

Захворювання

	Рентгенологічн	Бронхографія	Лабораторні	Інші методи
	е	бронхоскопія
Хронічний	Дифузне	На початку	При дослідження-	Вираженні-
бронхіт	підсилення	незначна	лейкоцитоз з сувом	сть
	бронхолегенево	деформація	вліво, прискорене	порушення
	го малюнку.	бронхів –	ШОЄ	бронхіаль-ної
	Може	пізніше		прохідності
	виявлятися	розширення		(в залежності
	пневмофіброз.	бронхів		від стадії)
	Легеневі поля
	підвищеної
	прозорості
Бронхоектатич	Деформація	Бронхографія –	При рецидиві –	Комп`ютер-
на хвороба	легень -	бронхи	лейкоцитоз з сувом	на
	малюнку. В	розширені,	вліво, збільшене	томографія,
	зоні ураження	йдуть	ШОЄ, гострофазові	магнітно-
	груба тяжисть,	паралельно,	показники	ядерний
	яка радіально	закінчуються		резонанс
	сходиться до	сліпо (картина		проводять
	кореня,	«обрубленого		при
	чарунковий	віника».		неможливості
	малюнок в	Виявляються		проведення
	місці	різні види		бронхогра-фії
	бронхоектазів	бронхоектазів
	ателектази
Муковісцидоз	Посилення та	Катарально-	Збільшення	Зміни функції
	деформація	гнійний	(>60ммоль/л)	зовнішнього
	легеневого	ендобронхіт,	вмісту Na та Хлору	дихання –
	малюнку,	деформація	в потовій рідині.	обструкти-
	пневмонічні	бронхів їх	Різке зниження	вно-
	вогнища	«обрубленість,	активності	рестриктив-ні
	ділянки	бронхоектази»	трипсину, ліпази,
	емфіземи		амілази
	ателектази.
	Процес
	двобічний.
Ідеопатичний	При	Прояви	Гіпохромна анемія,	Досліджен-ня
гемосидероз	загостренні	дифузного і	збільшене ШОЄ,	зовнішнього
	крупні і дрбні	локалізованого	ретікулоцитоз.	дихання –
	вогнищеві тіні	катарально-	Зниження рівня	обструктив-ні
	(хмароподібні),	гнійного	сирваткового	і
	частіше з обох	ендобронхіту	заліза. В	рестриктивні
	сторін;		мокротинні-	зміни.
	збільшення		сидерофаги	Зниження
	лімфовузлів			вентиляцій-
	кореня, прояви			ної і
	пневмосклеро-			дифузійної
	зу			здатності
				легень.

	Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ			47/417
Синдром	Підсилення і	Бронхоекопіч-	Гіперімуноглобулін	Спірографіч-
Вільямса-	деформація	но виявляється	емія G, високий	но
Кемпбелла	легеневого	втрата	рівень Jq A.	виявляється
	малюнку,	хрящового		феномен
	вздуття	каркасу		«хвилястого
	легеневої	крупних		видиху»
	тканини	бронхів.
		Кінобронхогра
		фія виявляє
		балонуюче
		розширення на
		вдохі і
		експіраторним
		колапсом
Аплазія і	Зменьшення	При аплазії є	За рахунок	Функціона-
гіпоплазія	об`єму гр.	карина і	схильності	льне
	клітини на боці	рудиментарний	гіпоплазованої	дослідження
	вади,	бронх. При	тканини легені до	– ознаки
	інтенсивне	гіпоплазії	інфікування в крові	поєднання
	затемнення в	відсутні дрібні	– лейкоцитоз	помірно
	цій області,	бронхіальні	нейтрофільоз	виражених
	високе стояння	розгалуження.	прискорене ШОЄ	рестриктив-
	діафрагми			них і
	серця зміщене			обструктив-
	в сторону вади.			них
				порушень
Дефіцит J-1-	Вздуття	Ознаки	Зниження рівня	Порушення
антитрипенну	легеневих	хронічного	ААТ в сирватці	функції
	полів,	бронхіту,	крові до 10-15% від	зовнішнього
	збліднення	формування	норми (200-400мг%	дихання:
	легеневого	бронхоектаз	в 1мл)	зниження
	малюнку.	(при розвитку		швидкості
		хронічних		форсованого
		запалень)		дихання,
				знижена
				дифузійна
				здатність
				легень
Синдром	Зворотнє	Бронхоскопіч-	В щіточковому	Функціональ
Картагенера	розташування	но – явища	біоптаті слизової	не
	внутрішніх	гнійного	бронхів – відсутні	дослідження
	органів	ендобронхіту	клітини з	ознаки
		бронхографіч-	рухливими війками	вентеляцій-
		но –		них
		циліндричні та		порушень
		мишковидні		обструктив-
		ектази,		ного і
		деформація		рестриктивно
		бронхів		го характеру
Легенева	Виявляються	При	При інфікуванні	Ангіографічн
секвестрація	щільні кистозні	бронхографії	секвестру –	о (важливо) –
	утворення зі	секвестри	гематологічні	виявляється
	зміщенням	виглядають як	прояви септичного	додатково
	тіней судин	утворення, які	процесу	артерія, яка

		Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ				48/417
		бронхів в зону		не заповнені		живить
		секвестрації		контрастом		секвестр
Тактика ведення хворого при спадкових природжених та хронічних захворюваннях
			бронхолегеневої системи			Таблиця № 3
				Лікувальні міроприємства
	Захворювання
	Хронічний бронхіт		При загостренні – антибіотики (амінопеніцилін з
			клавулоновою кислотою, цефалоспорини І-ІІ покоління,
			макроліди ІІ покоління), муколітики
			(ацетилцистеїн,амброксол), нестероідні протизапальні
			препарати (ібупрофен, індометицин), для покращення
			мікроцеркуляції – серміон, цинаризін, ЛФК, вібромасаж.
	Бронхоектатична хвороба		Наявність хвороби є показом для хірургічного лікування,
			консервативне лікування застосовується як предопераційна
			підготовка, а також у післяопераційному періоді. (Санація
			трахеї і бронхів – промивання із застосуванням
			муколітиків, ферментів, антибіотиків), інгаляції,
			антигістамінні препарати, постуральний дренаж , вітаміни,
			ЛФК,масаж.
	Муковісцидоз		Базисна терапія: 1.Евакуація мокротиння (фізичні методи-
			вібро і кінетомасаж, дренажні позиції, дихальна гімнастика
			муколітичні засоби – ацетилцистеїн, амброксол, унітіол
			(для інгаляцій), пульмозим. Санаційна бронхоскопія.
			2.Антибіотики – аугментин, карбеніцилін, цефтріаксон,
			азтреонам, меропенем, амікацин. 3.Вітаміни (А, Е, К, Д),
			мультітабс. 4.Замісна терапія – (креон, панцитрат).
			Трансплантація органів (комплекс серце-легені).
			Основним патогенетичним методом лікування є
	Ідіопатичний гемосидероз
	легень		гормонотерапія (преднізолон 2-4 мг/кг/доба, при
			покращені – 0,4 мг/кг/доба – 3-4 тижня), антигістамінні
			(еріус, цитрин і інші), вітаміни (А, Е), препарати заліза,
			симптоматична і посиндромна терапія. При необхідності –
			спленектамія, на фоні ГК.
	Синдром Вільямса		Лікування консервативне
	Кемпбелла		1.Антибіотики; 2.Інгаляції з бронхолітичними і
			муколітичними засобами; 3.ЛФК; 4.Масаж; 5.Дренажні
			положення
	Аплазія і гіпоплазія легень		Лікування хірургічне. При моно або дисегментарному
			процесі, без вентеляційних порушень – проводиться
			консервативне лікування (як при хронічному запальному
			процесі)
	Дефіцит J-1-антитрипсину		Ефективна замісна терапія – проластин 60мг/кг/доба 1 раз
			в/в 1 раз в тиждень (містить J-1-антитрипсина), введення
			рекомбінантного людського J-1-антитрипсина ч/з
			ультразвуковий інгалятор Нативна плазма.
			При бронхообструкції – сальбутамол, беродуал,
			інгаляційніГКС. Томоксіфен – збільшує рівень ААТ на 50-
			70% (антіестроген)
	Бронхолегеневі дисплазії		Сальбутамол, беродуал, інгаляційні ГКС, препарати
			екзогенного сурфактанту.
	Секвестрація легень		Лікування хірургічне (лобектомія)

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ			49/417
	Специфічного лікування нема. Основні принципи ведення:
Синдром Картагенера
	1.	Забезпечення мукоциліарного кліренсу;
	2.	Лікування бактеріальних суперінфекцій;
	3.	Профілактика ГРВІ

При неохідності – санаційна трахеобронхоскопія, хірургічне лікування

Профілактика спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей полягає в ранній діагностиці захворювань, проведення адекватної антибактеріальної терапії, з метою попередження рецидивів захворювань; своєчасне примінення (при неохідності) хірургічних методів лікування.

