Navch posibnik peidiatrii6 kurs

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

201/225

голови. Під час кожного клінічного огляду лікар оцінює нервово-психічний розвиток дитини (у дітей перших 3-х років життя у відповідності з таблицями моторних і психічних навиків).

Під час кожного огляду лікар занотовує в медичній документації (картці):

•стан шкіри та слизових оболонок;

•розміри лімфатичних вузлів;

•розміри завушних слинних залоз;

•дихальної, серцево-судинної та травної системи, центральної нервової системи (ЦНС);

•розміри печінки та селезінки;

В медичній документації занотовуються перенесені хвороби, підвищення температури тіла, епізоди блювання, розрідження випорожнень, підвищеної кровоточивості, які відмічалися в дитини в період між оглядами, і т. ін.

Лабораторні обстеження

•розгорнутий клінічний аналіз крові 1 раз на 1-3 місяці

•контроль ступеню імуносупресії в 1 и 4 місяці, потім до уточнення ВІЛ-статусу залежно від наявності клінічних показників

•рівень імуноглобулінів – 1 раз на 6 місяців

•АлАТ/АсАТ, тимолова проба – 1 раз на 3-6 місяців

•рентгенографія органів грудної клітки – за показаннями

•нейросонографія – 1 раз на 6 місяців

•тести для уточнення ВІЛ-статусу дитини: ПЛР ДНК ВІЛ – у віці 48 годин – 4 місяців, визначення антитіл до ВІЛ – у віці 18 місяців.

Диспансерний нагляд передбачає проведення вакцинації у відповідності з календарем щеплень для ВІЛ-інфікованих дітей, профілактику пневмоцистної пневмонії з 4-6 тижнів до 1 року або до виключення ВІЛ-інфекції, щорічне проведення реакції Манту.

2. Порядок диспансерного нагляду за дітьми з підтвердженим ВІЛ-статусом

Клінічне обстеження

При кожному огляді педіатра або дитячого інфекціоніста:

•вимірювання маси тіла і росту

•вимірювання обводу голови у дітей до 2-х років

•оцінка нервово-психічного розвитку

оцінка стану шкіри та слизових покривів

•оцінка стану лімфатичних вузлів

•визначення розмірів завушних слинних залоз

•оцінка стану дихальної, серцево-судинної систем, ШКТ і ЦНС

•визначення розмірів печінки і селезінки

Обов’язкові лабораторні обстеження

•розгорнутий загальний аналіз крові (с підрахунком кількості лімфоцитів, тромбоцитів, гематокриту)

•загальний аналіз сечі

•біохімія (білірубін, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок і білкові фракції)

•рівень CD4+ лімфоцитів (1 раз в 3-6 мес. в залежності від клінічних пока-

зань)

• вірусне навантаження (якщо можливо)

Необхідність в додаткових обстеженнях і консультаціях визначає лікар-педіатр.

Реакція Манту робиться усім ВІЛ - інфікованим дітям, незалежно від стадії ВІЛ-інфекції, проводиться 1 раз на 6 місяців.

Частота диспансерного нагляду за дітьми з ВІЛ-інфекцією

Частота нагляду педіатром і проведення лабораторного обстеження залежить від стадії ВІЛінфекції та клінічної ситуації:

I стадія ВІЛ-інфекції (за класифікацією ВООЗ, 2002):

•огляд педіатра 1 раз на 3 – 6 місяців

•лабораторне обстеження – 1 раз на 6 місяців

II стадія ВІЛ-інфекції (за класифікацією ВООЗ, 2002):

•огляд педіатра - 1 раз на 3 місяці

•обстеження - 1 раз на 3 – 6 місяців

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

202/225

•при виявленні тяжкого ступеню імуносупресії (рівень CD4+ <15%) - повторне обстеження через 1 місяць

III стадія ВІЛ-інфекції (за класифікацією ВООЗ, 2002):

•огляд педіатра - 1 раз на місяць

•частота нагляду педіатром, як і частота лабораторного та інструментального обстеження залежать від клінічної ситуації

•при опортуністичних інфекціях показане стаціонарне лікування до досягнення стану ремісії

