Navch posibnik peidiatrii6 kurs

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

181/225

При виявленні відхилень у стані здоров’я дитини призначаються додаткові медичні втручання, згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги дітям відповідно до показань. Медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною здійснюється згідно з наказом МОЗ України від 04.04.2005р. № 152.

Медичні спостереження базуються на основних принципах науково-доказової медицини.

Конкретні цілі:

-Визначати порядок проведення обов’язкових профілактичних оглядів дитини віком до трьох років при диспансерному нагляді в поліклініці;

-визначити тактику призначення раціонального вигодовування та харчування дитини віком до трьох років при диспансерному нагляді в поліклініці;

-демонструвати вміння оцінювати фізичний та психомоторний розвиток дитини до трьох років та знати і застосовувати тактику лікаря загальної практики при порушенні фізичного та нервовопсихічного розвитку дітей.

-Вміти планувати та проводити профілактичні щеплення дітей до трьох років та вміти вести медичну документацію при диспансерному нагляді дітьми в поліклініці;

-планувати обстеження дитини та вміти планувати та проводити профілактику найбільш поширених дефіцитних станів (рахіт, залізодефіцитна анемія) у дітей раннього віку диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в поліклініці;

-проводити диференційну діагностику, .інтерпретувати отримані результати додаткових обстежень та ставити попередній клінічний діагноз дітям перших трьох років, які знаходяться на диспансерному нагляді в поліклініці

Зміст теми заняття

Медичний догляд за дитиною раннього віку – це комплекс заходів, які здійснюються медичними працівниками із залученням родини у відповідності до потреб кожного вікового періоду розвитку дитини та спрямовані на створення оптимальних умов для її здорового гармонійного розвитку (фізичного, розумового, соціального) в сприятливому безпечному середовищі, забезпечення раціонального вигодовування та харчування, профілактику захворювань і травматизму, формування навичок здорового способу життя.

Перелік складових медичного догляду за дитиною раннього віку, який повинен бути доступним для кожної дитини:

-обов’язковий медичний профілактичний огляд;

-раціональне вигодовування та харчування;

-догляд з метою розвитку;

-створення безпечного середовища.

Кількість обов’язкових медичних профілактичних оглядів дитини до 3 років (13 оглядів лікарем та 6 оглядів медичною сестрою) не може бути меншою. Обов’язкові медичні профілактичні огляди дітей віком до 3 років проводяться у терміни: на 1 місяці життя - 1 раз на тиждень, на 1 році життя – раз на місяць, на 2 році життя – 1 раз на півроку, на 3 році життя – 1 раз у віці 3-х років.

Необґрунтоване збільшення кількості оглядів не приводить до покращення стану здоров’я дитини. Основні складові обов’язкового медичного профілактичного огляду дитини віком до 3-х років:

1.Анамнез (акушерський аналіз, наявність спадковості, алергія і соціальна небезпечність захворювання);

2.Лікарський огляд дитини віком до 3-х років по органам і системам.

При виявленні відхилень у стані здоров’я дитини лікар може збільшити частоту оглядів та призначити, обґрунтувавши письмово у історії розвитку дитини (ф-ма 1120), дадткове консультування та обстеження, погодивши їх з батьками.

3.Оцінка вигодовування та харчування.

4.Оцінка фізичного розвитку при кожному огляді виконуються атропаметричні виміри.

5.Оцінка психомоторного розвитку.

6.Контроль та здійснення профілактичних щеплень.

7.Медичний висновок.

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

182/225

Висновок повинен містити результати оцінки фізичного, психомторного розвитку та харчування дитини.

Визначається група ризику за соціальними ознаками, до якої належить діти з сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах. План медичних оглядів визначається індивідуально.

8.Консультування батьків. Тема консультативних занять від віку дитини та виявлених проблем.

9.Огляди лікарями-спеціалістами та додаткове обстеження.

Раціональне вигодовування та харчування дитини віком до 3 років.

Материнське молоко – єдиний ідеальний продукт харчування для забезпечення гармонійного розвитку дитини перших 6 місяців життя. Воно містить не тільки всі необхідні для дитини поживні речовини в ідеально збалансованому співвідношенні, але й комплекс захисних факторів та біологічно активних речовин.

