Сутність проблем сучасності, соціальне управління

З філософської точки зору управління виступає невід'ємним атрибутом будь-якої людської діяльності і є передумовою самої можливості успішного її виконання. Поняттям діяльності прийнято позначати особливу форму існування людини і суспільства, яка полягає у активному ставленні до зовнішньою світу і цілеспрямованому його перетворенні, а також: у перетворенні людиною самої себе та своїх відносин з іншими людьми. Найбільш характерною ознакою людської діяльності, яка істотно відрізняється від діяльності інших живих істот, виступає її усвідомленість, яка включає, насамперед, попереднє визначення мети цієї діяльності, вибір шляхів і засобів можливого її досягнення, детермінацію бажаного результату, а також доцільних форми і характеру здійснення самого процесу діяльності.

Всю множину конкретних видів людської діяльності можна звести до двох великих груп.

Перша група включає матеріально-практичну діяльність, яка полягає у цілеспрямованому перетворенні природи і суспільства охоплює різноманітні види виробничої, трудової та іншої діяльності людей, їхньої технічної творчості. Результатами такої діяльності виступає створення матеріальних благ та інших артефактів, що забезпечують їх виробництво.

Друга група включає ідеальну, духовну діяльність, спрямовану на розвиток пізнання людиною себе і навколишнього світу та на виробництво духовних благ. Вона охоплює різноманітні види наукової і навчальної діяльності, художньої творчості, морально-етичного самовдосконалення людини.

Діяльність буває індивідуальною і соціально-груповою. Будь-який вид діяльності потребує управління нею. Навіть коли людина самостійно займається індивідуальною діяльністю, вона сама здійс­нює управління її процесом: визначає мету, планує і виконує певні дії, спрямовані на її досягнення, контролює проміжні та кінцеві резуль­тати і здійснює необхідну корекцію своїх дій у випадку відхилення цих результатів від очікуваних.

Людська діяльність завжди конкретна, що зумовлює конкретність мети і засобів її досягнення, вона відбувається в конкретних культурно-історичних, суспільно-політичних, соціально-економічних, етнокультур­них та інших умовах. Тому філософський аналіз сутності соціального управління, його закономірностей та ймовірних шляхів розвитку в умовах постіндустріального суспільства неможливий без попереднього аналізу основних проблем сучасності, їх сутності, джерел виникнення і тенденцій розвитку. Тільки виходячи із загальних положень філософ­ської науки і результатів такого аналізу можна виявити взаємообумовленість цих проблем, нової сутності, цілей, характеру і перспектив­них тенденцій розвитку управління сучасними соціальними системами.

1.1. Глобальні проблеми сучасності та їх філософське осмислення

Сьогодні людина і цивілізація в цілому опинились у принципово новій, незвичній ситуації. Домінантою економічного і соціального роз­витку все відчутніше стають глобалізація та інформатизація. Сфера матеріального виробництва рішуче перетинає державні кордони, з'явля­ються нові форми міжнародних підприємств. Зростають масштаби сві­тової торгівлі, міжнародної кредитно-інвестиційної діяльності, посилю­ється диверсифікація ринків товарів і послуг, робочої сили, технологій і капіталів, зростає мобільність руху цих факторів. Ці процеси мають не­однозначний і суперечливий характер. Поряд з прагненням до економіч­ної інтеграції і використання переваг міжнародного поділу праці, за­гострюється міжнародна конкуренція, мають місце дезінтеграційні тен­денції і прояви сепаратизму. Зростає небезпідставна тривога стосовно загрози втрати національної культурно-етнічної самобутності та усвідом­лення необхідності її збереження. Досить помітним явищем громадсько­го життя стає активізація діяльності антиглобалістських організацій. їхні виступи неодмінно супроводжують щорічні міжнародні економічні фо­руми, масштабні заходи Всесвітньої торгової організації, Міжнародного валютного фонду, регулярні зустрічі керівників країн "Великої вісімки".