Підсумок

Стратегія ІВХДВ скерована на покращення якості допомоги на первинному рівні. Вона сприяє встановленню правильних стереотипів амбулаторного ведення дітей і поведінки у відношені медичної допомоги у сім'ї. Даний підхід орієнтований, в першу чергу, на визначення основного симптомокомплексу (синдрому) і важкості стану, що і визначає подальшу оптимальну тактику ведення і лікування. Інтегрована оцінка стану представляє собою ціленаправлене, послідовне обстеження дитини з врахуванням скарг, висунутих батьками, і при активному їх виявленні на основі запитань і простих об'єктивних клінічних ознак. Перелік симптомів, що використовують в ІВХДВ, був визначений в результаті великої кількості досліджень, проведених експертами ВООЗ за 30 років в різних країнах світу на основі принципів доказової медицини. В результаті інтегрованого підходу всі діти, що звернулись в медичний заклад первинної ланки, розділяються на три градації: 1) «рожевий» - діти, що потребують госпіталізації; 2) «жовтий» - діти, що потребують амбулаторного лікування; 3) «зелений» - діти, що не потребують лікування і спостереження з приводу даного захворювання. В існуючих умовах надання допомоги на рівні первинної ланки охорони здоров'я при обмежених діагностичних і лікувальних можливостях такий підхід реальний і ефективний, він дає можливість швидкого прийняття рішення, що суттєво знижує ризик смерті і інвалідності у дітей віком від 1 тижня до 5 років.

5. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 5.1. Питання для самоконтролю

Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін		Визначення
Інтегроване		Це інтегрований підхід до охорони здоров’я дітей, спрямований на
ведення	хвороб	досягнення задовільного стану здоров’я дитини в цілому. Оскільки
дитячого	віку	багато дітей мають не одне захворювання, а декілька, потрібен
(ІВХДВ)		інтегрований підхід до ведення дітей.
Мета ІВХДВ		Зниження смертності, захворюваності, інвалідизації, а також
		покращення фізичного, психічного розвитку дітей у віці до 5 років.
Стратегія		Включає	профілактичний,	лікувальний	елементи,	які
ІВХДВ		впроваджуються медичними закладами та сім’ями.
		Вона сприяє точному визначенню захворювань у дітей, забезпечує
		належне інтегроване ведення захворювань, визначає потребу в
		направленні важкохворих дітей до стаціонару.
Завдання ІВХДВ		Знизити частоту та тяжкість захворювань на первинному рівні
		медичної допомоги (до стаціонару), запобігти смертності.
		Ефективне ведення гострих респіраторних захворювань, анемії,
		діареї, інфекції вуха, горла, ВІЛ/СНІД, місцевих бактеріальних
		інфекцій, жовтяниці новонароджених, порушення живлення,
		імунізації дітей, консультування з харчування.
Кроки ІВХДВ		Крок 1. Оцінити стан дитини.
		Крок 2. Класифікувати захворювання.
		Крок 3. Визначити лікування.
		Крок 4. Лікувати дитину.
		Крок 5. Консультувати матір.
		Крок 6. Провести наступний огляд.

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

203/225

5.2Тести для самоконтролю

Дільничний педіатр оглядає здорову доношену дитину місячного віку, яка перебуває на грудному вигодовуванні. Профілактику якого захворювання повинен провести лікар у першу чергу?

A.. *Рахіту

B.Спазмофілії

C.Паратрофії

D.Гіпотрофії

E.Анемії

5.3. Ситуаційні задачі

Дитина народилася 3500 г, довжина 50 см. Знаходилась на природному вигодовуванні. Зараз дитині 3 місяці.

Завдання:

1.Розрахуйте яку вагу повинна мати дитина?

2.Яку за об’ємом кількість їжі вона повинна отримувати?

3.Якою повинна бути частота годувань?

Еталон відповіді

1.3500 + 2200 = 5700 г

2.Добовий об’єм їжі, вирахуваний за енергетичним методом дорівнює 655,5 ккал

655500 : 65 = 1008 мл Середня добова кількість грудного молока, необхідна дитині, становить (950 + 1008): 2 = 979

мл; на одне годування 163 мл (976 : 6)

3. Рекомендовано – 6 разів на день, можливий вільний режим годувань.