Найкращим видом вигодовування дитини віком до 6 місяців є виключно грудне вигодовування. Виключно грудне вигодовування – це вигодовування грудним молоком, без застосування в раціоні дитини іншої їжі та/або рідини.

Грудне вигодовування дитини необхідно починати протягом першої години після народження і продовжувати до 1 року, а при можливості і довше.

У віці 6 місяців необхідно ввести прикорм з особливою увагою до забезпечення потреб дитини у залізі і разом з тим продовжувати вигодовувати грудне вигодовування.

Дитина віком до 6 місяців повинна отримувати тільки грудне молоко, немає фізіологічної потреби у введенні в її раціон додаткової рідини у вигляді води, чаїв (чорного, зеленого або трав’яного), соків, відварів тощо. Грудне молоко містить близько 90% води, що повністю задовольняє потреби дитини в рідині. Введення додаткової рідини підвищує ризик гострих кишкових інфекцій, зменшує потребу у грудному молоці та тривалість грудного вигодовування.

Однією із найбільш розповсюджених причин введення в раціон дитини молочних сумішей та припинення виключно грудного вигодовування є стурбованість матері недостатньою, на її думку, кількістю грудного молока.

Достовірні ознаки недостатнього отримання дитиною грудного молока:

-прибавка у масі менше 500 г за місяць;

-	сечовиділення дитини менше 6 разів на день, сеча жовта концентрована з різким
запахом.
Вікові періоди, коли дитина може потребувати більше грудного молока:
-	3	тижні;
-	6	тижнів;
-	3	місяці.

Це зумовлено інтенсивним ростом дитини у ці вікові періоди, що потребує частішого прикладання до грудей і не повинно бути причиною введення в раціон дитини молочних сумішей. При виявленні відхилень у фізичному розвитку та вигодовуванні дитини, необхідно провести повторну оцінку грудного вигодовування не пізніше 2-х днів після попередньої оцінки та в подальшому за необхідністю.

У віці 6 місяців грудне молоко залишається основним продуктом, для дитини, але виникає необхідність у розширенні раціону харчування дитини та введенні до нього додаткових продуктів. Грудне молоко саме у віці 6 місяців уже не може задовольнити потребу дитини в калоріях, мікронутрієнтах, насамперед залізі, для забезпечення її нормального розвитку.

Прикорм – це продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування) дитині першого року життя.

Першим продуктом прикорму, що пропонується дитині у віці 6 місяців, можуть бути овочеве або фруктове пюре, або каші (перевагу надавати крупам, які не містять глютену (гречка, рис, кукурудза),. Частота введення цих продуктів повинна бути 1-2 рази на день, з поступовим збільшенням об’єму порції.

Важливо, щоб дитина у віці 6 місяців почала отримувати прикорм з підвищеним вмістом заліза. Продукти прикорму з підвищеним вмістом заліза:

-каші, промислового виробництва, збагачені залізом;

-м'ясо;

-риба;

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

183/225

-яєчний жовток;

-добре проварені бобові (квасоля, горох).

М'ясо та альтернативні продукти. Важливо, щоб у віці 6 місяців дитина отримала прикорм з підвищеним вмістом заліза, яке міститься у м’ясі. Рекомендоване дитині віком 6-9 місяців м'ясо: телятина, курятина, індюшатина, крільчатина, нежирна свинина. Починати треба з дрібно перекрученого або розім’ятого м’яса, поступово переходячи до кусочків. М'ясо повинно бути не сухе, а зберігати природну вологість, щоб дитина могла його легко проковтнути. Не слід давати дитині копчені м’ясні продукти, ковбасу, сосиски, так як вони містять велику кількість жирів, консервантів, сої, целюлози, солі. Треба давати дитині рибу (з 8-10 місяців) та яєчний жовток (з 7 місяців), які є також джерелом заліза.

