- •Розділ і. Теоретичні матеріали до курсу
- •1.1 Інтерфейс програми ms Word
- •Налаштування панелі швидкого доступу
- •2 Графічні можливості програми
- •3 Списки та злиття
- •Робота зі списками в Word 2010.
- •4 Макроси
- •Теоретичні відомості
- •3. Стилі.
- •Завдання до виконання лабораторної роботи
- •Варіанти завдань
- •Завдання 2
- •20.Закінчіть роботу. Основи роботи в табличному редакторі
- •1.1 Інтерфейс користувача «Лента»
- •1.4 Міні-панелі інструментів
- •2 Створення та видалення Таблиці Excel
- •2.1 Створення таблиці
- •2. 2 Видалення таблиці
- •3 Діаграми
- •4.Задача 6 « Прогноз доходу фірми»
- •8)Отримати розв’язок, натиснувши на кнопку Виконати.
- •Завдання до виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Освнови роботи з графічним редактором
- •1 Основні теоретичні відомості
- •1.3 Робота з вкладками.
- •Вкладка “Файл”
- •Вкладка “Главная”
- •Вкладка “Вставка”
- •Вкладка “Дизайн”
- •Вкладка “Переходы”
- •Вкладка “Анимация”
- •Вкладка “Показ слайдов”
- •Вкладка “Рецензирование”
- •Вкладка “Вид”
- •Вкладка “Разработчик”
- •Вкладка “Надстройки”
- •Лабораторна робота №3
- •Створення презентації:
- •Відкриття презентації:
- •Збереження презентації
- •Можливості та переваги PowerPoint 2010
- •Додавайте динамічні об'ємні ефекти зміни слайдів і реалістичні ефекти анімації/
- •Теми для виконання завдання
- •Як створити чи переглянути зразок професійної презентації? основи роботи в графічному редакторі
- •1 Теоретичні відомості
- •Правила побудови блок-схем
- •З'єднання фігур в блок-схемах
- •Зміна розташування сполучених фігур
- •Правила побудови мережних діаграм
- •З'єднання фігур в мережних діаграмах
- •Збереження інформації у фігурах мережних діаграм
- •Створення мережних звітів
- •Побудова Web-діаграм
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Індивідуальне завдання
- •Варіанти завдань
- •Основи роботи в пакеті mathcad
- •1 Теоретичні відомості
- •1.1. Математичні вирази. До основних елементів математичних виразів mathcad відносяться типи даних, оператори, функції і керуючі структури.
- •1.2. Типи даних. До типів даних відносяться числові константи, звичайні і системні змінні, масиви (вектори і матриці) і дані файлового типу.
- •1.3. Функції. Функція – вираз, відповідно до якого проводяться деякі обчислення з аргументами і визначається його числове значення.
- •1.4. Текстові фрагменти. Текстові фрагменти являють собою куски тексту, що користувач хотів би бачити у своєму документі. Існують два види текстових фрагментів:
- •1.5. Графічні області
- •1.8. Створення анімаційного кліпу. Mathcad має вбудовану змінну frame, чи є єдине призначення - керування анімаціями:
- •1.9. Вправи для самостійної роботи.
- •2 Теорія за темами лекцій
- •3 Побудова графіків в MathCad
- •3.1 Двовимірні графіки в Декартовій системі координат.
- •3 Розв’язок рівнянь та систем в MathCad
- •3.1 Лінійні алгебраїчні рівняння
- •3.2 Квадратні рівняння і рівняння вищих порядків
- •3.2 Нелінійні рівняння та системи рівнянь. Функція Rооt(Выражение, Имя_переменной).
- •4.1 Приклади
- •Перетворення виразів алгебри
- •Хід роботи
- •Порядок виконання роботи
- •I. Спростити вираз
- •III. Розкласти на множники вираз
- •IV. Розкласти на прості дроби раціональний дріб
- •V. Побудувати таблицю значень функції
- •IX. Вирішити систему нелінійних рівнянь
- •Варіанти завдань
- •Контрольні питання до теми
- •1. Принцип програмування в Mathcad. Панель програмування
- •2. Локальний оператор присвоєння. Умовний оператор if. Організація обчислень з розгалуженнями
- •3. Алгоритми і програми циклічної структури. Оператор циклу з параметром. Оператор циклу з передумовою
- •4. Задачі обробки одновимірних та двовимірних масивів
- •1 Основні теоретичні відомості
- •1.2 Графічний інтерфейс вікна робочого простору
- •Open File – відкриття вікна завантаження збереженого раніше файлу;
- •2 Графічні можливості системи mathlab
- •Save Figure – поява діалогового вікна збереження фігури на диску;
- •2.2 Пакет розширення simulink. Створення математичних моделей, заданих функціональними або структурними блок-схемами, виробляється в додатку simulink.