Література

Основна

1.Волосовец А. П. Интегрированное ведение болезней детского возраста как современная стратегия первичной медикосанитарной помощи детям / А. П. Волосовец, С. П. Кривопустов // Здоровье ребенка. — 2008. —

№1 (10).

2.Интегрированное ведение болезней детского возраста: обучающий курс. — ВОЗ / ЮНИСЕФ, 2008.

3.Режимдоступа

http://www.who.int/child_adolescent_health/topics/prevention_care/child/imci/ru/index.html.

4.Primary Child Care. A manual for health workers / Macmillan Publishers Limited. — 2009. — 581 p.

Додаткова:

1.Волосовець О.П., Нагорна Н.В. та ін.. «Діагностика та лікування невідкладних станів

удітей». Навч. посібник для студентів ВНМЗ ІV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарівкурсантів, курсантів після дипломної освіти. – Донецьк, - 2007, - 112 с.

2.Майданник В.Г «Педиатрия». Учебник (2-е издание), - Харьков: Фолио. – 2002. –

1125 с.

3.Педиатрия: Национальное руководство: в 2т.- М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009.- Т.2.-1024 c.

4.Nelson Textbook of Pediatrics, 18/E, 2008, Vol. 2, 3147 p.

Тема 20. Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку. Диференційна діагностика артеріальної гіпертензії. (доц.ДедишинЛ., Цапок А.)

Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів дітей підліткового віку. Раціональне харчування: профілактика ожиріння, цукрового діабету. Оцінка статевого дозрівання. Медичне та психологічне консультування. Тактика лікаря загальної практики при вегетативних дисфункціях та артеріальній гіпертензії. Диференційна діагностика первинної та вторинної артеріальної гіпертензії у дітей підліткового віку. Тактика ведення хворого на артеріальну

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

204/225

гіпертензію на дільниці. Надання невідкладної допомоги при вегетативних кризах, гіпертензивній кризі. Профілактика вегетативних дисфункцій та артеріальної гіпертензії у дітей.

Зміст теми:

Підлітковий вік відноситься до критичних періодів у розвитку дитини, оскільки відбуваються зміни у ендокринній, імунній системах, завершується морфо-функціональне дозрівання органів та систем. Це визначає важливість правильного спостереження за дітьми цієї вікової групи з метою профілактики розвитку соматичних захворювань, вчасної діагностики та адекватної корекції виявлених порушень .

Існує декілька підходів до профілактики захворювань: популяційна ( у групах підвищеного ризику) та сімейна. Популяйційна стратегія спрямована на все дитяче населення, сімейна - на конкретну сім’ю.

Порядок профілактичних оглядів регламентується нормативними документами МОЗ України.

	Код			форми		за
	ДКУД
	|__|__|__|__|__|__
	|__|
	Код		закладу			за
	ЄДРПОУ
	|__|__|__|__|__|__
	|__|
Міністерство охорони здоров’я України	Медична
Назва закладу	документація
	Форма № |1 | 1 |
	2| – |		| |		|
	Затверджена
	наказом				МОЗ
	України
	| | .| | | | . |_ №
	|_ | |		|

Довідка лікувально-профілактичного закладу про результати проведеного

обов`язкового медичного профілактичного огляду учня навчального закладу

1.Прізвище, ім’я, по батькові дитини____________________________________________

2.Дата народження ____________________________________________________

3.Домашня адреса _____________________________________________

_____________________________________________________________________

4.Загальноосвітній навчальний заклад, який відвідує дитина (назва,

клас)_________________________

5. Дата проведення профілактичного огляду

___________________________________________.

6.Дата проведення попереднього профілактичного огляду

____________________________________

7. Діагноз: *_______________________________________________________________

8. Група для занять на уроках фізкультури ____________________________________

9. Рекомендації:

___________________________________________________________

10. Рекомендована дата проходження наступного профілактичного огляду

		Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ			205/225
з_______р.__по_____р.
11. Дата заповнення довідки _" "________ року_____
12.	Підпис	та	особиста	печатка	лікаря
____________________________________________

* відповідно до МКХ - 10 або за поінформованою згодою батьків

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

206/225

Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 086 -1/о «Довідка учня загальноосвітнього

навчального закладу про результати обов`язкового медичного профілактичного огляду»

1.Ця Інструкція визначає порядок заповнення форми первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов`язкового медичного профілактичного огляду» (далі – форма).

