Розділ з Основні підходи до усвідомлення природи і предмету філософії управління

Філософське усвідомлення багатоаспектного феномену вимагає ураховування двозначності терміну "управління" в українській мові. Вона зумовлює певні ускладнення лінгвістичного характеру і додаткові труднощі його філософського осмислення, визначення сутності та предмету дослідження філософії управління: В англійській мові цьому терміну відповідають два принципово різних еквіваленти. Термін control означає регулювання і управління технологічними процесами, технічними пристроями, машинами і системами. Термін же management визначає виключно управління людьми, їх спільною діяльністю і функціонуванням соціальних систем взагалі.

Інколи вважають, що в сучасній українській мові термін "управ­ління" запозичений з російської. Адже поряд з ним існує й начебто суто український термін "керування". Однак це питання є спірним, оскільки багато слів з тим же коренем, наприклад, "управа", "право", "прави­тель" тощо не викликають сумнівів щодо українського походження. У фахівців-лінгвістів є різні погляди на цю ситуацію. Дехто стверджує, що управління має вживатись саме у значенні control, тобто стосовно управління технічними системами. Стосовно ж соціальних систем, у значенні management, доцільно використовувати слово керування.

Інші ж фахівці висловлюють протилежну точку зору. Існують і погляди, що слово управління взагалі не притаманне українській мові і є всього лише російськомовною калькою і пропонує вживати тільки термін керування в обох значеннях, тобто стосовно і технічних, і соціальних систем.

Залишаючи право пошуку істини у цьому питанні за лінгвістами, зазначимо, що, по-перше, остання точка зору аж ніяк не поліпшує становища. По-друге ж, реальна мовна практика (а тільки вона, хочемо-ми того, чи ні, визначає врешті-решт необхідність вживання того чи ін­шого слова) використовує ці терміни практично як рівноправні. Приб­лизно з цих же позицій виходять і укладачі підготовленого Інститутом ук­раїнської мови НАН України Нового російсько-українського словника-довідника, який є офіційним виданням і увійшов до серії "Бібліотека державного службовця" під рубрикою "Державна мова і діловодство". Там російське слово управлениє і стосовно автомобіля, і стосовно дер­жави перекладається на українську як керування, хоча цілком припус­тимим вважається й варіант його перекладу як управління [68, с. 680].

Цей невеличкий екскурс у лінгвістичну сферу має показати, що не все так просто й стосовно філософського розуміння поняття управління (або, якщо Вам це більше подобається, керування). Тому почнемо зі спроби викласти наше бачення відповіді на запитання, сформульоване як заголовок наступного розділу, тобто, чи можна вважати управління однією з фундаментальних властивостей об'єктивної реальності. І саме в процесі пошуку цієї відповіді й виявляється, що управління технічними пристроями або технологічними процесами, з одного боку, та управління людьми, соціальними або організаційними системами, з іншого, не говорячи вже про управління в природних системах, являють собою істотно різні за своїм походженням і глибинною сутністю феномени, хоча їм і притаманна певна сукупність спільних, чи. імовірніше, схожих рис і закономірностей. Саме це й дозволяє дослідникам і практикам у цілому ряді випадків вважати їх різними проявами одного й того самого явища управління, які визначаються характерними властивостями і особливостями кожної конкретної керованої системи.

Для визначення предмету дослідження філософії управління необхідно перш за все визначитись з сутністю самого феномену управ­ління та філософською її інтерпретацією. З цією метою важливо чітко з'ясувати ту сукупність об'єктів, для яких може застосовуватись понят­тя управління. Точніше кажучи, слід окреслити множину об'єктів чи сферу об'єктивної реальності, у яких дійсно має місце феномен управ­ління. Тому й розглянемо детальніше цю проблему.