Navch posibnik peidiatrii6 kurs

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

111/225

міс від початку ІФН-терапії, при відсутності ДНК HBV, або зменшенні ДНК на 2 log лікування продовжують, при відсутності динаміки – припиняють, або доповнюють ламівудином.

-призначення ламівудину більш ефективно у хворих з HBe Ag (-) генотипом, та при неефективності ІФН-терапії. Монотерапія ламівудином може бути продовжена до 18-24 міс.

-ефективність комбінованої терапії (ІФН + ламівудин) на сьогодні порівняно з монотерапією не доведена.

2. Сорбенти (ентеросгель) у вікових дозах, тривалість курсу визначається режимом призначення кожного препарату, щоквартально (Д).

3. Антиоксиданти - аєвіт, унітіол 5 % розчин із розрахунку 5 мг/кг маси тіла 10 – 14 днів двічі на рік (Д).

4. Препарати, що нормалізують мікрогемота лімфоциркуляцію (теонікол, троксевазин,

цитраргінін – протягом 1-1,5 місяця, двічі на рік (Д). 5. Дуфалак (лактулоза) (Д).

6. Гепатопротектори та препарати, що покращують жовчовиділення. (Д).

Х р о н і ч н и й в і р у с н и й г е п а т и т В в ф а з і р е п л і к а ц і ї з х о л е с т а т и ч н и м т а а в т о і м у н н и м к о м п о н е н т о м (Д):

1.Глюкокортикоїди (1-1,5 мг/кг на добу) в поєднанні з урсофальком (10 мг/кг маси тіла на добу) до нормалізації показників імунозапального процесу з наступним призначенням ІФН-α протягом 6 міс.

2.Екстракорпоральні методи лікування.

3.Сорбенти (ентеросгель, отоніл та ін. курсом 7 днів); плазмоферез при фульмінантному перебігу

1раз на міс 1 квартал.

4.Пребіотики, пробіотики (за показаннями 3 тиж – 3-4 рази на рік).

5.Антиоксиданти (вітамін Е, унітіол та ін.).

6.Препарати, що нормалізують мікрогемота лімфоциркуляцію.(дози вказано вище).

7.Гепатопротектори у вікових дозах загальноприйнятим терміном вживання.

ІІ. Х р о н і ч н и й г е п а т и т В в		ф а з і і н т е г р а ц і ї в і р у с у п р и п і д - в и щ е
н н і	п о к а з н и к і в т р а н с а м і н а з (Д):

1.Гепатопротектори (гепабене, гепатофальк-планта, хофітол, галстена в вікових дозах протягом 4-х тижнів) .

2.Ентеросорбенти.

3.Препарати, що нормалізують мікрогемоциркуляцію (теонікол, троксевазин, цитраргінін).

4.Вітаміни групи В, А, Е, С (аєвіт, полівітаміни в вікових дозах) 1 міс

5.Санаторно-курортне лікування в період ремісії: санаторії г/е профілю бажано за місцем проживання.

.

Диспансерний нагляд

Здиспансерного нагляду діти не знімаються.

Вперіод ремісії:

-огляд педіатра-гастроентеролога не рідше одного разу на 6 міс.

-загальноклінічні аналізи та біохімічне дослідження крові 1 раз в 6 міс;

-серологічне дослідження крові – визначення маркерів HBV 1раз на 6 міс;

-УЗД печінки та органів черевної порожнини 1раз на 6 міс.

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

4.1Питання для самоконтролю

1.Класифікація хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей: гастриту, гастро дуоденіту

2.Анатомо-фізіологічні особливості травної системи у дітей

3.Фактори ризику розвитку хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

112/225

4.Роль Helicobacter pylori у розвитку хронічних захворювань гастродуоденальної зони

5.Клінічні ознаки хронічного гастриту зі збільшеною кислотопродукцією

6.Клінічні ознаки хронічного гастриту зі зменшеною кислотопродукцією

7.Клінічні ознаки хронічного гастродуоденіту

8.Принципи діагностики хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей

9.Сучасні принципи профілактики та лікування хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей

10.Принципи контроля кислотопродукцї у дітей

11.Сучасні схеми ерадикаційної терапії

12.Сімейний принцип лікування гелікобактеріозу

13.Принципи проведення відновної терапії

14.Загальна структура та функція печінки, жовчевого міхура.