Овочі та фрукти. Овочі доцільно вводити перед фруктами, оскільки деяким дітям може не сподобатись смак овочів, якщо вони звикли до солодкого смаку фруктів. Проте це необов’язково стосується усіх дітей. Починати треба з одного виду овочів або фруктів і лише після того як дитина отримала кожен з них окремо, можна їх змішувати. Починати треба з негострих на смак овочів (кабачка, гарбуз, картопля, капуста, патисон) і фруктів (яблука, персики, абрикоси, сливи). Овочеве/фруктове пюре, як низькобілкову страву прикорму, дають не більше ніж 2 тижні, потім необхідно збагачувати ці страви шляхом додавання в них високобілкових продуктів (м’який сир, м'ясо). Можна давати дитині протерті свіжі овочі та фрукти, які перед тим треба добре помити і почистити. З часом можна буде давати дитині овочі та фрукти кусочками.

Соки та інші напої. Дитині достатньо рідини, яку вона отримує з грудним молоком, при умові збереження режиму температури та вологості. З 6 місяців деякі діти інколи можуть потребувати воду. Не можна давати дитині дистильовану, газовану та мінеральну воду. Сік доцільно давати дитині тоді, коли вона уже отримує інші продукти прикорму. Сік можна давати у невеликій кількості (80-100 мл у віці1 року), пересвідчившись, що дитина випиває достатньо грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування). Соки не треба розводити водою та добавляти цукор. Починаючи з 6 місяців необхідно допомагати дитині вчитися пити з чашки. Не рекомендується вживання будь-яких видів чаю (чорного, зеленого, трав’яного) та кави до двох років. Ці напої перешкоджають всмоктуванню заліза. Після дворічного віку слід уникати вживання чаю під час їди.

Молочні продукти. Рекомендовано давати дитині м’який сир (з 6 місяців). Не слід давати дитині цільне нерозведене коров’яче молоко або козяче молоко до 9-ти місячного віку, а краще до 1 року. Розведене коров’яче молоко можна використовувати для приготування страв прикорму. Не рекомендується вигодовування дитини виключно козячим молоком, зокрема через ризик виникнення фолієво дефіцитної анемії.

Частота введення прикорму. Дитина віком до 8 місяців повинна отримувати прикорм 3 рази на день, у віці 9-11 місяців 4 рази на день. У віці 1 рік дитина повинна отримувати різноманітний прикорм з кожної групи продуктів, вміти пити з чашки.

Харчування дитини у віці від 12 місяців до 3-х років.

Продовжувати грудне вигодовування і на другому році життя. Раціон харчування дитини повинен бути різноманітний, щоденно повинен містити свіжі овочі та фрукти. Рекомендовано нежирні сорти м’яса, риби, печінка, яйця. Страви повинні бути м’якими, кашоподібної гомогенної консистенції у вигляді пюре, суфле, тефтельок, парових котлет, а фрукти та овочі дрібно порізані. З появою корінних зубів у дітей, їжа за консистенцією може бути такою, як у дорослих. До 2-х річного віку в раціоні харчування дитини молоко та молочні продукти повинні бути звичайної жирності (3,2% або 3,5%), а для дітей старше 2 років рекомендовані молоко та молочні продукти зі зниженим вмістом жиру. Використовують в раціоні кисломолочні продукти. Для профілактики йододефіцитних станів, при приготуванні їжі, слід використовувати йодовану сіль. Їжа повинна піддаватися ретельній кулінарній обробці і даватись дитині, не пізніше, ніж через 30 хв. після приготування.

В деяких випадках, коли неможливо вигодовувати грудним молоком, дитина повинна отримувати повноцінне для свого віку харчування. В таких випадках дитина вигодовується адаптованою сумішшю. Режим харчування при вигодовуванні сумішшю залишається вільним.

Ведення продуктів та страв прикорму у дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні, адаптованими молочними сумішами, не відрізняються від аналогічних у дітей з грудним вигодовуванням.

	Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ		184/225
	Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини віком до 12 місяців
	Вік дитини	Добовий об’єм їжі, мл
Від народження до 10 дня		70-80 х день життя новонародженого
Від 10 днів до 2 місяців			1/5 маси тіла
Від 2	до 4 місяців		1/6 маси тіла
Від 4	до 6 місяців	1/7 маси тіла, не більше 1000 мл
Від 6	до 12 місяців	Бажано не перевищувати 1000 мл

Оцінка фізичного розвитку. Оцінка фізичного розвитку проводиться при кожному обов’язковому медичному огляді дитини віком до 3 років. Для цього медичною сестрою проводяться виміри довжини/зросту, маси тіла, обводу голови дитини. Результати вимірів заносяться до відповідних графіків. Це дає можливість побачити тенденцію фізичного розвитку дитини за період часу та виявити проблеми фізичного розвитку. У переважній більшості випадків відхилення від стандартних темпів збільшення маси тіла та довжини/зросту свідчить про порушення у стані здоров’я дитини та вимагають ретельного аналізу ситуації та відповідних заходів. Якщо виявленні відхилення у фізичному розвитку дитини:

1)Необхідно встановити причину відхилення у фізичному розвитку:

-виключити стани, загрозливі для життя дитини;

-провести оцінку харчування;

-провести обстеження, при необхідності з залученням лікарів-спеціалістів (лікаряендокринолога дитячого, генетика, лікаря-невролога дитячого , інших за показанням).

2)Провести консультування з вигодовування та харчування

3)Відповідне лікування у разі виявлення захворювання.

Відхилення у фізичному розвитку потребують консультацій лікарів-спеціалістів та повинні враховуватись при встановленні клінічного діагнозу. У будь-якому випадку оцінка та інтерпретація показників фізичного розвитку дитини обов’язково здійснюється в динаміці.

У кожної дитини повинен бути свій графік, за яким здійснюється оцінка фізичного розвитку з врахуванням її результатів проводиться адекватне медичне спостереження.

Оцінка психомоторного розвитку дитини здійснюється за наступними критеріями:

-моторика – цілеспрямована маніпулятивна діяльність дитини;

-статика – фіксація та утримання певних частин тулуба в необхідному положенні;

-сенсорні реакції – формування відповідних реакцій на світло, звук, біль, дотик;

-мова – експресивне мовлення та розуміння мови;

- психічний розвиток – позитивні та негативні емоції, становлення соціального віку. Важливо знати, що не усі діти мають однакові темпи розвитку за усіма критеріями психомоторного розвитку. Вперше виявлене відставання появи певних навиків на першому році життя на 1

місяці, на другому на 3 місяці, на третьому на 6 місяців не є причиною для встановлення діагнозу та консультації лікаря-невролога дитячого.

Тактика лікаря відповідно до результатів оцінки психомоторного розвитку дитини

Результати оцінки	Тактика
Показники психомоторного	Подальше спостереження. Консультування по догляду з
розвитку відповідають віку дитини	метою розвитку.
Виявлено відставання появи	Консультування по догляду з метою розвитку та проведення
навиків у дитини на 1 місяць на	корекційних занять. Повторний огляд через 1 місяць. Якщо
першому році життя	виявлене відставання зберігається при повторному огляді
	через 1 місяць, необхідна консультація лікаря-невролога
	дитячого.
Відставання появи навиків на 3	Консультування по догляду з метою розвитку та проведення
місяці у дітей віком від 1-го року	корекційних занять. Повторний огляд через 1-3 місяць. Якщо
до 2-х років	виявлене відставання зберігається, необхідна консультація
	лікаря-невролога дитячого.
Відставання появи навиків на 6	Консультування по догляду з метою розвитку. Повторний
місяців у дітей віком від 2-х років	огляд через 2-6 місяців. Якщо виявлене відставання
до 3-х років	зберігається, необхідна консультація лікаря-невролога
	дитячого.

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

185/225

Принципи ефективного консультування. При спілкуванні з матір’ю та іншими членами сім’ї важливо використовувати навики ефективного спілкування. Існує 6 основних навиків, які використовуються для ефективного спілкування, використовувати невербальне спілкування:

-задавати «відкриті» запитання;

-реагувати та жестикулювати, виражаючи тим самим зацікавленість;

-відображати слова матері;

-уникати використання оцінюючих слів

Існує чотири основних етапи в консультуванні матері по догляду за дитиною:

- розпитати та вислухати матір для того, щоб виявити можливі проблеми, а також дізнатись, що мати вже робить по догляду за дитиною;

-похвалити матір за те, що вона робить вірно;

-дати матері пораду, як необхідно доглядати за дитиною вдома;

-перевірити, як мати зрозуміла пояснення.