- •2 Рисунок 6.19 - Блок-схема неналагодженої моделі.4 Налагодження та запускSimulink - моделей, отримання графічних результатів
- •Теоретичні відомості
- •Практичні завдання лабороторної роботи№ 1
- •Рекомендуємо запам’ятати зміст наступних операторів:
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Практичні завдання лабораторної роботи № 2
- •Зразок виконання завдань№№ 5-9:
- •Зауважимо про необхідність запам’ятати назви команд, що здійснюють наступні операції:
- •Контрольні питання
1.3. Функції. Функція – вираз, відповідно до якого проводяться деякі обчислення з аргументами і визначається його числове значення.
Слід особливо зазначити різницю між аргументами і параметрами функції. Змінні, зазначені в дужках після імені функції, є її аргументами і замінюються при обчисленні функції значеннями з дужок. Змінні в правій частині визначення функції, не зазначені дужках у лівій частині, є параметрами і повинні задаватися до визначення функції (див. Приклад 2 Малюнку 1).
Головною ознакою функції є повернення значення, тобто, функція у відповідь на звернення до неї по імені з вказівкою її аргументів повинна повернути своє значення.
Функції в пакеті MathCAD можуть бути вбудовані, тобто, завчасно введені розроблювачами і визначені користувачем.
Способи вставки вбудованої функції:
Вибрати пункт меню Вставка Функція.
Натиснути комбінацію клавіш Ctrl + E.
Клацнути на кнопці .
1.4. Текстові фрагменти. Текстові фрагменти являють собою куски тексту, що користувач хотів би бачити у своєму документі. Існують два види текстових фрагментів:
Рисунок 5.1 Математичні вирази
комбінації клавіш Shift + " (подвійні лапки);
текстовий абзац застосовується в тому випадку, якщо необхідно працювати з абзацами чи сторінками. Вставляється за допомогою комбінації клавіш Shift + Enter.
1.5. Графічні області
Графічні області поділяються на три основних типи - двовимірні графіки, тривимірні графіки й імпортовані графічні образи. Двовимірні і тривимірні графіки будуються самим MathCAD на підставі оброблених даних.
Для створення декартового графіка:
Встановити візир у порожньому місці робочого документа.
Рисунок 5.1 - Приклад побудови на одному малюнку двох 3D-графіків різного типу
Введіть у середній мітці під віссю Х першу незалежну змінну, через кому – другу і так до 10, наприклад х1, х2, …
Введіть у середній мітці ліворуч від вертикальної вісі Y першу незалежну змінну, через кому – другу, тощо. Наприклад у1(х1), у2(х2), …, чи відповідні вирази.
Клацніть за межами області графіка, щоб почати його побудову.
Тривимірні, чи 3D-графіки, відображають функції двох змінних виду Z(X, Y). При побудові тривимірних графіків у ранніх версіях MathCAD поверхню потрібно було визначити математично (Рисунок 2, спосіб 2). Тепер застосовують функцію MathCAD CreateMesh.
CreateMesh(F (чи G, чи f1, f2, f3), x0, x1, y0, y1, xgrid, ygrid, fmap)
Створює сітку на поверхні, визначеною функцією F. x0, x1, y0, y1 – діапазон зміни змінних, xgrid, ygrid – розміри сітки змінних, fmap – функція відображення. Усі параметри, за винятком F, - факультативні. Функція CreateMesh за замовчуванням створює сітку на поверхні з діапазоном зміни змінних від –5 до 5 і із сіткою 2020 точок.
Рисунок
5.2 - Побудова 3D Точкових графіків
Нерідко поверхні і просторові криві представляють у вигляді крапок чи кружечків або інших фігур. Такий графік створюється операцією Вставка Графік 3D Точковий, причому поверхня задається параметрично – за допомогою трьох матриць (X, Y, Z) (див. Рисунок 3, спосіб 2), а не однієї, як у прикладі на Малюнку 2. Для визначення вихідних даних для такого виду графіків використовується функція CreateSpace (див. Рисунок 5.3, спосіб 1).
CreateSpace (F , t0, t1, tgrid, fmap)
Повертає вкладений масив трьох векторів, що представляють х-, у-, і z‑ координати просторової кривої, визначеною функцією F. t0 і t1 – діапазон зміни змінної, tgrid – розмір сітки змінної, fmap – функція відображення. Усі параметри, за винятком F, - факультативні.
1.6. Побудова фігур, що перетинаються. Особливий інтерес являє собою можливість побудови на одному графіку ряду різних фігур чи поверхонь з автоматичним обліком їхнього взаємного перетинання. Для цього треба роздільно задати матриці відповідних поверхонь і після виводу шаблона 3d-графіки перелічити ці матриці під ним з використанням як роздільник коми (рисунок 4).
Рисунок
5.3 - Побудова двох пересічних поверхонь
і одночасно контурного графіка однієї
з них
Нехай
,
де N - обсяг вибірки. За допомогою внутрішньої функції sort в масиві Y отримаємо варіаціний ряд для початкової вібірки.
Побудуємо статистичний ряд. Виберемо елементи, що не повторюються та запишемо їх в масив Х:
кількість елементів, що не повторюються.
Обчислимо абсолютні та відностні частоти для всіх елементів Х:
Обчислимо статистичну функцію розподілу:
та побудуємо її графік
.