15.Фактори ризику гепатобіліарних захворювань.

16.Фактори які спричиняють виникнення гепатобіліарних захворювань.

17.Патогенез розвитку гепатобіліарних захворювань.

18.Дати визначення дискінезій жовчевидільних шляхів, хронічного холециститу, холецистохолангіту, гепатитів.

19.Класифікація захворювань гепатобіліарної системи.

20.Лабораторні та інструментальні методи обстеження захворювань гепатобіліарної системи.

21.Діагностичні критерії дискінезій жовчевидільних шляхів;

22.Діагностичні критерії хронічних гепатитів;

23.Діагностичні критерії холецистохолангіту;

24.Діагностичні критерії хронічного холециститу;

25.Лабораторно - інструментальні методи діагностики;

26.Диференціальна діагностика;

27.Загальні принципи лікування дискінезій жовчевидільних шляхів, хронічного холециститу, холецистохолангіту, гепатитів;

28.Режим, дієтотерапія;

29.Медикаментозне лікування;

30.Фізіотерапія;

31.Фітотерапія;

32.Санаторно-курортне лікування;

33.Профілактика і диспансерне спостереження дітей з гепатобіліарною патологією.

34.Ускладнення дискінезій жовчевидільних шляхів, хронічного холециститу, холецистохолангіту, гепатитів.

35.Дати визначення гострого та хронічного панкреатитів.

36.Класифікація гострого та хронічного панкреатитів.

37.Лабораторні та інструментальні методи обстеження захворювань підшлункової залози.

38.Діагностичні критерії гострого та хронічного панкреатитів.

39.Лабораторно - інструментальні методи гострого та хронічного панкреатитів.

40.Диференціальна діагностика гострого та хронічного панкреатитів.

41.Загальні принципи лікування дискінезій гострого та хронічного панкреатитів.

42.Профілактика і диспансерне спостереження дітей з панкреатитом.

43.Ускладнення панкреатиту

4.2Тестові завдання

1. Хлопець 10 років страдає хронічним антральним гастритом. Який етіологічний фактор даного захворювання найбільш ймовірний:

A.Helicobacter pylory

B.St. Aureus

C.Candida

D.В-гемолітичний стрептокок групи А

E.Ентеровірус

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

113/225

Еталон відповіді – А 2. Дтина шести років протягом 1 місяця скаржиться на біль у верхньому відділі живота,

нападоподібного характеру, який виникає натще, нудоту, погіршення апетиту, слабкість. Об'єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м'який, болючий в пілородуоденальній зоні, позитивний симптом Менделя. При лабораторно-інструментальному обстеженні органічної патології не виявлено. Яке захворювання найбільш імовірне?

A.Виразкова хвороба.

B.Функціональна диспепсія, виразкоподібний варіант.

C.Хронічний гастродуоденіт.

D.Дисфункція біліарного тракту.

E.Хронічний холецистит.

Еталон відповіді – В.

3. Який метод діагностики гелікобактерної інфекції найнебезпечніший для хворого?

A.Гістологічний

B.Бактеріоскопічний

C.Серологічний

D.Дихальний тест

E.Мікробіологічний Еталон відповіді – D.

4. У дитини віком 14 років, яка протягом 5 років страждає на виразкову хворобу, з’явились млявість, нудота, блювання кров’ю, мелена, запаморочення. Стан дитини важкий. Яке обстеження буде найбільш важливим для вирішення лікувальної тактики?

A.Ro-грама черевної порожнини

B.Копрограмма

C.Загальний аналіз крові

D.Дуоденальне зондування

E.Фіброгастродуоденоскопія Еталон відповіді – E.

5. Мелена, це

A.блювання кров’ю

B.наявність крові у калі, кал чорного кольору

C.наявність крові у калі, кал з домішками свіжої крові

D.порушення вегетативної нервової системи

E.чергування діареї з закрепом

Еталон відповіді – В.