2.Ця форма заповнюється лікарем закладу охорони здоров`я, в якому учень загальноосвітнього навчального закладу проходив обов`язковий медичний профілактичний огляд і подається до загальноосвітнього навчального закладу. Інформація про надання довідки заноситься до однієї із таких форм: № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого», № 112/о «Історія розвитку

дитини», № 025-1/о «Вкладний листок на підлітка до медичної карти амбулаторного хворого», № 026/о «Медична карта дитини (для школи, школи-інтернату, школи-ліцею, дитячого будинку, дитячого садку)», № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого».

3. Форму заповнюють на всіх учнів загальноосвітніх навчальних закладів, що підлягають обов`язковому медичному профілактичному огляду.

4. У верхньому лівому куті форми зазначаються назва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, організації, у сфері управління якого перебуває заклад, його найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

5.У пункті 1 зазначаються прізвище, ім’я, по батькові учня.

6.У пункті 2 вказується місце проживання, телефон особи.

7.У пункті 3 вказуються число, місяць та рік народження дитини.

8.У пункті 4 зазначається стать особи.

9.У пункті 5 вказується найменування загальноосвітнього навчального закладу, клас в якому навчається дитина.

10.У пункті 6 зазначається дата проведення обов`язкового медичного профілактичного огляду.

11.У пункті 7 вказується дата проведення попереднього обов`язкового медичного профілактичного огляду.

12.У пункті 8 зазначається висновок щодо стану здоров`я дитини, у разі, якщо дитина має захворювання, вказується діагноз згідно з МКХ 10 або повна назва захворювання, за бажанням одного з батьків або законного представника дитини на яку заповнюється форма.

13.У пункті 9 вказується група для занять фізичною культурою учню.

14.У пункті 10 зазначаються рекомендації щодо харчування, режиму, організації навчального місця учня.

15.У пункті 11 зазначається рекомендована дата проходження наступного обов`язкового медичного профілактичного огляду

16.У пункті 12 вказується дата заповнення форми (число, місяць, рік).

15. Форма підписується лікарем, що спостерігає дитину, завіряється його печаткою та печаткою закладу.

13. Форма заповнюється друкованими літерами, без скорочень.

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

207/225

Схема періодичності обов'язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів

Вік дитини

Лікар-педіатр

Лікарі-спеціалісти

Додаткові

методи

(лікар

загаьної

досліджень

практики

-

сімейної

медицини)

1

2

3

4

6 років

(перед

1 раз на рік

Дитячий хірург

Аналіз

крові

(

поступленням до

ортопед-

травматолог

гемоглобін)

загальноосвітнього

дитячий

та інші за показами

навчального

офтальмолог дитячий

закладу)

стоматолог

інші

спеціалісти

за

показами

7, 8, 9, 10 років

1 раз на рік

За показами

За показами

11 років

1 раз на рік

Дитячий хірург

Аналіз

крові

(

ортопед

-

травматолог

гемоглобін)

дитячий

Аналіз

крові-на цукор

офтальмолог дитячий

у дітей

з

спадковою

стоматолог

обтяжливістю

на

інші

спеціалісти

за

цукровий діабет

показами

та інші за показами

12, 13 років

1 раз на рік

За показаннями

За показаннями

14,15 років

1 раз на рік

Стоматолог

Флюорографія

Гінеколог

дитячого

та

Аналіз

крові

(

підліткового

віку

(за

гемоглобін)

показаннями)

та інші за показаннями

Дитячий

хірург

Ендокринолог дитячий

Психолог (за показами)

16, 17 років

1

раз

на

рік

Стоматолог

Флюорографія

терапевт

у разі

Гінеколог

дитячого

та

обслуговування

підліткового

віку (

за

в

студентській

показами)

поліклініці

Щороку

перевірка

гостроти зору,

слуху; постави та плантографії проводиться молодшим

спеціалістом з медичною освітою

Раціональне харчування: профілактика ожиріння та цукрового діабету

Дуже важлива проблема, яка може призвести до виникнення ЦД, гіпертонії, серцево-судинної недостатності, патології печінки та підшлункової залози, порушення менструального циклу у дівчат та затримки статевого розвитку у хлопчиків, – ожиріння в дитячому віці. Щорічно в Україні у дітей до 14 років фіксують майже 1000 нових випадків ожиріння – 15 639 у 2005 р.

