V.3.3. Обробка інформації в процесі прийняття рішень

Значне місце в інформаційних процесах психіки лю­дини посідає пам'ять. Пам'ять має змістові відмінності, ві­кові та індивідуальні особливості, динамічні й об'ємні ха­рактеристики.

Активізація в сучасній психології інтересу до теоретич­них і практичних проблем пам'яті пов'язана значною мірою з проблемою оптимізації діяльності. Оптимізація навчаль­ної, професійної діяльності вимагає ефективної обробки ве­ликого обсягу інформації, а також швидкого пошуку й від­творення її в різних діяльнісних ситуаціях. У зв'язку з цим відбувається переосмислення традиційних психологічних теорій пам'яті, зокрема з позицій кібернетичного підходу. Особливістю такого підходу є спроба розглянути пам'ять як складну інформаційну систему, у якій здійснюються нако­пичення, обробка, зберігання й пошук-відтворення інфор­мації.

Типовим для прихильників інформаційного підходу є виді­лення в процесах пам'яті:

1. сенсорного регістру (іконічної — зорової, ехоїчної — слухової пам'яті), де утримується інформація, що надходить у вигляді безпосереднього сенсорного відбитка, час його існування вичерпусться десятками мілісекунд;

1. короткочасного сховища (короткочасна пам'ять — КЛ), інформація тут теж безпосередньо сприйнята, але зберіга­ ється значно довше, ніж у сенсорному регістрі, і не в сен­ сорній формі. Варто зазначити, що «сліди» в ній можуть утримуватися тривалий час унаслідок повторення, однак об­ сяг КП обмежений і становить 7 ± 2 од.;

1. довгочасного сховища (довгочасна пам'ять — ДП), у якому інформація може зберігатися десятки хвилин, десят­ ки годин, десятки днів, десятки років, а можливо, протягом усього життя.

Ураховуючи здатність суб'єкта цілеспрямовано оперу­вати певною кількістю одиниць КП, доцільно розрізняти два види КП: 1) безпосередню короткочасну пам'ять (БКП); сприйнятий стимульний ряд відтворюється цілком або част­ково без його умисної обробки; 2) оперативну короткочасну пам'ять (ОКП); сприйнятий стимульний ряд утримується і відтворюється завдяки створенню «інформаційних згустків» (оперативних одиниць).

П. І. Зінченко, Г. В. Рспкіна, аналізуючи зв'язок пам'яті та діяльності, передусім виділяють функції оперативної па­м'яті в розв'язанні актуального завдання: ОКП забезпечує успішність виконуваних дій, зберігаючи «образи» вихідного стаїгу, кінцевої та проміжної цілей за допомогою оператив­ного запам'ятовування, продуктом якого є оперативні оди­ниці нам'яті. В експериментальних дослідженнях це вияв­ляється щодо виконання великих за обсягом завдань, коли

обсяг БКП значно нижчий від вимог, які ставляться до запам'ятовування.

Проведене нами дослідження інформаційного забезпе­чення діяльності дає підстави стверджувати, що обробка інформації здійснюється в процесі встановлення внутрі- та міжфункціональних зв'язків сприймання, пам'яті, мислен­ня, уяви (рис. 55). Процес обробки інформації має ряд особ­ливостей:

1. Сприйнята інформація в перші секунди (десятки се­ кунд) утримується на рівні безпосередньої короткочасної пам'яті.