6. У стаціонар поступив хлопчик 12-річного віку із скаргами на голодні "нічні" болі в животі, наявність мойніганівського типу болів. В анамнезі хронічний гастрит із підвищеною секреторною функцією шлунка з 6-річного віку. Найбільш вірогідним діагнозом при поступленні буде?

A.Загострення хронічного гастриту

B.Хронічний холецистит

C.Дискінезія шлунково-кишкового тракту

D.Виразкова хвороба

E.Хронічний панкреатит

Еталон відповіді – D.

7. Для гастроезофагеального рефлюксу характерно все, крім:

A.Закрепу

B.Печії

C.Болі за грудиною

D.Сиплість голосу зранку

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

114/225

E. Відрижки Еталон відповіді – A.

8. До факторів агресії слизової оболонки шлунка відносять все, крім:

A.Надлишку кислоти

B.Слизово-бікарбонатного бар’єру шлунка

C.Травм слизової оболонки

D.Надлишку пепсину

E.Наявності дуоденогастрального рефлюксу. Еталон відповіді – В.

9. Нормацидність діагностується, якщо рН у ділянці тіла шлунка, при базальній секреції знаходиться в межах

A.1,6-2,6

B.2,5-3,0

C.3,0-3,8

D.2,1-4,3

E.1,1-1,9

Еталон відповіді – В.

10. Прокінетик мотиліум призначається у разовій дозі

A.0,01-0,1 мг/кг маси

B.0,1-0,21 мг/кг маси

C.0,25-0,3 мг/ кг маси

D.0,4-0,5 мг/кг маси

E.0,6-0,75 мг/кг маси Еталон відповіді – С.

11. Показами до призначень тюбажів є:

A.Гіпермоторна дискінезія жовчовивідних шляхів

B.Жовчекамяна хвороба

C.Гіпомоторна дискінезія жовчовивідних шляхів

D.Постхолецистектомічний синдром

E.Захворювання печінки з внутрішньо печінковим холестазом Еталон відповіді – С.

12. При дискинезії жовчовивідних шляхів за гіпотонічним типом найхарактернішими будуть:

A.Збільшення печінки

B.Субіктеричні склери

C.Сповільнене виділення жовчі при дуоденальному зондуванні

D.Біль в животі

E.Збільшення об’єму жовчі в жовчному міхурі

Еталон відповіді – E.

13. Зменшення об’єму жовчного міхура в 2 рази після жовчогінного сніданку свідчить про:

A.Дискинезію за гіпермоторним типом

B.Дискинезію за гіпомоторним типом

C.Нормотонію

D.Запальний процес у жовчному міхурі

E.Холангіт

Еталон відповіді – С.

14. Хлопчик 12 років знаходиться на диспансерному обліку з приводу хронічного холециститу. Який з перелічених симптомів не характерний для хронічного холециститу?

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

115/225

A.Зменшення лужної фосфатази крові

B.Періодичні підйоми температури без катаральних проявів

C.Виявлення каменів у жовчному міхурі під час УЗД

D.Періодичний тупий біль у правому підребер’ї

E.Прискорення реакції зсідання еритроцитів

Еталон відповіді – A.

15. Дівчинка 13 років протягом 5 років скаржиться на біль у правому підребер’ї, що віддає у праву лопатку, приступи болю пов’язані з порушенням дієти, вони нетривалі, легко знімаються спазмолітичними засобами. Під час приступу болю пальпація живота болісна, максимально в точці проекції жовчного міхура. З найбільшою вірогідністю у хворого має місце:

A.Дискінезія жовчовивідних шляхів

B.Хронічний холецистит

C.Хронічний гастродуоденіт

D.Хронічний панкреатит

E.Виразкова хвороба 12-палої кишки Еталон відповіді – A.