(223,7 на 100 тис. населення) та 17 160 у 2006 р. (253,7 на 100 тис. населення). І цей показник, на жаль, не віддзеркалює реальної ситуації, оскільки ожиріння, особливо на початкових стадіях, офіційно реєструють далеко не завжди. Проблема ожиріння (особливо його профілактики) повинна вирішуватися навіть не скільки за рахунок лікарняної допомоги, скільки за рахунок соціальних організаційних заходів: необхідно сприяти підвищенню фізичної активності дітей та підлітків, підтримувати дитячі спортивні школи та секції, впроваджувати правильне та раціональне харчування дітей у школах, дитячих садках тощо, проводити освітню роботу серед населення.

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

208/225

Запобігти розвиткові багатьох захворювань можливо шляхом проведення роз’яснювальної роботи серед дітей та підлітків щодо раціонального і різноманітного харчування. Особливо це стосується профілактики обмінних захворювань: ожиріння, цукровий діабет. Найдоцільніші – диспансерні методи спостереження, співпраця батьки-діти-педагоги. У школах необхідно організувати постійний контроль маси тіла дітей та брати на особливий облік тих дітей, у яких цей показник перевищує норму. Під лікарським спостереженням повинні знаходиться діти, чиї батьки або родичі страждають на ожиріння чи цукровий діабет.

При ранніх формах ожиріння лікар повинен рекомендувати батькам дитини режим харчування і рухової активності, щоб ці форми не стали прогресуючими й ускладненими.

Основний напрямок профілаткики ожиріння – обмеження калоражу їжі та підвищення рухової активності. Доведено, що зниження вживання жирів на 1/3 вікової норми є достатнім дляґ нормалізації ваги та безпечним для дитини, яка росте. Співвідношення насичених та еннасичених жирних кислот – 1:1.

Таким чином, профілактика ожиріння в дитячому віці полягає у нормалізації харчування (збалансований вміст основних харчових речовин) і у використанні дозованої лікувальної фізкультури, гімнастики, спорту.

Для профілактики ожиріння важливо підвищувати енергетичні витрати організму, стимулювати діяльність ЦНС (різні спортивні навантаження).

Профілактика цукрового діабету Оскільки цукровий діабет дебютує частіше в дитячому віці, слід більше звертати увагу на

діагностику предіабета у дітей. Особливо це стосується дітей з обтяженим сімейним анамнезом з діабету I типу. Для цих дітей становлять небезпеку будь-які інфекційні захворювання, особливо епідеміо. паротит, краснуха. При лікуванні даних інфекцій у таких дітей слід застосовувати імуномодулятори, інтерферон, інші засоби для зміцнення імунітету. У наступні роки потрібно періодично проводити проби з навантаженням глюкозою та визначення наявності антитіл до острівців підшлункової залози. При виявленні антитіл необхідно якомога раніше почати лікування дитини малими дозами інсуліну, нікотинаміду та іншими препаратами, що впливають на імунні механізми.

Крім того, за даними останніх досліджень, цукровим діабетом частіше хворіють діти, які з народження перебували на штучному вигодовуванні. Справа в тому, що багато молочні суміші містять білок коров’ячого молока, до складу якого входить альбумін. Фрагмент альбуміну, названий “Аббос”, має молекулярну масу 69 кіло-дальтон, що дуже схоже на клітинноповерхневий білок бета-клітини. У крові дитини, схильної до цукрового діабету, формується імунна реакція на цей фрагмент “Аббос”. Шляхом перехресної реакції з білками бета-клітини, власний імунітет травмує клітини острівців підшлункової залози. Звідси робимо висновок: треба заборонити використання коров’ячого молока та його компонентів для новонароджених і дітей раннього віку. Ідеальний варіант для новонароджених зі схильністю до діабету - грудне молоко.