Диференційна діагностика та профілактика найбільш поширених дефіцитних станів (рахіт, залізодефіцитна анемія) у дітей раннього віку.

Обов’язкове для здоров’я доношеної дитини віком до 3-х років є визначення рівня Нв у віці 9 місяців з метою виявлення анемії, причиною якої може бути неадекватне за термінами та складом введення прикорму.

Антенатальна профілактика рахіту: Основні неспецифічні заходи по профілактиці рахіту в антенатальному періоді повинні бути спрямовані на забезпечення нормального перебігу вагітності, попередження недоношування, внутрішньоутробної гіпоксії плода, гестозів, захворювань; оздоровлення умов життя і праці, побуту. Особливої уваги заслуговує організація правильного рухового режиму, достатнього перебування на свіжому повітрі, раціонального харчування. У добовий харчовий режим вагітної жінки повинні входити продукти, які здатні забезпечувати потребу у вітамінах, мінеральних речовинах, білках, поліненасичених жирних кислотах: м'ясо, риба, молоко або кисломолочні продукти, м'який сир, твердий сир, олія з салатом, сирі овочі, фрукти.

Специфічна допологова профілактика рахіту проводиться у жінок із загрозою недоношування, з гестозом, хронічною екстрагенітальною патологією, клінічними ознаками недостатності кальцію (судомні посіпування, біль у м'язах, кістках, множинний карієс зубів).

Починаючи з 28-32 тижнів вагітності протягом 6-8 тижнів призначається вітамін D3 (водний або олійний розчин) або відеїн у дозі 1000-2000 м.о.

Антенатальна специфічна профілактика рахіту

Групи	Доза віт. D3	Початок	Тривалість
Здорові вагітні	500 м.о.	28-32 тиждень	6-8 тижнів
Вагітні групи ризику	1000-2000 м.о.	28-32 тиждень	6-8 тижнів

Постнатальна профілактика рахіту

В комплекс неспецифічних заходів по профілактиці рахіту входить:

•щоденне перебування на свіжому повітрі - якщо немає протипоказань влітку з перших днів, взимку - з 3-тижневого віку; по досягненні маси тіла 3000 г і при температурі повітря не нижче - 5°С. Тривалість прогулянки з 15-20 хвилин до 1-1,5 годин 2 рази на день.

•повітряні і повітряно-світлові ванни

•правильне купання і одягання дитини

•масаж, гімнастика

•комплекс загартовуючих процедур

Вирішальна роль у профілактиці рахіту належить природному вигодовуванню. Тільки жіноче молоко, завдяки наявності у ньому біологічно активних речовин (гормони, вітаміни, ферменти, антитіла, імунокомпетентні клітини тощо) може забезпечити адаптацію дитини до умов зовнішнього середовища, її захист та потребу в основних харчових інгредієнтам.

При змішаному або штучному вигодовуванні необхідно застосовувати суміші, які забезпечують більший відсоток абсорбції кальцію та фосфору ніж жіноче молоко: Нутрилон, Ненатал, Сімілак та інші.

		Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ			186/225
Постнатальна специфічна профілактика рахіту
І. Безперервний метод
	Групи		Доза віт. D3	Початок	Тривалість
	Доношені здорові		500 м.о.	На 2 місяці життя	Щоденно протягом 3
	діти				років
	Діти групи ризику		500-1000 м.о.	З 2-3 тижнів	Щоденно протягом 2-3
				життя	років
IІ	. Курсовий метод
	Групи		Доза	Початок	Тривалість
	Доношені здорові діти		2000 м.о.	На 2-му, 6-му, 10-	Щоденно – 30 днів в
				му місяцях	подальшому – до 3
					років 2-3 курси на рік з
					інтервалом у 3 місяці
	Діти групи ризику		2000 м.о.	На 2-му, 6-му, 10-	-- " --
				му місяцях
	Діти, які часто		2000-4000 м.о.	-- " --	-- " --
	хворіють та діти які
	отримують
	протисудомну
	терапію
	Недоношені діти			З 10-14 днів життя	Щоденно 6 місців, в
	Маса > 2000 г		500-1000 м.о.		подальшому 2-3 рази
	Маса < 2000 г		1000-2000 м.о.		протягом 30 днів

		Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ					187/225
		Календар профілактичних щеплень в Україні (за віком)
Вік			Щеплення протии				Примітка
1		2					3
1 день		Гепатиту В (2)
3-7 день	Туберкульозу (1)
1 міс.		Гепатиту В (2)
3 міс.			Дифтерії,	Поліомієліту	Гемофільної		Дітям з високим ризиком
			кашлюку,	(4) ІПВ	інфекції (5)		розвитку післявакцинальних
			правця (3)				ускладнень вакциною АаКДП
4 міс.			Дифтерії,	Поліомієліту	Гемофільної		Дітям з високим ризиком
			кашлюку,	(4) ІПВ	інфекції (5)		розвитку післявакцинальних
			правця (3)				ускладнень вакциною АаКДП
5 міс.			Дифтерії,	Поліомієліту	Гемофільної		Дітям з високим ризиком
			кашлюку,	(4) ІПВ	інфекції (5)		розвитку післявакцинальних
			правця (3)				ускладнень вакциною АаКДП
6 міс.		Гепатиту В (2)
12 міс.						Кору,
						краснухи,
						паротиту (6)
18 міс.			Дифтерії,	Поліомієліту	Гемофільної
			кашлюку,	(4) ІПВ	інфекції (5)
			правця (3)
6 років			Дифтерії,	Поліомієліту		Кору,
			правця (3)	(4) ІПВ		краснухи,
						паротиту (6)
7 років	Туберкульозу (1)
14 років	Туберкульозу (1)		Дифтерії,	Поліомієліту
			правця (3)	(4) ІПВ
15 років						Кору,
						краснухи,
						паротиту (6)
18 років			Дифтерії,
			правця (3)
Дорослі			Дифтерії,
			правця (3)

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

188/225

2 Тестові завдання

1.Вкажіть, на скільки збільшується довжина тіла дитини на першому році життя (в см):

А) 15	Г) 30*
Б) 20	Д) 35
В) 25

3. Ситуаційні задачі ЗАДАЧА №1

Дитині 1 міс. Мати прийшла на прийом до педіатра в дитячу поліклініку, скарг не має. Дитина від першої доношеної вагітності, нормальних пологів; маса тіла при народженні 3400г, довжина тіла – 50см; виписана з пологового будинку на 6-ту добу, знаходиться на грудному вигодовуванні. При проведенні антропометрії Мт – 4200г; довжина – 53см. Як оцінити антропометричні дані? Які рекомендації щодо догляду за дитиною можна дати матері?

Відповідь на задачу №1

Приріст маси тіла і довжина тіла нормальні. Матері рекомендуються продовжувати годувати дитину грудним молоком, з 2-х місяців профілактичною метою призначити віт. D3

(500МО)

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

5.Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших мед. учебных заведений.- Харьков:Фолио, 2004.- 1125 с.

6.Сміян І.С. Лекції з педіатрії.-Тернопіль: Підручники посібники, 2006.-768 с.

7.Ткаченко С.К. Рахіт у недоношених дітей. - Львів,2000.- 29с.

8.Педіатрія: Навчальний посібник / за ред.. Тяжкої О.В. – К.:Медицина, 2005.- 552 с.

9.Педіатрія. За ред. проф. Тяжкої О.В. – Вінниця: Нова Книга, 2006.- 1096 с.

10.Лук’янова О.М., Омельченко Л.І., Антипкін Ю.Г. та ін. Профілактика та лікування рахіту та порушень фосфорно-кальцієвого обміну при окремих захворюваннях у дітей з використанням препарату вітаміну Д3-відеїн ( методичні рекомендації).- Київ, 2000.- 24с.