16. Дитина протягом останніх 6 місяців скаржиться на періодичний інтенсивний переймоподібний біль у ділянці правого підребер'я, який віддає в праве плече, праву лопатку або ліву половину грудної клітки. Приступ болю нетривалий, легко знімається спазмолітичними засобами, не супроводжується змінами зі сторони формули крові, збільшенням температури. Іноді біль супроводжується незначною нудотою. При пальпації – болючість в точці проекції жовчного міхура Позитивні симптоми Василенка, Кера, Мерфі, Мюссі, правий френікус-симптом. Поза періодом загострення стан практично нормалізується, скарги відсутні. Ваш діагноз:

A.Гіпертонічна-гіперкінетична дискінезія жовчовивідних шляхів

B.Гострий холецистит

C.Хронічний холецистит, стадія загострення

D.Гіпотонічна-гіпокінетична дискінезія жовчовивідних шляхів

E.Хронічний персистуючий гепатит

Еталон відповіді – A.

17. До сорбентів відноситься:

A.Но-шпа

B.Мотиліум

C.Альмагель

D.Ентеросгель

E.Лінекс Еталон відповіді – D.

18. До панкреатичних ферментів відносять:

A.Лінекс

B.Креон

C.Ентеросгель

D.Но-шпа

E.Мотиліум Еталон відповіді – B.

19. Дитині 7 років. Скаржиться на біль приступоподібного характеру, який виникає після психічного навантаження, вживання холодних напоїв, морозива. Після клініко-інструментального обстеження виставлений діагноз хронічний холецистит з дискінезією жовчного міхура за гіпертонічним типом. Препарати яких груп слід призначити в першу чергу для лікування?

A.Холеретики та холекінетики

B.Седативні та холекінетики

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

116/225

C.Антиоксиданти

D.Спазмолітики та холеретики

E.Противірусні препарати Еталон відповіді – D.

20. Який препарат слід призначати при дискинезії жовчовивідних шляхів за гіпертонічним типом:

A.Аллохол

B.Екстракт алое

C.Но-шпа

D.Вітаміни групи В

E.Екстракт елєутерококка Еталон відповіді – С.

21. Целіакія характеризується несприйманням:

A.Глютену

B.Глюкози

C.Цукру

D.Фенілаланіну

E.Жирів та крохмалю Еталон відповіді – А.

22. Целіакія характеризується:

A.Неспецифічним ураженням шлунку

B.Специфічним ураженням товстих кишок

C.Неспецифічним ураженням товстих кишок

D.Специфічним ураженням тонких кишок

E.Неспецифічним ураженням тонких кишок Еталон відповіді – Е

23. Провідним клінічним синдромом у разі целіакії є:

A.Обмінний

B.Серцево-судинний

C.Набряковий

D.Шлунково-кишковий

E.Нервово-астенічний Еталон відповіді – D.

24. Муковісцідоз характеризується несприйманням:

A.Глютену

B.Глюкози

C.Цукру

D.Фенілаланіну

E.Жирів та крохмалю Еталон відповіді – Е.

25. Підвищена концентрація NаСІ в потовому секреті характерна для:

A.Целіакії

B.Муковісцідозу

C.Фенілкетонурії

D.Хронічного гепатиту

E.Виразкової хвороби Еталон відповіді – В.

26. Основним у лікуванні целіакії є :

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

117/225

A.Призначення ферментних препаратів

B.Призначення атибіотиків

C.Строге дотримування безглютенової дієти

D.Строге дотримування дієти без жиру та крохмалю

E.Призначення пробіотиків

Еталон відповіді – С.

27. Абдомінальна мігрень локалізується :

A.По середній лінії живота

B.В епігастрії

C.В правій вздохвинній ділянці

D.В лівій вздохвинній ділянці

E.За грудиною

Еталон відповіді – А.

28. Функціональний закреп обумовлений :

A.	Структурним ураженням кишечнику
B.	Дизбіозом
C.	Пухлинами кишківника
D.	Споживанням твердої їжі
E.	Порушенням механізмів регуляції моторної діяльності товстої кишки гормонами шлунково-

кишкового тракту Еталон відповіді – Е.

29. При компенсованій стадії функціонального закрепу для лікування :

A.Достатнє використання тільки дієтичної корекції

B.Необхідно використовувати ферментні препарати

C.Необхідно використовувати пробіотики

D.Необхідно використовувати гуталакс

E.Необхідно використовувати клізми

Еталон відповіді – А.