5.Плани та організаційні структури занять.

№/№	Основні етапи заняття їх функція та	Методи контролю	Матеріали для
	зміст		контролю

ІПідготовчий етап

4.Організаційні заходи (5хв)

5.Встановлення мети і мотивація

(5хв.)

	6.	Контроль вихідного рівня	Індивідуальне	Питання
	знань, навичок, і вмінь (30хв)		опитування, тестовий
			контроль	Хвора дитина, історія
ІІ	Основний етап-формування		Практичний тренінг,
	професійних вмінь та навичок		збір анамнезу,	хвороби
	3.	Самостійна робота з хворими-	об`єктивне
	курація (30хв.)		обстеження, виявлення
			особливостей проявів
			в залежності від віку
			дитини, фонового
			захворювання,
			етіологічного чинника,
			діагнозу
	4.	Клінічний розбір хворого,	Професійний тренінг.	Хвора дитина, історія
	оцінка клінічних даних, результатів		Перевірка вмінь:	хвороби
	лабораторно-інструментальних		проводити аналіз
	досліджень (90хв.)		анамнестичних і даних
			обстеження, виділяти
			індивідуальні
			особливості проявів
			захворювання,
			пов`язувати це з дією
			того чи іншого
			факторів (вікового,
			етіологічного і ін..)
ІІІ	Заключний етап		Перевірка вмінь
	4.	Контроль і корекція	працювати з дітьми і їх
	професійних вмінь (30хв.)		батьками,
			правильність
			оформлення медичної
			документації
	5.	Підведення підсумків (10хв.)		Академічний журнал

6.Домашнє завдання (5хв.)

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

50/417

5.2. Тестові завдання

1.У 3-літньої дівчинки, що має дефіцит маси тіла, відмічається постійний вологий кашель. В анамнезі кілька перенесених пневмоній, що протікають з явищами обструкції. Об »єктивно: грудна клітка роздута, над легенями укорочення перкуторного звуку в нижніх відділах, аускультативно - багато різнокаліберних вологих хрипів. Рівень хлоридів поту - 80 ммоль / л. Укажіть попередній діагноз:

A)Ідіопатичний фіброзуючий альвеолі

B)Бронхіальна астма

C)Рецидивуючий бронхіт

Д) Бронхоектатична хвороба Е) Муковісцидоз

5.3. Ситуаційні задачі

З А Д А Ч А № 1

Дитина 5 років, знаходиться в лікарні на обстежені з приводу рецидивуючої бронхолегеневої патології, яка супроводжується малокурабельною бронхіальною обструкцією.

Хворіє з перших місяців життя, коли почалися відмічатися респіраторні захворювання, які як правило супроводжувалися важкою дихальною недостатністю. З 12 місяців постійно утримується задишка, кашель, свистяче дихання.

При огляді звертає увагу: відставання у фізичному розвитку, горбовина деформація грудної клітини, потовщення нігтьових фалангів пальців, змінення нігтів у вигляді часових скельців. При перкусії над легенями визначається тимпанічний звук. Аускультативно – на фоні ослабленого дихання з обох сторін визначається сухі свистячі і різнокаліберні вологі хрипи. При бронхологічному обстежені виявлено змикання мембранної і хрящової стінок крупних бронхів. Кінобронхографічно виявляються генералізовані бронхоектази в нижніх відділах легень з характерним «балонуючим» розширенням на вдосі і експіраторним колапсом.

Завдання:

1.Ваш діагноз?

2.Чим пояснюються виявлені зміни при бронхоскопії?

3.З якими захворюваннями необхідно провести диференціацію?

4.Які основні принципи лікування цього захворювання?

Джерело інформації

1. Педіатрія за редакцією О.В. Тяжкої Вінниця. Нова книга. 2008р. стор. 435-437

6.Матеріали методичного забезпечення

6.1.Питання вихідного рівня знань

1.Значення спадкових вроджених і хронічних неспецифічнихбронхолегеневих захворювань в педіатрії.

2.Фактори, які мають вплив на виникнення бронхолегеневих захворювань.

3.Загальні прояви спадкових, вроджених і хронічних неспецифічних бронхолегеневих захворювань.

4.Класифікація спадкових вроджених і хронічних неспецифічних бронхолегеневих захворювань.

5.Провідні клінічні симптоми та синдроми при:

-хронічному бронхіті