1. Наявність інформації в БКП вимагає її оцінки: від­ бувається пошук у довгочасній пам'яті відповідної «схеми- еталона» з метою «категоризації» сприйнятого та прийняття рішення щодо необхідності його оцінки. Отже, в момент сприйняття «знаків-сигналів», зображень різних об'єктів ут­ ворюється «оперативний блок» щодо оцінки цієї інформа­ ції, який займає частину обсягу (або весь) БКП і частину ДП. Водночас активізується і розумова діяльність, що забез­ печує оцінку сприйнятої інформації та прийняття рішення. В «оперативному блоці» перехрещуються мнемічні й мисленнєві дії. Відповідно вся сукупність мнемічних дій, котра забезпечує функціонування названого блоку, являє собою оперативну пам'ять. Нерідко її обсяг перевищує об­ сяг БКП (7 ± 2) завдяки відтворенню в ДП необхідної кіль­ кості додаткової інформації. До того ж межі «оперативного блоку» рухливі, він то збільшується, то зменшується залеж­ но від особливостей виконуваних дій, що вимагає рухли­ вості й мнемічної діяльності. За обсягом оперативна пам'ять становить сукупність усієї інформації, що функціонує в «опе­ ративному блоці» і залежить від особливостей виконуваної діяльності. Сприйнята інформація неначе виходить у «зов­ нішній обсяг» БКП, де поєднується з елементами ДП.

3. Функціональну сторону цього взаємозв'язку можна розглянути таким чином:

а) підготовка до роботи, формування установки на пев­ ний вид діяльності;

б) перебудова структури інформації в ДП, актуалізація найважливіших для даної дії елементів;

в) перехід необхідних елементів із ДП в «оперативний блок» після надходження інформації в БКП, яка стає почат­ ком формування «оперативного блоку»;

г) оперативне запам'ятовування в разі перевищення на­ явними елементами обсягу БКП, формування оперативних одиниць пам'яті;

я) звільнення «оперативного блоку» із закінченням дано­го виду роботи — важлива інформація переходить у ДП, проміжна інформація забувається;

е) повторення циклу з надходженням нової Інформації відповідно до її особливостей.

У психологічній науці існують різні думки щодо об ємних характеристик оперативної пам 'яті (ОП). Автори інтерпре­тують результати своїх досліджень у різних «масштабах».

Одні на рівні окремих незв'язаних одиниць матеріалу.

_ІНШІ — на рівні оперативних одиниць. Щоб запобігти плу­танині, нами виділені два рівні ОП: 1) у разі виконання суб'єктом простих дій щодо прийому-передачі інформації ОП функціонує на базі БКП (участь ДП зведена до міні­муму, впізнавання в процесі сприймання), відповідно обсяг ОП збігається або близький до обсягу БКП: 7 ±2 од.; 2) у випадках виконання складних завдань, для розв'язання яких стає необхідним використання досвіду суб'єкта, ОП функ­ціонує як єдність обсягу БКП (або його частини) І частини обсягу ДП, осмислення-оцінка сприйнятого здійснюється за участю мислення, що зумовлює обробку-впорядкування матеріалу за певними правилами (групування, класифікація тощо), тобто здійснюється структурування, осмислення І, таким чином, укрупнення інформації. В таких випадках об­сяг ОП може в кілька разів перевищувати обсяг БКП. Од­нак залишається справедливим твердження щодо обмежен­ня кількості одиниць, яку здатна утримувати людина на рівні одночасно актуалізованої інформації (вона не може перевищувати «магічне число 7 ± 2»).

У процесі обробки інформації відбувається оперування образами (відчуття, сприймання, уяви), знаками й знако­вими системами, виконуються розумові дії (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, групування, класифікації, Інші логічні операції й обчислення). Це є можливим за умови нормального функціонування процесів пам'яті. Виходячи з того що етапна обробка інформації здійснюється завдяки внут'рі- та міжфункціональним зв'язкам пізнавальних про­цесів, можна виділити три психологічні рівні обробки лю­диною інформації: сенсорно-перцептивнии, перцегггивно-мнемічнийГмнемо-мисленнєвий. Для них характерні прямі

та зворотні зв'язки. .

Основними характеристиками обробки Інформації є об ємні й швидкісні її параметри: об'ємні залежать від рівня функ­ціонування ОП, швидкісні — від особливостей перебігу нер-

вових процесів збудження, гальмування, перебудови стерео­типів, а також від особливостей стратегій і тактик обробки, яка застосовується. Об'ємні й швидкісні характеристики об­робки інформації мають тісний зв'язок з операціональною та регуляторною підсистемами діяльності, а також чітко ви­ражені вікові та індивідуальні особливості.

РЕГУЛЯТОРНА ПІДСИСТЕМА