30. Синдром подразнених кишок (СПК) - функціональний розлад рухової діяльності кишечнику тривалістю :

A.Понад 1 тиждень

B.Понад 2 тижні

C.Понад 1 місяць

D.Понад 2 місяці

E.Понад 3 місяці Еталон відповіді – Е.

31. До седативних засобів відносяться:

A.Біфі форм

B.Пустирник

C.Ентеросгель

D.Но-шпа

E.Мотиліум Еталон відповіді – B.

32. До спазмолітичні препарати відносяться:

A.Біфі форм

B.Пустирник

C.Ентеросгель

D.Но-шпа

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

118/225

E. Мотиліум Еталон відповіді – D.

33. До пробіотиків відносяться:

A.Біфі форм

B.Пустирник

C.Ентеросгель

D.Но-шпа

E.Мотиліум Еталон відповіді – А.

34. До прокінетиків відносяться:

A.Біфі форм

B.Пустирник

C.Ентеросгель

D.Но-шпа

E.Мотиліум Еталон відповіді – Е.

35. Присутність на шкірі крововиливів при хронічному вірусному гепатиті В свідчить про:

A.Мінімальну ступінь активності патологічного процесу

B.Помірну ступінь активності патологічного процесу

C.Високу ступінь активності патологічного процесу

D.Приєднання бактеріальної інфекції

E.Приєднання грибкової інфекції

Еталон відповіді – С.

36. В період ремісії хронічного вірусного гепатиту В характерно:

A.Відсутність скарг

B.Скарги на періодичні болі в животі

C.Скарги на постійні болі в животі

D.Скарги на нудоту

E.Скарги на метеоризм

Еталон відповіді – А.

37. В період ремісії хронічного вірусного гепатиту В :

A.Рівень АлАт нижче норми і АсАт вище норми.

B.Рівень АлАт вище норми і АсАт відповідає нормі.

C.Рівень АлАт і АсАт нижче норми.

D.Рівень АлАт і АсАт відповідає нормі.

E.Рівень АлАт і АсАт вище норми.

Еталон відповіді – D.

38. З диспансерного нагляду при хронічному вірусному гепатиті В :

A.Не знімаються

B.Знімаються через 1 рік

C.Знімаються через 2 роки

D.Знімаються через 3 роки

E.Знімаються через 5 років

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

119/225

Еталон відповіді – А.

39. При диспансерному нагляді при хронічному вірусному гепатиті В огляд педіатрагастроентеролога показаний не рідше одного разу на :

A.1 місяць

B.3 місяці

C.6 місяців

D.12 місяців

E.Не показаний

Еталон відповіді – С.

40. При диспансерному нагляді при хронічному вірусному гепатиті В серологічне дослідження крові – визначення маркерів HBV показано 1раз на :

A.1 місяць

B.3 місяці

C.6 місяців

D.12 місяців

E.Не показаний

Еталон відповіді – С.

4.3 Ситуаційні задачі

ЗАДАЧА № 1

Дівчинка 11 років, хворіє протягом року, скарги на біль в епігастрії, що з'являється вранці натще та через 1,5-2 години після їжі, вночі, купується вживанням їжі. Турбує відрижка кислим. Випорожнення регулярні, оформлені. Вперше звернулася до лікаря тиждень назад, після проведення амбулаторно ФЕГДС, госпіталізована.

У матері дівчинки та бабусі по материнській лінії - виразкова хвороба 12-ти палої кишки. У батька - гастрит. Акушерський та ранній анамнези не обтяжені. Вчиться в спеціалізованій школі б днів на тиждень, 3 рази на тиждень займається хореографією. За характером - інтроверт.

Об'єктивно: зріст 148 см, вага 34 кг, шкіра блідо-рожева, чиста. При поверхневій пальпації живота відмічається незначний м'язовий дефанс в епігастрії. При глибокій пальпації відмічається болісність в епігастрії та в пілородуоденальній зоні, симптом Менделя позитивний. Також відмічається болісність у точці Де-Жардена, Мейо-Робсона. Печінка не збільшена, безболісна. З боку інших органів і систем патології не виявлено.

Загальний аналіз крові: НЬ - 128 г/л, К.П. - 0,91, еритроцити -4,2х1012/л, лейкоцити - 7,2х109/л, п - 3%, с - 51%, є - 3%, л - 36%, м - 7%, ШОЕ - б мм/год.