Оцінка статевого дозрівання.

Кожний четвертий пацієнт, що звертається до дитячого ендокринолога, скаржиться на порушення росту та/або статевого розвитку.

ОБСТЕЖЕННЯ ДІВЧАТОК ПРИ ПОРУШЕННІ СТАТЕВОГО РОЗВИТКУ.

1.	Загальний огляд:
-	Антропометрія (зріст, маса тіла, індекс маси тіла) з оцінкою за центільною шкалою.
-	Будова тіла
-	Характер розподілу підшкірного жирового шару
-	Огляд зовнішніх статевих органів
-	Оцінка стадії статевого розвитку за статевою формулою (див. нижче)
-	Наявність гірсутизму, оцінка ступеня за шкалою Феррімена-Голлвея (див. нижче)
2.	Рентгенографія кистей рук („кістковий” вік)
3.	Візуалізація гонад:

-УЗД органів малого тазу (ОМТ)

-При необхідності - діагностична лапароскопія і лапаротомія

4.Гормональні дослідження:

-У крові рівень ЛГ, ФСГ, пролактину, естрадіолу, тестостерону,

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

209/225

-Екскреція із сечею 17-КС

-При необхідності – рівень кортизолу в крові або у добовій сечі, 17-гідроксипрогестерону,

ДГЕА

-Оцінка естрогенної насиченості за даними мазка з буккальної слизової оболонки або із піхви (кольпоцитологія)

5.Генетичне дослідження (статевий хроматин, каріотип, іноді – молекулярно-генетичне дослідження статевих хромосом) – при аномальній будові статевих органів, затримці статевого розвитку, гетеросексуальному статевому розвитку.

6.Проведення функціональних проб для визначення стану гіпоталамо-гіпофізарної системи, стероїдогенезу у яєчниках і надниркових залозах

7.У разі підозри на пухлинний процес – лапароскопія і біопсію гонад з цитологічним дослідженням біоптату.

8.У разі підозри на об‘ємний процес у головному мозку – МРТ, консультація офтальмолога, невролога, нейрохірурга (при необхідності)

Оцінка статевого розвитку у дівчаток

Ах - ріст волосся у пахвинних ділянках Ах 1 - відсутність росту волосся

Ах 2 - поодиноке пряме волосся в центрі пахвової западини Ах 3 - волосся, що в'ється, більш густе, довге - в центрі пахвової западини Ах 4 - густе волосся, що в'ється, по всій пахвовій западині

Р- ріст волосся на лобку

Р1 - відсутність росту волосся

Р2 - поодиноке пряме волосся в центрі лобка та на великих статевих губах

Р3 - волосся, що в'ється на лобку та на великих статевих губах

Р4 - густе волосся, що в'ється по всій площі лобка, на соромних губах

Р5 – волосся у вигляді трикутника верхівкою донизу, займає всю ділянку лобка до пахових складок, поодиноке волосся на внутрішній поверхні стегон Ма – розвиток молочної залози Ма 1 - молочна залоза не збільшена

Ма 2 - набухання навколососкового кружка молочної залози та збільшення його діаметра Ма 3 - молочна залоза конічної форми Ма 4 - юнацькі груди округлої форми, ареола пігментована, сосок здіймається

Ма 5 - зрілі груди округлої форми, як у дорослої жінки Ме – менструальна функція Ме 1 - менструації відсутні

Ме 2 - поодинокі менструації на період обстеження Ме 3 - менструації нерегулярні Ме 4 - регулярні менструації

Статева формула: (описується, наприклад, Р1 Ах1 Ма2 Ме1)

Стадія статевого
розвитку	Ма	Р		Ах	Ме	Вік
(за Танером)
І	1	1		1	1
ІІ	2 - 3	2		1 - 2	1 - 2	8 - 13
ІІІ	2 – 4	3	- 4	2	2 - 3	9 – 15
ІV	4	3 – 4		3	3 - 4	11 - 16
V	5	4 - 5		4	4	12 - 17

Гірсутна шкала Феррімена-Голлвея

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

210/225

Ступені важкості гірсутизму: I ст. 4-14 балів

II ст. 15-25 балів

III ст. 26-36 балів