11.Шабалов Н.П. Детские болезни. - 5-е изд., перераб. и доп. - С-Пб, 2007.

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

189/225

Тема 18. Диференційна діагностика жовтяниць у новонароджених дітей. Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією ЦНС. - проф.. Добрянський Д.О.

Тема 39. Інтегроване ведення хвороб дитячого віку. Беш Л.В., Боднарчук В.О.

Стратегія інтегрованого ведення хвороб дитячого віку та її мета. Загальні ознаки небезпеки стану дитини. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне спостереження при кашлі, ускладненому диханні, діареї, проблемах з вухом, болі в горлі, лихоманці, порушеннях живлення та анемії, при наявності ВІЛ-інфекції у дітей від 2-х місяців до 5-ти років. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне спостереження дітей у віці до 2-х місяців з жовтяницею, діареєю, проблемами годування та низькою масою тіла, вкрай тяжким захворюванням та місцевою бактеріальною інфекцією.

1.Актуальність теми:

Всередині 90-х років ХХ століття Всесвітньою Організацією Охорони Здоров′я (ВООЗ) і Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ) була розроблена стратегія – Інтегроване Ведення Хвороб Дитячого Віку (ІВХДВ), яка об′єднує ряд ефективних заходів для запобігання смертності дітей віком від 1 тижня до 5 років, для зниження частоти і важкості захворювань, а також для покращення росту і розвитку цих дітей.

Більшість випадків смерті серед дітей у віці до 5 років виникають із-за невеликої кількості причин, які можна запобігти шляхом відповідних втручань. Від 70% до 90% всіх причин смерті у дітей віком до 5 років викликані: захворюваннями дихальної системи, частіше, пневмонією, діареєю, малярією, кором, ВІЛ-інфекцією, а також неонатальними станами, такими як недоношеність, асфіксія і інфекція. Порушення харчування підвищує ризик смерті від цих захворювань; більше половини випадків смерті до 5 років реєструється серед дітей з порушенням харчування. Стратегія ІВХДВ, в першу чергу, скерована на допомогу дітям саме з цією патологією. В теперішній час стратегію ІВХДВ впровадили більше 100 країн світу, що привело до зниження дитячої смертності і покращення якості життя дітей. В 2009 р. стратегія ІВХДВ адаптована і почала впроваджуватись в Україні. Є комп′ютерна програма навчання, самостійна робота з якою дозволяє медичним працівникам навчитись вести основні хвороби дитячого віку з використанням клінічного посібника ІВХДВ, дає можливість переглянути відеоматеріали і фотографії, виконати необхідні для закріплення знань вправи, а також перевірити свої знання, і при цьому суттєво скорочує час навчання (www. icatt training.org).

2.Конкретні цілі:

-Згідно Стратегії ІВХДВ необхідно визначити загальні ознаки небезпеки стану дитини.

-Оцінювати загальний стан дітей з кашлем, ускладненим диханням, діареєю, проблемами з вухом, болем в горлі, лихоманкою, порушенням живлення, анемією, місцевою бактеріальною інфекцією, жовтяницею.

-Визначати попередній діагноз.

-Проводити диференційний діагноз.

-Класифікувати визначені захворювання.

-Призначати лікування в амбулаторних чи стаціонарних умовах.

-Надавати невідкладну допомогу дітям при ускладненому диханні, лихоманці, захворюванні вуха, горла, діареї, порушенні живлення, анемії.

-Консультувати батьків щодо догляду за хворою дитиною в залежності від нозології та

стану.

-Визначити правильність вигодовування грудної чи старшої дитини в сім’ї.

-Проводити наступне спостереження дитини після захворювання в динаміці.

-Планувати диспансерний нагляд хворих дітей, їх обстеження, інтерпретувати результати обстежень, призначати реабілітацію.

-Демонструвати вміння ведення педіатричної медичної документації в поліклініці.