Загальний аналіз сечі: колір - солом'яно-жовтий, прозора, рН - 6,0, відносна щільність - 1,017, білок - немає, цукор - немає, епітелій - 1-2 в п/з, лейкоцити - 2-3 в п/з.

Біохімічний аналіз крові: загальний білок - 72 г/л, АЛТ - 19 Од/л, ACT - 24 Од/л, ЛФ - 138 Од/л (норма 70-140), амілаза - 100 Од/л (норма 0-120), тимолова проба - 4 Од, білірубін: загальний -15 мкмоль/л, прямий - 3 мкмоль/л.

ФЕГДС: слизова оболонка стравоходу рожева, кардія зімкнута. У шлунку мутний слиз, слизова оболонка вогнищево гіперемована, в антрумі має численні випинання, різні за розмірами. Слизова оболонка цибулини дуоденум - вогнищево-гіперемована, набрякла, на задній стінці візуалізується виразковий дефект 0,8x0,6 см, округлої форми, з валиком гіперемії, дно вкрите фібрином. Взята біопсія.

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

120/225

УЗД органів черевної порожнини: печінка не збільшена, паренхіма однорідна, ехогенність не змінена. Жовчний міхур грушоподібної форми 55x21 мм з перегином в ділянці дна, вміст його однорідний, товщина стінок 1 мм. Підшлункова залоза: головка - 21 мм (норма 18), тіло - 15 мм (норма 15), хвіст - 22 мм (норма 18). Ехогенність головки й хвоста знижена, вивідний проток незначно розширений.

рН-метрія: натще - рН у тілі 2,4, в антрумі - 4,2, через 30 хв. після стимуляції 0,1% розчином гістаміну в дозі 0,008 мг/кг рН в тілі - 1,4, в антрумі -2,8.

Дихальний уреазний тест: позитивний. Біопсійний тест на HP-інфекцію: позитивний (++).

Завдання 1. Клінічний діагноз та його обґрунтування.

Завдання для самостійного вирішення

Запропонуйте диференційно-діагностичний алгоритм.

Етіопатогенез захворювання.

Епідеміологія HP-інфекції та шляхи її передачі.

Перерахуйте основні методи та способи діагностики НР-інфекції.

В чому сутність дихального тесту?

Вкажіть ендоскопічні ознаки хелікобактеріозу.

Які морфологічні зміни простежуються в цій стадії захворювання?

Проведіть оцінку кислотоутворюючої функції шлунку.

Дайте оцінку результатам УЗД. Яка ступінь інформативності УЗД для встановлення діагнозу?

Проведіть оцінку загального аналізу крові, чи відповідає він патології дитини?

Сучасні принципи лікування даного захворювання.

Запропонуйте схему лікування даній дитині.

Що таке ерадикація НР-інфекції?

Від яких факторів буде залежати ефективність ерадикації?

Відповідь на ситуаційну задачу:

Задача №1. Виразка 12-палої кишки, активність І ступеня, вперше виявлена, HP-асоційована. Реактивний панкреатит.

5 Рекомендована література

Основна

1.Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших мед. учебных заведений.- Харьков:Фолио, 2004.- 1125 с.

2.Педіатрія: Навчальний посібник / за ред.. Тяжкої О.В. – К.:Медицина, 2005.- 552 с.

3.Педіатрія. За ред. проф. Тяжкої О.В. – Вінниця: Нова Книга, 2006.- 1096 с.

4.Сміян І.С. Лекції з педіатрії.-Тернопіль: Підручники посібники,2006.-768 с. Додаткова

1.Харчування дітей раннього віку: теорія і практика/С.Няньковський, Д.Добрянський, Ю Марушко, О.Івахненко, О.Шадрин. /Навчальний посібник . – Львів: Ліга –Прес, 2009.-288 с.

2.Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей. – Х.:ИД «ИНЖЭК», 2005.-256.

3.Шабалов Н.П. Детские болезни. - 5-е изд., перераб. и доп. - С-Пб, 2004.

Змістовний модуль 4.