3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назва попередніх

Отримані навички

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ					190/225
дисциплін
1. Пропедевтика	Уміння зібрати анамнез, провести огляд дитини за
дитячих хвороб	системами, визначити параметри фізичного розвитку,
	призначити вигодовування та харчування дітям раннього
	віку, призначати догляд за здоровою та хворою дитиною,
	оцінити результати параклінічних методів дослідження.
2. Факультетська	Клініка,	класифікація,		діагностика,	диференційна
педіатрія, неонатологія,	діагностика захворювань які супроводжуються кашлем,
медична генетика,	болем у горлі, діареєю, лихоманкою, порушенням живлення,
дитяча хірургія.	жовтяницею,		анемією,	ВІЛ-інфекцією,	місцевою
	бактеріальною інфекцією. Призначення лікування, надання
	невідкладної допомоги.
3. Клінічна	Знання фармакодинаміки та фармакокінетики препаратів,
фармакологія.	необхідних для лікування вказаних вище захворювань та
	станів, уміння їх призначати.
4. Дитячі інфекційні	Знання клініки, класифікації, діагностики, диференційної
хвороби.	діагностики інфекційних захворювань, що супроводжуються
	діареєю, профілактика, лікування.

4. Зміст теми

Спільно з ВООЗ та МОЗ України ЮНІСЕФ працює над адаптацією і впровадженням ІВХДВ в Україні. Цей підхід передбачає прості та ефективні методи профілактики і лікування основних причин серйозних дитячих захворювань, який базується на фактах та спостереженнях, раціональному і доступному використанні лікувальних засобів. Підхід також включає моніторинг щеплень, фізичного та психомоторного розвитку дитини, навчання батьків догляду за дитиною, консультування батьків з питань харчування дитини та розпізнавання загрозливих ознак, у випадку появи яких необхідно негайно звертатися по медичну допомогу. Даний підхід розроблений для використання в умовах обмеженого діагностичного оснащення, вибору лікувальних засобів і клінічних процедур, тому він найбільш підходить для сільської медицини.

Мета ІВХДВ – зниження захворюваності, смертності та інвалідизації, а також поліпшення фізичного та психічного розвитку дітей до 5 років.

Стратегія ІВХДВ сприяє точному визначенню захворювань дитячого віку, забезпечує інтегроване ведення всіх значних захворювань, сприяє посиленню консультативних навичок медперсоналу, а також визначає потребу в направленні важкохворої дитини до стаціонару.

Більшість хворих дітей мають ознаки та симптоми декількох захворювань, отже єдиний діагноз часом буває неможливим або не є правильним, а лікування потребують одразу декілька хвороб. Тому і потрібен інтегрований підхід до ведення хворих дітей. Медпрацівник повинен оцінювати не окреме захворювання, а здоров’я дитини в цілому.

Стратегія ІВХДВ також сприяє профілактиці захворювань (імунізація, покращення вигодовування грудних дітей та після року тощо).

Стратегія ІВХДВ передбачає ефективне ведення наступних станів: гострі респіраторні інфекції, пневмонії, анемії, діареї, інфекції вуха, горла, ВІЛ/СНІД, місцеві бактеріальні інфекції, сепсис, менінгіт, порушення живлення, жовтяниці новонароджених. Крім того підтримка грудного вигодовування, імунізація, консультування щодо вигодовування.

Стратегія ІВХДВ включає реалістичний і економічно вигідний синдромний підхід до ведення хворих на етапі первинної допомоги, ефективність якого підтверджена методами доказової медицини. Уважна і систематична оцінка найбільш розповсюджених і важливих симптомів і ознак дає достатньо інформації для проведення раціонального, ефективного лікування дітей. Синдромний підхід дає можливість визначити проблему зі здоров′ям дитини, важкість стану, послідовність надання допомоги, з врахуванням реально існуючих можливостей системи охорони здоров′я, а також дозволяє активно залучати членів сім′ї у процес надання медичної допомоги дитині.

В залежності від віку дитини різні клінічні ознаки і симптоми мають різний ступінь статистичної достовірності, діагностичної чутливості і специфічності. Тому в посібниках ІВХДВ наведені рекомендації по вибору симптомів і тактиці ведення хворих для двох вікових категорій:

1) Діти у віці від 2 місяців до 5 років;